Ухвала суду № 85837771, 23.11.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20813/19

Провадження № 1-кс/344/10577/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Гедзик І.М. , підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Матвіїва Б.М.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 112019090010003927 від 21.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що 21.11.2019 в період часу з 08 год 30 хв по 12 год 30 хв, ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом підбору ключа до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , проникли в середину, звідки таємно викрали майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 12741 гривень.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Болград, Одеської області, житель АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, не одружений, не працює, з середньою освітою, раніше судимий 23.03.2004 Болградським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, 16.10.2008 Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, 28.03.2017 Болградським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення на строк 3 роки, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання х іспитовим строком на 2 роки та 8 місяців.

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.11.2019, протоколах огляду місць події від 21.11.2019, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 21.11.2019, протоколах допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 21.11.2019, протоколі огляду відеозапису 21.11.2019, протоколі огляду речей від 21.11.2019, протоколі затримання ОСОБА_1 від 21.11.2019 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця проживання на території м . Івано-Франківська та Івано-Франківської області , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, або території України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім цього, ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 04.06.2019 кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 КК України про обвинувачення ОСОБА_1 зупинено, а останнього оголошено в розшук;

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає та йому достеменно відоме місце їх проживання;

п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має відомостей про джерело доходу підозрюваного ОСОБА_1 , останній підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

За наведених обставин слідчий просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб. із визначенням застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому обставин, просила задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашного арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні, підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність судимостей, а також постійного місця проживання.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Болград, Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючогог, з середньою освітою, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 20 січня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA188201720000037312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 20 січня 2020 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Гедзик І.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.