Вирок № 85852242, 25.11.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 710/466/16-к

провадження № 1-кп/691/18/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

у складі :

головуючого - судді Подороги Л.В.

при секретарях Кочетовій І.І.,

Брандальській Х.В.,

Йосипенко І.М.,

за участю прокурорів Зачепи Я.О.,

Кузнєцова Г.А.,

захисника Каракоці Р.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сердегівка Шполянського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 03.01.2016 близько 18 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час конфлікту з ОСОБА_3 , який раптово виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою позбавлення життя останньої, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , узяв зі столу кухонний ніж та, тримаючи його в лівій руці, наніс останній сліпу проникаючу рану передньої стінки живота справа із ушкодженням печінки, стінки шлунку (без проникнення у його порожнину) і підшлункової залози із крововиливами у м`які по ходу раньового каналу, яка отяготилася перитонітом (запаленням тканин черевної порожнини) та інтоксикацією організму, та відповідно до висновку експерта № 05-6-02/009 смерть ОСОБА_3 настала 05.01.2016 від поранення передньої стінки живота справа із ушкодженням печінки, стінки шлунку (без проникнення у його порожнину) і підшлункової залози, яке отяготилося перитонітом (запаленням тканин черевної порожнини) та інтоксикацією організму, вказані тілесні ушкодження належать до категорії тяжких. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні (злочині) не визнав та пояснив, що він дійсно проживав з ОСОБА_3 з 2009 року у її помешканні, однак шлюб офіційно не був зареєстрований. У 2010 році померла його мати і вони почали проживати спільно у його будинку. За весь період спільного проживання вони постійно сварилися, виникали бійки, а причиною цього, була схильність ОСОБА_3 до вживання спиртних напоїв. 05.01.2016 близько 18 год. 00 хв., остання прийшла до додому п`яна, він відчинив двері та стоячи на порозі сказав їй, що не пустить до помешкання. Вона, в свою чергу, схватила його за светр та звалила на підлогу, сіла зверху йому на живіт та стала його душити, однак він вирвався та вскочив до веранди будинку. Вона схватила монтіровку, зайшла до будинку та хотіла побити телевізор, він її попросив не робити цього. Перед нею стояв стілець, а на ньому обігрівач, ОСОБА_3 кинула його так, що обігрівач висмикнувся з розетки, ОСОБА_3 намагалася його вдарити монтіровкою, стала кричати що уб`є. ОСОБА_2 у цей час стояв за спинкою стільця та закрився рукою, щоб не попало по голові, при цьому удар прийшовся по пальцях руки та їх пошкодив. Поряд стояв стіл, на ньому лежав кухонний ніж, він схватив його у руку, однак спинка стільця не давала йому підійти близько до ОСОБА_3 , він витягнув вперед руку і встиг вштрикнути ніж, який зайшов у тіло близько на 8 мм., а вона зачепилася за стілець і сама на нього наштрикнулася повністю, далі вскочила та побігла на вулицю. Через п`ять хвилин він почув, що вона кричить, що у неї іде кров, він вийшов на двір, завів її до будинку, поклав на ліжко та став обробляти рану одеколоном, заклеїв пластиром. Дві доби вони із будинку не виходили, він обробляв їй рану, міняв пов`язки, просив її викликати швидку допомогу, однак вона відмовлялася. Через дві доби ОСОБА_3 о 10 год. ранку пішла з будинку і не повернулася. У вечірній час він пішов до магазину, де зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у яких запитав, чи не бачили вони ОСОБА_3 . Останні повідомили, що бачили, що вона пішла на точку, а де вона на даний час не відомо.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він не вбивав ОСОБА_3 , а оборонявся від неї, він не діставав до неї ножем, але вона зачепилася та наштрикнулася на ніж.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, прокурором надано наступні докази:

- покази потерпілого ОСОБА_1 , про те, що він являється сином ОСОБА_3 . До нього зателефонувала із сільської ради ОСОБА_8 та повідомила, що мати померла, її вбили. Він з матір`ю не проживав, лише відвідував її, вона проживала з ОСОБА_2 Бачив, що мати була неодноразово в синцях, також йому відомо, що вона зловживала спиртними напоями, з ОСОБА_2 вони билися. Близько 8 років тому, у с. Сердегівка у них був будинок, де вони проживали всією сім`єю: батько, мати, він і сестра, але будинок згорів. Колгосп виділив інший будинок, де мати і проживала. Батьки розлучилися. Батько загинув у зоні проведення АТО. З матір`ю він мало підтримував стосунки.

- покази свідка ОСОБА_9 про те, що він особисто знає ОСОБА_2 на протязі останніх 8 років, ОСОБА_3 знав з 1989 року, оскільки разом працювали. Знає що ОСОБА_3 періодично проживала у ОСОБА_2 . Вказані особи зловживали спиртними напоями, часто їх бачив у стані алкогольного сп`яніння, вони влаштовували бійки, ОСОБА_2 виганяв її з будинку. ОСОБА_3 у такому випадку, опиралася, била вікна у помешканні. Свідок бачив як обвинувачений гнався за нею, кидав у неї речі, що траплялися під руки. Вказані події могли траплятися до 3 разів на місяць. Свідок вважає, що вони обоє причетні до даних подій, оскільки вживали спиртні напої. Свідку особисто не відомо про події, що відбулися 03.01.2016.;

- покази свідка ОСОБА_10 про те, що вона особисто знає ОСОБА_2 на протязі останніх 6 років, а ОСОБА_3 знала близько останніх 20 років. Їй відомо, що вказані особи зловживали спиртними напоями, коли були тверезими, то спільно працювали на подвір`ї, на городі, в цей час вона не бачила ні сварок, а ні бійок. Однак, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у стані алкогольного сп`яніння, то влаштовували сварки, бійки, ОСОБА_2 виганяв її з будинку, гнався за нею, брав до рук вила, сокиру, лопату. Вказані події могли траплятися до 1 разу на тиждень. Вважає, що обоє причетні до скандалів та бійок, оскільки вживали спиртні напої. Особисто бачила як ОСОБА_2 бив ОСОБА_3 дрючком, вилами, також бачила, як остання била ОСОБА_2 ;

- покази свідка ОСОБА_5 про те, що вона особисто знає ОСОБА_2 на протязі останніх 5 років, оскільки має дачу неподалік його домоволодіння. ОСОБА_3 знала ще зі шкільних років, як порядку людину, яка не вживала спиртні напої, була працьовита. Але зустрівшись через значний проміжок часу (після придбання будинку поряд з помешканням обвинуваченого), помітила, що ОСОБА_3 стала вживати спиртні напої. Свідок неодноразово зверталася до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою по господарству та бачила між ними сварки, бійки. ОСОБА_2 брав до рук ножі, вила та кидався на ОСОБА_3 . Особисто пам`ятає, як вони билися у неї на городі вилами. Також, був випадок, коли свідок запросила ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до столу, оскільки почула, як останній кричав на ОСОБА_3 , що вона не наварила їсти, так як була на заробітках. За столом останні вчинили сварку, ОСОБА_2 схопив вилку та нахилився, щоб вдарити ОСОБА_3 , однак свідок їх розборонила. ОСОБА_3 зверталася до свідка за допомогою, щоб обробити колоту рану на нозі, вказавши, що тілесне пошкодження наніс ОСОБА_2 . Їй відомо, що такі ушкодження він наносив неодноразово, оскільки бачила, що тіло ОСОБА_3 все у шрамах. На початку 2016 року, у вечірній час доби, вона чула крик ОСОБА_3 ОСОБА_2 також був на подвір`ї та побачивши свідка, підійшов до її двору та сказав, що ОСОБА_3 знову напилася, вони разом носила дрова, заробили гроші, а вона знову їх пропила. На цей час він був у тверезому стані. 05.01.2016 ОСОБА_2 прийшов до магазину свідка зляканий, сказавши, що наштрикнув ОСОБА_3 в живіт збоку. Так, як того ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до неї в магазин не з`явилися, свідок у вечірній час доби пішла до їхнього помешкання, однак їй не відчинили двері. 05.01.2016 у вечірній час доби, свідок поверталася з магазину по вул. Шевченка та зустріла ОСОБА_11 , яка працює секретарем сільської ради, яка запитала чи не бачила вона ОСОБА_2 . У цей час, останній вийшов із свого подвір`я та йшов по вул. Шевченка, ОСОБА_11 запитала його, що він зробив із ОСОБА_3 , сварила його, на що обвинувачений відповів, що остання ще зранку пішла із дому і він лише трохи наштрикнув ОСОБА_3 .;

- покази свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жили разом, знає ОСОБА_3 з дитинства, а ОСОБА_2 близько 8 років. Їй відомо, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння постійно сварилися, він за нею ганявся, кричав на неї, коли тверезі, то нормальні люди. Вважає, що розпочинала сварку ОСОБА_3 , а саме, коли вип`є спиртні напої, то приходить до ОСОБА_2 додому, а він свариться, не пускає її, тоді вона б`є йому вікна, двері у будинку, а він її проганяє. У таких випадках ОСОБА_3 йшла до свого знайомого ОСОБА_14 , де періодично проживала, допомагала по господарству. ОСОБА_2 за це сердився, сварився. 05.01.2016, близько 10 години, вона зустріла ОСОБА_3 на вулиці, вона ішла зі сторони будинку ОСОБА_2 , звернула увагу, що у останньої був не здоровий вигляд, обличчя у п`ятнах синьо - жовтого кольору, мова не чітка, сказала, що пішла до ОСОБА_14 . Згодом дізналася, що ОСОБА_3 впала на вулиці, приїхали діти ОСОБА_14 та забрали її до будинку. Потім вона дізналася, що ОСОБА_3 померла, оскільки у неї були поранення живота.

- покази свідка ОСОБА_14 про те, що він знає ОСОБА_3 на протязі 9 років, вона була роботяща, допомагала йому, періодично жила у нього, а на протязі останніх 5 років жила по-сусідству - у ОСОБА_2 . Вони приходили до нього, допомагали у роботі, він платив їм, кормив. Але всі проблеми були через п`янки, пили вдома і по людях, бачив, що сварилися, билися, а потім мирилися. 03.01.2016 вранці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли до нього допомогти, переносили дрова, він заплатив і вони пішли. Вранці 05.01.2016 у нього були вдома діти, які близько 09 год. поїхали за покупками. Хвилин через десять у нього став гавкати собака, коли вийшов, то помітив, що лежить ОСОБА_3 , її тягнув собака до входу в будинок. Вона просила про допомогу, у неї були відморожені руки, він забрав її у хату, посадив, їй було погано та вона попросила чаю. Випивши 5 стаканів, вона стала заговорюватися, посунулася на підлогу. Через 30 хв. повернулися діти, вони хотіли викликати швидку допомогу, але ОСОБА_3 заперечувала. Однак, лікарів все ж таки викликали. Коли приїхали працівники швидкої і подивилися на ОСОБА_3 , то сказали викликати працівників поліції, оскільки в неї на животі була рана. Він бачив, що через рану бігла рідина. Сказали, що вона з цією раною уже близько 2 днів. ОСОБА_3 нічого не повідомила про сварку і причину отримання своєї рани.;

- покази свідка ОСОБА_15 , про те, що вона знайома з ОСОБА_3 , оскільки остання проживала неподалік від її батька ОСОБА_14 і часто приходила допомагати йому по-господарству. 01.01.2016 вона приїхала до батька зі своїм чоловіком на свята. 05.01.2016 у першій половині дня, близько 11 години, вони виїжджали з двору з чоловіком і помітили, що посередині дороги, недалеко від їхнього будинку, метрів за 50, лежить ОСОБА_3 . Коли запитали її чому вона тут лежить, вона не відповіла, вони думали, що вона п`яна, підняли її, запропонували піти додому до батька. Вона пішла. Коли повернулися до батька, ОСОБА_3 сиділа, у неї були чорні руки, відморожені, стан її був тяжкий, вона скотилася на підлогу. Вони викликали працівників швидкої, останні повідомили, щоб викликали працівників поліції.

- покази свідка ОСОБА_16 , про те, що він знає ОСОБА_3 на протязі останніх 13 років. Вона допомагала по-господарству батькам його дружини ОСОБА_15 . Після смерті тещі, ОСОБА_3 переселилася до літньої кухні ОСОБА_14 . Потім вона пішла жити до ОСОБА_2 , який жив по-сусідству. Вони сварилися, вживали спиртне, знає що билися, але не бачив. Помічав потім синяки та рани, які були постійно на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Вона приходила жити періодично до тестя, приходив ОСОБА_2 , забирав її. Свідок особисто просив ОСОБА_3 , щоб вона визначилася де буде проживати у літній кухні у тестя, чи у ОСОБА_2 . Також йому відомо, що ОСОБА_3 колись ударила ОСОБА_2 по нозі, він своєчасно не звернувся за допомогою, на нозі була гангрена, якби не брат ОСОБА_2 , який заплатив за лікування останнього у м. Черкаси, то його вже не було б і живого. Про події, що відбувалися 05.01.2016, свідок надав аналогічні покази, що надала свідок ОСОБА_15 та уточнив, що вони виїжджали із двору близько 12 години, повернулися додому близько 13 години. Коли повернулися, ОСОБА_3 сиділа біля печі в будинку. Їй було погано, через светр було помітно, що витікає рідина, викликали швидку, лікарі підняли одяг і вони помітили у ОСОБА_3 рану на животі, крові не було. Взагалі ОСОБА_3 була плотніша за комплекцією за ОСОБА_2 , фізично сильніша;

- покази свідка ОСОБА_18 про те, що він знає ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на протязі 13 років, оскільки жили по-сусідству. Знає що у них були постійні п`янки, бійки. Їх неодноразово попереджали, що це не доведе до добра. Свідок знав уже наперед, що якщо іде ОСОБА_3 п`яна додому до ОСОБА_2 , то чекай, що буде сварка. І точно, через пару хвилин, було чути крики, сварки. Вона чіплялася до нього, провокувала його. Вона приходила у двір, скандалила. Бачив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на городі, як тільки сварка, то вони б`ються, літають сапи, лопати. Про те, чи ОСОБА_2 наштрикнув ОСОБА_3 , чи вона сама упала, йому відомо лише з розмов людей у селі.;

- покази свідка ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали більше 10 років, то сходилися, то розходилися. Остання була дуже працьовита, нікому не відмовляла у допомозі, але вживала спиртні напої. Приходила у сільську раду, всі бачили її зі слідами побоїв, порізані руки, але вона не скаржилася, не зверталася до лікарів. У ОСОБА_2 також свідок бачила порізані та порубані руки. На грунті вживання спиртних напоїв, у них постійно відбувалися сварки, бійки. 05.01.2016 ближче до обіду медичний працівник повідомив, що до ОСОБА_3 викликали швидку допомогу, остання перебувала у ОСОБА_14 і вона померла. Після цього вона з працівниками міліції довго шукала ОСОБА_2 по селу, так як він пішов до тітки.;

- покази судово-медичного експерта ОСОБА_19 про те, що на відтворенні подій ОСОБА_2 показав як відбулися події під час отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Дія руки співпадає з направленням раньового каналу, який виявлений на трупі ОСОБА_3 . Остання падала на громадянина, який тримав у руках ніж, перечіпаючись через стілець, її було близько 60 - 70 кг. Рука ОСОБА_2 повинна була опуститися чи зміститися, однак, на відтворенні останній зазначив, що рука у нього не змістилася. Ніяких дій, будь-то відскочити в сторону, або виставити руки вперед, ОСОБА_2 не робив. Експерт не заперечив, що дійсно за таким механізмом можуть виникнути ушкодження, виявлені на трупі, але лише за умови, що ОСОБА_2 фіксував свою руку, протидіяв вазі тіла ОСОБА_3 . За умови таких факторів могли спричинитися тілесні ушкодження, що отримані потерпілою.;

- протокол огляду місця події із фототаблицею від 05.01.2016- домоволодіння по АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було оглянуто зазначене приміщення та виявлено речі з плямами темно-бурого кольору, а саме, штори, моток зі скотчем, ніж кухонний, одяг ОСОБА_2 : штани, сорочку, светр, наволочку.;

- протокол огляду місця події, з фототаблицею від 05.01.2016 - домоволодіння по АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було оглянуто зазначене приміщення, де виявлено труп ОСОБА_3 ;

- лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 № 009 від 06.01.2016, в якому зазначено причину смерті - інтоксикація, перитоніт. Ушкодження внутрішніх органів живота. Проникаюче поранення передньої стінки живота.;

- висновок судово-медичної експертизи № 05-6-02/009 від 26.02.2016, відповідно якого, смерть ОСОБА_3 настала від поранення передньої стінки живота справа із ушкодженням печінки, стінки шлунку (без проникнення у його порожнину) і підшлункової залози, яке отяготилося перитонітом (запаленням тканин черевної порожнини) та інтоксикацією організму, вказані тілесні ушкодження належать до категорії тяжких.;

- висновок судово-медичної експертизи № 05-1-08/18 від 25.02.2016, відповідно якого, виявлені на фрагменті штори сліди крові, можливо походять за рахунок крові ОСОБА_3 ;

- висновок судово-медичної експертизи № 05-1-08/20 від 19.02.2016, відповідно якого, виявлені на наволочці сліди крові могли походити від підозрюваного ОСОБА_2 та не могли походити від ОСОБА_3 ;

- протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 24.02.2016, у ході якого ОСОБА_2 відтворив обставини подій, що відбулися у період часу з 18 год. 00 хв. 03.01.2016 по 10 год. 00 хв. 05.01.2016.;

- висновок судово-медичної експертизи № 31 МК від 04.03.2016, відповідно якого, ушкодження на шкіряному клапті ОСОБА_3 є колото-різаним і виникло від дії якогось знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух товщиною близько 1,0 мм, про що свідчать щілиноподібна форма, наявність рівних, не осаджених країв, гладких з поодинокими крововиливами стінок, одного кінця по формі заокругленого шириною близько 0,9 мм та гострокутнього по формі протилежного йому кінця. Довжина ушкодження на момент розтину - 21 мм та довжина основного розрізу на момент дослідження - 18 мм вказує на те, що ширина травмуючого знаряддя в межах погруженої частини є близько 18-21 мм. Властивостями плаского колюче-ріжучого знаряддя володіє клинок ножа, наданого на експертизу, який як травмуюче знаряддя не виключається, що підтверджується результатами порівняльно-експериментального дослідження, при якому експериментальні пошкодження мають властивості подібні до досліджуваних - щілиноподібну форму, рівні краї, один кінець по формі гострокутній та протилежний йому заокруглений шириною близько 1,0 мм.;

- висновок судово-медичної експертизи № 05-6-01/073 від 10.03.2016, відповідно якого, достовірно стверджувати про можливість отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за тим механізмом, який ОСОБА_2 вказав під час проведення слідчого експерименту 24.02.2016 не можливо, тому що в протоколі проведення слідчого експерименту не конкретизовано дії потерпілої під час отримання удару в живіт.;

- акт судово-психіатричного експерта № 91 від 02.03.2016, щодо психічного стану ОСОБА_2 , відповідно до якого, останній хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє психічні і поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що при збереженні у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики - що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє психічні і поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, що при збереженні у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю, здатності критично оцінювати своє становище, суть і наслідки інкримінованого йому правопорушення - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України;

- протокол огляду місця події від 28.03.2016, домоволодіння по АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено металевий предмет, довжиною 40 см., діаметром 3 см.;

- протокол огляду предмета від 28.03.2016, що був вилучений із домоволодіння по АДРЕСА_1 - металевого предмету, довжиною 40 см., діаметром 3 см. та постанова про визнання його речовим доказом.;

- висновок судово-медичної експертизи № 6 від 11.01.2016, відповідно якого, отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій кисті, які спричинені дією тупого твердого предмету (предметів), давність спричинення їх може відповідати вказаному в постанові часу і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження ОСОБА_2 міг отримати від ударів руками, взутими ногами, не виключається можливість отримання ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту на тупу поверхню, стоячи на даній площині.;

- висновок судово-медичної експертизи № 02-01/467 від 30.03.2016, за результатами якої, у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: синці по тильній поверхні третього та четвертого пальців лівої кисті в ділянці середніх фаланг; консолідований перелом діафізу другої п`ясної кістки лівої кисті, не консолідований перелом нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті із сформованим хибним суглобом. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмета. Травмуючим механізмом утворення всіх наявних у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень явилася ударна дія тупого предмета. Синці по тильній поверхні третього та четвертого пальців лівої кисті в ділянці середніх фаланг могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Консолідований перелом діафізу другої п`ясної кістки лівої кисті, не консолідований перелом нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті із сформованим хибним суглобом давністю більше одного місяця до моменту проведення рентгенограми лівої кисті та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Не виключається можливість, що відмічені вище переломи могли виникнути при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи. Не виключається можливість, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли виникнути за обставин на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 24.02.2016.

У ході розгляду кримінального провадження, з метою перевірки показів обвинуваченого щодо обставин отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та, у зв`язку із зазначенням у висновку експерта № 05-6-01/073 від 10.03.2016 про неможливість достовірно стверджувати про триманні останньою тілесні ушкодження, оскільки в протоколі проведення слідчого експерименту від 24.02.2016 за участю ОСОБА_2 не конкретизовано дій (механізм) потерпілої під час отримання нею удару ножем в живіт, за ухвалою суду, 24.04.2017 було проведено слідчий експеримент із застосуванням відеозапису та із залученням експерта, в ході проведення якого, ОСОБА_2 показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

За наслідками, було призначено та проведено додаткову судову медичну експертизу (висновок експерта № 05-6-01/242 від 15.07.2017), за якою не виключено, що тілесне ушкодження ОСОБА_3 , яке зазначено в підпункті «А» пункту 2-5 Підсумкової частини Висновку експерта № 05-6-02/009 від 26.02.2016, могло виникнули за тим механізмом його спричинення, який гр. ОСОБА_2 вказав під час проведення за його участю слідчого експерименту 24.04.2017. Направлення руху клинка ножа в руці ОСОБА_2 співпадає із направленням раньового каналу у тілі ОСОБА_3 . Після спотикання ОСОБА_3 через перевернутий стілець, вона, не тримаючись ні за які предмети своїми руками, переміщається своїм тулубом назустріч руху клинка ножа, що знаходився у руці ОСОБА_2 , при цьому, давлячи своєю вагою на ніж, але рука ОСОБА_2 із ножем не робить руху назад від тулуба ОСОБА_3 , тобто, при цьому, його рукою робилася протидія вазі ОСОБА_3 , а також робилася протидія щільності тканин тіла ОСОБА_3 , через які проходив (розрізав) клинок ножа.

Вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Під час огляду місця поді 28.03.2016, біля будинку, було виявлено та вилучено металевий предмет, довжиною близько 40 см. та діаметром близько 3 см. Даний предмет був оглянутий слідчим та визнаний речовим доказом згідно постанови від 28.02.2016.

За висновком судово-медичної експертизи № 02-01/467 від 30.03.2016, у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: синці по тильній поверхні третього та четвертого пальців лівої кисті в ділянці середніх фаланг; консолідований перелом діафізу другої п`ясної кістки лівої кисті, не консолідований перелом нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті із сформованим хибним суглобом. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмета. Травмуючим механізмом утворення всіх наявних у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень явилася ударна дія тупого предмета. Синці по тильній поверхні третього та четвертого пальців лівої кисті в ділянці середніх фаланг могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Консолідований перелом діафізу другої п`ясної кістки лівої кисті, не консолідований перелом нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті із сформованим хибним суглобом давністю більше одного місяця до моменту проведення рентгенограми лівої кисті та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Не виключається можливість, що відмічені вище переломи могли виникнути при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи. Не виключається можливість, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли виникнути за обставин на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 24.02.2016.

Зазначені докази узгоджуються з показами обвинуваченого про те, що потерпіла ОСОБА_3 здійснила на нього напад із застосуванням металевої монтировки та намагалася влучити в ділянку голови. Він від неї захищався рукою, по якій і влучила потерпіла та зламала йому пальці. Після отримання удару ножем, вона вискочила з будинку.

Також, обвинувачений пояснював, що попередньо, він не впустив ОСОБА_3 до будинку, оскільки вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння, після чого вона його звалила на підлогу, сіла зверху та стала душити.

Ці доводи, що наведені обвинуваченим на свій захист, прокурором не спростовано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Додатково ця норма закріплена і в ст. 17 КПК України.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив, що ОСОБА_3 03.01.2016 близько 18 год., прийшла та намагалася потрапити до будинку ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , однак останній її не впустив. Після цього, ОСОБА_3 звалила ОСОБА_2 на підлогу та стала душити, однак він вирвався та втік до будинку. Потім ОСОБА_3 , всупроти волі власника житла, проникла до будинку та, використовуючи металевий предмет, довжиною близько 40 см. та діаметром близько 3 см. мала намір завдати удару (ударів) ОСОБА_2 у життєво важливі органи (голову), що на думку суду, могло сприйматися останнім як загроза власному життю чи здоров`ю. Захищаючись від нападу, ОСОБА_2 підставив руку, по якій прийшовся удар металевим предметом і від якого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому діафізу другої п`ясної кістки лівої кисті, не консолідований перелом нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті із сформованим хибним суглобом. Однак, ОСОБА_3 на цьому не зупинилася та знову намагалася завдати удару (ударів) ОСОБА_2 . А тому, останній схватив зі столу кухонний ніж та, захищаючись, завдав ним удару в живіт потерпілої.

Суд вважає, що покази обвинуваченого про те, що він лише виставив руку з ножем, не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства та спростовуються висновком експерта № 05-6-01/242 від 15.07.2017 та показами судово-медичного експерта ОСОБА_19 про те, що рука ОСОБА_2 із ножем чинила супротив вазі тіла потерпілої.

Суд критично відноситься до доводів прокурора про те, що ОСОБА_2 міг утекти від потерпілої. Так, згідно пояснень ОСОБА_2 , у нього маються ушкодження ноги у вигляді відсутності м`язових тканин. Призначена судом судово-медина експертиза, згідно ухвали від 01.12.2017, виконана не була через неявку підекспертного, яку останній мотивував значною віддаленістю експертної установи, відсутністю відомостей про її місце знаходження та відсутністю коштів. Однак, при довготривалому візуальному спостереженні за обвинуваченим у ході розгляду справи, судом об`єктивно припускається, що пересування обвинуваченого потребує значних зусиль та складнощів. Крім цього, спростування доводів обвинуваченого про те, що він не міг утекти чи надати належний опір нападу ОСОБА_3 через фізичну травму ноги, покладається на слідчого, прокурора, чого останні не зробили. А тому, всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України.

При цьому суд враховує і свідчення свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_3 була значно більшою та сильнішою за ОСОБА_2

Інші досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що дійсно ОСОБА_2 завдав удару ножем ОСОБА_3 , від яких у подальшому настала її смерть.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

У ході судового розгляду, прокурор висунуте обвинувачення не змінював.

Відповідно до ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

За таким обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 оборонявся від нападу ОСОБА_3 у власному житлі, куди остання проникла поза волею власника. При цьому, дії ОСОБА_3 могли об`єктивно сприйматися обвинуваченим як загроза власному життю чи здоров`ю, та саме під час оборони він і спричинив їй тілесні ушкодження. А тому в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування в даній справі норми ч. 3 ст. 337 КПК України щодо права вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, оскільки встановлення в діях ОСОБА_2 складу іншого кримінального правопорушення (злочину), потребує проведення досудового розслідування.

Суд враховує, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що прокурор не довів у суді, що в діянні ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а тому його слід визнати невинуватим та виправдати за пред`явленим обвинуваченням.

Речові докази у справі слід знищити, судові витрати віднести за рахунок держави.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 ухвалою від 17.06.2016 залишений без розгляду.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. 374, п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю у його діях складу даного кримінального правопорушення (злочину).

Речові докази у справі: фрагмент штори, моток зі скотчем, ніж кухонний, одяг ОСОБА_2 , штани, сорочка, светр, наволочку, волосся з п`яти ділянок трупа, мікрону кладення з долонь трупа, зрізи нігтів з рук трупа, зразки піднігтьового вмісту пальців рук ОСОБА_2 , зразки крові ОСОБА_2 , що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Шполянського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Копію вироку суду, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. В. Подорога