Рішення № 85851441, 07.11.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1677/19

Провадження № 2/626/542/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2019 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого-судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення пені від суми несплачених аліментів, посилаючись на те, що рішенням Красноградського районного суду № 2-745/2007 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, починаючи з 22.05.2007 року і до повноліття дитини.

За наслідками ухваленого рішення, Красноградсим РВ ДВС ГУТЮ у Харківській області відкрито та перебуває на виконанні виконавче провадження № 50788833 з примусового виконання виконавчого листа № 2-745/2007, поданого на примусове виконання 11.04.2016 року. Боржником не виконувалося вказане рішення суду, у зв`язку з чим за період з квітня 2013 року по травень 2019 року утворилася заборгованість зі сплати аліментів, відповідно до розрахунку державного виконавця № 11143 від 13.06.2019 року. У зв`язку з чим позивач просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 81295,60 грн., надавши при цьому розрахунок.

В судове засідання позивач та її представник не прибули , в клопотанні адвокат Пілігрім Р.О. вимоги, викладені в позові, підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково. При винесенні рішення просив суд врахувати, що він проживає сам, оскільки донька та колишня дружина ОСОБА_1 лише зареєстровані разом з ним, а тому утримання будинку повністю лежить на ньому. Зараз він працевлаштований в ТОВ "Укрнафтогазресурс", однак останні місяці його прибуток був не великим, що жодним чином не залежить від його волі. Крім того, він надає допомогу непрацездатній матері ОСОБА_4 , 1950 року народження, яка є пенсіонеркою.

Суд, дослідивши заяви сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06.06.2007 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.05.2007 року до повноліття дитини

Однак відповідач не сплачуав аліменти, станом на 01.05.2019 року утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 69065,63 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За положеннями частини 2 статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів, передбачених ст. 181 СК України, виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частиною 1 ст.196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів підлягають встановленню, як наявність самої заборгованості та її розмір, так і наявність чи відсутність вини платника аліментів у її виникненні, оскільки сплата аліментів на підставі рішення суду у грошовій формі є грошовим зобов`язанням платника аліментів.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого державним виконавцем 13.06.2019 року, заборгованість по аліментах станом на 01.05.2019 року складає 69065,63 грн.

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду 03 квітня 2019 року, аналогічна позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц, розмір пені за місячним платежем розраховується таким чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

На підставі зазначеного суд погоджується з формулою розрахунку пені, наданим позивачем, так як він узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 14-37цс18, відповідно до якої, сума неустойки за період з 11.04.2013 року по 01.05.2015 року становить 81295,60 гривень.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, що набрав чинності 08 липня 2017 року було внесено зміни до ст.196 Сімейного кодексу України саме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.

Згідно із ч.1 ст. 196 СК України, зі змінами від 17 травня 2017 року, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Суд враховує положення ч. 1 ст.196 СК України (зі змінами від 17 травня 2017 року) в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, яка підлягає застосуванню в силу ст. 5 Цивільного Кодексу України, оскільки вказана норма пом`якшує цивільну відповідальність боржника за несвоєчасну сплату аліментів.

Між тим, відповідачем долучено до матеріалів справи довідку з місця роботи про отриманий дохід, який за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року склав 23442,35 грн, що є нижче ніж мінімальна заробітна плата в Україні, також на утриманні ОСОБА_2 перебуває непрацездатна мати- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, то, виходячи зі змісту норм ст.196 СК України суд, повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

Частиною 2 ст.196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи, що прострочення зі сплати аліментів мало місце, але відповідачем добровільно частково сплачувались аліменти на утримання доньки, а також враховуючи те, що на утриманні відповідача також знаходиться непрацездатна мати, середньомісячний заробіток за основним та єдиним місцем роботи не перевищує навіть мінімальну заробітну плату, суд вважає за можливе обмежити розмір пені за прострочення сплати аліментів сумою 20 000,00 грн., що вважає достатнім, оскільки позивач мала змогу звертатися до суду щороку з позовом про стягнення пені за весь строк сплати відповідачем аліментів.

У відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат ,з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встновленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст.ст. 196 СК України, ст.ст.12,13,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. на рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя