Ухвала суду № 85824017, 29.10.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4692/17

Провадження № 2-п/488/24/19 р.

У Х В А Л А

Іменем України

29.10.2019 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді - Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря - Тузова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 488/4692/17, -

ВСТАНОВИВ :

Заявник — ОСОБА_1 (відповідач по справі) звернулася до суду із вищезазначеною заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.12.2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до неї, ОСОБА_1 , про звільнення майна з-під арешту, третя особа: Корабельний ВДВС міста Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначила, що заочне рішення є незаконним, необґрунтованим та передчасним, з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Судом не було повно з`ясовано усіх фактичних обставин справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Крім того, вона не отримувала ухвалу про відкриття провадження по справі та повідомлення про виклик до суду, а відповідно, не мала можливості надати суду свої пояснення та заперечення проти заявлених вимог, які мають істотне значення для розгляду справи, а про наявність вказаного заочного рішення їй стало відомо після отримання відповідного рішення та супроводженого листа від суду.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд:

- визнати поважною причину пропуску подання заяви про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 488\4692\17, та поновити пропущений процесуальний строк на оскарження заочного рішення від 06.12.2018р.;

- скасувати заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.12.2018р. по цивільній справі № 488\4692\17.

В судове засідання відповідач не з`явилася, проте надала заяву про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із її хворобою, однак документів, які б підтвердили поважність причин неявки в судове засідання суду не представила. Тому суд знаходить неявку відповідача неповажною, і такою, що дає суду підстави проводити судове засідання без її участі.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» та третьої особи Корабельний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області в судове засідання не з`явилися, були належним чином та своєчасно повідомлені про час та місце судового засідання, будь — яких заяв від них не надходило, причина їх неявки суду не відома.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частиною 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Враховуючи зазначене, та те що заявником не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, серед іншого, обставини, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ухвалюючи заочне рішення за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надала (а.с.52, 54). Крім того, матеріали справи містять заяву представника відповідача Іванової Т.В. (а.с.56,63) про відкладення судового засідання, призначеного на 07.06.2018 року і на 25.09.18 року, заяву від самої ОСОБА_1 (а.с.61) про відкладення судового засідання, призначеного на 25.09.2018р. А також, відповідач 15.03.2019 року зверталася з апеляційною скаргою до Миколаївського апеляційного суду на заочне рішення від 06.12.2018 року по справі № 488/4692/17. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29.03.2019 року, скарга ОСОБА_1 була повернута.

Таким чином, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням.

Підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 488/4692/17 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Селіщева