Рішення № 85845671, 22.10.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5562/17

Провадження № 2/0182/113/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.10.2017 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнював (а.с.3-4,28-30), посилаючись на наступні обставини.

09.10.2006 року між ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір № б/н (далі - Договір) та отримано кредит у розмірі 6800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.3.2.,3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3. Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Пунктом 5.3. Умов та Правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та Правил надання банківських послуг і п. 5.8. Правил користування платіжною карткою.

У порушення ст.ст.526,527,530,1054 ЦК України та умов Договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Станом на 31.08.2017 року заборгованість відповідача за Договором склала 87329 грн. 14 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5836 грн. 66 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 73757 грн. 76 коп., заборгованість за пенею - 3100 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4134 грн. 72 коп.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором у розмірі 87329 грн. 14 коп. та понесені ним судові витрати.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 року (а.с.46), провадження по справі було відкрито у відповідності до ст.122 ЦПК України (в редакції, яка діяла на той час).

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій редакції.

У відповідності до п.9 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України (в новій редакції), справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.51,52).

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.04.2018 року (а.с.55-58), позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Договором № б/н від 09.10.2006 року за сумою кредиту - 5836 грн. 66 коп. (п`ять тисяч вісімсот тридцять шість грн. 66 коп.), за процентами за користування кредитом - 73757 грн. 76 коп. (сімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят сім грн. 76 коп.), заборгованість за пенею - 3100 грн. 00 коп. (три тисячі сто грн. 00 коп.), штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп. (п`ятсот грн. 00 коп.), штраф (процентна складова) - 4134 грн. 72 коп. (чотири тисячі сто тридцять чотири грн. 72 коп.), а всього до стягнення - 87329 грн. 14 коп. (вісімдесят сім тисяч триста двадцять дев`ять грн. 14 коп.) та судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Ухвалою суду від 04.07.2018 року (а.с.87-88) заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25.04.2018 року ухваленого у справі № 182/5562/17 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 25.04.2018 року ухваленого у справі № 182/5562/17 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; скасовано заочне рішення від 25.04.2018 року ухвалене у справі № 182/5562/17 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.08.2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 (а.с.91-96), згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне. Зазначила, що вона у 2006 році не підписувала договорів з позивачем та не отримувала кредитів. Також зазначила, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною картою не містять дати та її підпису. Жодного документа на підтвердження факту проведення розрахункових операцій між нею та позивачем не надано.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року (а.с.124-126) замінено позивача ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»; клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено; витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» наступні документи: оригінал договору № б/н від 09.10.2006 року; оригінал анкети-заяви позичальника від 09.10.2006 року; докази ознайомлення ОСОБА_1 з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою, доданими ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до позовної заяви у викладеній редакції (екземпляр з підписом ОСОБА_1 за наявності); оригінал Договору про відкриття карткового рахунку на ім`я ОСОБА_1 , на який були перераховані кредитні кошти до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року з зазначенням номеру платіжної картки, яка була видана ОСОБА_1 до відкриття карткового рахунку; належним чином завірені документи, що підтверджують факт отримання платіжної картки, наданої ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 ; належним чином завірені виписки по рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , на який були перераховані кредитні кошти до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року та/або інших первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення; належним чином завірені документи, які підтверджують факт видачі та отримання ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року; докази, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 інформаційного листа; документи, які підтверджують факт направлення та отримання ОСОБА_1 під підпис вимоги щодо дострокового повернення кредиту; кредитну справу ОСОБА_1 згідно заяви № б/н від 09.10.2006 року (оригінал для огляду в суді та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів цивільної справи).

19.09.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.153-157), в якій позивачем зазначено, що відповідач підписанням заяви від 10.10.2006 року приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг, заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідачем вказаний договір недійсним не визнавався. Відсутність оригіналу договору не є підставою для відмови у позові, доказами укладення договору є копія договору, розрахунок заборгованості, копія паспорта відповідача, виписка по рахунку, фото клієнта з картою. Позивачем надана анкета-заява від 10.10.2006 року в якій чітко визначені умови договору, з якими відповідач погодилась. Вказано, що з наданої виписки карткового рахунку прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, а отже і отримала кредитну картку. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів вбачається, що сплачувалась заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).

11.10.2019 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшли пояснення (а.с.181-183), в яких вказав на висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17, провадження №14-131цс19. Просив у позові відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи позивача було повідомлено належним чином. Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.2), позовні вимоги підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви відсутні.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі (а.с.191).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач в уточненому позові послався на те, що 09.10.2006 року між ЗАКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 , був укладений Договір № б/н (далі - Договір) за яким відповідач отримав кредит у розмірі 6800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Згідно доданої позивачем до позову ксерокопії Заяви (а.с.32) від 09.10.2006 року, ОСОБА_1 отримано кредит у вигляді кредитного ліміту в сумі 1000 грн. 00 коп. зі сплатою базової процентної ставки - 36% з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту: відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 (а.с.31), старт карткового рахунку, дата проведення - 10.10.2006 року - НОМЕР_1; 23.10.2006 року встановлено кредитний ліміт - 1000,00 грн.; 25.12.2008 року знижено кредитний ліміт - 940,00 грн., 11.02.2009 року знижено кредитний ліміт - 900,00 грн., 21.08.2009 року знижено кредитний ліміт - 740,00 грн., 17.08.2012 року збільшено кредитний ліміт - 6800,00 грн., 06.09.2013 року збільшено кредитний ліміт - 6020,00 грн., 18.08.2015 року відбулось зниження кредитного ліміту - 5840 грн. 00 коп.

До кредитного договору банк додав Умови та правила надання банківських послуг (а.с.10-15), розрахунок заборгованості та виписки по особовому рахунку щодо ОСОБА_1 (а.с.5-8,33-37,38-42,108-112,134-148), заборгованість відповідача за спірним договором станом на 31.08.2017 року визначена позивачем в сумі 87329 грн. 14 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 5836 грн. 66 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 73757 грн. 76 коп., заборгованість за пенею - 3100 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 4134 грн. 72 коп.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 15.06.2013 року уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.16,17).

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 13.09.2018 року (а.с.124-126) витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» наступні документи: оригінал договору № б/н від 09.10.2006 року; оригінал анкети-заяви позичальника від 09.10.2006 року; докази ознайомлення ОСОБА_1 з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою, доданими ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до позовної заяви у викладеній редакції (екземпляр з підписом ОСОБА_1 за наявності); оригінал Договору про відкриття карткового рахунку на ім`я ОСОБА_1 , на який були перераховані кредитні кошти до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року з зазначенням номеру платіжної картки, яка була видана ОСОБА_1 до відкриття карткового рахунку; належним чином завірені документи, що підтверджують факт отримання платіжної картки, наданої ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 ; належним чином завірені виписки по рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , на який були перераховані кредитні кошти до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року та/або інших первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення; належним чином завірені документи, які підтверджують факт видачі та отримання ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до умов заяви № б/н від 09.10.2006 року; докази, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 інформаційного листа; документи, які підтверджують факт направлення та отримання ОСОБА_1 під підпис вимоги щодо дострокового повернення кредиту; кредитну справу ОСОБА_1 згідно заяви № б/н від 09.10.2006 року (оригінал для огляду в суді та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів цивільної справи).

08.10.2018 року на електрону адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2018 року надійшов лист (а.с.128-129), згідно якого позивач повідомив, що надає копію кредитної справи від 10.10.2006 року, та зазначив, що 10.10.2006 року клієнтом було підписано анкету заяву, надати первинні бухгалтерські документи щодо складу заборгованості не виявляється можливим з технічних причин, надати оригінали кредитного договору не вбачається можливим, оскільки в архівах банку не виявлені. До листа додано копію виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за картою № НОМЕР_1 (а.с.134-148); копію довідки (а.с.149) згідно якої ОСОБА_1 надано кредитні картки № НОМЕР_1 (дата відкриття 10.10.2006 року, термін дії 10/09), № НОМЕР_2 (дата відкриття 19.08.2010 року, термін дії 10/13), № НОМЕР_3 (дата відкриття 28.07.2012 року, термін дії 06/16); ксерокопію Заяви позивальника з якої неможливо прочитати весь текст (а.с.150).

Згідно листа від 07.09.2018 року (а.с.158), позивач повідомив, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору № б/н від 10.10.2006 року отримала картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , остання з яких має термін дії до останнього дня місяця 06.2016 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У листі (а.с.128-129) позивачем зазначено, що 10.10.2006 року клієнтом було підписано анкету заяву, надати первинні бухгалтерські документи щодо складу заборгованості не виявляється можливим з технічних причин, надати оригінали кредитного договору не вбачається можливим, оскільки в архівах банку не виявлені (а.с.128-129). Як видно з доданої до позовної заяви копії заяви від 09.10.2006 року, вона засвідчена позивачем печаткою з написом «згідно з оригіналом» (а.с.32), проте згаданим вище листом ( а.с.128-129), позивач повідомив суд про те, що оригінал в архівах банку не виявлений. Наявний в матеріалах справи фотознімок особи жіночої статі з карткою (а.с.113) не є належним та допустимим доказом на підтвердження отримання відповідачем коштів за спірним договором від 09.10.2006 року. Сама по собі виписка по рахунку, в якій зазначено рух коштів по рахунку та зазначені різні номери карток, без доведення факту отримання відповідачем коштів 09.10.2006 року, не дає підстав для висновку про доведеність позивачем позовних вимог.

Частиною 2 ст.95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як вбачається з відзиву відповідача на позов, нею категорично заперечується факт укладення будь-яких угод із позивачем, у зв`язку з чим нею заявлялося клопотання про витребування оригіналу заяви на отримання кредиту від позивача, на що позивач повідомив, що оригінал заяви не зберігся, а тому відповідач має сумнів у відповідності копії наданої заяви оригіналу.

Порядок завіряння копій визначено п.5.27 ДСТУ 4163-2003 затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 року. Відповідно до п.5.27 зазначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності доч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтуваннянаявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що достовірних доказів того, що 09.10.2006 року між сторонами було укладено спірний кредитний договір позивачем не надано, а тому доводи позивача не знайшли своє підтвердження у судових засіданнях та, на думку суду, є такими, що ґрунтуються на припущеннях. Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Так як позивачу відмовлено у задоволенні позову, то не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір, що відповідає положенням ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова