Ухвала суду № 85830574, 22.11.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа№636/4170/18

Провадження № 1-кп/636/101/19

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Башкової Ю.А.,

захисника Атаманюка П.В.,

за участю секретаря судового засідання Синицина О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальні акти по кримінальним провадженням: № 12019220440000016, внесеному 04 січня 2019 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та № 12018220440001135, внесеному 23 липня 2018 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

В провадженні суду перебувають обвинувальні акти по кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений переховується від суду, про що свідчать численні неявки до суду, також йому відомі свідки по кримінальним провадженням і він може незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що він не працює, не має стійких соціальних зв`язків, у нього відсутні джерела існування, що вказує на ризики вчинення іншого кримінального правопорушення, і одночасно в суді вже перебувають в провадженні іншого судді ще два кримінальних провадження відносно ОСОБА_1 , та забезпечить явку обвинуваченого до суду, і запобігає вчинення іншого кримінального правопорушення та вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, який заперечував проти обрання запобіжного заходу, пояснюючи, що він не отримував повістки, а тому не з`являвся до суду, захисника, який також заперечував проти клопотання прокурора та просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації та фактичного проживання, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, суд вважає , що клопотання прокурора не підлягає задоволенню та вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи з наступного.

Вислухавши позицію сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до змісту якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання в даному випадку обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, – зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд, розглядаючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, і тому має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості. Але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому при вирішенні вказаного клопотання суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неявки обвинуваченого до суду з січня 2019 року, що свідчить про переховування його від суду та органів досудового розслідування, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; те, що він ніде офіційно не працює, але має постійне місце проживання, де проживає з матір`ю, що, в свою чергу, свідчить про наявність соціальних зв`язків; його репутацію, має невідбуту судимість, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати обвинуваченого не відлучатися з населеного пункту, де він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

З огляду на це, інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 176-179, 181, 184, 193, 194, 196, 331, 350, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволені клопотання прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Башкової Ю.А. про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – відмовити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою, за якою він зареєстрований та фактично проживає на строк до 2 місяців – до 21 січня 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 цілодобово залишати своє місце проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , , до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткові обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора чи суду;

заборонити відвідувати місця продажу спиртних напоїв на розлив.

Дані зобов`язання застосовуються з дати винесення ухвали та звільнення ОСОБА_1 з під варти - тобто з 22.11.2019 до 21.01.2020 року включно.

Порушення умов цілодобового домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 здійснює слідчий СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

Копію ухвали направити до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області - для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 і до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –