Рішення № 85855744, 25.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5177/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, за участю третьої особи - ВАТ "Південмонтаж-М" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, за участю третьої особи - ВАТ «Південмонтаж-М» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Гусева О.Г. від 02.09.2019 року залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, за участю третьої особи - ВАТ «Південмонтаж-М» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

16.09.2019 року (вх. №33027/19) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, за участю третьої особи - ВАТ "Південмонтаж-М", в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 червня 2019 року №6 та рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №13 від 13 серпня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, як дефектоскописту безпосередньо зайнятому на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що станом на 13 травня 2019 року (день звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії) йому виповнилось 50 років, що підтверджується копіям свідоцтва про народження та копією паспорту. Як стверджує позивач з його трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 :

- прийнятий на роботу в Болградську СПМК -3 на посаду дефектоскописта 2 розряду в лабораторію 11 січня 1990 року;

- наказом №20 від 16 квітня 1990 року присвоєний 3-й розряд дефектоскописта;

- наказом №50 від 01 жовтня 1991 року присвоєний 4-й розряд дефектоскописта;

- наказом №45 від 21 вересня 1992 року присвоєний 5-й розряд дефектоскописта;

- 07 травня 1996 року Болградська СПМК-3 перейменована в Відкрите Акціонерне Товариство «Болградспецмонтаж»;

- з 02 квітня 2004 року звільнений з роботи за скороченням штатів за п.1 ст. 40 КЗпП України (наказ №15 від 02 квітня 2004 року);

- згідно наказу від 06 грудня 2004 року прийнятий на роботу в ТОВ «Південьмонтаж-М» дефектоскопистом 5-го розряду;

- звільнений з роботи 31 грудня 2007 року згідно поданої заяви.

У позові вказано, що згідно довідки №5202 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13 травня 2019 року зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії № 441/05-23 від 25 березня 2019 року про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року у Болградській СПМК-3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», установлено, до дані вище вказаної архівної пільгової довідки від 25 березня 2019 року не відповідають первинним документам. Вказано, що довідка для призначення пенсії № 441/05-23 від 25 березня 2019 року підлягає заміні у 10 денний термін, з подальшим направленням до Болградського відділу з питань призначення перерахунку та виплати пенсій Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Як стверджує позивач, всі порушення та недоліки, зазначені в довідці №5102 є недоліками в роботі працівників відділу кадрів і бухгалтерії підприємства та не можуть бути підставою для відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

У позові вказано, що згідно довідки №5203 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13 травня 2019 року зустрічної перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії № 441/05-23 від 25 березня 2019 року про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 11 січня 1990 року по 31 грудня 2000 року Болградській СПМК-3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», установлено, що дані вищевказаної архівної пільгової довідки від 25 березня 2019 року відповідають первинним документам. Довідка про стаж роботи позивача в ТОВ «Південьмонтаж» відсутня, це підприємство на запити Ізмаїльського об`єднаного управління пенсійного фонду України від 15 квітня 2019 року та 16 травня 2019 року про надання довідки про стаж роботи позивача в якості дефектоскописта - рентгеногамаграфування для призначення пенсії за віком на пільгова на умовах за Списком № 1, довідку не надало, та причини ненадання довідки не пояснило.

Як стверджує позивач, його робоче місце дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» було у встановленому законом порядку атестоване на весь час його роботи на даному підприємстві в якості дефектоскописта в період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.

Позивач зазначає, що з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року він працював дефектоскопистом в Болградській СПМК-3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», тобто на цій посаді він працював 14 років 2 місяця і 22 дня. А з 06 грудня 2004 по 31 грудня 2007 року працював дефектоскопистом в ТОВ «Південьмонтаж-М», тобто на вказаному підприємстві працював 3 роки 25 днів. Всього, вказує позивач, на посаді дефектоскописта він працював 17 років 3 місяці 13 днів. ОСОБА_1 стверджує, що його загальний стаж згідно записів в трудовій книжці за період з 01 вересня 1984 року по 31 грудня 2007 року становить 23 роки 05 місяців 1 днів. Працюючи дефектоскопистом у вище зазначених підприємствах, позивач постійно був безпосередньо зайнятий на переносних установка радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічування матеріалів та виробів у промисловості та будівництві.

Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про те, що він відповідно до статті 114 3У «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на пенсію за віком на пільгових умовах, так як його стаж на посаді дефектоскопи становить більше 10 років (17 років 03 місяця 17 днів) при загальному стажі роботи 23 роки 05 місяців 10 днів замість необхідних 22 років.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року (суддя Гусев О.Г. ) по справі відкрито провадження, ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

На підставі Розпорядження в.о. керівника апарату суду від 26.09.2019 року №144, призначено повторний автоматизований розподіл головуючого по справі №420/5177/19.

Відповідно до повторного протоколу автоматичного розподілу справ від 26.09.2019 року визначено головуючого суддю Корой С.М.

Ухвалою від 30.09.2019 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до свого провадження адміністративну справу №420/5177/19, розпочато розгляд справи №420/5177/19 спочатку, призначено підготовче судове засідання на 09.10.2019 року о 09:30 год.

08.10.2019 року вх. №36733/19 (а.с.100-111) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому.

Так, у відзиві відповідач, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття спірного рішення, зазначає, що Управлінням всебічно і повно з`ясовані всі фактичні обставини справи. Відповідач вказує, що документи про атестацію робочих місць, табелі обліку робочого часу, наряди на видачу спецодягу, наряди на виконання робіт, відомості щодо додаткових виплат за шкідливі умови праці тощо до відповідної архівної установи на державне їх зберігання не надходили.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на положення ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.62 «Про пенсійне забезпечення», п.1, п.10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №44, п. 4.1., п.10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 відповідач зазначає, що факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутній.

Як стверджує відповідача, при розгляді питання про призначення пенсії позивачу управління не порушувало норм чинного законодавства та прав позивача. Таким чином, управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання протиправним та скасування рішення № 13 від 13.08.2019 року відсутні

Ухвалою суду від 09.10.2019 року судом закрито підготовче провадження по справі № 420/5177/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, за участю третьої особи - ВАТ "Південмонтаж-М" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду на 11.11.2019 року о 10:00 год.

До судового засідання 11.11.2019 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

При цьому 27.09.2019 року (вх. №ЕП/7129/19) та 03.10.2019 року (вх. №35972/19) від позивача надійшли заяви про розгляд справи без його участі.

В той же час 29.10.2019 року (вх. №ЕП/8256/19) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Третя особа притичини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 11.11.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представниками сторін заяви та клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, враховуючи те, що ухвалою суду від 30.09.2019 року судом прийнято до провадження адміністративну справу №420/5177/19 та розпочато її розгляд спочатку, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 25.11.2019 року

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд встановив наступні факти та обставини

Як вбачається з паспортними даними позивача - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.17).

Відповідно до записів з трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.23-25), вбачається що ОСОБА_1 :

- з 27.07.1987 року на підставі наказу №54-к від 27.07.1987 року прийнятий на посаду в Болградську СПМК -3 автотранспортним евакуаторником 4 розряду (запис №1);

- з 02.11.1987 на підставі наказу №86-к від 02.11.1987 року звільнений з роботи у зв`язку із призовом на діючу військову службу (запис №2);

- з 11.01.1990 року на підставі наказу №3-к від 11.01.1990 року прийнятий на роботу Болградську СПМК -3 на посаду дефектоскописта 2 розряду в лабораторію (запис №4);

- на підставі наказу №20 від 16 квітня 1990 року присвоєний 3-й розряд дефектоскопи ста (запис №5);

- на підставі наказу №50 від 01 жовтня 1991 року присвоєний 4-й розряд дефектоскописта (запис №6);

- на підставі наказу №3-а від 27.02.1995 року присвоєний 5-й розряд дефектоскопи ста (запис №8);

- на підставі наказу №5-а від 27.02.1995 року присвоєний 6-й розряд дефектоскопи ста (запис №9);

- 07 травня 1996 року Болградська СПМК-3 перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж» (запис №10);

- з 02 квітня 2004 року на підставі наказу №15 від 02 квітня 2004 року звільнений з роботи за скороченням штатів за п.1 ст. 40 КЗпП України (запис №11);

- на підставі наказу від 06 грудня 2004 року прийнятий на роботу в ТОВ «Південьмонтаж-М» дефектоскопистом 5-го розряду (запис №12);

- на підставі наказу від 31.12.2007 року звільнений з роботи 31 грудня 2007 року згідно поданої заяви (запис №13).

З наданих до суду копій архівних довідок відділу «Об`єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» Болградської районної ради Одеської області від 25.03.2019 року №441/05-23 (а.с.28) та від 25.03.2019 року №733/05-23 (а.с.29) судом встановлено, що вони видаі ОСОБА_1 про те, що він дійсно працював в відкритому акціонерному товаристві «Болградспецмонтаж» (Болградська СМПК №3 треста «Одесспецсільгоспмонтаж»/Болградська СПМК №3 треста «Спецсільгоспмонтаж» об`єднання «Облградстрой») м.Болград, Одеської області:

- з 27.07.1987 року (наказ від 27.07.1987 року №53-к про прийом на роботу екскаваторником 3 розряду) по 02.11.1987 року (наказ від 02.11.1987 року №86-к про звільнення по п.3 ст.36 КЗпП України в зв`язку із призовом в армію);

- з 01.01.1990 року (наказ від 11.01.1990 року №3-к про прийняття на роботу в штат лаборантом дефектоскопи стом 2 розряду) по 02.04.2004 року (наказ від 02.04.004 року №15 про звільнення по п.1 ст.40 КЗпП України).

У довідках зазначено, що вони видані на підставі книги наказів ОАО «Болградспецмонтаж» за 1997, 1990, 2004 роки.

Також до суду позивачем надано копії архівних довідок відділу «Об`єднаний трудовий архів територіальних громад Болградського району» Болградської районної ради Одеської області від 25.03.2019 року №442/05-23 (а.с.58) та від 25.03.2019 року №443/05-23 (а.с.59), які видані позивачу про те, що він дійсно працював в відкритому акціонерному товаристві «Болградспецмонтаж» (Болградська СМПК №3 треста «Одесспецсільгоспмонтаж»/Болградська СПМК №3 треста «Спецсільгоспмонтаж»» обєднання «Облградстрой») м.Болград, Одеської області та в яких зазначено розмір заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував:

- у період з 1987-1994 роки (довідка 25.03.2019 року №442/05-23);

- у період з 1995-2000 року (довідка 25.03.2019 року №443/05-23);

Судом встановлено, що відповідачем було проведено перевірку правомірності видачі довідки №441/05-23 від 25.03.2019 року та у довідці ГУ ПФУ в Одеській області №5202 про результати зустрічної перевірки обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами від 13.05.2019 року на запит від 09.04.2019 року №1231/ЕП-03 встановлено, що дані вказаної архівної довідки не відповідають первинним документам (а.с.30-31).

Також судом встановлено, що відповідачем було проведено перевірку правомірності видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 та у довідці ГУ ПФУ в Одеській області №5202 про результати зустрічної перевірки обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії шляхом ознайомлення з архівними документами від 13.05.2019 року на запит від 09.04.2019 року №1231/ЕП-03 встановлено, що дані архівної довідки від 25.03.2019 року №442/05-23 відповідають первинним документам (а.с.32-35).

13.05.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 (а.с.21).

Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, до вказаної заяви ОСОБА_1 було, зокрема додано:

- копію паспорту серії НОМЕР_2 та ідентифікаційного коду (а.с.17-18);

- копію трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с.23-25);

- копію диплома № НОМЕР_6 (а.с.26);

- архівні довідки про стаж роботи №441/05; №733/05-23 (а.с.28-29);

- акти зустрічних перевірок №5202; №5203 (а.с.30-35);

- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.36-40);

- копія військового квитка НОМЕР_4 (а.с.27);

- копії документів, які підтверджують пільгову роботу №384/12-2008, №19, №20, №1 (а.с.41-52);

- архівні довідки про заробітну плату №442/05-23, №443/05-23 (а.с.58-59).

Судом встановлено, що 26.06.2019 року за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення (протокол №6) (а.с.63), яким вирішено відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи дефектоскопистом з 11.01.1990 по 02.04.2004 відповідно до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №3, розділ ХХІІ «Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм» п.5 «Інші роботи», оскільки не підтверджено безпосередню зайнятість на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві і відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.

13.08.2019 року за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача №750 від 13.05.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №13 «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою для вказаної відмови, у рішенні відповідача №13 від 13.08.2019 року зазначено наступне:

«Згідно, рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області (протокол № 6 від 26.06.2019р.) гр. ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні періодів роботи дефектоскопистом з 11.01.1990 року по 02.04.2004 року відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, розділ XXII "Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і, берилієм " пункт 5 "Інші роботи," оскільки не підтверджено безпосередню зайнятість на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії- просвічуванням матеріалів та виробів, у промисловості та будівництві і відсутня інформація про проведення атестації робочого місця .

В разі відсутності вищезазначеного страхового стажу право на призначення пенсії за віком особа набуде після досягнення віку 60 років у 2029 році та наявності страхового стажу не менше 35 років.

З огляду на положення ч.3 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі відсутності у особи в 2029 році 35 років страхового стажу при досягненні віку 60 років, право на призначення пенсії за віком особа набуде після досягнення віку 65 років у 2034 році, за наявності на час досягнення цього віку страхового стажу від 15 -25 років.

Після підрахунку страховий стаж роботи гр. ОСОБА_1 становить - 21 рік 5 місяців 27 днів.

Отже ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 досягне пенсійного віку 60 років у 2029 році, відтак, він набуде право на пенсію за віком після досягнення віку 65 років, якщо до цього часу не набуде страхового стажу тривалістю 35 років».

Також, у цьому рішенні зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Не погодившись із рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 червня 2019 року №6 та рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №13 від 13 серпня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991р. (далі-Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. (далі -Закон №1058-IV).

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже за приписами п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,

- за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; \

- атестація робочих місць;

- досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача за спірні періоди роботи позивача, вона заповнена у відповідності до положень Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, що в свою чергу, не заперечувалось і відповідачем у спірних рішеннях та у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 та встановлено, що вона містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у періоди його роботи на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована на відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року, із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази, договори) та проставленням штампів та печаток установ, де працював позивач.

При цьому, суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами та доповненнями), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, як вбачається з рішення №13 від 13.08.2019 року "Про відмову у призначення пенсії" підставою для його прийняття були висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що наданими документами не підтверджено безпосередню зайнятість на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії- просвічуванням Матеріалів та виробів,у промисловості та будівництві і відсутня інформація про проведення атестації робочого місця

При цьому відповідачем не заперечується факт того, що ОСОБА_1 дійсно був працевлаштований на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована на відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.

Суд зазначає, що процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі Порядок №383)

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Судом встановлено, що згідно Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 ( Розділ XXII, Підрозділ 5 "Інші роботи", код- 12205000-1754а) посада, яку займала позивачка, передбачає зайнятість працівника безпосередньо на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) та просвічуванням матеріалів і виробів у промисловості і будівництві та відноситься до робіт з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм, що дає право на призначення пільгової пенсії.

За змістом Розділу ХХЗІ, підрозділу 5 позиція -22,5-1а Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36 (далі - Список № 1) робота на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) на просвічуванні матеріалів та виробів промисловості і будівництві дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до п.2 затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383) під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Тобто, виключно виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків, вважається виконання роботи зі шкідливими умовами праці повний робочий день.

Слід зазначити, що робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов`язки.

Тривалість робочого часу в Україні регулюється як в централізованому порядку законодавчими актами, так і колективними договорами та угодами на регіональному рівні, а також в індивідуальному порядку в рамках конкретного трудового договору. При цьому держава встановлює лише верхню межу тривалості робочого часу, яка не може бути перевищена.

Розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. Норма робочого часу - це встановлена законом, колективним або трудовим договором для конкретного працівника тривалість його робочого часу за певний календарний період - день, тиждень, місяць.

Нормальна тривалість робочого часу, відповідно до статті 50 КЗпП України, не може перевищувати 40 годин на тиждень. І це правило поширюється на найманих працівників підприємств усіх форм власності. Але підприємствам і організаціям надано право при укладанні колективного договору встановлювати меншу тривалість робочого часу.

Скорочений робочий час визначений ст.51 КЗпП України, і крім іншого, встановлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більш 36 годин на тиждень. Перелік таких виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому чинним законодавством. Право на скорочений робочий день виникає, якщо працівник виконує роботи у шкідливих умовах праці не менше за половину робочого дня.

Неповний робочий час відповідно до статті 56 КЗпП України може встановлюватися за угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи. Допускається встановлення неповного робочого часу у вигляді: неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин); неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень); поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відомості про те, що у спірний період позивач не відпрацьовував повні робочі дні на посаді дефектоскописта суду надано не було.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до положень п. п. 8, 9 Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 лютого 2018 року (справа №352/547/16-а).

У пункті 4.2 зазначеного Порядку № 442 застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, атестація робочих місць повинна була бути проведена на підприємстві вперше, згідно із Порядком та Методикою до 01.09.1997 року.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного суду від 25.09.2018 року по справі №569/15635/16-а.

Суд вважає, що обставина відсутності інформації щодо атестації робочих місць не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в «Відкрите Акціонерне Товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року.

Отже, за встановлених судом обставин, відсутність інформації щодо атестації робочих місць в Болградській СПМК- 3 станом на дату звільнення позивача, не може бути підставою для відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року.

Згідно наказу по ТОВ «Південьмонтаж-М» №20 від 20 серпня 2008 року «По результатам аттестації робочих місць по умовам прасці дефектоскоцистів рентгено- гаммаграфування для визначення права працівників на пільги та компенсації, передбачені діючим законодавств, яка проведена в серпні 2008 року», до Списку №1 - пільгове пенсій забезпечення віднесено робочі місця дефектоскопистів рентгено-гаммаграфування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.45-46).

Правомірність вказаного вище наказу підтверджено копією висновку експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно яким призначається пенсія за віком на пільгових умовах встановлюються інші пільги та компенсації за роботу в шкідливих важких умовах праці на робочих місцях дефектоскопистів рентге гаммаграфування лабораторії якості зварних з`єднань, та ізоляційного покриття ТОВ «Південьмонтаж-М», та протоколом №1 засідання атестаційної комісії ТОВ «Південьмонтаж-М» від 20 серпня 2008 року, в якому вказано, що на підставі матеріалів перевірки, проведеної атестаційною комісією, та досліджених нею документів комісія дійшла до висновку про те, що дефектоскопист рентгено- гаммографування ОСОБА_1 підлягає льготному пенсійному забезпеченню по Списку №1 розділу ХХІІ «Роботи з радіоактивними речовинами та випромінювань і берилієм».

Отже, атестація робочого місця ОСОБА_1 дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» за період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року підтверджується наказом про проведення атестації по підприємств ТОВ «Південьмонтаж-М» №29 від 20 серпня 2008 року.

Отже, за встановлених судом обставин, відсутні підстави для відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на посаді на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

В свою чергу, неможливість проведення такої перевірки не повинна ставити у залежність від неї особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки така обставина, відповідно до законодавства не є підставою для відмови у призначенні пенсії.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням наведених приписів законодавства, суд вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди його роботи на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року, оскільки вони підтверджується належним чином здійсненими записами у трудовій книжці позивача, наданими з боку позивача копіями наказів та відповідними довідками.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, в якій зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, строк для прийняття рішення за заявою про призначення пенсії встановлений строк 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв рішення №13 за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії 13.08.2019 року, в той час, як ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою ще 13.05.2019 року.

Тобто, відповідачем, при прийнятті спірного рішення, порушено вимоги ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, а саме порушено строк прийняття вказаних рішень.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 червня 2019 року №6 та рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №13 від 13 серпня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В той же час, зважаючи на встановлені судом факти та обставини і вищевказані висновки суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в відкрите акціонерне товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, як дефектоскописту безпосередньо зайнятому на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, позивачем при подачі даної позовної заяви (з урахуванням уточнень позовних вимог) заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправними дій відповідача) та дві похідні вимоги.

Оскільки вимоги позивача зобов`язального характеру є похідними, то судовий збір обраховується за подання позову немайнового характеру, який містить дві немайнові вимогу, і отже судовий збір за такі вимоги сплачується як за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1536,80 грн.

В свою чергу, за подачу даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн., а саме:

- 768,40 грн. згідно квитанції від 29.08.2019 року №1005332990;

- 768,40 грн. згідно квитанції від 29.08.2019 року №1005333017;

- 768,40 грн. згідно квитанції від 29.08.2019 року №1005333005.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача, з урахуванням наведеного судом вище, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, враховуючи вищенаведене судом, позивач має право на повернення судового збору у розмірі 768,40 грн. як внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, за участю третьої особи - ВАТ "Південмонтаж-М" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 червня 2019 року №6 та рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №13 від 13 серпня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді дефектоскописта в Болградській СПМК- 3, яка в травні 1996 року була перейменована в «Відкрите Акціонерне Товариство «Болградспецмонтаж», у період з 11 січня 1990 року по 02 квітня 2004 року; на посаді дефектоскописта в ТОВ «Південьмонтаж-М» у період з 06 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, як дефектоскописту безпосередньо зайнятому на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107; код ЄДРПОУ 20987385).

Третя особа: ВАТ "Південьмонтаж-М" (місцезнаходження: вул. Фрунзе (Троїцька) 2, с.Шабо, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., 67700; код ЄДРПОУ 33080439).

Суддя С.М. Корой . .