Ухвала суду № 85853712, 22.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17100/19

Провадження №: 2/755/6509/19

УХВАЛА

про відкриття провадження

"22" листопада 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул. Краківська, 20), про визнання правочину недійсним, зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні власністю, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання провочину недійсним, зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд: визнати недійсною реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; усунути перешкоди у користуванні позивачу власністю шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено договір позики, згідно з яким останній позичив у ОСОБА_1 296 512,20 грн, що в еквіваленті становило 37 200 доларів США, строком на три місяці (до 18 жовтня 2011 року). З метою забезпечення виконання грошового зобов`язання за договором позики 18 липня 2011 року, в якості застави, було оформлено договір іпотеки, предметом якого стала трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , власником якої був ОСОБА_7 . На день підписання договору в квартирі було зареєстровано три особи: ОСОБА_7 , його мати ОСОБА_2 та колишній власник ОСОБА_8 . Оскільки борг у визначений договором строк не був сплачений, 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Разом з тим, будучи власником майна, позивач фактично позбавлений можливості ним користуватись, у зв`язку з тим, що в квартирі проживають стороні особи, які чинять перешкоди у доступі до житла. Позивачеві не відомо хто ці особи, на яких підставах вони мешкають в квартирі. Звільнити квартиру в добровільному порядку та знятися з реєстраційного обліку зазначені мешканці відмовляються. У липні 2019 року ОСОБА_7 знято з реєстрації місця проживання. Зазначає, що реєстрація ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є неправомірною, а ОСОБА_2 є членом сім`ї колишнього власника.

28 жовтня 2019 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

15 листопада 2019 року позивач направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено оригінал квитанції про доплату судового збору у відповідному розмірі.

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, враховуючи, що позивачем виконані вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частинами 2, 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.6 ст.19 ЦПК України).

Суд враховує положення ч.ч. 1 - 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи і не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому приходжу до висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6

ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1-4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовна заява містить клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не містить мотивування того, які процесуальні дії у даній справі суд не зможе вчинити без проведення судового засідання із викликом учасників справи.

За матеріалами справи вбачається, що у даному випадку з урахуванням предмету спірних правовідносин - визнання правочину недійсним, зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні власністю, та враховуючи, що позов має немайновий характер, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання провочину недійсним, зняття з реєстрації місця проживання та усунення перешкод у користуванні власністю.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Роз`яснити відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідачі зобов`язані надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачам відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачами у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідачі викладають свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст. 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.

Відповідачам та третім особам направити копію позовної заяви з додатками.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: