Рішення № 85854004, 17.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Справа № 160/5098/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Тубольцева О.В. Потапов О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 року № 0004484617.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, за результатами якої складено акт від 26.03.2019 року №47/28-10-46-17-34918876. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0004484617 від 14.05.2019 року яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 227833,75 грн., в тому числі за основним платежем - 182267,00 грн., за штрафними санкціями – 45566,75 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт" податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

Пп.134.1.1. п.134.1.ст.134 Податкового кодексу України, ст.9, ст.11 Закону України від 16.07.1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.8 П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 182 267 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 182 267 грн.: в т.ч. 1 квартал 2016 року на суму 78 921 грн., півріччя 2016 року на суму 145 286 грн., 9 місяців 2016 року на суму 182 267 грн.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2019 року №47/28-10-46-17-34918876 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0004484617 від 14.05.2019 року яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 227833,75 грн., в тому числі за основним платежем - 182267,00 грн., за штрафними санкціями – 45566,75 грн.

Так, в Акті перевірки (стор.5-6) ОВПП ДФС зазначено, що «Перевіркою повноти декларування ТОВ «Pian Істейт» показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження всього на суму 1012592 грн. в результаті завищення витрат на суму 1012 592 грн.».

Обгрунтовуючи здійснені донарахування відповідач послався на те, що ТОВ «Ріал Істейт» під час перевірки «не було надано рахунки та документи, що підтверджують витрати на сплату орендної плати за земельну ділянку ТОВ «АТБ-інвест» та ТОВ «АТБ-торгстрой», які передбачені п.3 вищезазначених Договорів».

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Ріал Істейт» було укладено наступні договори:

1) №14/09 від 01.01.2014 року з ТОВ «АТБ-інвест».

Предметом даного договору є компенсація витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 106.

Земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «АТБ-інвест» на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.06.2010 року.

Укладення договору компенсації зумовлено придбанням ТОВ «Ріал Істейт» в квітні 2013 році у ТОВ «АТБ-інвест» об`єкту нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці.

2) №14/14 від 01.01.2014 року з ТОВ «АТБ-інвест».

Предметом даного договору є компенсація витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 1А.

Земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «АТБ-інвест» на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.05.2005 року.

Укладення договору зумовлено придбанням ТОВ «Ріал Істейт» в березні 2013 році у ТОВ «АТБ-інвест» об`єкту нерухомого майна, розташованого наданій земельній ділянці.

3) № 01/01/14-6 від 01,01,2014 року з ТОВ «АТБ-торгстрой»

Предметом даного договору є компенсація витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, 10.

Земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «АТБ-торгстрой» на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.01.2012 року.

Укладення договору зумовлено придбанням ТОВ «Ріал Істейт» в березні 2013 році у ТОВ «АТБ-торгстрой» об`єкту нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці.

4) № 01/01/14-21 від 01,01,2014 року з ТОВ «АТБ-торгстрой»

Предметом даного договору є компенсація витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Кіровоград, вул. Попова космонавта, 9г.

Земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ «АТБ-торгстрой» на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.05.2009 року.

Укладення договору зумовлено придбанням ТОВ «Ріал Істейт» в березні 2013 році у ТОВ «АТБ-торгстрой» об`єкту нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці.

На підтвердження формування витрат по вище переліченим договорам під час проведення перевірки перевіряючим були надані договори купівлі-продажу об`єктів нерухомості, договори на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за землю з додаткам, обігово-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку, акти виконаних робіт, розрахункові документи, договори оренди земельних ділянок, договори купівлі-продажу об`єктів нерухомості, звітні документи контрагентів.

Звертаємо увагу, що компенсація витрат по сплаті орендної плати на користь ТОВ «АТБ- інвест» та ТОВ «АТБ-торгстрой» здійснювалась також в 2014 та 2015 роках: 2014 рік був перевірений під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Ріал Істейт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за наслідками якої 08 10.2015р. складено акт №129/22-04/3491887, а 2015 рік перевірявся в рамках поточної перевірки. Жодних претензій щодо формування витрат по договорам компенсації в цих періодах у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та порядок обчислення, нарахування та сплати орендної плати визначені ст.288 Податкового кодексу України.

Згідно пп.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 ст.288 ПК України вказує, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до пп.288.4 ст.288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, оскільки позивачем доведено правомірність своїх дій та надано документи, що підтверджують витрати, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3417,51 грн.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 року №0004484617 винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмрі 3417,51 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова