Рішення № 85837937, 14.11.2019, Карлівський районний суд Полтавської області

14.11.2019

єдиний унікальний номер справи 531/110/16-ц

номер провадження 2/531/101/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Мельник О.В.,

представника позивача - Стасовської Н.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Дяченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ПП «Карлівка Новатор», про відновлення становища, що існувало до порушеного права, Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки на їхню користь заборгованість за опалення місць загального користування в сумі 3380,41 грн., зазначивши, що відповідно до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства 31.10.2006 затверджено методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення. Споживач відключив свою квартиру АДРЕСА_1 , від системи централізованого опалення. Позивачем було зафіксовано та складено акт перевірки системи теплопостачання. Система опалення та гарячого водопостачання квартири підключена до двоконтурного котла на газовому паливі. Взаємовідносини між сторонами врегульовані договором №715 від 28.02.2008, предметом якого є надання послуг теплопостачання для опалення місць загального користування. Пунктом 2.1 договору передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця. Відповідач порушила умови укладеного договору, обов`язок по оплаті спожити послуг теплопостачання для опалення місць загального користування виконувався не належним чином. За період з 01.05.2012 по 01.05.2017 утворилася заборгованість в сумі 3380,41 грн.

Крім того, позивач звернувся з позовом про відновлення становища, що існувало до порушеного права, у якому просить суд зобов`язати відповідача відновити становище, що існувало до порушення права, а саме, відновити централізоване опалення приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення житлового будинку за вказаною адресою. У позові посилаються на те, що основним напрямком діяльності позивача є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду , комунально-побутових та інших об`єктів на території м.Полтави та Полтавської області. 12.10.2016 відповідачем придбано квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 14.12.2009, вказане приміщення розташоване у житловому будинку АДРЕСА_3 та має централізоване опалення. Опалення вказаного приміщення, яке використовується як магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», здійснювалося позивачем з 01.05.2011 на підставі договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 №3161 від 01.05.2011. Згідно договору, позивач взяв на себе зобов`язання з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» площею 41,7 кв.м. Проте, 29.09.2015, споживачем теплової енергії подано заяву про фіксування факту відключення приміщення магазину від централізованої системи опалення, у зв`язку з встановленням автономного опалення. 06.11.2015 було проведено перевірку системи теплопостачання приміщення споживача та встановлено, що вказане приміщення відключено від центрального опалення, відключення проведено шляхом від`єднання приладів опалення приміщень від внутрішньобудинкової централізованої системи опалення. Транзитні трубопроводи ізольовані та опломбовані. Дозвільна та проектна документація на відключення приміщення від мереж централізованої системи опалення відсутня. На сьогодні підприємство позбавлене права виконувати свої зобов`язання за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3161 від 01.05.2011, оскільки опалювальні прилади в приміщенні від`єднанні від стояків централізованої системи опалення житлового будинку.

Ухвалою суду від 24.01.2018, було задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , який є власником квартир АДРЕСА_1 , а тому повинен відповідати за вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування.

19.07.2018 позивачем надано клопотання про уточнення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.05.2012 по 29.01.2015 у розмірі 590,71 грн., та стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за період з 30.01.2015 по 01.05.2017 в розмірі 2789,71 грн., та просить пропорційно стягнути судовий збір, з ОСОБА_1 - 279,52 грн., з ОСОБА_3 - 1320,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що на момент відключення позивач не був і не є власником будинку та інженерних мереж, балансовим розмежування являється межа будинку, вважає, що відключення впливає на зобов`язання перед іншими мешканцями, але доказів на підтвердження цього немає, послуги надавалися за адресою: АДРЕСА_2 . Чи виставляються рахунки за послуги теплопостачання за вказаною адресою, представник не може відповісти. По квартирі АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 укладався договір, з ОСОБА_3 договір не укладався.

Представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві , зазначив, що на момент відключення, балансоутримувачем була організація, правонаступником якої є «Карлівка Новатор». Додав, що договір на відключення не укладався. По стягненню заборгованості за опалення місць загального користування також не визнає позов, вважає, що договір закінчився, просить застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 зазначила, що оплачувала відключення, укладала договір, також про відключення складався акт виконаних робіт.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, пояснивши, що послуги з опалення місць загального користування йому не надавалися, між ним та позивачем відсутні будь-які договірні відносини.

Представник третьої особи при вирішення справи поклався на розсуд суду, зазначив, що «Карлівка Новартор» була балансоутримувачем будинку до квітня 2015.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з обєктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

28.02.2008 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір №715 на опалення місць загального користування за адресою: АДРЕСА_5 . Термін дії договору зазначено до 28.02.2010 (т.1 а.с.7).

Позивачем надано розрахунок кількості теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_6 за опалювальний період, що припадає на відключену від системи централізованого опалення квартиру АДРЕСА_7 ( т.1 а.с.8).

Одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.60).

Згідно Розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , (за період з 01.05.2012 по 29.01.2015), сума боргу склала 590,71 грн. ( т.1 а.с.81-82).

Згідно Розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_3 , адреса : АДРЕСА_5 , (за період з 30.01.2015 по 10.04.2017), сума боргу склала 2789,71 грн. ( т.1 а.с.65-66).

22.11.2007 було складено Акт про відключення квартири АДРЕСА_1 від внутрішньо будинкових мереж теплопостачання в зв`язку з влаштуванням індивідуальної системи опалення (т.1 а.с.53)

Відповідно до п. 28 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, встановлено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку у відповідності до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства 31.10.2006 року, затверджено "Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення".

Таким чином, розрахунок витрат теплової енергії, що припадає на відключені від системи центрального опалення квартири, проводиться у відповідності до п. 28 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та наказу Міністерства будівництва, архітектури і житлово- комунального господарства України № 359 від 31.10.2006 р. «Про затвердження методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення».

Враховуючи ту обставину, що дана квартира відключена від централізованого опалення, інші квартири не обладнані приладами виміру витрати теплоносія на опалення, не підключені такі прилади також і в нежитлових приміщеннях та приміщеннях МЗК, плата за опалення місць загального користування має розраховуватись з урахуванням п. 2.1.4 (формула 2.5, 2.6) та п. 2.2.1 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.

Відповідно дост. 162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. У відповідності дост. 160 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтями 525-527, 610 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо заяви відповідачки про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК).

Відповідно до ст.267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК.

Так, з вимогою до ОСОБА_1 позивач звернувся 06.06.2017 (відмітка на поштовому конверті); ухвалою від 17.10.2012 було скасовано судовий наказ від 02.10.2012 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_1 ; за розрахунком заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , (за період з 01.05.2012 по 29.01.2015), остання оплата була зроблена у 2015 році.

З вимогою до ОСОБА_3 позивач звернувся 23.01.2018, остання оплата Згідно розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_3 , адреса : АДРЕСА_5 , (за період з 30.01.2015 по 10.04.2017), зроблена ним у четвертому кварталі 2016 року.

Враховуючи зазначене, суд вбачає переривання строку позовної давності, тому відсутні підстави вважати його пропущеним.

Вищевикладене дає підстави вважати, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування, зокрема, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.05.2012 по 29.01.2015 у розмірі 590,71 грн., та стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за період з 30.01.2015 по 01.05.2017 в розмірі 2789,71 грн., підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі продажу (т.2 а.с.10), також даний факт підтверджено Витягом з Державного реєстру правочинів, про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( т.2 а.с. 11,12).

Частиною 2 ст.383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці міни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушують санітарно-технічних умов і правил експлуатації будинку.

Дана квартира використовується як магазин, що вбачається з копії технічного паспорту (т.2 а.с.13-14).

01.05.2011 між позивачем та ОСОБА_1 будо укладено договір про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі по АДРЕСА_4 (т.2 а.с.6-7).

29.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про ненарахування їй за послуги по наданню теплової енергії в зв`язку з встановленням альтернативного джерела опалення, зазначає, що не користується послугами централізованого опалення (т.2 а.с.17).

06.11.2015 було проведено перевірку системи теплопостачання приміщення споживача та встановлено, що вказане приміщення відключено від центрального опалення, відключення проведено шляхом від`єднання приладів опалення приміщень від внутрішньобудинкової централізованої системи опалення. Транзитні трубопроводи ізольовані та опломбовані. Дозвільна та проектна документація на відключення приміщення від мереж централізованої системи опалення відсутня. Про що було складено відповідний Акт (т.2 а.с.18).

Згідно з ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно п.1 укладеного Договору від 01.05.2011, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень «Споживача» до межі розподілу будівлі по АДРЕСА_4 .

Пунктом 2 визначено, що відповідальність «Теплопостачальної організації» і «Споживача» за стан і обслуговування теплових установок і мереж визначається їх балансовою належністю.

Межею розподілу є спільна система опалення з житловим будинком по АДРЕСА_4 .

Згідно ч.4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно п. 36 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року теплопостачальна організація має забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року , теплопостачальна організація укладає договори з власниками (балансоутримувачами) теплових мереж на транспортування теплової енергії за тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Судом, не встановлено, яка організація (установа) являється власником (балансоутримувачем) будинку по АДРЕСА_4 .

Крім того, встановлено, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є постачальником теплової енергії у вигляді гарячої води до межі розподілу будинку АДРЕСА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що право позивача на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води до межі розподілу будинку АДРЕСА_4 , що визначене договором, не порушено, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

В порядку вимог ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір: з ОСОБА_1 - 279,52 грн., з ОСОБА_3 - 1320,48 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст. ст. 14, 257, 526, 610 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 про затвердження "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення", Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1198 від 03.10.2007, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 11,12, 78,81,259, 263-265ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ПП «Карлівка Новатор», про відновлення становища, що існувало до порушеного права, Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 , на користь Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість в розмірі 590 (п`ятсот дев`яносто) гривень 71 копійку та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 279 (двісті сімдесят дев`ять) гривень 52 копійки, а всього стягнути 870 (вісімсот сімдесят) гривень 23 копійки на р/р № НОМЕР_2 в філії - Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 0338030.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , на користь Полтавського обласного комунального підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість в розмірі 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 71 копійку та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 48 копійок, а всього стягнути 4110 (чотири тисячі сто десять) гривень 19 копійок на р/р № НОМЕР_2 в філії - Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 0338030.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 21.11.2019.

Суддя М. С. Попов