Ухвала суду № 85837318, 22.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/359/19

Справа №760/31949/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Олех Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2019 р. до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Падун Р.В. про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович, Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання звіту про оцінку майна недійсним, в якій представник заявника просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної зазначеної позовної заяви шляхом:

зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 760/5604/15-ц, виданого 31.07.2015 року Солом`янським районним судом м. Києва в рамках виконавчого провадження № 58368152 до набрання законної сили рішенням суду про оскарження звіту про оцінку майна від 31.10.2019 року, проведеного TOB «СЕЙВ КОМПАНІ»;

зупинення реалізації на електронних торгах Державного підприємства «СЕТАМ» (Юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за реєстраційним номером лота 386693, в рамках виконавчого провадження № 58368152 до набрання законної сили рішенням суду про оскарження звіту про оцінку майна від 31.10.2019 року, проведеного ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ».

Подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви мотивована наступним.

Так, 12.11.2019 р. на почтовому відділені Укрпошта отримано рекомендований лист (трек-номер 0100100899870) від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича. В конверті перебували копія постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні від 30.10.2019 р. ВП № 58368152 та копія висновку про вартість майна від 31.10.2019 р., проведена ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ».

30.10.2019 р. приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 58368152 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні, відповідно до якої, приватним виконавцем постановлено призначити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙВ КОМПАНІ» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 760/5604/15-ц, виданого 31.07.2015 р. Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму в розмірі 229937,24 грн. та надати звіт про оцінку майна боржника, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

31.10.2019 р. TOB «СЕЙВ КОМПАНІ», проведено незалежну оцінку нерухомого майна, а саме: житлової квартири, загальною площею 62,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , та встановлено начебто ринкову вартість у розмірі 638700,00 грн.

Про наявність рішення суду та виконавчого листа № 760/5604/15-ц, виданого 31.07.2015 р. Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму в розмірі 229937,24 грн., заявнику стало відомо тільки після отримання постанови про призначення експерта та експертної оцінки в рамках виконавчого провадження № 58368152.

З метою перевірки наявності рішення суду, 14.11.2019 р. до канцелярії Солом`янського районного суду м. Києва подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи з метою подальшого перегляду заочного рішення суду.

Також, 14.11.2019 р. відповідно до інформації, отриманої із офіційного сайту ДП «СЕТАМ» за посиланням https://setam.net.ua/auction/387886, майно заявника, а саме: житлової квартири, загальною площею 62,4 кв.м., яка розташована за адресою; АДРЕСА_1 виставлено на продаж через електронні торги, дата проведення аукціону призначено на 25 листопада 2019 р., номер лоту 386693, стартова ціна реалізації 638700,00 грн.

Представник заявника зазначає, що до 12.11.2019 р. жодних листів-претензій, повісток про виклик до суду, вимог приватного виконавця, будь-яких процесуальних документів на адресу заявника не надходило від ПАТ «Укрсоцбанк», Солом`янського районного суду м. Києва, державної виконавчої служби або приватних виконавців, щодо наявності заборгованості, рішення суду або відкритих виконавчих проваджень.

З даним рішенням суду заявник не погоджується, оскільки обставини справи досліджені не в повному обсязі, та вважає, що в даному випадку порушено право сторони на захист своїх законних прав та інтересів через неналежного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у встановленому законом порядку.

Також, заявник вважає, що проведення визначення вартості арештованого майна було здійснено з порушенням норм законодавства, що призвело до необ`єктивної оцінки майна, з визначеною сумою оцінки не погоджується, вважає її заниженою.

Відповідно до звіту оцінки майна, оцінювачем TOB «СЕЙВ КОМПАНІ» визначено начебто ринкову вартість трикімнатної квартири загальною площею 62,4 квадратних метра за ціною 638700,00 грн., де 1 кв.м. дорівнює 10186,60 грн., коли відповідно до сайтів з продажу аналогічних квартир, мінімальна ціна 1 кв.м. становить 23925,00 грн., що в два рази перевищує оцінку визначену в експертному звіті.

Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з цня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, оскільки на даний час, приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого документа, законність якого буде оскаржуватися заявником та є предметом розгляду судової справи, необхідно зупинити стягнення в межах виконавчого провадження.

Як зазначає представник, у зв`язку із наявною загрозою реалізації майна заявника через електронні торги за заниженою вартістю, є всі підстави вважати, що приватним виконавцем Ляпіним Д.В. буде здійснено відчуження зазначеного майна.

При цьому, вказує, що позов про оскарження звіту про оцінку майна від 31.10.2019 р. проведений TOB «СЕЙВ КОМПАНІ», буде подано до Солом`янського районного суду м. Києва до 22.11.2019 р. в межах строку визначеного для оскарження оцінки майна.

Тому, з метою уникнення зазначених вище негативних наслідків та запобігання унеможливленню виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів заявника, представник звернувся до суду із зазначеною заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали заяви та встановивши обставини у звязку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, пунктами 1, 5, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Виходячи зі змісту заяви вбачається, що предметом майбутнього позову буде визнання недійним звіту про оцінку майна від 31.10.2019 р., проведеного ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ», а саме: житлової квартири, загальною площею 62,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках виконавчого провадження № 58368152.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Примусова реалізація арештованого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, врегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Таким чином, примусова реалізація арештованого майна здійснюється в порядку примусового виконання рішень суду, що набрали законної сили, а заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, призведуть до зупинення їх виконання.

Враховуючи викладене, обраний заявником вид забезпечення позову не містить в собі підстав, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1ст. 150 ЦПК України, оскільки предметом позову буде звіт про оцінку арештованого майна, з яким незгоден заявник, а не майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві, або визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

Таким чином, подана представником ОСОБА_1 заява про забезпечення його позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа та зупинення реалізації арештованого майна та - задоволенню не підлягає.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

В свою чергу, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» (надалі - Закон).

Згідно із ч.4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

За змістом ч.1 ст. 10 і ч.1 ст. 11 Закону підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Відповідно до ст. 33 Закону спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст. 12 Закону).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року (справа №914/881/17, провадження № 12-18гс18).

Тому, вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

З огляду на викладене, подана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.