Вирок № 85844748, 22.11.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/3537/18

Провадження № 1-кп/209/171/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Лобарчук О.О.

при секретарі - Золотих Л.М.,

за участю:

прокурора - Гавриліної І.М., Бразалук О.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника обвинуваченого адвоката Редько С.М.

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське Дніпропетровської області кримінальне провадження № 209/3537/18 (номер провадження 1-кп/209/171/19), внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040790000775, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжня, працює ВАТ «Дніпровагонмаш» оператором, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта вища, не заміжня, працює помічником директора ПРАТ «Миронівський хлібопродукт», зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

30.05.2018 року приблизно о 20.30 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились біля приміщення аптеки, що розташована за адресою: вул. Воїнів Афганців, 2 у м. Кам`янське, де побачили раніше їм знайому ОСОБА_4 , в цей час у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна - жіночої сумки ОСОБА_4 , поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб. З цією метою ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_4 та штовхнула останню в спину після чого до ОСОБА_4 підійшла ОСОБА_2 .

Далі, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали виривати з рук ОСОБА_4 її жіночу сумку, при цьому з метою подолання опору потерпілої, ОСОБА_1 почала кусати ОСОБА_4 за праву та ліву руку, а ОСОБА_2 почала наносити удари руками в область плечей, рук та голови останньої в кількості більше 10 ударів. Далі ОСОБА_2 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_1 , схопила предмет (який саме не встановлено) та нанесла цим предметом один удар у ліву частину скроні голови ОСОБА_4 , а потім продовжила цим же предметом наносити удари по рукам та тулубу останньої, після чого від отриманих ударів ОСОБА_4 впала на землю та на деякий час відпустила з своїх рук жіночу сумку.

В той час як ОСОБА_4 перебувала у лежачому положенні, на землі, вона побачила, що її сумка лежить біля неї на землі, після чого вона схопила до своїх рук вищевказану сумку. В цей час ОСОБА_1 , побачивши це, та зрозумівши, що ОСОБА_4 добровільно не віддасть зазначену сумку, підійшла до ОСОБА_4 та почала наносити удари ногами в кількості більше 10 разів в область нижніх кінцівок, та під час нанесення яких, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_4 , вирвала з рук останньої жіночу сумку, в якій знаходились: мобільний телефон марки «Самсунг GTE 2121 ZKB», імей № НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експерті №5200-18 від 09.10.2018 року, складає 177 грн., картою пам`яті «Transcend micro - SD 2G» вартість якої згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 5200-18 від 09.10.2018 року складає 90 грн., зв`язкою ключів в кількості 6 штук (які не представляють для потерпілої матеріальної цінності) та передала її до рук ОСОБА_2 .

В результаті зазначених дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців, саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках, що згідно висновку судово-медичної експерти № 849-Е від 14.06.2018 року відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки. Заволодівши чужим майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з місця злочину намагалися втекти, однак, коли ОСОБА_2 почала бігти з сумкою, що належить ОСОБА_4 , вздовж проїзної частини дороги у бік модульного містечка, що розташоване по вул. Воїнів Афганців у м . Кам`янське , по шляху прямування одразу була зупина невстановленим під час досудового слідства чоловіком.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину не визнала повністю та пояснила, що у вересні 2018 року вона прийшла до своєї свекрухи, яка мешкала сама, і вона сказала, що після смерті вона залишає гроші, просила витратити гроші на поховання її, а гроші , що залишаться поділити між родиною сина та її донькою. Спадкоємцями були її чоловік та ОСОБА_4- рідна сестра її чоловіка. Її чоловік та ОСОБА_4 піклувалися про матір. Вона також навідувала часто сверков, десь 1 раз в декілька місяців, оскільки проти більшого часу її спілкування зі свекрухою заперечувала ОСОБА_4 . Здебільше вона спілкувалася зі свекрухою по телефону. Також свекруха заповідала поділити майно навпіл. Коли вони дізналися, що свекров померла, то подзвонили ОСОБА_4- рідна сестра її чоловіка та спитали, чи є гроші. Вона сказала, що так , після матері залишилися гроші в сумі 47000 грн. Вона також спитала про золоті прикраси. На поховання свекрові було витрачено 12300 грн. У ОСОБА_4 залишилося 35 000 грн. На четвертий день після поховання, її чоловік спитав ОСОБА_4 про золоті прикраси. На що ОСОБА_4 відповіла, що бабуся золоті прикраси випадково викинула. Тобто як вони зрозуміли, що вироби із золота ОСОБА_4 забрала собі. Вона сказала своєму чоловікові- сину померлої, що у них є свідоцтво про смерть його матері і вони можуть отримати пенсію його матері, що і зробили - отримали 12600 грн. пенсію. Гроші склали, саме 12600 грн. та 35000 грн., запропонували ОСОБА_4 поділити ці гроші, вона начеб то погодилася. Коли її чоловік прийшов до ОСОБА_4 , то вона сказала, що грошима ділитися не буде. Крім того, ОСОБА_4 вивезла все майно із квартири матері. З приводу цього її чоловік до органів поліції не звертався. ОСОБА_4 їм заявила, що забере свою заяву із поліції, якщо її чоловік відмовиться від квартири матері на її користь. 30 травня 2017 року вона із донькою вирішили прогулятися. Вона раніше вийшла із будинку та пішла в аптеку, а ОСОБА_2 повинна була відразу йти до лісу. Попереду себе вона побачила ОСОБА_4 . Та побачила її і стала кричати, щоб віддала гроші матері в сумі 12600 грн, при цьому проклинала її та її дітей. Потім ОСОБА_4 штовхнула її, 2 рази вдарила сумкою та сказала, що квартиру вони не побачать. Сказала, що зараз знівечить її і почала щось діставати із сумки. Вона в той час оббігла ОСОБА_4 з іншого боку. У ОСОБА_4 була сумка із двома ручками. Вона почала закривати сумку ОСОБА_4 , але та її відштовхнула, вона злякалася та вкусила ОСОБА_4 за ліве плече. ОСОБА_4 взяла сумку в іншу руку та 2 рази вдарила її сумкою по голові. У сумці було щось важке. Потім ОСОБА_4 відштовхнула її ліктем, вона повернулася до неї спиною і та штовхнула її у спину. Від поштовху вона впала навколішки в палісадник на землю. Коли вставала, то в траві знайшла дерев`яну рейку довжиною 10-20 см та шириною 1,5 см. Цією рейкою вона вдарила ОСОБА_4 по спині. Після цього, ОСОБА_4 схопила її за волосся, стала тягатися, а вона стала тягати ОСОБА_4 . Вони билися вдвох, штовхалися. ОСОБА_4 увесь час намагалася щось вихопити із сумки. ОСОБА_4 підняла сумку і вона в той момент схопила її сумку за ручку та за низ. ОСОБА_4 була у шльопанцях та оступилася і впала на ягодиці. При цьому її ніхто не чіпав. Сумка так і залишилася у неї в руках. В цей момент підійшла її доньки та спитала , що сталося. Вона автоматично віддала донці сумку ОСОБА_4 . В цей час зупинився автомобіль, вийшов чоловік та спитав, що сталося. ОСОБА_4 почала кричати, що у неї забрали сумку. Чоловік сказав, щоб віддали сумку. Донька віддала ОСОБА_4 сумку. Квартиру свекрові вони продали, гроші поділили. Сумка ОСОБА_4 їй не була потрібна, вона просто злякалася, що там може бути небезпечний предмет. З донькою вони нікуди не бігли з місця. Її будинок розташований торцем до місця події, їй нікуди було бігти, будинок був поруч. На голові у ОСОБА_4 крові вона не бачила. Щодо відносин ОСОБА_4 зі своєю матір`ю, то може сказати, ОСОБА_4 завжди хворіла, ніколи не прибиралася, свекруха за нею піклувалася. Поліції вона також говорила, що ОСОБА_4 її била, але її на судове медичне освідчення ніхто не направляв. Вона заробляє 5700 грн., мобільний телефон їй подарував чоловік, сумка у неї шкіряна вартістю близько 2000 грн. Навіщо їй було викрадати сумку ОСОБА_4, коли сумка у неї із шкірозамінника, не потрібен їй був й мобільний телефон ОСОБА_4 . Щодо ключей, які потерпіла вказує були у неї в сумці, то ключі від тамбура та квартири ОСОБА_4 висять у них вдома.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину не визнала повністю та пояснила, що потерпіла ОСОБА_4 - це рідна сестра її батька, а її рідна тітка. Із самого дитинства тітка її не любила, ревнувала до своєї матері. З тіткою вони спілкувалися дуже рідко. Після смерті бабусі, вони запропонували ОСОБА_4 прийняти в дар однокімнатну квартиру, що належить їм на праві власності та знаходиться на правому березі плюс доплату, а їм залишиться двокімнатна квартира бабусі. Бабуся за життя казала, що квартиру залишить онуці. Але ОСОБА_4 без домовленостей заїхала до квартири бабусі, все вивезла. Заповіту не було. З приводу вивезених речей із бабусіної квартири до поліції вони не зверталися, оскільки думали, що вони родина і все вирішать по родинному. З приводу поділу спадкового майна - квартири до суду не зверталися. На даний час питання щодо квартири вирішили. 30 травня 2018 року вони із мамою вирішили прогулятися. Мати пішла у бік аптеки, а вона у бік лісу. Біля модульного містечка для переселенців вона побачила, що щось відбувається. Коли вона підійшла до місця, то побачила, що ОСОБА_4 - її тітка, це рідна сестра її батька сиділа на землі, мати стояла поруч, мати дала їй якусь сумку. Вона її автоматично взяла. Поруч проїжджала машина, яка не могла їх об`їхати. Із машини вийшов чоловік і спитав, що відбувається. ОСОБА_4 почала кричати, щоб їй віддали сумку. Чоловік звернувся до неї та сказав, щоб вона віддала сумку. Коли мати їй віддавала сумку, то вона знала, що це не матері сумка. Вона впізнала сумку своєї тітки. Відразу не віддала сумку тітці , бо та сиділа на землі, тому автоматично віддала чоловікові, коли він сказав. Цей чоловік - її колега, але про це вона дізналася пізніше. У ОСОБА_4 вона не бачила тілесних ушкоджень. У матері також не бачила ушкоджень. Мати перед ОСОБА_4 стояла на відстані 0,5- 1 метр. У матері в руках нічого не було. Вона віддала сумку , взяла матір за руку і вони пішли. Ніяких дівчин поруч вона не бачила. Швидку допомогу вона не бачила. Вдома матір їй розповіла, що зустріла ОСОБА_4 і та стала погрожувати, що вони не отримають спадщину. Коли мати намагалася її обійти, то ОСОБА_4 вдарила її сумкою. Зауважила, що вона отримує заробітну плату в розмірі 15000 грн., її мобільний телефон коштує 7000 грн. У них в квартирі висіли ключі від квартири ОСОБА_4 . Тобто звернула увагу, що якщо б вона вирішила заволодіти майном потерпілої, то їй достатньо було взяти ключі від квартири тітки. Тому умислу на заволодіння сумкою тітки у неї не було. Чоловік, який зупинився на автомобілі- це її співробітник - ОСОБА_5 . Він просто тоді сказав, щоб вони повернули сумку потерпілій. Раніше вона не вказувала на свідка ОСОБА_5 , оскільки вважала, що все вирішать по родинному. Бабуся золоті прикраси обіцяла заповісти їй.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, ОСОБА_1 - дружина її рідного брата, а ОСОБА_2 - її племінниця. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, яка після своєї смерті залишила гроші саме їй, щоб вона поховала її та поставила пам`ятник. Але ОСОБА_1 сказала, що гроші необхідно поділити. Але вона відповіла, що не буде цього робити поки не буде все куплено. Мати залишила 47000 грн. 17000 грн. вона витратила на поховання матері. Замки у матері в квартирі вона не міняла, поміняла тільки в своїй квартирі. Був конфлікт із ОСОБА_1 . 15.05.2018 року вона замовила поминальний обід на 9 днів матері в кафе. Вона забрала гроші в сумі 12000 грн. - пенсію матері. Витратила 17000 грн. на поховання матері, це витрати на БТІ- 270 грн., сплатила комунальні послуги, нотаріусу сплачувала кошти. Її брат та його дружина забрали 12.000 грн. пенсію матері. Гроші, що залишилися після смерті матері, вона розподіляла сама, із братом ці питання вони не вирішували. Залишилася сума після витрат на поховання - 18000 грн. ОСОБА_1 вимагала поділити гроші, що залишилися після похорон , це було 30000 грн., та вимагала 15000 грн. Золоті прикраси мати сказала, що випадково викинула. 30 травня 2018 року вона була зі своїм рідним братом- чоловіком обвинуваченої ОСОБА_1 перебували на квартирі померлої матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Біля 20.00 вона шла додому та проходила повз модульного містечка для переселенців та відчула, що хтось її позаду наздоганяє, та відчула удар в плече. Побачила ОСОБА_1 , яка почала ображати та говорити, що вона викрала у неї 10000 грн. Потім вихопила у неї пакет, в якому були продукти харчування. Після почала виривати у неї сумку. У сумці були ключі від квартири, які вважає потрібні були їм. ОСОБА_2 була позаду неї, вона її відразу не побачила. Після того, як ОСОБА_1 вдарила її у плече, то потім почала бити її по рукам та кусати за руки, при цьому виривала сумку. Після укусів були сліди. Вона не противилася, у відповідь удари не наносила, оскільки тримала в руках сумку. ОСОБА_1 обійшла її зі спини та із ОСОБА_2 почали бити її по спині. Потім ОСОБА_1 з боку вдарила її металевим предметом у скроню і вона впала вперед на коліна, руки на землю, сумка полетіла вперед. Тоді ОСОБА_1 і вирвала сумку, яку потім забрала ОСОБА_2 та побігла у бік модульного містечка. В сумці були документи, гроші та мобільний телефон, ключі від квартири. ОСОБА_2 вона побачила, коли та уходила із сумкою. Після зупинився автомобіль- сірого кольору іномарка, з якої вийшов чоловік та забрав у ОСОБА_2 сумку . Чоловік сказав, що не може її відвезти до лікарні, оскільки вона вся в крові. Люди із модульного містечка викликали їй швидку допомогу. Цивільний позов не заявляла.

Свідок ОСОБА_1 пояснила в судовому засіданні, що вона 30 травня 2018 року гуляла із дитиною біля модульного містечка. Це було близько 19 години. З нею гуляла її подруга ОСОБА_6 Почула крики на відстані приблизно 100 метрів, побачила, як били потерпілу дві жінки. Спочатки ці дві жінки підбігли до потерпілої з-за спини, вдарили по спині, била спочатку та що старша жінка.У однієї із жінок, та що старша, було металеве зубило довжиною близька 30 см, і саме цим предметом вона нанесла потерпілій удар по голові. Потерпіла від удару впала на спину і скрутилася. Потім ці жінки почали бити потерпілу- та жінка , що старша- била металевою палицею по голові, а молода жінка- ногами та руками, щоб вибити сумку із рук. Потім старша жінка вдарила металевим прутом по рукам потерпілої і молода жінка при цьому вихопила сумку у потерпілої та почала втікати. В цей момент зупинився автомобіль і чоловік забрав сумку у жінки. У потерпілої було сильно розбите обличчя в області скроні. Вона викликала потерпілій швидку допомогу з телефона потерпілої, оскільки її телефон був вдома. Сумка вже була біля них і сумка була вся в крові. Молода жінка била ногами потерпілу по тулубу. При цьому ці дві жінки вимагали у потерпілої гроші. Відразу підбігти вона не могла, оскільки була із дитиною. Потім підійшла її свекруха забрала дітей і тоді вони змогли підійти із своєю подругою ОСОБА_6 . У потерпілої була розбита голова, руки були покусані, в крові та синцях. Старша жінка перестала бити потерпілу, коли молода забрала сумку. Потім вона бачила, що ці жінки стояли за кущами, куди потім вони пішли вона не бачила.У потерпілої була сумка та пакет із продуктами.

Свідок ОСОБА_6 пояснила в судовому засіданні , що в травні 2018 року вону гуляла із дитиною, це було 30 травня 2019 року. Прогулювалася вона також із ОСОБА_8 . Почули крик про допомогу. Побачили, як 2 жінки , вона їх впізнала - це обвинувачені, молода та доросла жінка. Молода жінка била потерпілу металевою палицею, в той час потерпіла лежала на лівому боці. Потерпіла закривалася від ударів молодої жінки руками. Сумку потерпіла тримала лівою рукою та прижимала до грудей. Старша жінка в той же момент стояла на колінах , наносила удари ногами та руками по тулубу, кусала за руки, та намагалася вирвати сумку із рук потерпілої. Доросла жінка забрала сумку у потерпілої. Коли зупинився автомобіль, з якого вийшов чоловік та забрав сумку, повернув її потерпілій. У потерпілої в області скроні бігла кров сильно, вони не могли її зупинити. Уточнила, що на її покази ніхто не впливав. Обвинувачених вона впізнала, це вони били потерпілу та забрали сумку.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що він рідний брат потерпілої ОСОБА_4 і чоловік обвинуваченої ОСОБА_1 . У них виник конфлікт із сестрою з приводу спадщини після смерті матері. Вона відмовлялася ділити гроші, які залишилися після смерті матері, це близька 47000 грн. Гроші сестра йому не віддала. З приводу поділу спадкового майна до суду вони не зверталися. Вирішувати це питання із сестрою свою дружину та доньку він не просив. 30 травня 2018 року він прийшов додому. Дружина до голови прикладала холодне, бо в неї була шишка. Розповіла, що зустріла його сестру і та стала говорити, що квартира після смерті матері буде належати тільки їй та вимагала повернути їй 12000 грн. - пенсію матері, що вони отримали. Також дружина сказала, що ОСОБА_4 була із сумкою і увесь час намагалася щось із неї дістати. Донька підішла до них пізніше, проїжджав поруч водій та допоміг їм.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_5 , який пояснив, що 30 травня 2018 року він на автомобілі їхав повз містечка для переселенців, побачив, що потерпіла сиділа на проїзній частині. Він зупинився та спитав, що сталося. ОСОБА_2 сказала, щоб він передав сумку потерпілій, та сказала йому , що вони всі родичі. Він передав сумку потерпілій та подав їй руки, допоміг піднятися. Сумку у ОСОБА_2 він не вимагав, вона сама передала сумку потерпілій та просила віддати. Поруч із потерпілою нікого не було. ОСОБА_2 він впізнав відразу, вони разом працюють. Потерпіла не звала на допомогу. На потерпілій він не бачив синців та пошкоджень.

Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх вина, окрім пояснень потерпілої, свідків, також повністю підтверджується письмовими доказами, наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12018040790000775 (а.к.п.1-2 );

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.06.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_4 просить вжити заходи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 30.05.2018 року о 20:30 год по бул. Героїв побили її, чим завдали фізичного болю (а.к.п. 9, 10 );

- висновком спеціаліста судово-медичного експерта № 552 від 01.06.2018 року, відповідно до якого на основі судово-медичного обстеження виявлені у ОСОБА_4 пошкодження у вигляді синців та саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках - відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. Наказ № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо у термін указаний обстеженою (а.к.п. 15-16 );

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_1 на фото під номером 3 (фото ОСОБА_4 ) впізнала особу, яку побили невідомі жінки 30.05.2018 року біля б. Героїв, 5 у м. Кам`янське (а.к.п. 28-29 );

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_1 на фото під номером 2 впізнала особу (на фото зображена ОСОБА_2 ) , яка 30.05.2018 року насильно забрала у ОСОБА_4 сумку та наносила удари (а.к.п. 30-31 );

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_1 на фото під номером 1 (на фото зображена ОСОБА_1 ) впізнала особу, яка 30.05.2019 року наносила тілесні пошкодження потерпілій (а.к.п. 32-33 );

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 на фото під номером 1 (фото ОСОБА_4 ) впізнала особу, яку побили невідомі жінки 30.05.2018 року біля б. Героїв, 5 у м. Кам`янське (а.к.п. 34-35 );

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 на фото під номером 2 впізнала особу (на фото зображена ОСОБА_2 ) , яка 30.05.2018 року вчинила насильство відносно потерпілої ОСОБА_4 (а.к.п. 36-37 );

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 на фото під номером 4 впізнала особу (зображена ОСОБА_1 ) , яка наносила потерпілій тілесні пошкодження (а.к.п. 38-39 );

- висновком експерта № 849-Е від 14.06.2018 року , відповідно до якого при судово-медичній експертизі, по акту судово-медичного обстеження, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлені пошкодження у вигляді синців та саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках. Синці та садна на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо у термін указаний обстеженою. Вищезазначені пошкодження - відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. Наказ № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). (а.с.47)

- протокол проведення слідчого експерименту від 09.08.2018 року за участю потерпілої ОСОБА_4 з фототаблицею (а.к.п. 48-58 );

- висновком експерта № 974-Е від 15.08.2018 року , відповідно до якого, при судово-медичній експертизі виявлені у ОСОБА_4 пошкодження у вигляді синців та саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках, виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. За механізмом утворення вищезазначені пошкодження не суперечать-механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 (а.к.п.61)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.08.2018 року за участю свідка ОСОБА_1 , фототаблиця до протоколу (а.к.п. 62-67 )

- висновком експерта № 976-Е від 16.08.2018 року, відповідно до якого при додатковій судово-медичній експертизі, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_4 пошкодження у вигляді синців та саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках, виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. За механізмом утворення вищезазначені пошкодження не суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю гр. ОСОБА_1 (а.к.п. 70 );

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.08.2018 року за участю свідка ОСОБА_6 з фототаблицею (а.к.п. 71-75 );

- висновком експерта № 975-Е від 16.08.2018 року, відповідно до якого при додатковій судово-медичній експертизі, по висновкам експерта виявлені у ОСОБА_4 пошкодження у вигляді синців та саден на обличчі, шиї, тулубу, верхніх та лівій нижній кінцівках, виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. За механізмом утворення вищезазначені пошкодження не суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 (а.к.п. 78 );

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.09.2018 року (а.к.п. 81), відповідно до якої ОСОБА_4 просить вжити заходи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 30.05.2018 року о 20:30 год. знаходячись біля будинку № 12 по бул. Героїв побили її, та вирвали з рук її сумку з мобільним телефоном, грошима, зв`язкою ключів (а.к.п. 81 );

- копією документів на мобільний телефон «Самсунг GTE 2121 ZKB» (а.к.п. 82-83 );

- заявою ОСОБА_4 про отримання мобільнного телефону «Самсунг GTE 2121 ZKB» на зберігання (а.к.п. 84 );

- протоколом огляду від 14.09.2018 року, під час якого була оглянута жіноча сумка, доюровільна надана потерпілою ОСОБА_4 (а.к.п. 85-86 );

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5200-18 від 09.10.2018 року з додатком, відповідно до якого станом на 30 травня 2018 року середня ринкова вартість становить 267 грн. (двісті шістдесят сім грн.), а саме: мобільного телефону марки «Самсунг GTE 2121 ZKB» імей: НОМЕР_1 , придбаного 24 березня 2011 року, - 177 грн.; карти пам`яті «Transcend micro-SD» 2GB- 90 грн. (а.к.п. 98-103 );

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2018 року з фототаблицею (а.к.п. 143-152).

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про визнання недопустим доказом пояснення свідка ОСОБА_5 , оскільки даний доказ стороною захисту не відкривався стороні обвинувачення, про вказаного свідка обвинуваченим було відомо ще під час досудового слідства .

Відповідно до ч.11 ст. 290 КПК України Сторони кримінального провадження зобов"язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Відповідно до ч.12 ст.290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті , суд не має права допустити відомості , що містяться в них.

Суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та визнає пояснення свідка ОСОБА_5 недопустими доказом, оскільки даний доказ не був відкритий стороні захисту належним чином.

Захисник обвинувачених - адвокат Редько С.М. послався на Постанову ВСУ № 555/456/18 від 07.08.2019 року, та заявив клопотання про визнання недопустимим доказом висновку судово-медичного експерта № 849 - Е від 14.08.2018 року, оскільки експерт при складенні свого висновку зазначила, що дослідження її ґрунтується на акті судово-медичного обстеження потерпілої ОСОБА_4 , тоді як вона не мала права самостійно отримувати докази.

Суд вважає, що клопотання захисника обвинувачених- адвоката Редько С.М. не підлягає задоволенню, оскільки при проведенні судово-медичного дослідження , викладено у висновку № 849-Е від 14.08.2018 року, експерт не досліджувала медичну документацію за наслідками лікування потерпілої ОСОБА_4 , бо потерпіла ОСОБА_4 за медичною допопомгою не зверталася. Огляд потерпілої проводився безпосередньо судово-медичним експертом згідно направлення на судово-медичне обстеження.

Суд критично відноситься до пояснень обвинувачених та невизнання ними своєї вини вважає бажанням уникнути кримінальної відповідальності, оскільки показання обвинувачених спростовані висновком судової медичної експертизи № 974-Е від 12.09.2018 року, відповідно до якого за механізмом утворення пошкодження у потерпілої не суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 (а.к.п.61), висновком судової медичної експертизи № 976-Е від 12.09.2018 року, відповідно до якого за механізмом утворення пошкодження у потерпілої не суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_1 (а.к.п.70) , висновком додаткової судової медичної експертизи № 975-Е від 12.09.2018 року, відповідно до якого за механізмом утворення пошкодження у потерпілої не суперечать механізму указаному в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 (а.к.п.78)

В поясненнях свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_4 , та самих обвинувачених чітко зазначено, що сумка потерпілої ОСОБА_4 перебувала у обвинуваченої ОСОБА_2 та була передана потерпілій на вимогу чоловіка, який зупинився допомогти потерпілій.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України доведена повністю та кваліфікує її дії за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України, оскільки вона здійснила замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинене за попередньою змовою групою осіб.Також, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України доведена повністю та кваліфікує її дії за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України, оскільки вона здійснила замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд, обираючи вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.2 ст. 186 КК України), особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно , працює, раніше не судима. Також суд враховує досліджені в ході судового розгляду обставини справи, дані про особу обвинуваченої, досудову доповідь, складену уповноваженим органом з питань пробації від 21.12.2018 року, відношення до вчиненого, поведінку після вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , думку сторони обвинувачення та потерпілої.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Суд, обираючи вид покарання обвинуваченій ОСОБА_2 враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.2 ст. 186 КК України), особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває , за місцем проживання характеризується задовільно, працює, раніше не судима . Також суд враховує досліджені в ході судового розгляду обставини справи, дані про особу обвинуваченої, досудову доповідь, складену уповноваженим органом з питань пробації від 21.12.2018 року, відношення до вчиненої, поведінку після вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , думку сторони обвинувачення та потерпілої .

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлені .

Характер, обставини та ставлення обвинувачених до вчиненого, свідчить про те, що виправити обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та запобігти їх злочинній діяльності можливо без їх ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачені мають бути засуджені за ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, в межах, передбаченої санкцією статті.

В справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Дане покарання суд вважає буде достатнім для виправлення обвинувачених.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню не обирався.

По кримінальному провадженню цивільний позов потерпілою ОСОБА_4 не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи № 5200-18 від 09.10.2018 року склали 286 гривень, та підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі ст. 124 КПК України у сумі 143 грн. з кожної.

Речові докази: копію товарного чеку на мобільний телефон «Самсунг GTE 2121 ZKB», імей № НОМЕР_1 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, необхідно залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370,371, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на неї, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язки:

На підставі п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.

На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України, додатково покласти обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на неї, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язки:

На підставі п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.

На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України, додатково покласти обов`язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути із засуджених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи № 5200-18 від 09.10.2018 року у сумі 143 гривні з кожної.

Речові докази по справі: вилучену у ОСОБА_4 копію товарного чеку на мобільний телефон «Самсунг GTE 2121 ZKB», імей № НОМЕР_1 , залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим .

Суддя Лобарчук О.О.