Ухвала суду № 85844486, 25.11.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/242/19

Номер провадження 1-кп/201/1099/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кінаша Я.А.,

прокурора - Дзюби В.В.,

представника потерпілого - адвоката Немировського Ю.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Коваль О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 06 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001657 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Украгрошина», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження, внесеного 06 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001657 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Дзюба В.В. висловив думку про можливість призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, вказавши, що підстави для його повернення прокурору відсутні. При цьому, вважав, що розгляд вказаного обвинувального акту підсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, мотивуючи таку позицію тим, що умисел на вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, а саме одержання неправомірної вигоди шляхом звернення на свою користь майна, належного ТОВ «БОНЕНКАМП», виник у останнього під час підписання договору зберігання майна між ним, як директором «ТОВ «УКРАГРОШИНА», та ТОВ «БОНЕНКАМП» і додав, що підписання такого договору відбулося на території Соборного району м. Дніпра. Також, зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 інкримінується, що останній вивіз і звернув на свою користь майно, що належало ТОВ «БОНЕНКАМП», яке зберігалося у складських приміщеннях, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів», 13 в Індустріальному районі м. Дніпра.

Представник потерпілого Немировський Ю.В. підтримав думку прокурора у повному обсязі і просив суд призначити судовий розгляд за даним обвинувальним актом.

Захисник Коваль О.В. висловила думку про неможливість призначення судового розгляду за вказаним обвинувальним актом, вважаючи його непідсудним Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника у повному обсязі.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наданий суду обвинувальний акт, суд вважає, що розгляд даного кримінального провадження непідсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська і вказане кримінальне провадження підлягає направленню до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, а саме зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки.

Виходячи із змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, вбачається, що між ТОВ «УКРАГРОШИНА» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «БОНЕНКАМП» в особі директора ОСОБА_2 01 вересня 2017 року укладено договір зберігання № БН-УАШ-зберігання\01, відповідно до п. 1.1 якого поклажедавець (ТОВ «БОНЕНКАМП») передає, а зберігач (ТОВ «УКРАГРОШИНА») приймає на зберігання шини, диски, колеса та комплектуючі до них для сільськогосподарської техніки, спецтехніки і фототехніки в кількості, що визначена у акті приймання-передачі товару.

Відповідно до 3.3 вказаного договору місце зберігання майна визначене у складських приміщеннях за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 13 .

Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 08 вересня 2017 року на виконання умов договору зберігання № БН-УАШ-зберігання\01 від 01 вересня 2017 року ТОВ «БОНЕНКАМП» передало ТОВ «УКРАГРОШИНА» майно на загальну суму 883 180 гривень.

При цьому, виходячи із викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлено, що на підставі актів повернення майна № 393 від 27 жовтня 2017 року, № 414 від 08 листопада 2017 року, № 445 від 27 листопада 2017 року ТОВ «УКРАГРОШИНА» повернуло ТОВ «БОНЕНКАМП» майно на загальну суму 211 000 гривень.

Далі, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, зазначено, що у невстановлені в ході досудового слідства дату, час та місці у ОСОБА_1 , який є службовою особою юридичної особи приватного права, виник умисел на використання всупереч інтересам ТОВ «УКРАГРОШИНА» своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди для себе шляхом звернення на свою користь майна, належного ТОВ «БОНЕНКАМП» на загальну суму 671 980 гривень, що було предметом Договору зберігання. У невстановлений в ході досудового слідства дату і час, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 13, зловживаючи повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, вивіз із складських приміщень за вказаною адресою і звернув на свою користь належне ТОВ «БОНЕНКАМП» майно на загальну суму 671 980 гривень.

Отже, органом досудового розслідування встановлено і в обвинувальному акті чітко зазначено місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, зокрема, одержання неправомірної вигоди шляхом вивезення та звернення на свою користь майна, належного ТОВ «БОНЕНКАМП» відбулося за місцем зберігання зазначеного майна за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 13, що за територіально-адміністративним розподілом відноситься до території Індустріального району м. Дніпра.

А відтак, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 32 КПК України розгляд вказаного кримінального провадження має здійснювати Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

При цьому, доводи прокурора стосовно того, що вказане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районного суду м. Дніпропетровська з тих підстав, що умисел на вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, виник у останнього на території Соборного району м. Дніпра за адресою: м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 22, де, за твердженням прокурора були підписані документи, є хибними і такими, що суперечать встановленим обставинам кримінального правопорушення, викладеним в обвинувальному акті, так як, по-перше, в обвинувальному акті чітко вказано, що органом досудового розслідування не встановлені дата, час та місце, де у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення цього злочину, а по-друге, з того ж викладу фактичних обставин випливає, що вже після укладення договору зберігання та фактичної передачі майна на загальну суму 883 180 гривень, ТОВ «УКРАГРОШИНА» протягом періоду з 27 жовтня по 27 листопада 2017 року повернуто ТОВ «БОНЕНКАМП» майно на загальну суму 211 200 гривень за вказаним договором, що не свідчить на користь доводів прокурора щодо моменту виникнення у обвинуваченого злочинного умислу під час укладання договору зберігання.

Більш того, за статтею 364-1 КК України встановлено відповідальність за злочин із матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту настання наслідків, зазначених у законі, а тому, доводи прокурора що, місцем вчинення злочину є саме місце, де у особи виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, а не місце його фактичного вчинення, у даному випадку, одержання неправомірної вигоди шляхом вивезення та звернення на свою користь майна, що спричинило тяжкі наслідки, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що розгляд вказаного кримінального провадження не підсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження підлягає направленню до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 314 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження, внесеного 06 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001657 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Ополинська