Рішення № 85854062, 25.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/9681/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр.Гагаріна, 26, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, 20А, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача, на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 24857,79 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно з укладеним договором про підготовку фахівця відповідач був зобов`язаний відпрацювати в органах внутрішніх справ (поліції) не менше трьох років після закінчення навчання. Оскільки відповідачем не були виконані взяті зобов`язання, то останній повинен відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 24 857,79 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2019 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач отримав зазначену ухвалу суду - 23.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 25.10.2019 року. Але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду відповідач не надіслав.

До суду 24.10.2019 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 порушив умови договору №11/18 від 03.08.2018 року в частині строків погашення заборгованості та розмірів щомісячних платежів. ДДУВС направив відповідачу лист за вих. №1/3457 від 26.07.2019 року з вимогою сплатити заборгованість. Строк дії договору №11/18 від 03.08.2018 року закінчився 25.08.2019 року. За таких обставин, третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та просив суд розглянути справу без участі його представника та прийняти рішення відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №168 о/с від 05.08.2016 року позивача зараховано курсантом першого курсу на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції»

05.08.2016 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції України у Дніпропетровській області (Замовник) та ОСОБА_1 було укладено контракт №2468 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 081 "Право".

Згідно з пп.2.3.6 розділу ІІ особа зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту за підстави передбаченими п.3 цього контакту, у місячний термін відшкодувати ВНЗ витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, відповідно до затвердженої довідки-розрахунку.

Відповідно до п.1 розділу 6. Відповідальність сторін, сторони несуть відповідальність за повне виконання взятих на себе зобов`язань за цим Контрактом. За приписами пп.7.6 розділу 7. Інші положення, Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє з дати зарахування весь період протягом 3-х років з дати призначення особи на посаду замовником. В частині відшкодування Особою витрат на її утримання Контракт діє протягом трьох років з моменту, коли Виконавцю стало відомо про невиконання Особою взятих на себе зобов`язань.

01.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва ДДУВС з рапортом про відрахування з навчання та звільнення зі служби з Національній поліції за власним бажанням.

03.08.2018 року наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №161 о/с позивача звільнено з Національної поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", що підтверджується письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

У зв`язку з звільненням відповідача з органів Національної поліції, позивачем було здійснено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2016-2018 роки, який згідно з довідкою-розрахунком №793 від 22.08.2019 року становить 30 262,79 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку №858 від 26.09.2019 року станом на 26.09.2019 року заборгованість позивача становить 24 857,79 грн.

Листом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №1/3457 від 26.07.2019 року відповідача було повідомлено про необхідність відшкодуванням витрат, пов`язаних з утриманням в університеті під час навчання у ДДУВС.

Отже, спір між сторонами виник з підстав несплати відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті під час навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 24 857,79 грн.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України "Про Національну поліцію", Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок №261).

За змістом частин 2, 4, 5 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 Порядку №261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

За змістом п.п.4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно з п.9 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Згідно з пунктами 6.13, 6.27, 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 року №62 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ВНЗ, в особі ректора (начальника), з одного боку, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, в особі начальника, з другого боку, та громадянином України, який зарахований на навчання до ВНЗ за державним замовленням, з третього боку, протягом місяця з дня зарахування на навчання укладається договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок та підстави для відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ осіб, які навчалися за державним замовленням, визначаються відповідно до чинного законодавства.

У разі відмови осіб, які навчалися за державним замовленням, від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Також і за змістом пп.2.3.6 розділу ІІ. Обов`язки сторін, пп.7.6 розділу 7. Інші положення Контракту №2463 відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років, а у випадку звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України у зв`язку відмовою від подальшого проходження служби, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2016-2018 роки витрати за вказаний період станом на 26.09.2019 року склали 24 857,79 грн.

Зазначена довідка-розрахунок була направлена на адресу реєстрації відповідача, проте доказів добровільного відшкодування витрат у встановлений строк відповідачем не надано, заява для укладення договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу від відповідача не надходила.

Відтак, оскільки відповідач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням до закінчення трирічного строку з моменту закінчення ним вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України, де він навчався за державним замовленням, а доказів повторного прийняття на службу в поліцію або відшкодування позивачу понесених витрат суду не надано, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Крім того, пп.2.3.6 розділу ІІ. Обов`язки сторін Контракту №2463 передбачено, що відшкодувати фактичні витрати, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" здійснюється в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 24 857,79 грн.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 24857,79 грн.

Судовий збір по даній справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма