Ухвала суду № 85826792, 22.11.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/11865/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Вітер І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Сватове матеріали кримінального провадження за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Дуванка, Сватівського району, Луганської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, інваліда другої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,-

за участі:

прокурора Тарасова О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника Шурхна А.А.,

Встановив:

25 вересня 2019 року о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , знаючи про те, що у приміщенні Сватівської районної державної адміністрації, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, 25, не містяться вибухові речовини, зі свого мобільного телефону марки «NOKIA» моделі 2720а-2 IMEI352679041571659, в якому перебувала сім-карта оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснив дзвінок на лінію екстреного виклику «102» ГУНП в Харківській області та представившись мешканцем с. Верхня Дуванка, Сватівського району, Луганської області, операторам зазначеного екстреного виклику «102» повідомив завідомо неправдиву інформацію про замінювання Сватівської районної державної адміністрації, що стало загрозою загибеллю людей та іншим тяжким наслідкам, та призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб, а саме вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області, слідчо-оперативної групи Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, відділення 19 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Луганській області для перевірки вказаного повідомлення та дезорганізувало нормальну діяльність зазначеного закладу.

По прибуттю вибухотехнічної служби до Сватівської районної державної адміністрації за адресою: м. Сватове, майдан Злагоди,2 при детальному обстеженні будівлі та прилеглої до неї території, вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів не виявлено.

Таким чином, своїми діями, які виразились у здійснені завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, чи іншими тяжкими наслідкам, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив вчинення вищезазначених дій, вказав, що дійсно здійснив дзвінок та повідомив про замінування райдержадміністрації.

Вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння об`єктивно підтверджено дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Згідно рапорту старшого інспектора ЧЧ Сватівського ВП ГУНП Дорошенко О.О. від 25.08.2019 року від оператора спецстанції «102» м. Харкова надійшло повідомлення про те, що до них зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що ним було здійснено замінування Сватівської районної державної адміністрації, та якщо працівники поліції не відреагують на його повідомлення, вночі ним буде здійснено підрив будівлі (а.с.2-3).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.08.2019, у приміщенні Сватівської районної державної адміністрації розташованої за адресою: Луганська область, місто Сватове, майдан Злагоди, 25, сторонні предмети не вилучалися (а.с. 9-11).

Як вбачається з акту перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 25.08.2019 року, групою спеціалістів-вибухотехніків було здійснено огляд приміщення Сватівської районної державної адміністрації, вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів виявлено не було (а.с.12).

Згідно протоколу огляду місця події від 25 серпня 2019 року, у ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон марки «NOKIA», ІМЕІ НОМЕР_2 (а.с.13).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 27.08.2019 року, було оглянуто мобільний телефон марки «NOKIA», моделі 2720а- 2, ІМЕІ НОМЕР_2 та встановлено абонентський номер сім карти, встановленої в нього, оператора стільникового зв`язку - НОМЕР_1 (а.с.18).

У відповідності до квитанції № 0671 про 31.08.2019 року, було вилучено мобільний телефон марки «NOKIA» (а.с.20).

Згідно протоколу огляду предмета, мобільного телефону марки «NOKIA», ІМЕІ НОМЕР_2 від 28 серпня 2019 року, під час натиснення кнопки виклику з`являється меню телефонних викликів, з якого вбачається здійснення з даного телефону дзвінків за номерами « НОМЕР_3 » та « НОМЕР_4 » (а.с.27-28).

Як вбачається з довідки-характеристики від 26.08.2019 року № 531, виданої виконкомом Верхньодуванської сільської ради Сватівського району Луганської області, ОСОБА_1 характеризується задовільно, проте в залежності від настрою може вести себе неконтрольовано. В стані алкогольного сп`яніння веде себе агресивно, вчиняє сварки, по відношенні до своїх родичів може бути неадекватним (а.с.50).

У відповідності до довідки, виданої начальником Сватівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області від 27.08.2019 року № 27111/1834-19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на обліку у Сватівському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» не перебуває (а.с.51) та у відповідності до Вимоги Сватівського ВП ГУНП в Луганській області – раніше не судимий (а.с.52).

Згідно довідок лікаря-психіатра та лікаря-нарколога від 27.08.2019 року, ОСОБА_1 , 1955 року народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 за медичною допомогою до лікаря- психіатра останні 5 років не звертався та на обліку у лікаря- нарколога не перебуває (а.с.48).

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи № 179 від 25.09.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, що відноситься до діяння у якому він підозрюється, виявляв ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом (Згідно з МКХ-10 F 20.02), що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, епізодичний перебіг зі стабільним дефектом (Згідно з МКХ-10 F 20.02), що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рішення питання про осудність (неосудність) є виключною компетенцією суду.

До ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за його психічним станом, судом може буди застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом (а.с. 72-76).

Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази у їх сукупності, шляхом повного і всебічного дослідження у судовому засіданні, суд вважає, що зазначене суспільно небезпечне діяння мало місце та підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_1 у стані неосудності про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Прокурор Тарасов О.С. у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 , оскільки його хвороба, не дозволяла і не дозволяє йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В судовому засіданні ОСОБА_1 погодився з клопотанням прокурора, не заперечував проти обставин, викладених у клопотанні та вважає, що воно підлягає задоволенню.

Законний представник особи, щодо якої розглядається клопотання - ОСОБА_3 .В. просила задовольнити клопотання прокурора.

Захисник Шурхно А.А. проти застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру не заперечував.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

У силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Частиною 3 статті 94 КК України визначено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Таким чином стаття 94 КК України містить три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: характер і тяжкість захворювання (медичний критерій); тяжкість вчиненого діяння (юридичний критерій); ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб (соціальний критерій).

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з`ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.

У відповідності до п. 8 вищевказаної постанови, з огляду на вимоги статей 19, 94 КК України, до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а у силу ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно небезпечного діяння, необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Підстав застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, відносно ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 393, 512-513, 516 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Дуванка, Сватівського району, Луганської області, громадянина України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Після набрання чинності ухвалою суду речові докази: мобільний телефон марки «NOKIA» червоного кольору, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області - конфіскувати в дохід держави; диск CD-R сірого кольору з цифровою копією відеозапису до протоколу огляду місця подій та диск CD-R сірого кольору з цифровою копією повідомлення про замінування, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію ухвали суду негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.С.Река