Рішення № 85854021, 14.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Справа № 160/9029/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.

за участі:

представник позивача ОСОБА_3.,

представника відповідача Дружиніній Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19 від 13.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах в незалежно від віку згідно п. 3. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення за призначенням пенсії з 07 червня 2019 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 14.01.1997 р. по 27.04.1998 р. він навчався в СПТУ №68 та отримав диплом за спеціальністю «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання», за професією. З 16.06.1998 р. по 29.11.1999 р. проходив - службу в армії. Після строкової служби в армії з 27.12.1999 р. був прийнятий на шахту №8 підземним машиністом електровозу 3 розряду; з 01.06.2002 р. - переведений на шахті №8 підземним гірничим робочим очисного забою 5 розряду; 19.06.2003 р. - переведений на шахті №8 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду; 01.03.2009 р. - переведений на шахту №8/2 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду, 01.02.2012 р. - переведений на шахту №8 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду; з 06.05.2019 р. - переведений підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду дільниці шахти №8 на шахту №3/5, де працює по цей час.

При звернені позивачем до відповідача з заявою пор призначення пенсії незалежно від віку, як працівнику, який не менше 25 років був зайнятий на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем відмовлено позивачу у призначені пенсії незалежно від віку з підстав не достатнього стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком робіт і професій, з чим позивач не погодився та звернувся з даним позовом до суду, позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 14.11.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в той же день.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

15.08.2019 р. на виконання умов ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019р. на адресу суду надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи ОСОБА_2 та відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідачем зазначено, що відповідно до довідок про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності книжки або відповідних записів у ній від 07.06.2019 року стаж позивача на посаді підземного машиніста електровоза становить 2 роки 5 місяців 5 днів.

За періоди роботи з 01.06.2002 року по 06.06.2019 року з урахуванням періодів простою та періодів, коли позивач не знаходився в шкідливих умовах, стаж на провідній професії (підземний гірничий робітник очисного вибою) становить 15 років 11 місяців 9 днів (кратність при цьому 3 роки 9 місяців).

Крім того, час проходження військової служби позивача з 16.06.1998 року по 29.11.1999 (1 рік 5 місяців 14 днів) не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією та не займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах.

У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

07.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії незалежно від віку, як працівнику, який не менше 25 років був зайнятий на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення».

13 червня 2019 року рішенням №19 пенсійним фондом ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку згідно з п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за заявою №644/293 від 07.06.2019.

У своєму рішенні відповідач зазначив про те, що період навчання з 14.01.1997 року по 27.04.1998 року (1 рік 3 місяці 14 днів) в середньому професійно-технічному училищі №68 м. Марганець неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 отримав кваліфікацію «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання», а працевлаштувався до ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» за іншою професією - підземний машиніст електровоза, що суперечить умовам ст. 38 Закону №103/98-ВР; час проходження військової служби з 16.06.1998 р. по 29.11.1999 р. (1 рік 5 місяців 14 днів) також не можливо зарахувати до пільгового стажу оскільки не дотримані вимоги Закону №2636-ІV, а саме: на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не працював за професією та не займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах.

Позивач не погодився з діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії незалежно від віку, що і стало предметом даного позову.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Згідно з ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2 , зокрема, містяться записи на підтвердження оскаржуваного періоду роботи позивача, а саме:

14.01.1997 - 27.04.1998 р. навчання в СПТУ №68;

16.06.1998 - 29.11.1999 р. - служба в армії;

27.12.1999 р. - прийнятий на шахту №8 підземним машиністом електровозу 3 розряду;

01.06.2002 р. - переведений на шахті №8 підземним гірничим робочим очисного забою 5 розряду;

19.06.2003 р. - переведений на шахті №8 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду;

01.03.2009 р. - переведений на шахту №8/2 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду

01.02.2012 р. - переведений на шахту №8 підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряд;

06.05.2019 р. - переведено підземним гірничим робочим очисного забою 6 розряду дільниці шахти №8 на шахту №3/5.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача ( НОМЕР_2 ), записи в ній зроблені чітко та не містять виправлень.

Стосовно тверджень відповідача про неможливість зарахування період навчання позивача з 14.01.1997 року по 27.04.1998 року (1 рік 3 місяці 14 днів) в середньому професійно-технічному училищі №68 м. Марганець та часу проходження військової служби позивача з 16.06.1998 р. по 29.11.1999 р. (1 рік 5 місяців 14 днів) у зв`язку з невідповідністю отриманої професії та працевлаштування за іншою професією та що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 не працював за професією, не займав посаду, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 18 наведеного Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлені типи професійно-технічних навчальних закладів, до яких належать, зокрема, всі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з ст.3 Закон України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг. Тобто, головною ознакою професійно-технічного навчального закладу є формування професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи, а не його назва.

Посилання відповідача на те, що назва професії позивача в його дипломі не містить посилань на підземний характер роботи, суд вважає необґрунтованими, оскільки підземний характер роботи характеризує умови праці, а не спеціальність. Право ж на включення періоду професійного навчання до пільгового стажу пов`язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.

Окрім того, у додатку до диплома позивача НОМЕР_3 зазначено, що основними предметами по спеціальності, яку здобув позивач, були: гурнича електротехніка, основи гірничої справи тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 після закінчення ПТУ № 68 був призваний на службу в армію, і після закінчення служби в армії одразу працевлаштувався на роботу за спеціальністю - підземний машиніст електровоза, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо небезпечними і особливо тяжкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію по віку на пільгових умовах.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо .При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд вважає, що подані позивачем документи належним чином підтверджують трудовий стаж позивача, а саме: період навчання в професійно-технічному навчальному закладі у період з 14.01.1997 р. по 27.04.1998 р. та час проходження строкової служби в армії у період з 16.06.1998 р. по 29.11.1999р., який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для відмови для зарахування періодів роботи позивача, а саме: період навчання в професійно-технічному навчальному закладі у період з 14.01.1997 р. по 27.04.1998 р. та час проходження строкової служби в армії у період з16.06.1998 р. по 29.11.1999р. до загального страхового та пільгового стажу.

Відтак, позовна вимога стосовно визнання протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19 від 13.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку підлягає задоволенню.

Між тим, позовна вимога про зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах в незалежно від віку згідно п. 3. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення за призначенням пенсії з 07 червня 2019 року не може бути задоволена судом, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права і суд не може втручатись в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Відтак, виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії незалежно від віку з врахуванням позиції суду викладеної у рішенні.

Враховуючи усе вищеперелічене суд зробив висновок, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768, 40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.144832541.1.

Враховуючи задоволення основної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджених судових витрат з головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнання протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 19 від 13.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 25 листопада 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук