Рішення № 85838600, 20.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019м. ДніпроСправа № 904/2741/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Іскович К.В.

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про визнання правочину недійсним

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Беззубкін С.М. довіреність № 02/04-4 від 02.04.2019.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсним договору поставки №174 від 06.03.2012.

Ухвалою суду від 01.07.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" № 564/19 від 24.06.2019 залишено без руху. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Запропоновано Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" усунути недоліки позовної заяви № 564/19 від 24.06.2019 шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн. у строк до 19.07.2019 включно.

11.07.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжне доручення № 1135 від 04.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.08.2019.

Ухвалу суду від 19.08.2019 відкладено підготовче засідання на 11.09.2019.

27.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в рішенні Господарського суду м. Києва від 10.11.2015р. по справі № 910/26148/15 підтверджений факт наявності договору поставки № 174 від 06.03.2012, а також здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» поставок товару згідно з цим договором та часткову оплату товару ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Отже, метою укладання оспорюваного договору поставки було отримання прибутку відповідачем та, в свою чергу, використання в господарській діяльності товару позивачем. Жодних претензій щодо якості поставленого товару позивачем не заявлялось. Даний позов є намаганням позивача уникнути виконання зобов`язань за оспорюваних договором щодо оплати за поставлений товар. Щодо посилання позивача на існування кримінальних проваджень відносно ТОВ «Квант-Сервіс», то позивачем не надано суду жодного вироку, в якому встановлені обставини щодо протиправності дій посадових осіб цього підприємства під час участі в тендері, за результатами якого укладений договір поставки № 174 від 06.03.2012. Позивачем не надано доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару, визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ «Нафтосервіс» та ТОВ «Квант-Сервіс». Так само, не є порушенням процедури закупівлі припинення діяльності його учасника через п`ять років після їх проведення (торги проведено в 2012 році, а ТОВ «Квант-Сервіс», як зазначив позивач, припинило діяльність в 2017 році). Якість труб даного виду регламентована в ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» та Стандартом API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби». В ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» в таблиці 1 наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме: 11,1, 12,7 та 16,1. Аналогічні розміри передбачені і в Стандарті API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби». При цьому в Примітці до таблиці 1 ГОСТ 632-80 вказано: «По согласованию изготовителя с потребителем трубы могут быть изготовлены с промежуточными и большими значениями толщин стенок». Також, пунктом 8.4 Стандарту API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби» визначено, що товщина стінки на будь-якій ділянці повинна бути не меншою, ніж вказана у таблиці товщина t, мінус допустиме мінусове відхилення, вказане в п. 8.11.2. В п.8.11.2 Стандарту API Spec 5CT-2011 передбачено, що відхилення для товщини стінки має складати -12,5 відсотки. 12,7мм* 12,5% = 11,13 Тобто, допустима товщина стінки труби обсадної д.508мм.: з 11,13мм по 12,7мм. Таким чином, в лоті 2 тендерної документації були вказані параметри труби обсадної д.508мм. з товщиною стінки 12,7мм, але з проміжним значенням її товщини, а під час закупівлі здійснено уточнення значення товщини стінки. Вказане уточнення щодо технічних характеристик труби обсадної д.508мм. з товщиною стінки 12,7мм відповідає вимогам ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» та Стандарту API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби». Отже, зміна в Специфікації розміру товщини стінки труби з 11,13мм до 12,7мм не змінила призначення цієї труби та її суттєві технічні характеристики, а також вартість товару. Відповідно закупівля даного виду труб відбулась з дотриманням процедури відкритих торгів згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-VI від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Також, вказана деталізація розміру певного виду труби не може бути умисним обмеженням конкуренції під час проведення процедури закупівлі. Крім того, як вище вказувалось, відсутнє рішення Антимонопольного комітету України щодо наявності порушень щодо дотримання конкуренції під час проведення даної процедури закупівлі. Як вказано самим позивачем у позові, значна частина документів позивача, в тому числі документи загальних зборів учасника товариства перейшли у фонд юридичної особи «Крымское республиканское предприятие «Черноморнефтегаз». Отже, твердження позивача про відсутність дозволу акціонера на здійснення закупівлі є лише припущенням. Крім того, закупівлю було здійснено в публічному порядку, відповідно у відповідача не могло виникнути сумнівів у наявності у позивача права на здійснення закупівлі заявленого на відкритих торгах товару. По-друге, як підтверджено документацією конкурсних торгів та звітом, в рамках відкритих торгів відбулась закупівля товарів за восьмома лотами та по кожному лоту укладений відповідний договір. Оспорюваний договір поставки № 174 від 06.03.2012 укладений на поставку товару згідно з лотом № 2. Загальна сума поставки згідно з специфікацією № 1-9 206 031,60 грн. з ПДВ. Як підтверджено в рішенні Господарського суду м. Києва від 10.11.2015р. по справі № 910/26148/15, за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 ТОВ «Нафтосервіс» поставив ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» товар на загальну суму 9 205 223,68 грн. Отже, сума поставки товару є меншою 10 млн.гривень, тому не була значним правочином для позивача. Оспорюваним договором передбачений порядок оплати за товар, який відповідає вимогам безготівкових розрахунків в Україні. Таким чином, позивачем не підтверджені належними та допустимими доказами порушення сторонами оспорюваного правочину публічного порядку під час його укладення. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд в задоволені позову AT «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - відмовити у повному обсязі.

28.08.2019 відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що підставами для визнання договору поставки № 174 від 06.03.2012 недійсним позивач зазначає порушення його сторонами процедури здійснення державних закупівель. Оскільки позивач є стороною оспорюваного правочину, то відповідач вважає, що строк позовної давності розпочав свій перебіг з дня укладання договору поставки № 174, а саме: 06.03.2012. Позивач зазначає, що, в зв`язку з окупацією Російською Федерацією території Автономної республіки Крим, він знаходився під дією форс-мажорних обставин. Підтвердженням цього факту, на думку позивача, є Сертифікат № 2018 Торгово-промислової палати України від 04.12.2014 № 5668/05-5, згідно з яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.20014 Публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. Однак, з цим фактом відповідач не погоджується з того приводу, що Сертифікат № 2018 не має відношення до договору поставки № 174 від 06.03,2012, що укладений між позивачем та відповідачем. Обставини непереборної сили мають підтверджуватися сертифікатом Торгово-промислової палати України, виданим останньою по конкретному договору, контракту, виконання якого ускладнено чи стало неможливим у зв`язку з настанням обставин непереборної сили. Вищезазначена правова позиція підтверджується практикою Вищого господарського суд України, а саме Постанова ВГСУ від 10.02.2016 по справі № 910/9808/15. Крім цього, 05.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення заборгованості по договору поставки № 174 від 06.03.2012, а також інфляційних втрат та 3-х процентів річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» суму основного боргу у розмірі 1 028 770,46 грн., 3% річних у розмірі 72 803,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 653 269,24 грн. та судовий збір у розмірі 26 322,64 грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 до 30.04.2016. В рішенні Господарського суду м. Києва по справі № 910/26148/15 підтверджений факт наявності договору поставки № 174 від 06.03.2012, а також здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» поставок товару згідно з цим договором та часткову оплату товару ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». Рішення суду не оскаржувалось ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та набрало законної сили. Представник відповідача приймав участь у розгляді справи, тому відповідач мав можливість заявити свої заперечення та зустрічний позов про визнання договору недійсним. Враховуючи викладене, відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог AT «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз». В задоволені позову AT «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» - відмовити у повному обсязі.

30.08.2019 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій пунктом 4 прохальної частини позовної заяви Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 24.06.2019 № 564/19 зазначено: « 4. Визнати недійсним, з моменту укладання, договір поставки від 06.03.2012 № 174, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», (ідентифікаційний код юридичної особи 00153117), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32233161), як продавцем». У зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) у назві однієї із сторін за оспорюваним правочином від 06.03.2012 № 174, виникла необхідність уточнення позовних вимог Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», визначених у заяві від 24.06.2019 № 564/19. У зв`язку із чим просить суд змінити предмет позову та визнати недійсним, з моменту укладання, договір поставки від 06.03.2012 № 174, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», (ідентифікаційний код юридичної особи 00153117), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 32233161), як продавцем.

10.09.2019 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд не брати до уваги відзив на позовну заяву, у зв`язку із порушенням відповідачем строку подачі відзиву.

В позовній заяві позивач просить суд витребувати у Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" оригінали (для огляду) та належним чином засвідчених копій (для долучення до матеріалів справи): договору № 174 від 06.03.2012 р. разом із додатками; акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 р.; видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012 р.

Ухвалу суду від 11.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 21.10.2019 включно та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.10.2019. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", в якій позивач просить суд не брати до уваги відзив на позовну заяву, у зв`язку із порушенням відповідачем строку подачі відзиву - відмовлено. Клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про витребування у відповідача оригіналів (для огляду) та належним чином засвідчених копій (для долучення до матеріалів справи): договору № 174 від 06.03.2012 р. разом із додатками; акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 р.; видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012 р. - задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи): договору № 174 від 06.03.2012 разом із додатками; акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012; видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012.

01.10.2019 від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Порушення договором поставки від 06.03.2012 № 174 публічного порядку, а також невідповідність інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вбачається у наступних фактах: здійснення державної закупівлі продукції сортаменту «Труба обсадна по API 5CT д. 503*12,7 мм, К55, ВС» без проведення процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (конкурсні торги на закупівлю продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 мм, К55, ВС» не оголошувалися та не проводилися); ділення предмету правочину з метою ухилення від передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину (предмет закупівлі «Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ» поділений на лоти №№ 1, 2, 7, за якими єдиним постачальником є ТОВ «Нафтосервіс»); визначення договором неіснуючої форми грошового розрахунку (ч. 1 ст.1096 ЦК України визначено, що у разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться). Наявними у справі письмовими доказами підтверджено факт того, що згідно з лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, а також протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т, сортамент предмету закупівлі «Труба обсадна по API 5CT» становив «д. 508*11,13 мм, К55, ВС», єдиною пропозицією конкурсних торгів відповідача, яка могла бути акцептована позивачем, є продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС» у кількості 6 тон. Згідно з лотом №2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, процедури державної закупівлі продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508* 12,7 мм, К55, ВС» у кількості 6 тон не здійснювалося. 06.03.2012 між ТОВ «Нафтосервіс», як постачальником за договором, та ДАТ «Чорноморнафтогаз», як покупцем за договором, укладено Договір поставки від 06.03.2012 № 174, у Додатку №1 «Специфікації №1» до якого зазначено про державну закупівлю продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС» у кількості 6 тон. Договір поставки від 06.03.2012 №174 укладений з порушенням ч. 5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки не відповідає пропозиції конкурсних торгів та документації конкурсних торгів з порушенням ч. 5 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки укладений без проведення процедур, визначених Законом України від 01.06.2010 № 2289-VI. Твердження відповідача про те, що визначення у договорі поставки від 06.03.2012 № 174 продукції іншого сортаменту (замість сталевих труб з товщиною стінки 11,13 мм було визначено новий сортамент сталевих труб з товщиною стінки 12,7 мм), цитуємо дослівно: «уточнення щодо технічних характеристик», є неправдивим. Зміст договору поставки свідчить про нереальність господарських операцій за вказаним правочином, оскільки не визначені умови поставки та вимоги до продукції. Враховуючи викладене, позивач просить суд позовну заяву Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задовольнити в повному обсязі.

15.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надішли заперечення на відповідь на відзив.

16.10.2019 на виконання пункту 5 ухвали суду від 11.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надало суду оригінал договору № 174 від 06.03.2012 разом із додатками.

Ухвалу суду від 16.10.2019 відкладено підготовче засідання на 21.10.2019.

18.10.2019 позивач подав до суду заяву, в якій просить суд здійснити розгляд судової справи колегіально у складі трьох суддів, зобов`язати відповідача надати оригінал договору № 174 від 06.03.2012 разом із додатками, зобов`язати відповідача надати письмові пояснення щодо відсутності оригіналу акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012, видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012, товарно-транспортних накладних, що підтверджують реальне проведення господарської операції.

Ухвалу суду від 21.10.2019 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про колегіальній розгляд справи відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 18.11.2019.

18.10.2019 до господарського суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Шостому апеляційному адміністративному суду.

Ухвалою суду від 23.10.2019 клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

18.11.2019 у судове засідання з`явились представники позивача і відповідача.

В судовому засіданні 18.11.2019 представник позивача зазначив, що відповідач оригінали акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 та видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012 не надав. За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України просив суд (усне клопотання), у ув`язку із ненаданням вказаних доказів, визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності такої події, як здійснення спірної поставки - встановленою.

18.11.2019 суд оголосив перерву у судовому засідання до 20.11.2019.

18.11.2019 до господарського суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Дніпровському районному суду м. Києва (02105, м.Київ, вул. Кошице, 5).

Ухвалою суду від 20.11.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

20.11.2019 представник позивача у судове засідання не з`явився (ні у приміщення Господарського суду Дніпропетровської області; ні у зал для проведення судового засідання у режимі відеоконференції у Дніпровському районному суду м. Києва, щодо якого подавав відповідне клопотання).

20.11.2019 у судове засідання з`явився представник відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 07.12.2011 Комітетом конкурсних торгів ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю «Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів», яке оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів за № 1720-т (т. 1 а.с. 33-39).

В пункті 7 Розділу III Документації конкурсних торгів міститься інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі.

Відповідно до п. 7.1. Документації конкурсних торгів в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2:

- труба НКТ по API 5CT, EU, R2 д 60,32*4,83, Р110, кількість 24 тн;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн;

- труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

Позивач зазначає, що згідно з Інформаційно-аналітичною системою «Державні закупівлі», до складу якої входить веб-портал з питань державних закупівель tender.me.gov.ua, жодної інформації про внесення змін до Документації конкурсних торгів на закупівлю «Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів» не оприлюднено.

Позивач стверджує, що 20.12.2011 було здійснено оголошення про проведення вказаної процедури закупівлі опубліковано у відповідних міжнародних виданнях № 51(73), № 22814.

10.01.2012 проведено розкриття пропозицій конкурсних торгів, що оформлено протоколом Комітету конкурсних торгів за № 20-т (а.с. 40-46).

06.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (постачальник) було укладено договір поставки № 174 (далі - договір).

Постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений термін у власність покупця товар, відповідно до Специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Обсяг закуповуваного товару, може бути зменшений, в залежності від реального фінансування видатків (п. 1.2. договору).

Товар поставляється постачальником на умовах DDP - база ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, село Каменоломня, вул. Київська 7 (відповідно до термінів правил Інкотермс в редакції 2000 року). Транспортні витрати по доставці товару в пункт призначення і вартість тари та упаковки включені в ціну товару (п. 2.1. договору).

Поставка товару здійснюється в строк не більше 55 (п`ятдесяти п`яти) днів з моменту надання покупцем письмової заявки, але не пізніше 31.12.2012. Поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки і потреби покупця (п. 2.2. договору).

Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами накладної та акту прийому-передачі (п. 2.3. договору).

Кількість товару, недопоставленого постачальником в установлений строк, заповнюється ним у строк, який сторони узгоджують додатково (п. 2.4. договору).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем за адресою: База ПТОіК, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Київська, 7 (п. 2.5. договору).

Товар може поставлятись постачальником партіями змішаними видами транспорту (п. 2.6. договору).

Вивантаження товару здійснюється технічними засобами і силами покупця і за його рахунок (п. 2.7. договору).

Сума договору становить 9 206 031,60 грн., в тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн. Дана ціна товару є звичайною (п. 4.1. договору).

Ціна товару включає вартість його доставки відповідно до п. 2.1. даної угоди (п. 4.2. договору).

Ціна товару встановлюється в національній валюті України (п. 4.3. договору).

Обидві сторони підтверджують, що вони є платниками податку на прибуток підприємства на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України (п. 4.4. договору).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 4.5. договору).

Розрахунки за даним договором в сумі 9 206 031,60 грн., в тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн., здійснюються за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, діленого акредитива (п. 4.6. договору).

Акредитив повинен бути відкритий на всю суму договору не пізніше 01.05.2012 року та має діяти до 30.08.2012. Акредитив може бути відкликаний у випадку відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового узгодження сторонами. Банк емітент - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Авізуючий банк - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Виконуючий банк - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим , м. Сімферополь, МФО 324786. Пред`явником документів для виконання акредитива є покупець. Покриття повинне бути розміщено в виконуючому банку протягом двох банківських днів з дати відкриття акредитива. Банк виконує зобов`язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання зазначених в п.4.6.2 документів (п. 4.6.1. договору).

Умовами оплати акредитива є надані і акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, виписаний на ім`я покупця, скріплений печаткою та підписом постачальника, на суму фактично поставленої партії товару - один оригінал і одна копія; транспортний документ (товаро-транспортна накладна або залізнична накладна або бортовий коносамент) - один оригінал, одна копія; акт прийому-передачі товару, підписаний покупцем і постачальником на поставлену партію товару - один оригінал і одна копія; сертифікат якості (завірена копія постачальником) на партію поставленого товару (п. 4.6.2. договору).

Опис товару в акредитиві повиннен відповідати специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 4.6.3. договору).

Для акцепту акредитива у виконуючому банку представник покупця, який діє на підставі довіреності, протягом 2 банківських днів з моменту надання документів в банк проводить акцепт документів, при дотриманні вищевикладених вимог цього договору (п. 4.6.4. договору).

Акредитив , що відкривається, повинен мати вказівку на його відповідність Інструкції Національного Банку України від 21.01.2004 № 22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (п. 4.6.5. договору).

У разі невиконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару в термін, передбачений в 2.2 цього договору, постачальник зобов`язується повернути покупцеві частину суми, отриманої постачальником по акредитиву, на яку не виконано зобов`язання щодо доставки товару протягом 10 банківських днів з моменту отримання постачальником письмового повідомлення покупця про повернення грошових коштів (п. 4.6.8. договору).

Приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в п. 2.5. цього договору (п. 5.1. договору).

Приймання-передача здійснюється за кількістю у відповідності з товаротранспортними документами, за якістю відповідно до затверджених стандартів, ТУ або іншою документацією. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі товару (п. 5.4. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 (п. 9.1. договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час підписання договору і виникли незалежно сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п. 10.1. договору).

Сторона, яка не може виконати зобов`язання за договором внаслідок дій обставин непереборної сили, зобов`язана не пізніше трьох робочих днів, з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі (п. 10.2. договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та терміном їх дії є відповідні документи, які видаються. Торгово-промислової Палатою України, із зазначенням характеру обставин і терміну їх тривалості (п. 10.3. договору).

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору «специфікація № 1» (т. 1 а.с. 26), в якій визначено товар, що підлягає поставці:

- труба НКТ по АРІ 5СТ, EU, R2, д60,32*4,83 mm, P110, у кількості 24 тн на суму 988 632,00 грн.;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А, д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, у кількості 201 тн на суму 6 444 261,00 грн.;

- труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 238 800,00 грн. Всього на суму 9 206 031,60 грн. з ПДВ.

20.07.2012 на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар: труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 286 560,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами Актом приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 (т. 1 а.с. 47) та видатковою накладноюу № РН-0000159 від 20.07.2012 (т. 1 а.с. 48).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 49), відкритому ТОВ «Нафтосервіс» у ПАТ КБ «Приватбанк», 24.05.2012 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 5 221 659,66 грн., з призначенням платежу: «труба обсадна по ГОСТ 632-80, виконання А, д. 168*10,6 мм., Д, ОТТГ, договір 174 від 06.03.2012».

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної вище виписки по рахунку, на підставі договору від 06.03.2012 № 174 здійснено оплату поставки товарно-матеріальних цінностей: «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС» у кількості 6,00 тон на суму 286 560,00 грн.

Позивач зазначає, що за лотом №2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, а також протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т не передбачено державної закупівлі продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС». Водночас, згідно з лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, а також протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т визначено предмет закупівлі «Труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 mm, K55, ВС».

Позивач наголошує, що згідно з лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, процедури державної закупівлі продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, К55, ВС» у кількості 6 тон не здійснювалося. Таким чином, зі змісту договору від 06.03.2012 № 174 слідує, що вказаний правочин суперечить правовим приписам ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки умови вказаного договору про закупівлю відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Нафтосервіс», які відповідали Документації конкурсних торгів, затвердженій рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, та зафіксовані протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т про розкриття пропозицій конкурсних торгів, Звітом про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 20.03.2012 № 96. Як зазначає позивач, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. Положеннями підпункту 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 21 січня - 04 квітня 2011 року, оформленого протоколом № 1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), визначено, що до компетенції Правління належить: прийняття рішення щодо вчинення товариством правочинів на суму від 10,0 млн. грн. до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності за погодженням з акціонером товариства - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов`язки». Таким чином, прийняття рішення щодо вчинення ДАТ «Чорноморнафтогаз» правочину на суму від 10,0 млн. грн., у тому числі щодо вчинення правочину про закупівлю «Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А ді 68* 10,6 мм, Д, ОТТГ» (за лотами №1, №2) на загальну суму 12 888 522,00 грн., потребує погодження з акціонером ДАТ «Чорноморнафтогаз» - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов`язки. Відповідно до вимог ч. 5 ст.70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. Таким чином, як стверджує позивач, зі змісту договору слідує, що вказаний правочин суперечить правовим приписам ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки умовами вказаного договору передбачено поділ предмету закупівлі «Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ», з метою ухилення від передбаченого підпунктом 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. Також, позивач зазначає, що відповідно до абз.2 ч. 1 ст.1096 ЦК України, зважаючи на порушення пунктом 4.6.1 договору умов подання одержувачем грошових коштів документів до виконуючого банку, виконання акредитива за Договором від 06.03.2012 р. №174 не провадилося. Положеннями пункту 4.6.1 договору від 06.03.2012 № 174 визначені умови, які завідомо суперечать чинному законодавству, порушують юридичну сутність акредитиву (покладають обов`язки бенефіціара за акредитивом на наказодавця (покупця), а також обов`язки виконуючого банку у частині, що стосується перевірки документів для отримання коштів за акредитивом) та унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором, що беззаперечно призводить до неможливості ДАТ «Чорноморнафтогаз» виконати умови оплати за договором та, як наслідок, створює умови для притягнення ДАТ «Чорноморнафтогаз» до юридичної відповідальності за порушення господарського зобов`язання. Зі змісту Звіту про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 20.03.2012 № 96 (т. 1 а.с. 27-32) слідує, що за лотами № 1-8 були подані конкурсні пропозиції від 2 (двох) учасників: Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс». Позивач зазначає, що згідно з Інформаційно-аналітичною системою «Державні закупівлі», до складу якої входить веб-портал з питань державних закупівель tender.me.gov.ua, відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» не зверталися із зауваженнями щодо специфікації предмету закупівлі. Згідно з Інформаційно-аналітичною системою «Державні закупівлі», до складу якої входить веб-портал з питань державних закупівель tender.me.gov.ua, відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» не зверталися за роз`ясненнями щодо документації конкурсних торгів у порядку ст. 23 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Позивач також стверджує, що дії учасників державної закупівлі ТОВ "Квант-Сервіс" були узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» є фіктивним підприємством, яке використовувалося у схемах з оптимізації податкових зобов`язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» припинило свою діяльність 28.03.2017. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним, з моменту укладання, договір поставки від 06.03.2012 № 174, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс», як продавцем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 1 754 842,82 грн. (з яких 1 028 770,46 грн. основного боргу, 72 803,12 грн. 3 % річних та 653 269,24 грн. інфляційних втрат, у звязку із неналежним виконанням договору поставки № 174 від 06.03.2015) задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» суму основного боргу у розмірі 1 028 770,46 грн., 3% річних у розмірі 72 803,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 653 269,24 грн. та судовий збір у розмірі 26 322,64 грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 до 30.04.2016.

Вказане рішення суду набрало законної сили, не скасоване та є чинним на момент вирішення спору.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 встановлено, що на виконання договору поставки № 174 від 06.03.2012 за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 ТОВ "Нафтосервіс" поставило ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" товар на загальну суму 9 205 223,68 грн., що підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі товару:

- № 26/04-1 від 26.04.2012 на суму 383 077,66 грн.;

- № 27/04-1 від 27.04.2012 на суму 2 430 275,10 грн.;

- № 27/04-2 від 27.04.2012 на суму 2 408 306,90 грн.;

- № 16/05-1 від 16.05.2012 на суму 2 510 645,62 грн.;

- № 03/07-1 від 03.07.2012 на суму 157 587,94 грн.;

- № 20/07-1 від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн.;

- № 13/09 від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн., видатковими накладними:

- № РН-0000081 від 27.04.2012 на суму 2 430 275,10 грн.;

- № РН-0000080 від 26.04.2012 на суму 383 077,66 грн.;

- № РН-0000088 від 27.04.2012 на суму 2 408 306,90 грн.;

- № РН-0000100 від 16.05.2012 на суму 2 510 645,62 грн.;

- № РН-0000151 від 03.07.2012 на суму 157 587,94 грн.;

- № РН-0000159 від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн.;

- № РН-0000197 від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн., а також товарно-транспортними накладними, залізничними накладними, податковими накладними, сертифікатами якості товару, відповідними рахунками-фактурами на оплату та довіреностями ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на отримання матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи № 910/26148/15.

Судом у справі № 910/26148/15 встановлено, що «ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" неналежним чином виконав свій обов`язок з оплати поставленого позивачем товару, оплативши частину поставленого позивачем товару у сумі 8 176 453,22 грн., що підтверджується:

- електронною копією платіжного доручення № 1 від 18.05.2012 та електронною копією банківської виписки за 24.05.2012 (сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 5221659,66 грн. є сумою вартості товару, отриманого за актом № 26/04-1 приймання-передачі товару від 26.04.2012 на суму 383077,66 грн. та видатковою накладною № РН-0000080 від 26.04.2012 на суму 383077,66 грн.; за актом № 27/04-1 приймання-передачі товару від 27.04.2012 на суму 2430275,10 грн. та видатковою накладною № РН-0000081 від 27.04.2012 на суму 2430275,10 грн.; за актом № 27/04-2 приймання-передачі товару від 27.04.2012 на суму 2408306,90 грн. та видатковою накладною № РН-0000088 від 27.04.2012 на суму 2408306,90 грн.);

- електронною копією платіжного доручення № 2 від 31.05.2012 та електронною копією банківської виписки за 07.06.2012 (сума сплачених коштів є вартістю товару, отриманого за актом № 16/05-1 приймання-передачі товару від 16.05.2012 на суму 2 510 645,62 грн. та видатковою накладною № РН-0000100 від 16.05.2012 на суму 2 510 645,62 грн.);

- електронною копією платіжного доручення № 3 від 20.07.2012 та електронною копією банківської виписки за 20.07.2015 (сума сплачених коштів є вартістю товару, отриманого за актом № 03/07-1 приймання-передачі товару від 03.07.2012 на суму 157 587,94 грн. та видатковою накладною № РН-0000151 від 03.07.2012 на суму 157 587,94 грн.);

- електронною копією платіжного доручення № 4 від 14.08.2012 та електронною копією банківської виписки за 27.08.2015 (сума сплачених коштів є вартістю товару, отриманого за актом № 20/07-1 приймання-передачі товару від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн. та видатковою накладною № РН-0000159 від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн.).

Таким чином, ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не оплатило товар, отриманий від ТОВ "Нафтосервіс" за актом № 13/09 приймання-передачі товару від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн. та видатковою накладною № РН-0000197 від 13.09.2012 на суму 1 028 770,46 грн. Вказана сума заборгованості відображена у складеному представниками сторін акті № 174 звіряння розрахунків станом на 31.12.2013».

З рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 вбачається, що від ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до суду не надходило доказів пред`явлення претензій щодо строків, якості та кількості поставки товару відповідно до умов договору, а також наявності письмових претензій щодо поставленого товару. Заперечення щодо повного та належного виконання ТОВ "Нафтосервіс" умов договору зі сторони ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відсутні.

Натомість, « 10.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав, що на дату звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача існувала заборгованість за договором поставки № 174 від 06.03.2015 у розмірі 1 028 770,46 грн. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 910/26148/15 до 30.04.2016 з підстав, викладених у відзиві».

Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 під час розгляду позовних вимог ТОВ "Нафтосервіс" про стягнення з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" заборгованості за договором поставки № 174 від 06.03.2015 було встановлено - поставку ТОВ "Нафтосервіс" товару на суму 9 205 223,68 грн., часткову оплату ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" поставленого товару в розмірі 8 176 453,22 грн.; відсутність пред`явлених з боку ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.

Позивач зазначає, що за лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, а також протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т не передбачено державної закупівлі продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС». Водночас, згідно з лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, а також протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т визначено предмет закупівлі «Труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 mm, K55, ВС».

Позивач наголошує, що згідно з лотом № 2, визначеним рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, процедури державної закупівлі продукції виробничо-технічного призначення «Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, К55, ВС» у кількості 6 тон не здійснювалося. Таким чином, зі змісту договору від 06.03.2012 № 174 слідує, що вказаний правочин суперечить правовим приписам ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки умови вказаного договору про закупівлю відрізняються від змісту пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Нафтосервіс», які відповідали Документації конкурсних торгів, затвердженій рішенням Комітету конкурсних торгів від 07.12.2011 за № 1720-т, та зафіксовані протоколом Комітету конкурсних торгів від 10.01.2012 за № 20-т про розкриття пропозицій конкурсних торгів, Звітом про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 20.03.2012 № 96.

Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом. У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства. (ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції від 08.07.2011, чинній на момент виникнення спірних відносин)).

Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції від 08.07.2011, чинній на момент виникнення спірних відносин)).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

5) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. (ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції від 08.07.2011, чинній на момент виникнення спірних відносин)).

07.12.2011 Комітетом конкурсних торгів ДАТ «Чорноморнафтогаз» прийнято рішення про затвердження Документації конкурсних торгів на закупівлю «Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів», яке оформлене протоколом Комітету конкурсних торгів за № 1720-т (т. 1 а.с. 33-39).

В пункті 7 Розділу III Документації конкурсних торгів міститься інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі.

Відповідно до п. 7.1. Документації конкурсних торгів, в специфікації необхідного товару, серед іншого визначено лот № 2:

- труба НКТ по API 5CT, EU, R2 д 60,32*4,83, Р110, кількість 24 тн;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн;

- труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору «специфікація № 1» (т. 1 а.с. 26), в якій визначено товар, що підлягає поставці:

- труба НКТ по АРІ 5СТ, EU, R2, д60,32*4,83 mm, P110, у кількості 24 тн на суму 988 632,00 грн.;

- труба обсадна по Гост 632-80, исполнение А, д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, у кількості 201 тн на суму 6 444 261,00 грн.;

- труба обсадна по API 5CT д 508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 238 800,00 грн. Всього на суму 9 206 031,60 грн. з ПДВ.

Якість труб даного виду регламентована в ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» та Стандартом API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби».

В ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» в таблиці 1 наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме: 12,7 та 16.1. Відповідні розміри передбачені і в Стандарті API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби»:11,13; 12,7; 16,13.

Документацією конкурсних торгів в лоті № 2 визначено, серед іншого, труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

В Примітці до таблиці 1 ГОСТ 632-80 вказано: «За погодженням виробника зі споживачем труби можуть бути виготовлені з проміжними і великими значеннями товщини стінок».

Відповідач посилається на п.8.4 Стандарту API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби», в якому визначено, що товщина стінки на будь-якій ділянці повинна бути не меншою, ніж вказана у таблиці товщина t, мінус допустиме мінусове відхилення, вказане в п.8.11.2.

Суд звертає увагу, що саме розмір 12,7 мм зазначений і в ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним», і в Стандарті API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби».

Таким чином, уточнення щодо технічних характеристик труби обсадної д.508мм з товщиною стінки 12,7мм відповідає вимогам ГОСТ 632-80 «Трубы обсадне и муфты к ним» та Стандарту API Spec 5CT-2011 «Обсадні та насосно-компресорні труби», в яких наведені розміри товщини стінок труб обсадних з діаметром 508, а саме: 12,7мм.

Крім того, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції від 08.07.2011, чинній на момент виникнення спірних відносин) Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Позивач не надав до суду доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару.

Як зазначає позивач, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. Положеннями підпункту 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства від 21 січня - 04 квітня 2011 року, оформленого протоколом № 1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), визначено, що до компетенції Правління належить: прийняття рішення щодо вчинення товариством правочинів на суму від 10,0 млн. грн. до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності за погодженням з акціонером товариства - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов`язки». Таким чином, прийняття рішення щодо вчинення ДАТ «Чорноморнафтогаз» правочину на суму від 10,0 млн. грн., у тому числі щодо вчинення правочину про закупівлю «Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А ді 68* 10,6 мм, Д, ОТТГ» (за лотами №1, №2) на загальну суму 12 888 522,00 грн., потребує погодження з акціонером ДАТ «Чорноморнафтогаз» - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов`язки.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Таким чином, як стверджує позивач, зі змісту договору слідує, що вказаний правочин суперечить правовим приписам ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оскільки умовами вказаного договору передбачено поділ предмету закупівлі «Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ», з метою ухилення від передбаченого підпунктом 14 пункту 9.5.5 Статуту ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Відповідно до документації конкурсних торгів та звіту, в рамках відкритих торгів відбулась закупівля товарів за восьмома лотами.

Відповідач зазначає, що по кожному лоту між сторонами було укладено відповідний договір.

Спірний договір поставки № 174 від 06.03.2012 укладений на поставку товару згідно з лотом № 2.

Загальна сума поставки відповідно до договору та Специфікації № 1: 9 206 031,60 грн. з ПДВ.

Як вказано вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2015 по справі № 910/26148/15 встановлено, що за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 ТОВ «Нафтосервіс» поставив ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» товар на загальну суму 9 205 223,68 грн.

Таким чином, сума поставки товару є меншою аніж 10 млн.гривень, тому не була значним правочином для позивача, а отже не потребує погодження з акціонером товариства - НАК «Нафтогаз України» в особі її Голови правління, або особи, що виконує його обов`язки.

Також, позивач зазначає, що відповідно до абз.2 ч. 1 ст.1096 ЦК України, зважаючи на порушення пунктом 4.6.1 договору умов подання одержувачем грошових коштів документів до виконуючого банку, виконання акредитива за договором від 06.03.2012 № 174 не провадилося. Положеннями пункту 4.6.1 договору від 06.03.2012 № 174 визначені умови, які завідомо суперечать чинному законодавству, порушують юридичну сутність акредитиву (покладають обов`язки бенефіціара за акредитивом на наказодавця (покупця), а також обов`язки виконуючого банку у частині, що стосується перевірки документів для отримання коштів за акредитивом) та унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором, що беззаперечно призводить до неможливості ДАТ «Чорноморнафтогаз» виконати умови оплати за договором та, як наслідок, створює умови для притягнення ДАТ «Чорноморнафтогаз» до юридичної відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Господарський суд зазначає наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.6 договору поставки розрахунки за даним договором у сумі 9206031,60 грн., в т.ч. ПДВ - 1534338,60 грн., здійснюються шляхом відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного акредитиву.

Пунктом 4.6.1 договору встановлено, що акредитив повинен бути відкритий на всю суму договору не пізніше 01.05.2012 і повинен діяти до 30.08.2012. Акредитив може бути відкликано у випадку відмови постачальника від виконання умов даного Договору після письмово погодження між сторонами. Банк емітент - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786; авізуючий банк - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786; виконуючий банк - філія АТ «Укрексімбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786. Пред`явником документів для виконання акредитива є покупець. Покриття повинно бути розміщене у виконуючому банку протягом 2 банківських днів з дати відкриття акредитива. Банк виконує обов`язки по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання документів, вказаних у п. 4.6.2 договору.

Відповідно до п. 4.6.2 договору поставки умовами оплати акредитива є надані та акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, виписаний на ім`я покупця, підписаний та скріплений печаткою постачальника, на суму фактично поставленої партії товару - один оригінал та одна копія; транспортний документ (товарно-транспортна накладна і залізнична накладна або бортовий коносамент) - один оригінал та одна копія; акт приймання-передачі товару, підписаний покупцем та постачальником на поставлену партію товару - один оригінал та одна копія; сертифікат якості (засвідчена копія постачальником) на партію поставленого товару.

Згідно з п. 4.6.3 договору опис товару в акредитиві повинен відповідати специфікації № 1 (Додатку № 1), яка є невід`ємною частиною договору.

Для акцепту акредитиву у виконуючому банку представник покупця, який діє на підставі довіреності, протягом 2 банківських днів з моменту надання документів до банку здійснює акцепт документів, при дотриманні вищевказаних вимог даного договору (п. 4.6.4 договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 встановлено, що ТОВ "Нафтосервіс" не отримував від ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" повідомлення про відкриття акредитиву. Рахунок-фактура на відшкодування витрат ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" на відкриття та обслуговування акредитиву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" не виставлявся. У судових засіданнях по справі № 910/26148/15 сторони (зокрема, ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз") зауважили, що акредитив, відкриття якого передбачено положеннями договором поставки № 174 від 06.03.2015, ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" не відкривався. Крім того, наявними в матеріалах справи № 910/26148/15 платіжними дорученнями і банківськими виписками, підтверджується, що ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" здійснював оплату за отриманий від ТОВ "Нафтосервіс" товар зі свого рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Укрексімбанк». Разом з тим, суд по справі № 910/26148/15 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Частиною 4 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок. Враховуючи вищевикладене, суд по справі № 910/26148/15 дійшов висновку, що ТОВ "Нафтосервіс" виконав свій обов`язок та поставив відповідачу товар, не зважаючи на те, що ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" не виконав свого обов`язку та не відкрив, як це передбачено умовами договору поставки № 174 від 06.03.2015, акредитив на користь постачальника. З огляду на факт прийняття ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" товару від ТОВ "Нафтосервіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи № 910/26148/15 доказами (відповідними актами приймання-передачі, видатковими накладними) та не заперечувалось ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз", враховуючи положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, суд у справі № 910/26148/15 дійшов висновку, що ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" повинен виконати свій обов`язок та у повному обсязі оплатити отриманий товар. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Разом з тим, умовами договору поставки № 174 від 06.03.2015 сторони не визначили строку оплати поставленого товару, з огляду на що суд по справі № 910/26148/15 дійшов висновку, що ПАТ ДАТ "Чорноморнафтогаз" повинен був оплачувати товар у дату його отримання (відповідно до актів приймання-передачі та видаткових накладних) на підставі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вказані вище твердження позивача, стосовно того, що положення договору унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором, необґрунтованим.

Зі змісту Звіту про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 20.03.2012 № 96 (т. 1 а.с. 27-32) слідує, що за лотами № 1-8 були подані конкурсні пропозиції від 2 (двох) учасників: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс».

Позивач також стверджує, що дії учасників державної закупівлі ТОВ "Квант-Сервіс" були узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» є фіктивним підприємством, яке використовувалося у схемах з оптимізації податкових зобов`язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-Сервіс» припинило свою діяльність 28.03.2017.

Господарський суд зазначає, що жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів позивач не надав.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Оскільки правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, то завідомо на момент вчинення правочину об`єктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обов`язків. Однак не є такими правочини, за якими реальність настання правових наслідків поставлено в залежність від поведінки учасників чи інших обставин.

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

В силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами (п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Господарський суд зазначає, що позивач просить визнати недійсними з моменту укладання договір поставки № 174 від 06.03.2012 на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України, як такий, що порушує публічний порядок.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України).

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України).

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України).

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

За змістом ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на: використання всупереч законові державної або комунальної власності; незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України); відчуження викраденого майна; виробництво і відчуження певних об`єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров`я громадян, тощо); виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу; приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків; виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів; незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей; використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Господарський суд зазначає, що позивачем не подано належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін (сторони) на укладання протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства.

Також не доведена позивачем наявність умислу відповідача на протиправне заволодіння майном позивача.

Відсутність такого умислу підтверджується опосередковано тим, що внаслідок укладання оспорюваного правочину, позивач отримав у власність майно для здійснення своєї господарської діяльності, проте, не у повному обсязі оплатив його, в той час як метою договору поставки було отримання прибутку відповідачем та використання в господарській діяльності товару позивачем. Зазначене встановлено судовим рішенням, що набрало законної чинності, у справі № 910/26148/15.

Крім того, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно із Законом України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Антимонопольний комітет України визначено органом оскарження процедур закупівлі. Аналогічні повноваження Антимонопольного комітету України передбачені й чинним на даний момент Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015

Позивач не надав до суду доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару, визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс" та ТОВ "Квант-Сервіс".

В позовній заяві позивач просив суд витребувати у Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи): договору № 174 від 06.03.2012 разом із додатками; акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012; видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012.

На виконання ухвали господарського суду від 11.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надало до суду оригінал договору № 174 від 06.03.2012 разом із додатком № 1 «специфікація № 1».

В судовому засіданні 18.11.2019 представник позивача зазначив, що відповідач оригінали акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 та видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012 не надав. За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України просив суд, у ув`язку із ненаданням вказаних доказів, визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності такої події, як здійснення спірної поставки - встановленою.

16.10.2019 відповідач подав до суду пояснення, вказавши, що трирічний строк зберігання первинних документів по господарським операціям з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» по договору поставки № 174 від 06.03.2012 закінчився 31.12.2016. Крім цього, в лютому 2013 року (з 19.02.2013 по 26.02.2013) Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області була проведена зустрічна звірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» з метою документального підтвердження виду, обсягу, вартості і якості операцій та взаєморозрахунків з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» за період з 01.01.2012 по 01.01.2013. Також, в березні 2015 року (з 25.03.2015 тривалістю 10 робочих днів) Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» за період з 01.01.2012 по 31.12.2013.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» про стягнення 1 754 842,82 грн. (з яких 1 028 770,46 грн. основного боргу, 72 803,12 грн. 3 % річних та 653 269,24 грн. інфляційних втрат, у звязку із неналежним виконанням договору поставки № 174 від 06.03.2015) задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс» суму основного боргу у розмірі 1 028 770,46 грн., 3% річних у розмірі 72 803,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 653 269,24 грн. та судовий збір у розмірі 26 322,64 грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 до 30.04.2016.

Вказане рішення суду набрало законної сили, не скасоване та є чинним на момент вирішення спору.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15 встановлено, що на виконання договору поставки № 174 від 06.03.2012 за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 ТОВ "Нафтосервіс" поставило ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" товар на загальну суму 9 205 223,68 грн., що підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі товару, зокрема і № 20/07-1 від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн.; видатковими накладними, в тому числі № РН-0000159 від 20.07.2012 на суму 286 560,00 грн., а також товарно-транспортними накладними, залізничними накладними, податковими накладними, сертифікатами якості товару, відповідними рахунками-фактурами на оплату та довіреностями ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на отримання матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи № 910/26148/15.

Судом у справі № 910/26148/15 встановлено, що ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" неналежним чином виконав свій обов`язок з оплати поставленого позивачем товару, оплативши частину поставленого позивачем товару у сумі 8 176 453,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15, яке набрало законної сили, встановлено факт здійснення відповідачем позивачу спірної поставки, не надання відповідачем оригіналів акту приймання-передачі № 20/07-1 від 20.07.2012 та видаткової накладної № РН-0000159 від 20.07.2012, в даному випадку, не може свідчити про невчинення відповідачем таких дій або відсутності такої події, як здійснення спірної поставки.

Враховуючи викладене, вказане вище усне клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Господарський суд зазначає, що при розгляді даної категорії спорів необхідно враховувати загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, оскільки за результатами розгляду спору про визнання недійсним правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання недійсним договору поставки) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як позивача, покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином внаслідок укладення оскаржуваного договору поставки було порушено зі сторони відповідача права позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведено наявність обставин, з якими чинне законодавство України пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, господарський суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним, з моменту укладання, договору поставки від 06.03.2012 № 174, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», яке у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс», як продавцем, необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог AT «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз.1,2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давн6ості у вирішення господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як встановлено вище, позивачем не доведено належними, достатніми та достовірними доказами, що його права чи охоронювані законом інтереси було порушено, у зв`язку із чим клопотання відповідача про застосування до правовідносин позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.11.2019

Суддя І.В. Мілєва