YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Полтавська область

/

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Рішення № 85837939, 01.11.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Дата ухвалення

01.11.2019

Номер справи

539/2692/17

Номер документу

85837939

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Справа № 539/2692/17

Провадження № 2/539/7/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» листопада 2019 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Іващенка Ю.А.,

при секретарях - Мирна Т.Ф., Карпенко Т.П., Джадан І.В.,

з участю : позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі, третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку та реальний їх розподіл та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі, третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку та реальний їх розподіл, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 28.07.1984 року. Від шлюбу мають двох дітей, які на даний час вже є повнолітніми та проживають окремо. Перебуваючи в шлюбі вони вирішили побудувати будинок. За заявою відповідача на підставі рішення Лубенської міської ради йому була виділена земельна ділянка площею 0,0486 га для будівництва житлового будинку.

Починаючи з 1984 року вони почали будівництво будинку. На свої кошти, своїми силами вони побудували: житловий будинок А-1, літню кухню Б, погріб під літньою кухнею, гараж Г, убиральню Д, вигрібну яму №3, огорожу №1, відмостку 1, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Все будівництво було закінчене в 1990 році. Вартість всього житлового будинку з господарськими спорудами складає 128 592 грн.

06.07.2016 року їх житловий будинок з господарськими спорудами був зареєстрований і внесений до Державного реєстру речових прав під №15271537, про що була видана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація була проведена на ім`я відповідача по справі, і тільки за ним рахується житловий будинок з господарськими спорудами.

Будинок розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0486 га. Приватизація земельної ділянки була проведена в листопаді 2011 року на ім`я відповідача по справі, оскільки йому в свій час була наділена ця земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку.

В липні 2016 року вони з відповідачем шлюб розірвали. Після розлучення вони з ОСОБА_2 не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 прохала суд:

-визнати державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 за №15271537 , проведену 06.07.2016 року виконавчим комітетом Лубенської міської ради на ім`я ОСОБА_2 недійсною і скасувати її;

-визнати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 за кадастровим номером 5310700000:07:029:0003 на ім`я ОСОБА_2 недійсною і скасувати її;

- провести реальний розподіл жилого будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 і виділити їй 1/2 частину вказаного жилого будинку з господарськими спорудами, визнавши за нею право власності на цю частину, та провести державну реєстрацію цієї частини жилого будинку на її ім`я;

- провести реальний розподіл земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , виділити їй 1/2 частину вказаної земельної ділянки, визнавши за нею право власності на цю частину та провести державну реєстрацію цієї частини земельної ділянки на її ім`я. (т.1 а.с. 2-5, 45-46).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ним та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб 28.07.1984 року. Від шлюбу вони мають двох дітей, які на даний час є повнолітніми.

11.04.1984 року, ще до шлюбу, йому було виділено земельну ділянку площею 0,0486 га для будівництва житлового будинку.

У 1985 році він розпочав будівництво житлового будинку, яке було завершено у 1988 році.

Частина грошових коштів, які були вкладені в будівництво, були його особистою власністю, оскільки ще до реєстрації шлюбу із ОСОБА_1 він почав придбавати будівельні матеріали, які в подальшому були використані для будівництва спільного будинку.

Згідно з накладною №514 від 07.09.1982 року ним була придбана цегла на суму 198 руб., що підтверджується копією накладної № 514 від 07.09.1982 р.

Відповідно до корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №1005 від 07.09.1982 року ним було придбано цеглу на суму 198 руб., що підтверджується копією корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №1005 від 07.09.1982 року.

Відповідно до корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №1150 було сплачено 50 коп. за послуги автомобіля за доставку цегли, що підтверджується копією корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №1150.

У зазначених квитанціях платником вказано громадянина ОСОБА_4 , оскільки у той час доступ до будівельних матеріалів був обмежений і матеріали купувалися через квоти надані іншим громадянам, однак грошові кошти на придбання цегли ОСОБА_4 були надані ним, ОСОБА_2 .

Відповідно до документа від 08.12.1981 року, виданого Засульським споживчим товариством ним було придбано будівельних матеріалів на суму 136 руб. 34 коп., що підтверджується копією документа від 08.12.1981 року.

Відповідно до корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №493 від 25.10.1981 року за його грошові кошти було придбано цегли на 340 руб., що підтверджується копією корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №493 від 25.10.1981 року.

Відповідно до корінця квитанції до прибуткового касового ордеру №437 від 20.09.1980 року за мої грошові кошти громадянином ОСОБА_5 було придбано цегли на 136 руб., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №437 від 20.09.1980 року.

За час шлюбу із ОСОБА_1 , 16.07.1985 року за договором купівлі-продажу, укладеному між ним та ОСОБА_6 він продав батьківський будинок за 2000 карбованців. Хоча фактично ним було отримано 2500 карб., а у договорі зазначена сума 2000 карбованців, через прохання покупців вказати саме таку суму.

Житловий будинок був успадкований ним після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Загальна вартість грошових коштів, які були ним отримані від продажу батьківського будинку та вкладені в будівництво спільного з позивачкою будинку складали 2500 руб., що підтверджується: корінцем квитанції до прибуткового касового ордеру №422 від 23.07.1985 року за його особисті грошові кошти громадянином ОСОБА_8 було придбано деревини на суму 137 руб. 60 коп.; корінцем квитанції до прибуткового касового ордеру №549 від 19.09.1985 року за його особисті грошові кошти громадянином ОСОБА_8 було придбано деревини на суму 45 руб.; корінцем квитанції до прибуткового касового ордеру №47 від 24.01.1989 року ним було здійснено кінцевий розрахунок за будівництво в сумі 820 руб.

Відповідно до копії накладної №285 від 15.08.1984 року ним було сплачено 64 руб. 12 коп.; відповідно до рахунку-фактури №3/334 від 30.05.1985 року громадянином ОСОБА_9 за його грошові кошти було придбано цементу на суму 120 руб.; відповідно до накладної №1198 від 01.07.1985 року за його грошові кошти було придбано цегли на суму 340 руб.; відповідно до ордеру №002197 від 27.06.1986 року за його грошові кошти громадянином ОСОБА_10 було придбано деревини на суму 20 руб. 92 коп.; відповідно до дубліката документа №025506 від 02.10.1986 року, виданого Лубенською торгівельною базою Полтавської області ним було придбано матеріалів на суму 41 руб.; відповідно до рахунку-фактури №3/1843 від 09.06.1985 року за його кошти громадянином ОСОБА_9 було придбано шифер на суму 220 руб.; відповідно до накладної №424 від 07.03.1989 року ним було придбано цементу на суму 182 руб.; відповідно до накладної від 27.08.1986 року ним було придбано матеріалів на суму 120 руб 20 коп.; відповідно до накладної №709 від 20.05.1988 року ним було придбано шиферу на суму 110 руб.; відповідно до квитанції №535687 від 05.03.1985 року ним було сплачено 153 руб. 65 коп. за придбання та доставку каміння;

Відповідно до рахунку-фактури від 08.09.1986 року ним було придбано труби та сплачено за їх доставку в сумі 130 руб. 08 коп.; відповідно до чека №001012 від 05.05.1985 року мною було придбано каміння на суму 49 руб. 50 коп.; відповідно до корінця квитанції до прибуткового касового ордеру ним було сплачено проценти за користування позикою на житлове будівництво за 4-й квартал 1988 року в сумі 3 руб. 53 коп.; відповідно до накладної №1030 від 07.01.1985 року за його кошти громадянин ОСОБА_11 придбав цеглу на суму 68 руб.; відповідно до накладної №1138 від 19.09.1985 року за його кошти громадянин ОСОБА_8 придбав деревини на суму 45 руб.

Сума квитанцій після шлюбу 2670,60 руб., загальна сума квитанцій 3679,44 руб.

Таким чином ОСОБА_2 вважав, що 1/3 частина будинку була побудована за його особисті кошти, а 2/3 частини будинку побудовані за спільні кошти подружжя.

Отже, в порядку поділу спільного майна подружжя поділу підлягає лише 2/3 частини жилого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 прохав суд : визнати за ним право особистої приватної власності на 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с. 182-188).

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 заявлені нею позовні вимоги підтримувала, проти позовних вимог заявлених ОСОБА_2 заперечувала. Вважає безпідставним твердження ОСОБА_2 про те, що він почав закуповувати будівельні матеріали ще до їх одруження. Будівництво житлового будинку і господарських споруд вони розпочали за кошти, які їм подарували на весілля. Крім того, її батьки допомагали їм матеріально, а її батько та рідний брат допомагали ще й своєю фізичною працею. Те, що ОСОБА_2 , успадкувавши після смерті свого батька будинок, продав його, не є підтвердженням того, що отримані від продажу даного будинку гроші були витрачені на придбання будівельних матеріалів. Вважає, що спірне майно, а саме, будинок із господарськими спорудами, були набуті ними під час шлюбу, хоча і оформлені на одного з подружжя, при цьому вона весь час працювала та також брала участь у будівництві домоволодіння. Спірний будинок збудований із нових будівельних матеріалів. Тому вважала, що кожен із них має право власності на 1/2 частину даного домоволодіння та земельної ділянки.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечували. Заявлені ж ОСОБА_2 позовні вимоги щодо визнання за ним право особистої приватної власності на 1/3 частину житлового будинку підтримали. ОСОБА_2 суду пояснив, що житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 він збудував за рахунок того, що продав успадкований ним батьківський будинок. Якби він не продав батьківський будинок, то не зміг би збудувати цей будинок. Батьки ОСОБА_1 в будівництві не допомагали. Також ним за власні кошти придбавалися будівельні матеріали для будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Представники відповідачів виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі, третьої особи Реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідачів виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі до суду надійшли листи, у яких вони прохали розглядати справу за відсутності їх представників.

Заслухавши думку учасників справи, показання свідків, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.07.1984 року по 15.07.2016 року, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення та розірвання шлюбу (т.1 а.с.8,9).

Перебуваючи в шлюбі сторони побудували житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно даним інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(індексний номер 62898042) від 06.07.2016 року, об`єкт нерухомого майна, житловий будинок, загальною площею 85,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (т.1 а.с. 13).

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №220343 від 25 листопада 2011 року, який видано на підставі рішення Лубенської міської ради від 16.06.2009 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0486 га, розташованої в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (т.1 а.с.12).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ОСОБА_1 являється його рідною сестрою. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жили в його батьків та почали будівництво власного будинку в 1984 році. ОСОБА_2 працював годинниковим майстром, а ОСОБА_1 на той час була в декретній відпустці та теж працювала на будівництві будинку. Його батько, дядько та він допомагали подружжю ОСОБА_13 в будівництві будинку. Знає, що в 1985 році ОСОБА_2 продав батьківський будинок в с. Мацківці, куди ОСОБА_2 витратив гроші, отримані від продажу будинку йому не відомо. ОСОБА_2 купував будматеріали: цеглу, шифер і тому подібне. Привозив будматеріали і їхав на роботу. Зводили стіни муляр та його (Рибки) батько. Брат ОСОБА_2 також допомагав в будівництві.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона знайома з батьком і матір`ю ОСОБА_1 . Коли велось будівництво будинку ОСОБА_13, то були випадки коли вона допомагала батькам ОСОБА_1 виписати будівельні матеріали: ліс (кругляк), дошки, цеглу, оскільки вона працювала головним бухгалтером на підприємстві. Інколи батько ОСОБА_1 позичав у неї гроші на будматеріали. Брати ОСОБА_1 були постійно на будівництві будинку, її батько добре ставився до ОСОБА_2 . Сім`я ОСОБА_13 жила у батьків ОСОБА_1 Рідний дядько ОСОБА_1 та всі її родичі також допомагали їм у будівництві. Вона знає, що будинок ОСОБА_1 будували за спільні кошти, в тому числі і за подаровані їм на весілля, яких було приблизно 1500 крб. Також знає, що ОСОБА_2 продав на той час батьківську хату і брати, в тому числі і ОСОБА_2 поділили між собою виручені від продажу гроші. ОСОБА_2 також брав участь у будівництві будинку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в 1984-1985 роках, коли ОСОБА_2 почав будуватися, то її чоловік і її батько допомагали йому в будівництві безкоштовно. Вона в будівництві будинку не допомагала. Їй відомо, що ОСОБА_2 на той час продав батьківський будинок і виручені від продажу гроші вклав в будівництво свого будинку. Всі гроші від продажу батьківського будинку ОСОБА_2 забрав собі.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що ОСОБА_2 вона знає з дитинства. ОСОБА_2 продав її чоловікові батьківський будинок за 2500 крб. Біля батьківського будинку були будівельні матеріали, які ОСОБА_2 забрав, сказавши, що йому треба будуватися. Чому в договорі купівлі-продажу зазначена сума 2000 крб. вона сказати не може. Не знає куди ОСОБА_2 витрачав гроші, виручені за продаж батьківського будинку.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він допомагав будувати будинок ОСОБА_2 безкоштовно, бо його тесть і батько ОСОБА_2 товаришували. Батько ОСОБА_2 допомагав його тестю, а тому він допомагав ОСОБА_2 . Крім нього в будівництві ОСОБА_2 допомагали ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Батько і брат ОСОБА_1 також допомагали в будівництві. У ОСОБА_2 були будівельні матеріали і вони теж використовувались на будівництві. Він, ОСОБА_19 , виписував будівельні матеріали для ОСОБА_2 (цемент і ліс) на своє прізвище. Пам`ятає, що під час будівництва за чотири дні вони звели стіни і за один день зробили дах. Один день робили фронтони, один день будували літню кухню і гараж. Також були підсобні працівники зі сторони ОСОБА_2 . Кошти, виручені від продажу батьківської хати ОСОБА_2 витратив на будівництво свого будинку. Ще до одруження цоколь у ОСОБА_2 був зроблений. Він був муляром - клав цеглу. Він допомагав в будівництві ОСОБА_2 , а не сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що ОСОБА_2 являється його рідним братом. Коли їх батько помер, то він із старшим братом від спадщини відмовилися, а ОСОБА_2 продав батьківський будинок і розпочав будівництво свого. Він і старший брат допомагали ОСОБА_2 в будівництві. Ще до того як ОСОБА_2 одружився вони зробили цоколь в будинку. ОСОБА_2 проводив будівництво за кошти від продажу батьківської хати. В будівництві будинку брали участь він, ОСОБА_8, ОСОБА_18 і їх зять ОСОБА_24. ОСОБА_2 також працював на будівництві свого будинку. Йому не відомо чи була якась фінансова участь зі сторони ОСОБА_1 ОСОБА_2 використовував у будівництві будівельні матеріали, що належали йому особисто. Брат і батько ОСОБА_1 також приймали участь у будівництві будинку сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він допомагав ОСОБА_2 виписувати цеглу у конторі, коли той будувався. Цеглу він виписував тричі на своє ім`я, бо ОСОБА_2 попросив його, як товариша. ОСОБА_2 на придбання цегли давав спільні сімейні кошти.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що його сусід ОСОБА_2 збирався будувати будинок у м. Лубни. У нього були будівельні матеріали, які зберігалися в старому домогосподарстві, яке потім ОСОБА_2 продав. Від ОСОБА_2 він знає, що той гроші, отримані від продажу батьківської хати, витратив на будівництво свого будинку. ОСОБА_2 продав батьківський будинок ОСОБА_25. Будівництво будинку ОСОБА_2 велось приблизно п`ять чи шість років. Він сам участі в будівництві будинку не приймав.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

При цьому, норми ст. 163 СК України зазначають, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

З ч. 1 ст. 70 СК України вбачається, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості і це є її процесуальним обов`язком.

Ст. 60 СК України встановлює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності майна, набутого подружжям за час шлюбу. Інше має бути спростовано належними та допустимим доказами.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, накладні на будівельні матеріали видавалися на ім`я ОСОБА_2 та інших осіб. ОСОБА_1 з приводу цього суду пояснила, що накладні на будівельні матеріали збиралися ними в свій час для здачі будинку в експлуатацію. Вона не заперечує той факт, що в основному будівництвом будинку займався ОСОБА_2 , а вона займалася дітьми. Однак всі будівельні матеріали придбавалися за їх спільні кошти, у будівництві було використано нові будівельні матеріали.

Твердження ОСОБА_2 стосовно того, що при будівництві будинку використовувались раніше вживані матеріали та придбані за рахунок продажу ним батьківського будинку суд не може взяти до уваги, оскільки під час проведення судової будівельно-технічної експертизи експертом на адресу суду було направлено клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме, проектно-кошторисної документації на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ; виконавчої документації на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (акти виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів); актів на приховані роботи на будівництво житлового будинку; інвентарної справи на житловий будинок. Протягом 45 днів клопотання не було задоволено. Оплата проведення експертизи ОСОБА_2 проведена не була. У зв`язку із вищезазначеним експертною установою було повідомлено суд про неможливість надання висновку експертизи (а.с.62, 70).

Отже, суд вважає, що ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів того, що при будівництві будинку використовувались раніше вживані матеріали та придбані за рахунок продажу ним батьківського будинку, тобто належні йому особисто, у тому розмірі, який би надавав суду можливість відступити від принципу рівності часток подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при поділі спільного майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, суд також враховує, що між сторонами відсутній шлюбний договір та між ними не досягнуто домовленості щодо відступу від принципу рівності часток подружжя, а надані та безпосередньо досліджені в судовому засідання докази не надають достатніх підстав для встановлення доведеним того факту, що при створенні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільного майна подружжя, ОСОБА_2 було використано належне йому на праві особистої власності майно в такому обсязі і розмірі, яке б надавало йому право на збільшення своєї частки у праві спільної сумісної власності, в тому числі і величини 1/3 частини.

Тому підстав для визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 суд не вбачає, у зв`язку з чим в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно суд вважає за необхідне відмовити.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради №114 від 11.04.1984 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 23.05.1984 року, тобто до реєстрації шлюбу між сторонами, яка відбулася через два місяці по тому , а саме, 28.07.1984 року.

Разом із тим, вказана обставина, з урахуванням часу здійснення будівництва будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , часу реєстрації права власності на нерухоме майно, не спростовує висновків суду про те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що спірне домоволодіння побудоване сторонами під час перебування сторін в шлюбі, хоча відповідно даним інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно його власником значиться ОСОБА_2 .

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на якій збудовано спірне домоволодіння виданий на ім`я ОСОБА_2 25.11.2011 року, тобто під час перебування сторін у шлюбі.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду висловленої у справі № 372/504/17 згідно постанови від 21 листопада 2018 року відсутність судового рішення про визнання спірної квартири особистою приватною власністю відповідача підтверджує, що у судів попередніх інстанцій відсутні підстави вважати, що таке майно належить виключно відповідачу, оскільки докази на спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям у шлюбі, - відсутні. Спір про поділ майна, не вирішено. Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Таким чином, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та проаналізувавши відповідні норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що сторонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить по 1/2 частині житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 та по 1/2 частині земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ч.3 ст.319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У відповідності до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 31.05.2018 року №504/505/506/507 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 складає 512 460 грн.,

В експертному висновку зазначено, що можливо запропонувати два варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 з відступом від розміру часток 1/2 та 1/2 та визначено розмір компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну.

При вирішенні питання щодо проведення поділу житлового будинку і господарських будівель та визначення порядку користування земельними ділянками, суд враховує інтереси сторін, варіант поділу, який передбачає менший розмір компенсації за нерівність часток при поділі домоволодіння, варіант поділу, найбільш наближений до виділення сторонам майна відповідно до ідеальних часток те, що на даний час ОСОБА_1 проживає у спірному домоволодінні, а ОСОБА_2 проживає за іншою адресою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провести розподіл житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого запропоновано виділити ОСОБА_1 квартиру № 1 (червоний колір в додатку №4 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель), а саме :

В житловому будинку літ «А-1» :

-коридор 1-1 площею 6,0 кв.м.;

-частину кімнати 1-4 площею 5,9 кв.м.;

-кімнату 1-5 площею 12,4 кв.м.;

-санвузол 1-6 площею 5,3 кв.м.;

-кухню 1-7 площею 12,6 кв.м., загальною площею приміщень 42,2 кв.м., що на 0,65 кв.м. менше 1/2 ідеальної частини;

По господарським будівлям і спорудам (додаток №5 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель), а саме :

-літню кухню літ. «Б»;

-погріб під літ. «Б»;

-частину огорожі №2;

-вигрібну яму №3;

-частину відмостки І . ,

що по житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами становить 12/25 частини та визнати за нею право власності на цю частину домоволодіння.

Провести реальний розподіл житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_2 квартиру №2 (блакитний колір в додатку №4 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель), а саме :

В житловому будинку літ «А-1» :

-передню 1-2 площею 13,6 кв.м.;

-кімнату 1-3 площею 12,1 кв.м.;

-частину кімнати 1-4 площею 17,8 кв.м., загальною площею приміщень 43,5 кв.м., що на 0,65 кв.м. більше 1/2 ідеальної частини;

По господарським будівлям і спорудам (додаток №5 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель), а саме :

-гараж літ. «Г»;

-убиральню літ. «Д»;

-огорожу (ворота з хвірткою) №1;

-частину огорожі №2;

-частину відмостки І . ,

що по житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами становить 13/25 частини та визнати за ним право власності на цю частину домоволодіння.

Зобов`язати власника квартири №1 ОСОБА_1 : пробити дверний отвір з приміщення 1-7 в приміщення кімнати 1-5, з приміщення 1-5 в приміщення кімнати 1-6 з подальшою установкою дверних блоків; замурувати дверний отвір з приміщення 1-2 в приміщення 1-5, з приміщення 1-2 в приміщення 1-4, з приміщення 1-7 в приміщення 1-6, з приміщення 1-1 в приміщення 1-5; перенести перегородку між приміщенням 1-5 та приміщенням 1-4 на 1,3 м. в бік приміщення 1-4.

Зобов`язати власника квартири №2 ОСОБА_2 : улаштувати перегородку в приміщенні 1-3 переобладнавши таким чином, щоб утворилися приміщення : -коридор площею 8,3 кв.м., -санвузол площею 3,8 кв.м.

Зобов`язати власника квартири №2 ОСОБА_2 влаштувати сходи на горищний простір своєї частини будинку в віконному отворі зі сторони вулиці.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуватися горищем кожному над своєю частиною квартири.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обладнати власні квартири №1 та №2 відповідно самостійними системами газопостачання, електропостачання, водопостачання, каналізації.

Зовнішні мережі газопостачання залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9044 грн. в рахунок компенсації різниці вартості часток при поділі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Провести реальний розподіл земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0486 га за адресою АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 243 кв.м. (додаток №5 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу земельної ділянки) та визнати за нею право власності на цю частину земельної ділянки.

Перша земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що виділяється ОСОБА_1 проходить по точкам «А», «Б», «В » , « Г» , « Д» , « Е », « Є », « Ж », « З» , « І », « Ї» , « Й» , « К », « Л », « А ».

Друга земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що виділяється ОСОБА_1 проходить по точкам «Р», «П», «О», «Н», « М », «Р».

На земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що виділяється ОСОБА_1 , площею 10,8 кв.м., шириною 1 м. та яка проходить по точках «Б», «В», «Д», «Ф», «У» встановити безстроковий та безоплатний земельний сервітут та надати на ній ОСОБА_2 право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Провести реальний розподіл земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0486 га за адресою АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 243 кв.м. (додаток №5 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу земельної ділянки) та визнати за ним право власності на цю частину земельної ділянки.

Земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що виділяється ОСОБА_2 проходить по точкам «А», «Б», «В», « Г », « Д », « Е », « Є », « Ж », « З », « І », « Ї », « Й », « К », « Л », « М », « Н », « О », « П» , « Р », « А ».

На земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що виділяється ОСОБА_2 , площею 9,0 кв.м., шириною 1 м. та яка проходить по точках «С», «Ж», «И», «Т» встановити безстроковий та безоплатний земельний сервітут та надати на ній ОСОБА_1 право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Згідно з ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

За змістом ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

У ст. 402 ЦК України зазначено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання державної реєстрації права власності на житловий будинок з господарськими спорудами на ім`я ОСОБА_2 недійсною та скасування її, а також щодо визнання державної реєстрації права власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 недійсною та скасування її є неналежним способом захисту її права як співвласника об`єкта спільної сумісної власності, а тому задоволенню не підлягають. Для реалізації права ОСОБА_1 як співвласника об`єкта спільної сумісної власності, а саме житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності на ці об`єкти за відповідачем.

Також не підлягає до задоволення позов ОСОБА_1 в частині її позовних вимог до виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі, оскільки дані суб`єкти цивільно правових відносин у спірних правовідносинах, що виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прав позивача за первісним позовом не порушували, а тому не є належними відповідачами за позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Лубенської міської ради, відділу держгеокадастру в Лубенському районі, третя особа Реєстраційна служба Лубенського міськрайонного управління юстиції про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок і земельну ділянку та реальний їх розподіл - задовольнити частково.

Провести реальний розподіл житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_1 квартиру №1 (червоний колір в додатку №4 до висновку експертизи №504/505/506/507 від 31.05.2018 року згідно варіанту №1 розподілу житлового будинку і надвірних будівель), а саме :