Ухвала суду № 85845735, 25.11.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

Справа № 184/2480/19

Номер провадження 2-о/184/101/19

25 листопада 2019 рокум. Покров

Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Малашина Ю.Б., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського міського суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, сформованої в системі «Електронний суд».

Суддя, дослідивши заяву, вважає, що її подано без додержання вимог, викладених у ст.175,177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 у вищезазначеній заяві про встановлення факту, що має юридичне значення заінтересованою особою вказала себе ж – ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованої особи.

Оскільки ОСОБА_1 є заявником, вона не може мати статусу заінтересованої особи по даній справі.

Суд роз`яснює, що до заінтересованих осіб віднесено:

1) осіб, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню;

2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту.

Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження.

До першої групи заінтересованих осіб належать фізичні та юридичні особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб`єктивних прав у зв`язку із встановлюваним судом фактом.

Заінтересованість другої групи осіб має державний і правовий характер.

В зв`язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.

Крім того, ч.1ст.316 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання заявника.

Як встановлено ч.9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 р. №207 відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Згідно вищезазначеної позовної заяви ОСОБА_1 вказала адресу свого проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .

При цьому, будь-яких доказів того, що місцем проживання (реєстрації) заявника ОСОБА_1 є вищезазначена адреса до заяви не долучено.

Заявником на виконання вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, до заяви додано копії документів, як доказів, підтверджуючих обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, до заяви додано платіжне доручення №12834 від 20.11.2019 року про сплату судового збору за подання заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення в сумі 384,20 грн.

Згідно з п.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що регламентоване пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Однак, додане до позовної заяви платіжне доручення не скріплено печаткою установи банку.

Крім того, згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» питання реалізації електронного правосуддя покладено на Державну судову адміністрацію України. Електронний суд є підсистемою Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи (ЄСІТС), роботу якої забезпечує Державне підприємство «Інформаційні судові системи».

Згідно п.п. 15.15 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно – телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи.

Відповідно до п.п.15.1 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У номері "Голос України" (№ 42 НОМЕР_1 7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на дату надходження заяви ОСОБА_1 в електронній формі до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, Положення про ЄСІТС не затверджено, відтак відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд» та унеможливлює її прийняття саме в електронній формі, що узгоджується із правовим висновком ВП/ВС в ухвалі від 14.02.2019 року, справа №9901/43/19.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Недоліки підлягають усуненню шляхом подання позову у письмовій формі з його копіями та додатками, засвідчених у передбаченому законом порядку, відповідно до кількості учасників судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку позивачу для усунення недоліків.

Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Запропонувати заявнику в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, привести заяву у відповідність, а саме: надати платіжне доручення, скріплене печаткою установи банку з підписом уповноваженої посадової особи банку; зазначити відповідну заінтересовану особу по даній справі; надати докази місця проживання (реєстрації) заявника ОСОБА_1 ; заяву з усіма доказами на підтвердження заявлених вимог надати до суду в паперовій формі, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина