Вирок № 85846859, 22.11.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/890/19

22 листопада 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Круль І.В.

за участю секретаря с/з Круліковської Л.В.

прокурорів Лябиги І.О., Поповича П.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани матеріали кримінального провадження № 12016090120000071, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2016 року з обвинувальним актом щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення в приміщення, за що передбачена кримінальна відповідальність ч.3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 , близько 01 год. 30 хв. 24 березня 2016 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 , що належить приватному підприємцю ОСОБА_1 . Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою металевої фомки пошкодив врізний замок вхідних дверей магазину та проник всередину приміщення. Перебуваючи всередині приміщення, таємно викрав: шоколадні батончики «Кіт-кат», в кількості 4 шт., вартістю 11,85 грн. кожен, пачки вафель «Хрум», в кількості 7 шт., вартістю 4,80 грн. кожна, стіки кави «Нескафе», в кількості 10 шт., вартістю 2,90 грн. кожний, дві пляшки вина «Салюте біле», вартістю 39,25 грн. кожна, дві пляшки вина «Салюте червоне», вартістю 40 грн. кожна, одну пляшку вина «Панночка», вартістю 34,75 грн., одну пляшку вина «Там`янка», вартістю 35,25 грн., одну пляшку горілки «Байка», вартістю 58,35 грн., три пляшки горілки «М`якуш», вартістю 68,30 кожна, дванадцять банок слабоалкогольного напою «Бірмікс», вартістю 12 грн. кожна, 4 пачки сигарет «Президент», вартістю 13,65 грн. кожна, сорок пачок сигарет, марки «Пріма», вартістю 12,50 грн. кожна, три банки згущеного молока «Маша і ведмідь», вартістю 13,90 грн. кожна, п`ять шоколадних батончиків «Лайк», вартістю 7,65 грн. кожен, одну коробку печива «Ракушка», вагою 2,3 кг., вартістю 44 грн. за 1 кілограм, одну коробку печива «Мармелад», вагою 2 кг., вартістю 60 грн. за 1 кілограм, дві банки кави «Нескафе крема 30», вартістю 24,40 грн. кожна, п`ять пачок кави «Нескафе крема 70», вартістю 38,65 грн. кожна, сім пляшок пива «Данс», вартістю 10,50 грн. кожна. Також, він викрав касовий апарат, марки «ЕККА МІНІ-500.02 МЕ», вартістю 2800 грн. та модем «UNS-SM12.03 GSM», вартістю 1200 грн.

З викраденими товарами та речами ОСОБА_2 з місця події втік та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 збитки на загальну суму 7998,05 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в вчиненому злочині, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, визнав та підтвердив, що вночі 24 березня 2016 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_1, який належить приватному підприємця ОСОБА_1 .. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою металевої фомки, яку знайшов біля будинку, пошкодив врізний замок вхідних дверей магазину та проник всередину приміщення, звідки таємно викрав: шоколадні батончики, вафлі, печево, каву, спиртні напитки (вино, пиво, горілку), сигарети, та також касовий апарат. Із викраденим з місця події втік і розпорядився на власний розсуд.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують усі учасники судового провадження, які ствердили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, та роз`яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співставивши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у приміщення.

Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.

ОСОБА_2 вчинив злочин проти власності, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого.

При призначенні покарання судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У ст. 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, визнання вини, відшкодування шкоди потерпілій.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує позитивну характеристику на обвинуваченого по місцю проживання, його молодий вік, поведінку після вчиненого, думку потерпілої щодо покарання, яка просять суворо не карати, що на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах лікувальних закладів не перебуває.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Втім, обов`язковою умовою застосування цього кримінально-правового інституту, що належить до дискреційних повноважень суду, є сукупність обставин, які б із достатньою переконливістю свідчили про можливість виправлення особи без відбування покарання.

З врахуванням позитивної характеристики на обвинуваченого, даних про його особу, який визнав вину, має постійне місце проживання, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий, щиро кається, добровільно відшкодував потерпілій заподіяну майнову шкоду, думки потерпілої щодо не суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю на два роки, який є достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Долю речового доказу вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65, 75КК України, ст.ст. 100, 349, 373-376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміни прокримінального мислення».

Речовий доказ: слід пальця руки, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1847,68 грн. витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча І.В. Круль