Рішення № 85855778, 19.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3401/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Боднар Д.О.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнал" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал" /далі - позивач, ТОВ "Сигнал"/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012675612 від 23 травня 2019 року /а.с. 5-10/.

Позов обґрунтований тим, що позивач виправив помилки, допущені у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року, та після закінчення камеральної перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення подав уточнюючий розрахунок до цієї декларації. За даними уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2019 року сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного періоду, яке сплачується до бюджету за березень 2019 року, залишена без змін (рядок 18 графа 6 уточнюючого розрахунку). Оскільки завищення податкового кредиту не було та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, не відбулося, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій (рядок 18.1 графа 6 уточнюючого розрахунку). Відсутність порушень податкового законодавства з боку директора ТОВ «Сигнал» Чича О.Ю. та головного бухгалтера ТОВ «Сигнал» Боднар Д.О. підтверджується постановами Полтавського районного суду Полтавської області від 01 липня 2019 року у справі № 545/1224/19 та від 03 вересня 2019 року у справі № 545/1225/19. Також у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 820/5299/17 Верховний Суд сформулював правовий висновок, що «у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації. Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 66- 68/ зазначив, що камеральною перевіркою, проведеною 25 квітня 2019 року, встановлено порушення позивачем норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, не підтверджених зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, виписаними МПП «Астрем», АТ «Полтаваобленерго», ТОВ «Епіцентр К». Вказане порушення усунуто позивачем 03 травня 2019 року вже після вручення позивачу 02 травня 2019 року акта перевірки № 19037/16-31-56-12-10/13936536, в якому зафіксоване це порушення. Поданий позивачем 03 травня 2019 року уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року не може вважатися поданим внаслідок самостійного виявлення помилок, оскільки такі помилки виявлені саме контролюючим органом під час проведення перевірки. Вказана позиція контролюючого органу підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 813/3992/17.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сигнал" (ідентифікаційний код 13936536) пройшло в установленому законодавством порядку процедуру державної реєстрації юридичної особи /а.с. 56-62/, перебуває на обліку як платник податків в Полтавській ДПІ та зареєстровано платником податку на додану вартість /а.с. 12/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Сигнал» за березень 2019 року, за результатами якої складено акт № 19037/16-31-56-12-10/13936536 від 25 квітня 2019 року /а.с. 12-16/.

В ході камеральної перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Сигнал» пункту 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до податкового кредиту за березень 2019 року податку на додану вартість на загальну суму 11529,46 грн, не підтвердженого зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, виписаними МПП «Астрем», АТ «Полтаваобленерго», ТОВ «Епіцентр К».

Акт перевірки № 19037/16-31-56-12-10/13936536 від 25 квітня 2019 року отримано ТОВ «Сигнал» 02 травня 2019 року /а.с. 17, 67 зворот/.

13 травня 2019 року ТОВ «Сигнал» направлено до ДФС у Полтавській області заперечення на акт перевірки № 19037/16-31-56-12-10/13936536/а.с. 17/, в яких повідомлено, що некоректне заповнення Додатку 5 декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року товариством усунуто 03 травня 2019 року шляхом подання уточнюючого розрахунку до цієї декларації (звіт та квитанція додаються).

23 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі підпункту 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012675612, яким донараховано ТОВ «Сигнал» грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14411,83 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 11529,46 грн та штрафною санкцією - 2882,37 грн /а.с. 29/.

На заперечення від 03 травня 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області листом № 24819/10/16-31120134 від 31 травня 2019 року /а.с. 30-32/ відповіло, що за результатами перевірки товариству донараховано податок на додану вартість у сумі 11529,46 грн та штрафну санкцію у сумі 2882,37 грн.

Не погодившись із прийняттям цього податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Сигнал» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (підпункт 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ані до планових, ані до позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Вказана норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнюючих розрахунків до податкової звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Тож у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник податків має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічні висновки щодо правозастосування наведених норм матеріального права сформульовано у постанові Верховного Суду від 13 червня 2019 року, прийнятою за результатами касаційного розгляду справи № 820/5299/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 82383927).

Судовим розглядом встановлено, що 03 травня 2019 року ТОВ «Сигнал» подано до ДФС України уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року /а.с. 18-27/, в якому виправлено помилки, допущені у цій декларації.

Як свідчить рядок 18 графи 6 уточнюючого розрахунку, виправлення помилок не вплинуло на суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного періоду, визначену платником у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року, тобто на розрахунок суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за цей період.

Уточнюючий розрахунок прийнятий ГУ ДФС без зауважень /а.с. 23/.

Факт реєстрації податкових накладних від 20 лютого 2019 року на суму ПДВ -8751,21 грн, від 27 березня 2019 року на суму ПДВ - 1552,07 грн, від 31 березня 2019 року на суму ПДВ - 1226,18 грн, виписаних МПП «Астрем» та ТОВ «Полтаваенергозбут», підтверджено витягом з Єдиного реєстру податкових накладних /а.с. 96/.

Оскільки позивачем відкориговані показники податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року шляхом подання уточнюючого розрахунку до цієї декларації до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення №0012675612 від 23 травня 2019 року, суд дійшов висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06 вересня 2019 року №579.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 850,00 грн суду надано лише платіжне доручення № 543 від 23 серпня 2019 року з призначенням платежу «оплата по договору про надання правової допомоги від 23 серпня 2019 року - досудова підготовка справи і складання адміністративного позову» та отримувачем: «адвокат Літовченко Сергій Юрійович» /а.с. 45/.

Отже, суду не надано договору про надання правової допомоги від 23 серпня 2019 року, акта приймання - передачі виконаних робіт/послуг та документів, що свідчать про надання Літовченку С.Ю. права здійснювати адвокатську діяльність.

З огляду на викладене, вказана сума судових витрат розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнал" (вул. Комарова, буд. 10, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, ідентифікаційний код 13936536) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0012675612 від 23 травня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнал" (вул. Комарова, буд. 10, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, ідентифікаційний код 13936536) витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 листопада 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк