Ухвала суду № 85823255, 22.11.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1986/18

пр.№ 1-в/464/168/19

У Х В А Л А

22 листопада 2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мички Б.Р.

при секретарі Куйдич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Богуша І.М. про повернення застави за матеріалами кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 186 КК України,

у с т а н о в и в:

12 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся в Сихівський районний суд м. Львова з клопотанням про повернення застави заставодавцю.

В обгрунтування клопотання заявник посилається на те, що він 20 липня 2018 року вніс заставу у сумі 35240,00 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області відповідно до ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 08.05.2018 до якої до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що становить 35240 грн., покладено ряд обов`язків передбачених ст. 194 КПК України. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 186 КК України, та на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупність злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком, вироком Личаківськогорайонного суду м.Львова від 20 травня 2019 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 1 місяць позбавлення волі. У зв`язку з внесенням застави відносно ОСОБА_1 почали діяти вказані вище обов`язки. З огляду на вищенаведене просить повернути йому як заставодавцю заставу в розмірі 35240 грн., що зберігається на рахунку ТУ ДСА у Львівській області, згідно квитанції №0.0.1090064808.1 від 20.07.2018.

У судовому засіданні 20.11.2019 захисник Богуш І.М клопотання підтримав, просив таке задовольнити, прокурор Майнич М.В. подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

В судове засідання 22.11.2019 прокурор Майнич М.В. та захисник Богуш І.М. не з`явились, подали заяви, в яких просять проводити розгляд клопотання без їх участі.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, вважаю, що клопотання ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 186 КК України.

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.357 КК України – у виді 2 років обмеження волі волі;

за ч.1 ст.358 КК України- у виді 1 року обмеження волі;

за ч.4 ст.358 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

за ч.2 ст.186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупність злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком, вироком Личаківськогорайонного суду м.Львова від 20 травня 2019 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 років 1 місяць позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 08.05.2018 застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що становить 35240 грн., покладено ряд обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Таким чином ОСОБА_2 , 20 липня 2018 року було внесено заставу за обвинуваченого ОСОБА_1 у сумі 35240,00 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області і обвинуваченого ОСОБА_1 було звільнено з-під варти.

Після внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, обвинувачений ОСОБА_3 почав вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до п.п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановления вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Підтвердженням про внесення застави громадянином ОСОБА_2 є повідомлення Державної установи "Львівська установа виконання покарань №19" від 20.07.2018 №9/7152 та квитанція про внесення застави №0.0.1090064808.1 від 20.07.2018.

Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 , який вніс заставу, про повернення суми застави підлягає до задоволення, оскільки вирок Сихівського районного суду м.Львова від 11 жовтня 2019 року набрав законної сили, застава не була звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, а отже підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 182, 203, 537-539 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Повернути ОСОБА_2 заставу в розмірі 35240,00 грн., яка була внесена за ОСОБА_1 на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Львівській області, р/р 37315022000757, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742 відповідно до квитанції №0.0.1090064808.1 від 20.07.2018.

На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя Б.Р. Мичка