Вирок № 85824539, 20.11.2019, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2229/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Степаненка О.А., секретаря судового засідання Домненко Н.І., прокурора Криушенка Л.І., захисника Касатської Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за №12017200260000100 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого дитину 2017 року народження, працездатного, працюючого продавцем-консультантом у ФОП « ОСОБА_2 », ідентифікаційний номер картки фізичної особи платника-податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинив необережний злочин за наступних обставин.

Так, в темну пору доби 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі «Суми-Полтава» з м. Суми в напрямку м. Полтава.

В салоні транспортного засобу разом із ОСОБА_1 перебували пасажири: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Близько 18 години 20 хвилин, під час руху по вулиці Харківська в с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожнью обстановку, не обрав безпечної та допустимої швидкості в умовах фактичної видимості дороги в напрямку руху, внаслідок чого при виявленні перешкоди для руху не зміг відповідним чином зреагувати на зміну дорожньої обстановки, зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги та допустив наїзд на нерухомий автомобіль «MAN 19 422», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом «KOGEL SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який стояв упоперек дороги, де його вимушено зупинив водій ОСОБА_7 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 439 від 03.05.2017 р. внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ 211040» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми, закритої травми грудної клітини, перелому 3,4,5,6,7,8-го ребер зліва, забою лівої легені, лівостороннього пневмогематораксу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток лицьового черепу, спинки носу, перелому тіла правої здухвинної кістки з переходом на вертлугову западину без зміщення, перелому нижньої третини правої великогомілкової кістки.

Ушкодження в ділянці грудної клітини зліва були небезпечними для життя і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у ділянці правої нижньої кінцівки, тазу не були небезпечними для життя, потягли за собою тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці голови та обличчя кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №365 від 05.04.2017 р. внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ 211040» ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполученої краніо-скелетної травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому лівого ліктьового відростку без зміщення, забою м`яких тканин лобної області справа. Тілесні ушкодження у ділянці лівої верхньої кінцівки не були небезпечними для життя, потягли за собою тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці голови кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №202/198 від 11.08.2018 р. у даній дорожній ситуації ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 і введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктами:

12.2. У темну пору доби та умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Допущені ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 12.2., 12.1. та 2.3. б) Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в описовій частині вироку та в обвинувальному акті, визнав повністю. Скориставшись правом, наданим ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 відмовився давати інші показання, підтримавши своє клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію».

Вина обвинуваченого підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 20 лютого 2017 року вона перебувала в автомобілі ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди. Вона перебувала посередині на задньому пасажирському сидінні, справа перебував ОСОБА_8 , зліва ОСОБА_9 , на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_10 Вони рухалися з невеликою швидкістю, оскільки було темно. Коли вони підіймалися на гору ( на виїзді з с. В.Сироватки), їх засліпила зустрічна машина. Через деякий час вони побачили попереду силует сірого кольору, вони зрозуміли, що це причеп і відразу стався удар. Коли вона вийшла з машини, то побачила, що це дійсно був причеп з «фурою» без пізнавальних знаків, неосвітлений, який стояв поперек дороги.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 20 лютого 2017 року під час дорожньо-транспортної пригоди він знаходився в автомобілі ОСОБА_1 під час руху дорогою Суми – Бобрик в напрямку м. Харків. За дорожньою обстановкою під час руху він не спостерігав. Коли сталася ДТП він вийшов з автомобіля і побачив фуру з причепом, яка частково знаходилась в кюветі і перекривала проїзну частину дороги.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що в лютому 2017 року він працював трактористом ЧП «Ласюченко» і, працюючи в той день неподалік, бачив, як фура з причепом з*їхала в кювет. Закріпленим за ним трактором марки «Вольво» він намагався витягти фуру, але це не вдалося і фура частково перекрила дорогу. Машини, які їхали по дорозі, об*їздили фуру по зустрічній смузі і справа, і зліва. В цей час стемніло і автомобіль, який їхав по дорозі, врізався у фуру, яка була освітлена, на ній були увімкнені проблискові бокові аварійні вогні. На дорозі він поставив свій знак аварійної зупинки у вигляді «трикутника» на смузі руху в напрямку м. Харкова.

Свої показання свідок ОСОБА_11 підтвердив в ході проведення слідчого експерименту ( ар.с.75-80), під час якого на місці показав де саме сталося ДТП, показав розташування транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що 20 лютого 2017 року він, працюючи водієм ПП «Ласюченко», повертався з с. Осоївки в напрямку с. В. Сироватка Сумського району, керуючи автомобілем КАМАЗ. Він бачив, як фура марки МАN з напівпричепом перекрила проїзд, застрявши в кюветі. Водій фури просив допомогти і вони з водієм трактора Вольво, який також був на місці ДТП, вирішили спробувати двома транспортними засобами зрушити фуру та витягти її з кювету. Коли водій МАN поліз під машину чіпляти трос, в цей момент сталася ДТП, водій автомобіля «ВАЗ 211040», їдучи в напрямку м. Полтава, зіткнувся з фурою, яка перекривала смугу руху автомобіля «ВАЗ 211040». При цьому водії «ВАЗ 211040» ледь не зачепив ОСОБА_13 , який також перебував на місці ДТП.

Свої показання свідок ОСОБА_12 підтвердив в ході проведення слідчого експерименту ( ар. с. 96-102), під час якого на місці показав де саме сталося ДТП, продемонстрував розташування транспортних засобів, засвідчив правильність схеми дорожньо – транспортної пригоди.

З висновку судово-атвотехнічної експертизи від 27 лютого 2017 року вбачається, що автомобіль «MAN 19422», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент огляду несправностей рульового керування не мав. Ходова частина, світлові прилади автомобіля та напівпричепа знаходились в технічно несправному стані. Виявлена несправність ходової частини у вигляді встановлення на кожну з осей як автомобіля так і напівпричепа шин різної моделі та малюнку протектора, та перевищеного зносу малюнку протектора з його пошкодженням на колесах напівпричепа та несправність світлових приладів у вигляді пошкодження правого заднього розсіювача вказівника повороту, габариту, стопу автомобіля і несправності частини бокових габаритів напівпричепа як справа так і зліва, характерні для виникнення в процесі експлуатації транспортного засобу, до дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судово-автотехнічної експертизи від 30 березня 2017 року №19/119/9-1/55е вбачається, що на час проведення експертного огляду автомобіля «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , робоча гальмівна система знаходиться у працездатному стані, при цьому в ній технічних несправностей не виявлено; система рульового керування, ходова частина та система головного світла знаходилися у непрацездатних станах через виявлені технічні несправності. Виявлені технічні несправності системи рульового керування, ходової частина та системи головного світла характерні для виникнення під час дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судово-медичної експертизи №367 вбачається, що в результаті ДТП ОСОБА_5 знаходилась на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні СОКБ з 20 лютого 2017 року з діагнозом: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійні рани, садна лобу, носу, лівого колінного суглобу». Дані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров*я, виникли від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ДТП.

З висновку судово-медичної експертизи №439 вбачається, що в результаті ДТП ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні СОКБ з 20 лютого 2017 року по 24 березня 2017 року з діагнозом: «Сполучена травма. ЗТГК. Перелом 3,4,5,6,7,8-го ребер зліва, забій лівої легені, лівосторонній пневмогематоракс, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток лицьового черепу, спинки носу, перелом тіла правої здухвинної кістки з переходом на вертлугову западину без зміщення, перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки». Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ДТП. Ушкодження в ділянці грудної клітки зліва були небезпечними для життя і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у ділянці правої нижньої кінцівки, тазу не були небезпечними для життя, потягли за собою тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці голови та обличчя кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров`я.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №365 від 05.04.2017 р. внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ 211040» потерпіла ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні СОКБ з 20 лютого 2017 року по 1 березня 2017 року з діагнозом: сполучена краніо-скелетна травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом лівого ліктьового відростку без зміщення, забій м`яких тканин лобної області справа. Тілесні ушкодження у ділянці лівої верхньої кінцівки не були небезпечними для життя, потягли за собою тривалий розлад здоров`я і за цими ознаками відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ушкодження в ділянці голови кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ДТП.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №366 внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ 211040» ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні СОКБ з 20 лютого 2017 року по 1 березня 2017 року з діагнозом: «Множественные обширные рвано-ушибленные-розможженые раны волосистой части головы, лица». Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ДТП.

З висновку судово-автотехнічної експертизи №198 від 27 липня 2018 року вбачається, що в даній дорожній ситуації від водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вимагалось діяти відповідно до вимог п. 12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації від водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 вимагалось діяти відповідно до вимог п.п.1.5, 12.1, 9.9,а, 9.10,б, 19.4, 31.1, 31.4, 31.4.3,31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «MAN» ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 , вбачається невідповідність вимогам п. 1.5, 12.1, 9.10,6, 31.1, 31.4, 31.4.3, 31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України, які не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судово-автотехнічної експертизи №202/198 від 11 серпня 2018 року вбачається, що в даній дорожній ситуації від водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вимагалось діяти відповідно до вимог п. 12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації від водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 вимагалось діяти відповідно до вимог п.п.1.5, 12.1, 9.9,а, 9.10,б, 19.4, 31.1, 31.4, 31.4.3,31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «MAN» ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 , вбачається невідповідність вимогам п. 1.5, 12.1, 9.10,б, 31.1, 31.4, 31.4.3, 31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України, які не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Експертом також було проведено дослідження, виходячи з позиції обвинуваченого, зайнятої ним під час проведення досудового слідства. У відповідності з висновками експертизи за варіантом 2 ( виходячи з свідчень водія автомобіля «ВАЗ-211040»), в даній дорожній ситуації від водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вимагалось діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «ВАЗ-211040» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації від водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 вимагалось діяти відповідно до вимог п.1.5, 12.1, 9.9,а, 9.10,б, 19.4, 31.1, 31.4, 31.4.3, 31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «MAN» ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З технічної точки зору в діях водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 вбачається невідповідність вимогам п. 1.5, 12.1, 9.10,б, 31.1, 31.4, 31.4.3, 31.4.5, а,б Правил дорожнього руху України, які не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судово-медичної експертизи №425 вбачається, що в результаті ДТП ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні СОКБ з 20 лютого 2017 року по 15 березня 2017 року з діагнозом: «Сполучена травма. ЗТГК. Перелом 1-2 ребер справа. Правосторонній пневмоторакс. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана лобу. Забій головного правого колінного суглобу, гомілкового суглобу. Ангіопатія обох очей. Забій костей спинки носу». Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і могли утворитися в результаті ДТП. Ушкодження в ділянці грудної клітки були небезпечними для життя і за цією ознакою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у ділянці голови кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров*я.

Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірним, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінально-процесуальним законодавством України і не спростовані стороною захисту.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснювали, що дорожньо-транспортній пригоді фактично сприяло те, що на автомобілі «MAN» не була увімкнена аварійна сигналізація, отже в діях водія автомобіля «MAN» ОСОБА_14 є порушення Правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв`язку з дорожньо–транспортною пригодою.

Разом з тим, показання свідків в тій частині, що на автомобілі «MAN» не була увімкнена аварійна сигналізація і не горіли габаритні вогні суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначені свідки разом працювали з обвинуваченим, знаходилися з ним в дружніх стосунках, отже, можуть бути зацікавлені в результатах справи, тому свідчення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд розцінює як природнє бажання пом`якшити відповідальність обвинуваченого.

Крім того, пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спростовуються іншими зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами - показаннями свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є незацікавленими особами, а також висновками судово-автотехнічних експертиз, протоколами слідчих експериментів.

Сам обвинувачений також пояснив суду, що свою вину він визнає в повному обсязі і згоден з обставинами вчинення злочину, зазначеними в обвинувальному акті.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний безпосередньо досліджений в судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.п. 12.3, 12.1, 2.3.б Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується, займається суспільно-корисною працею; пом`якшуючі відповідальність обставини – раніше не судимий, свою вину визнав, має на утриманні малолітню дитину.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

З врахуванням зазначених пом`якшуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК України .

Вирішуючи питання щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання без застосування додаткової міри покарання, що дасть змогу обвинуваченому, працюючи за спеціальністю, відшкодувати завдану злочином шкоду; приймаючи при цьому до уваги обставини вчинення злочину; враховуючи, що позбавлення права керування транспортними засобами може поставити у скрутне матеріальне становище обвинуваченого та членів його родини, а також беручи до уваги відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Крім того, обвинуваченим по справі заявлено клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2016 році» та про звільнення його від призначеного судом покарання.

Згідно зі ст. ст. 85, 86 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до необережного тяжкого злочину.

Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року, визначено: звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З копії свідоцтва про народження дитини вбачається, що обвинувачений має малолітню доньку ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно якої не позбавлений.

Отже, на момент набрання чинності Законом України «Про амністію в 2016 році» (станом на 07 вересня 2017 року) обвинувачений мав малолітню дитину, а тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про амністію в 2016 році».

Прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину на загальну суму 27849,06 гривень. Цивільний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у завданні шкоди на зазначену суму встановлена в судовому засіданні, підтверджуються довідкою КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» № 47 від 06.04.2017 року і не оспорюється самим обвинуваченим.

Потерпілий ОСОБА_3 в письмовій заяві просив залишити його позов про стягнення з обвинуваченого 50000 гривень моральної шкоди без розгляду ( ар. с. 31, 67). Суд вважає за необхідне на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України задовольнити заяву потерпілого, який у відповідності до положень ч. 7 ст. 128 КПК України має право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2016 році», ст. ст. 85, 86 КК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання по амністії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (Отримувач платежу: ГУК у Сумській області/Сумська область Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код бюджетної класифікації: 24060300 Рахунок отримувача: UA968999980000031414544018001 Призначення платежу: Інші надходження) 27 849 гривень 06 копійок витрат на стаціонарне лікування потерплих.

Позов ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого 50000 гривень моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1540 гривень 70 копійок витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу (Отримувач платежу: УК у Сумському районі/Сумський район Код отримувача: 37970621 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код бюджетної класифікації: 24060300 Рахунок отримувача: UA228999980000031113115018355 Призначення платежу: Інші надходження (за проведення експертизи).

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 211040», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_1 , залишити в розпорядженні законного володільця - ОСОБА_1 ; автомобіль «MAN 19422», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом «KOGEL SN 24», реєстраційний номер НОМЕР_4 , передані на зберігання ТОВ «Фарн», залишити в розпорядженні власника - ТОВ «Фарн».

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя