Рішення № 8582867, 17.03.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-1360/2010р.

17 березня 2009 року м.Харцизьк

Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Кодолова В.О.

при секретарі - Парамоновій Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Зугрескомунальник» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку по заробітній платі, та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, яка була розглянута судом 30.12.2009 року, в результаті чого прийняте заочне рішення, яким позов було задоволено частково.

14 січня 2010 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка була задоволена, та справа призначена на новий судовий розгляд.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що вона працювала оператором котельних в КП «Зугрескомунальник» з 01.02.2009 року. 28 жовтня 2009 року вона звільнилася за ст. 38 КЗпроПУ за власним бажанням. При звільнені відповідач не виплатив їй заборгованість по заробітній платі за травень-жовтень 2009 року в загальній сумі 4751,65 грн. Після звернення до суду і ухвалення судом заочного рішення відповідач 06.01.2010 року виплатив їй заборгованість по заробітній платі лише в сумі 3080 грн., мотивуючи тим, що первісно заробітна плата нараховувалась невірно. Оскільки в судовому засіданні представником відповідача були надані докази таких доводів, вона змінила свої позовні вимоги, а саме: відмовилася від вимог по стягненню заборгованості по заробітній платі, оскільки ця сума на теперішній час виплачена їй в повному обсязі. Однак, позивачка вважала, що відповідач діяв в порушення вимог законодавства про працю, коли не розрахувався з нею, і тому відповідно до Закону відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку, тобто з моменту звільнення по дату фактичної виплати. Крім того, діями відповідача їй завдана моральна шкода, бо вона утримує двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом дитинства і потребує постійної підтримки та лікування, для чого необхідні кошти. Вона особисто просила керівництво підприємства виплатити хоча б частину грошей, оскільки виявилася гостра необхідність лікування дитини в лікарні, але їй було відмовлено. Чоловік також тимчасово не працює. Таким чином, невиплата їй заробітної плати змінила звичний спосіб її життя в зв’язку з відсутністю грошей на харчування і лікування дитини, вона вимушена була докладати додаткові зусилля для створення нормального укладу життя, брати у борг гроші, тобто зазнала значних моральних страждань. Виходячи з наведеного, моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн. й просить задовольнити змінені позовні вимоги повністю.

Представник КП «Зугрескомунальник» за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що за даними бухгалтерії підприємства заборгованість по заробітній платі сплачена позивачці в січні 2010 року в повному обсязі. Питання щодо виплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку залишив на розсуд суду. Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди вважав безпідставними. Просив відмовити позивачці в задоволенні вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Вислухавши доводи та заперечення сторін, оцінивши і дослідивши усі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка дійсно працювала оператором котельних в КП «Зугрескомунальник» з 01.02.2009 року по 28 жовтня 2009 року, що підтверджується записами в її трудовій книжці та вказівками на це в довідках про заборгованість по заробітній платі і про середньоденний заробіток.

З довідки № 406 від 09.11.2009 року, виданої КП «Зугрескомунальник», вбачається, що станом на 03.11.2009 року у відповідача перед позивачкою мається заборгованість по заробітній платі за травень-жовтень 2009 року в загальній сумі 4751,65 грн.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Зугрескомунальник» м. Зугрес за період 01.12.2008 року по 31.10.2009 року КРВ у м. Харцизьку від 15.12.2009 року № 29-26/039, копія якого залучена до матеріалів справи, засвідчує, що в ході перевірки було виявлено зайве нарахування заробітної плати внаслідок необґрунтованого завищення посадових окладів окремим працівникам підприємства. Під час перевірки всі порушення були усунуті, зокрема шляхом зменшення заборгованості по заробітній платі на суму зайво нарахованої та не виплаченої заробітної плати.

З довідок-розшифровок вбачається, що ОСОБА_1 дійсно були зайво нараховані та не виплачені суми заробітної плати.

Згідно інформації відповідача № 462 від 12.01.2010 року на підставі вищезазначеного акту ОСОБА_1 знята з нарахування сума заробітної плати в розмірі 1839,20 грн., решта заборгованості в сумі 3080,79 грн. виплачена 06.01.2010 року. Одержання ОСОБА_1 вказаної суми засвідчується її розпискою, та не заперечується нею, і в зв’язку з представленням в судове засідання достатніх доказів щодо перерахунку заробітної плати питання з приводу повного розрахунку по заборгованості вирішено сторонами добровільно.

Отже, судом встановлено, що розрахунок КП «Зугрескомунальник» м. Зугрес з позивачкою було здійснено не при звільненні 28.10.2009 року, а лише 06 січня 2010 року, і цей факт не заперечується обома сторонами.

Таким чином, вищенаведене свідчить про порушення КП «Зугрескомунальник» м. Зугрес трудового законодавства, і на підставі ст. 61 ЦПК України не потребує доказів та обставина, що заборгованість по заробітній платі утворилася з вини відповідача.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці» у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, за затримку розрахунку сплачується середній заробіток і тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно довідки бухгалтера КП «Зугрескомунальник» м. Зугрес середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 29,86 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені законом, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки спір про розмір належних позивачці сум при звільненні відсутній на момент розгляду даної справи судом відсутній, і відповідач фактично визнає свій обов’язок щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, залишивши на розсуд суду визначення розміру таких виплат, то суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині за весь час затримки по день фактичного розрахунку:

- з 29 по 31 жовтня: 3 дня Ч 29,86 грн. = 89,58 грн.

- з 01 по 30 листопада: 30 днів Ч 29,86 грн. = 895,80 грн.

- з 01 по 31 грудня: 31 день Ч 29,86 грн. = 925,66 грн.

- з 01 по 05 січня: 5 днів Ч 29,86 грн. = 149,30 грн.

а всього підлягає стягненню на користь позивачки 2060,34 грн.

Судом також встановлено, що у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачка зазнала моральних страждань, оскільки вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому син ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, що засвідчує пенсійне посвідчення серії АГ № 184739 про знаходження позивачки на обліку в УПФУ Центрально-міського району м. Макіївки. Згідно довідки виконкому Зугреської міської ради № 1700 від 10.11.2009 року чоловік позивачки ОСОБА_4 тимчасово не працює. Таким чином, сім’я позивачки була позбавлена засобів існування, вона не могла планувати свій бюджет, оплачувати комунальні послуги, чим був порушений нормальний уклад життя її родини, вона вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, брати гроші в борг, звертатися до суду за захистом своїх прав, і тільки після цього відповідач сплатив їй гроші, хоча і не в тій сумі, на яку вона очікувала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, визнаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки, суд враховує характер і ступень її моральних страждань, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., задовольнивши позов в цій частині частково.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Керуючись ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 23 ЦК України, ст.ст. 115, 117, 2371 КЗпП України, ст.ст. 11, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з КП «Зугрескомунальник» (86783, м. Зугрес, вул. Совєтська, 8; р/р 26004260000001 у ДОФ АКБ УСБ м. Харцизька, код ЄДРПОУ 32466782, МФО 334011; р/р 26003560002000 в відділенні № 1 ЗАО «Донгорбанк» м. Зугресу, МФО 334970; р/р 26005301686763 в філії ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: 86783, АДРЕСА_1, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2060,34 грн., та в рахунок відшкодування морального збитку 2000 грн., а всього 4060,34 грн.

Стягнути з КП «Зугрескомунальник» (86783, м. Зугрес, вул. Совєтська, 8; р/р 26004260000001 у ДОФ АКБ УСБ м. Харцизька, код ЄДРПОУ 32466782, МФО 334011) держмито у доход держави 59,50 грн. на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, одержувач - місцевий бюджет м. Харцизька та 120 грн. витрати за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31216259700004, одержувач - держбюджет Ворошиловського району в м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, Банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу – ІТЗ до Харцизького міського суду Донецької області, код суду № 0550.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: