Рішення № 85821895, 19.11.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер 333/7448/17

Номер провадження 2/333/73/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 19 листопада 2019 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: суддя Фунжий О.А., за участю секретарів судового засідання Лященко В.А., Бабенко Я.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Растворової Д..А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОмегаБанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним;

В с т а н о в и в :

13 грудня 2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «ОмегаБанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним.

1.Стислий виклад позиції позивача.

Позов мотивовано тим, що 24 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОмегаБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0710/0608/55-023, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді споживчого кредиту у розмірі 50 000 доларів США на строк до 24 червня 2018 р. зі сплатою процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором.

Позивач стверджує, що зміст цього договору суперечить законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України, що відповідно до ч. 1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Позивач зазначає, що в порушення вимог ч.2 ст. 11, ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168, у договорі не вказано детальний, достовірний та об`єктивний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг; вид і предмет кожної супутньої послуги з обґрунтуванням їх вартості; реальну процентну ставку; абсолютне значення подорожчання кредиту в грошовому вигляді; застереження щодо попередження про настання валютних ризиків; про інфляційне застереження, про розрахунки індексації щодо збереження реальної вартості предмету іпотеки; умови відкриття, ведення та закриття банківського рахунку; тарифи, всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговування і погашенням; порядок припинення дії кредитного договору; про дострокове розірвання кредитного договору; відповідальності кредитора при порушені умов договору; умов повернення і зарахування кредиту.

Позивач стверджує, що банк приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів його в оману, щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту; кредитний договір укладено на умовах, що обмежують права споживача, з використанням нечесної підприємницької практики.

Позивач додатково зазначає, що відповідач з 24 червня 2008 р. згідно умов кредитного договору кредит в сумі 50 000 доларів США не надав, що є підставою для визнання кредитного недійсним згідно ч.1 ст. 1051 ЦК України. (а.с. 86б-86в т.3)

2.Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» позов не визнав з таких підстав.

24 червня 2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 50 000 доларів США строком до 24 червня 2018 р. зі сплатою 11,9% річних за користування кредитними коштами. Отримання позивачем кредитних коштів підтверджено його заявою на видачу готівки від 24 червня 2008 р., випискою по особовому рахунку позивача.

25 травня 2012 р. між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у т.ч. за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 . Факт підписання цього договору позивач не заперечує.

Представник відповідача стверджує, що до підписання кредитного договору позивач отримав бюлетень продукту «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості для мережі «ТАС-Банк», в якому наведено вичерпну інформацію про умови кредитування, перелік необхідних документів, можливий розмір і строк кредиту, процентні ставки за кредитом у різних валютах кредитування, перелік додаткових комісій та витрат, порядок погашення кредиту та процентів, тощо. Отримання умов кредитування 24 червня 2008 р. для ознайомлення ОСОБА_1 підтверджується його особистим підписом.

Кредитним договором визначено порядок погашення кредиту, до нього додано графік погашення заборгованості за кредитом, що містить повну та вичерпну інформацію щодо належних до сплати платежів за тілом та відсотками по кредиту помісячно за весь час дії кредитного договору; визначено структуру сукупної вартості кредиту, тощо. В додатку №1 до Кредитного договору обумовлено, на підставі яких нормативних актів і яким чином визначається вартість укладення та нотаріального посвідчення договору іпотеки, договору страхування предмета іпотеки, вартість послуг, пов`язаних з отриманням кредиту.

У кредитному договорі зазначено, що позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають інтересам, є розумними та справедливими; підписанням цього договору позичальник свідчить, що він до підписання договору ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому договорі. Укладаючи цей Договір, позичальник свідчить, що під час укладання та виконання цього Договору позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або інших важких обставин.

Згідно положень кредитного договору, сторони підтвердили, що текст договору відображає дійсні наміри сторін, з укладанням цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які на думку будь-якої зі сторін можуть бути істотними та необхідними за змістом цього договору.

Представник відповідача зазначає, що посилання позивача на порушення законодавства та нормативно-правових акті Національного банку України під час укладення кредитного договору і введення його в оману щодо умов кредитування є необґрунтованими.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «ОмегаБанк» в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України суд визнав можливим розглянути справу за його відсутності

3.Процесуальні дії у справі, вчинені судом.

Позовна заява надійшла до суду 13 грудня 2017 р.

Ухвалою судді від 14 грудня 2017 р. відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд. (а.с. 26 т.1)

Ухвалою суду від 29 січня 2018 р. в зв`язку з набранням чинності змін до ЦПК України розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження; до участі у справі у якості співвідповідача залучено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», призначено підготовче засідання; сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті позову. (а.с. 36-37 т.1)

26 лютого 2018 р. до суду надійшов відзив відповідача ПАТ «Дельта Банк» на позовну заяву ОСОБА_1 , яким відповідач позов не визнав та виклав позицію банка (а.с. 43-45 т.1)

14 березня 2018 р. до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позов. (а.с. 93-95 т.1)

28 березня 2018 р. до суду надійшли заперечення відповідача ПАТ «Дельта Банк» на відповідь позивача на відзив відповідача на позов. (а.с. 104-106 т.1)

Ухвалою суду від 16 травня 2018 р. за заявою представника позивача витребувано документи іпотечної кредитної справи у Публічному акціонерному товаристві «ОмегаБанк», який є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Сведбанк». (а.с. 152-155 т.1)

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 р. позивачеві відмовлено у призначені економічної експертизи. (а.с. 241-242 т.2)

Ухвалою суду від 17 січня 2019 р. за заявою позивача до відповідача Публічного акціонерного товариства «ОмегаБанк» застосовано заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення документів для дослідження судом. (а.с. 8-12 т.3)

Ухвалою суду від 17 січня 2019 р. підготовче провадження по справі закінчено, призначено судовий розгляд. (а.с. 13-14 т.2)

4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» в особі директора Запорізького відділення № 4 ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір (споживчий кредит під заставу житлової нерухомості). (а.с. 12-18, 49-55 т.1)

Того ж дня позивач отримав від банку Бюлетень продукту «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості для мережі «ТАС-Банк», в якому наведена інформація про умови кредитування, перелік необхідних документів, можливий розмір і строк кредиту, процентні ставки за кредитом у різних валютах кредитування, перелік додаткових комісій та витрат, порядок погашення кредиту та процентів, тощо. (а.с. 47-48 т.1)

Згідно кредитному договору банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50 000 доларів США на строк по 24 червня 2018 р. включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором (п.1.1. договору); кредит надається банком у готівковій формі через касу банку або у безготівковій формі на уставі заяви позичальника (п.1.2. договору); позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом; сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір зазначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього договору, у випадку і у порядку, встановленому п.6.1., п. 8.4. цього договору (п.1.3. договору); кредитні кошти призначені на споживчі потреби (п.1.4. договору); до складу сукупної (загальної) вартості кредиту для позичальника (його витрат) у зв`язку з отриманням кредиту на умовах цього договору включаються суми, необхідні для погашення кредиту, суми, передбачених цим договором процентів, комісій, можливих неустойок, вартість витрат, пов`язаних з укладанням іпотечного договору, передбаченого п.2.1. цього договору, у тому числі будь-яких змін та доповнень до нього та вартість страхування об`єкта нерухомості за іпотечним договором відповідно до п.5.7. договору (п.1.5. договору); забезпеченням виконання зобов`язань позичальника по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, оплаті комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв`язку з зрушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов`язаних з одержанням виконання, виступає іпотека об`єкта нерухомості. (п.2.1. договору)

Вказаним договором також встановлені порядок нарахування процентів, комісій та погашення заборгованості за кредитним договором (розділ 3); обов`язку банку (розділ 4); обов`язки позичальника (розділ 5); права банку (розділ 6); права позичальника (розділ 7); відповідальність сторін (розділ 8); дострокове повернення кредиту (розділ 9); особливі умови (розділ 10); інші умови (розділ 11).

Згідно п.11.1. кредитного договору, укладаючи цей договір, позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Підписанням цього договору позичальник свідчить, що він до підписання цього договору ознайомився з усіма умовами, на яких ВАТ «Сведбанк» здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов`язані з підприємницькою діяльністю; загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту в ВАТ «Сведбанк», та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому договорі. Укладаючи цей договір, позичальник свідчить, що під час укладання та виконання цього договору позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких обставин. (а.с. 15 т.1)

За змістом п.11.5. договору банк має право повністю або частково перевести свої права та зобов`язання по цьому договору, а також по угодам, пов`язаним із забезпеченням повернення кредиту, третій особі без згоди позичальника.

Відповідно до п. 11.6. договору він вступає в силу з дня його підписання сторонами і скріплення печаткою банку ї діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Згідно п.11.11. договору сторони договору погодили, що з укладенням цього договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов та не існує будь-яких умов, які на думку будь-якої з сторін можуть бути істотними та необхідними за змістом цього договору. (а.с. 15-зв.)

До кредитного договору додано графік погашення заборгованості за кредитом, підписаний уповноваженим представником банку та позичальником. (а.с. 17-18 т.1)

Отримання позивачем кредитних коштів згідно вказаному кредитному договору підтверджена заявою ОСОБА_1 на видачу готівки від 24 червня 2008 р. (а.с. 86г т.3), випискою по особовому рахунку позивача. (а.с. 110-116 т.2)

Підписання кредитного договору позичальником в судовому засіданні не заперечується.

24 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» в особі директора Запорізького відділення № 4 ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, яким забезпечено належне виконання ОСОБА_1 вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 24 червня 2008 р. (а.с. 200-202 т.1)

Договором про внесення змін і доповнень № 1 від 20 березня 2009 р. строк дії кредитного договору встановлено до 24 червня 2023 р., починаючи з 10 травня 2009 р. позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2. цього договору, шляхом здійснення фіксованих платежів (далі - ануїтетні платежі або ануїтетний платіж) у сумі 585,92 доларів США у чітко встановлений цим Договором термін 10 (десятого) числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору. До настання терміну вказаного в абзаці першому цього підпункту п 3.1 позичальник сплачує фактично нараховані відсотки за період користування кредитом не пізніше 10 числа наступного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту. (а.с. 19 т.1)

Договором про внесення змін і доповнень № 2 від 3 липня 2009 р. внесено зміни, зокрема, в п.1.3. кредитного договору, згідно яким позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за період від дати укладання цього договору по 3 липня 2009 р. включно; 7% річних за період користування кредитом з 4 липня 2009 р. по 9 червня 2010 р.; 10% річних за період користування кредитом з 10 червня 2010 р. по 9 червня 2011 р.; 13,59% річних за період користування кредитом з 10 червня 2011 р. по 24 червня 2023 р.; а також в п.3.1.1. договору, згідно яким ануїтетні платежі в погашення кредиту становлять з 10 серпня 2009 р. 448,41 доларів США, з 10 липня 2010 р. – 526,67 доларів США, з 10 липня 2011 р. – 622,50 доларів США до закінчення кредитного договору. (а.с. 20-21 т.1)

До договору про внесення змін і доповнень від 3 липня 2009 р. додано графік погашення заборгованості за кредитом, який відображає вказані вище зміни до кредитного договору. (а.с. 21-зв.-23 т.1)

Договором про внесення змін і доповнень № 3 від 3 квітня 2012 р. сторони домовились вважати таким, що втратив чинність договір про внесення змін і доповнень № 2 від 3 липня 2009 р., а також внесено зміни, зокрема, в п.1.3. кредитного договору, згідно яким позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,59% річних за період від дати укладання цього договору по 3 квітня 2012 р. включно; 10% річних за період користування кредитом з 4 квітня 2012 р. по 9 червня 2013 р.; 10% річних за період користування кредитом з 10 березня 2013 р. по 9 березня 2014 р., 11,90% річних за період користування кредитом з 10 березня 2014 р. по 9 березня 2015 р., 15,82% річних за період користування кредитом з 10 березня 2015 р. по 24 червня 2023 р.; а також в п.3.1.1. договору, згідно яким ануїтетні платежі в погашення кредиту становлять з 10 травня 2012 р. 532,48 доларів США, з 10 квітня 2014 р. – 573,38 доларів США, з 10 квітня 2015 р. – 654,86 доларів США. (а.с. 24 т.1)

Підписання договорів про внесення змін і доповнень до кредитного договору позичальником не заперечується.

20 червня 2009 р. позичальник ОСОБА_1 звернувся до Запорізького відділення №1 Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» з завою про зміну умов кредитного договору № 0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 р. – встановлення диференційованої ставки). (а.с. 245-246 т.1)

7 серпня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького відділення №1 Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» з завою про продовження строку кредитного договору на п`ять років. (а.с. 36 т.2)

6 березня 2012 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького відділення №1 Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» з завою про реструктуризацію кредитного договору № 0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 р. (встановлення диференційованої процентної ставки). (а.с. 166 т.1)

За змістом договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 25 травня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», продавець продав, а покупець купив права вимоги за кредитними договорами згідно акту приймання-передачі. (а.с. 131-140 т.1)

До вказаного договору додано акт приймання передачі прав вимоги; перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, згідно якому продавець передав покупцеві право вимоги за кредитним договором, укладеним 24 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 . (а.с. 141-143, 144 т.1)

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 24 червня 2008 р. на підставі договору № 0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 р. позивачеві надано кредит у розмірі 50 000 доларів США, в період з 10 липня 2008 р. до 25 травня 2012 р. здійснювалось погашення кредиту щомісячними платежами. (а.с. 110-116 т.2)

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст.10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст. 215, 1048-1052, 1054-1055 ЦК України, ст.18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору та свобода підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами кредитного договору, які регламентовано ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, є: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції Закону України від 12 липня 2001 р., яка діяла на час укладання кредитного договору) встановлено перелік відомостей, які повинен містити договір про надання фінансових послуг.

Зі змісту кредитного договору № 0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому визначено істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначені суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, порядок повернення. Зазначена в кредитному договорі інформація відповідає вимогам, зазначеним у ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції Закону України від 12 липня 2001 р.).

Таким чином, вказаний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позичальник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: періоду надання кредиту, розміру процентної ставки, порядку її нарахування, переліку, розміру й бази розрахунку неустойки; періоду внесення платежів, відповідальність за порушення умов договору.

Враховуючи зміст наведених вище пунктів кредитного договору, ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору обізнаний щодо оплатності кредиту, свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

До того ж, у кредитному договорі зазначено, що підписанням цього договору позичальник свідчить, що він до підписання договору ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому договорі. (а.с. 15 т.1)

Позивач стверджує, що при укладені кредитного договору банком порушені вимоги ч.2 ст. 11, ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р., яка діяла на час укладання кредитного договору) встановлено перелік відомостей, які кредитодавець зобов`язаний повідомити споживачу у письмовій формі. До цих відомостей, зокрема, відносяться орієнтовна сукупна вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення, тощо.

Пунктом 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168, про порушення якого зазначає позивач, передбачені вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору.

В судовому засіданні досліджено наданий представником відповідача бюлетень продукту «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості для мережі «ТАС-Банк» (а.с. 47-48), в якому наведено інформацію про умови кредитування, перелік необхідних документів, можливий розмір і строк кредиту, процентні ставки за кредитом у різних валютах кредитування, перелік додаткових комісій та витрат, порядок погашення кредиту та процентів, тощо. Факт отримання позивачем зазначеного бюлетеню підтверджується його особистим підписом у цьому документі.

Суд звертає увагу, що підписанням кредитного договору позичальник підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими; до підписання цього договору позичальник ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування фізичних осіб; загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому договорі, що прямо зазначено у п.11.1 договору. (а.с.15 т.1)

Ствердження позивача, що при укладенні кредитного договору банком порушені вимоги ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не відповідають дійсності. Укладений сторонами кредитний договір містить вичерпну інформацію, зазначену у цій нормі закону.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено ним під впливом обману зі сторони кредитодавця, який полягає в тому, що в момент підписання кредитного договору позичальник був введений в оману банком щодо істотних умов договору: ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту, про які кредитодавець повинен був повідомити позичальника у письмовій формі згідно Закону України «Про захист прав споживачів»

Вказане ствердження не може бути прийнято судом до уваги з таких підстав.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, на яку посилається позивач, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з ч.1 ст. 229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) встановлено перелік відомостей, які кредитодавець зобов`язаний повідомити споживачу у письмовій формі.

У разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Аналіз укладеного між сторонами кредитного договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною кредитного договору, додаткових угод, свідчить про те, що банком надана позичальнику вказана вище інформація. Зокрема, в самому кредитному договорі зазначені: назва документу, назву, адреса та реквізити суб`єкта господарювання; прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; мета, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форма його забезпечення; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит видається; строк, на який кредит одержаний; структура сукупної (загальної) вартості кредиту для позичальника; варіанти повернення кредиту; можливість дострокового повернення кредиту та його умови. (а.с. 12-16 т.1)

Зокрема, в п.1.1 кредитного договору зазначено ціна, строк дії договору; у п. 1.3. – відсоткова ставка за договором; у п.1.5. – структура сукупної (загальної) вартості кредиту для позичальника; у розділі 8 – відповідальність сторін; у розділі 11 зазначено, що позичальник до підписання цього договору ознайомилась з усіма умовами кредитування, загальною сукупною вартістю кредиту. (а.с. 15 т.1)

До кредитного договору долучено графік погашення заборгованості за кредитом, який містить загальні відомості, календар платежів, розмір платежів, розмір заборгованості. Графік підписано уповноваженою особою банку та позичальником. (а.с. 17-18 т.1)

Отже позивач був проінформований про всі істотні умови договору, спосіб та терміни погашення кредиту, його сукупну вартість, розмір та терміни сплати процентів та інших платежів, у зв`язку із чим не можна визнати кредитний договір недійсним з цих підстав.

Позивач зазначає, що умови укладеного кредитного договору є несправедливими, оскільки у ньому не встановлені положення про інфляційне застереження, не обумовлено валютні ризики, що призвело до значного фінансового навантаження для споживача в частині забезпечення належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Вказане ствердження не приймається судом до уваги з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Невичерпний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами наведено у ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом постанови Верховного Суду України від 8 червня 2016 р. у справі № 6-330-цс16 умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Однак, при розгляді справи судом не встановлено наявність одночасно всіх ознак, які свідчать про те, що умови кредитного договору від 24 червня 2008 р. є несправедливими відповідно до приписів ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому правові підстави для визнання цього договору недійсним відсутні.

Позивач в судовому засіданні також стверджував, що відповідач з 24 червня 2008 р. згідно умов кредитного договору кредит в сумі 50 000 доларів США не надав, що є підставою для визнання кредитного недійсним згідно ч.1 ст. 1051 ЦК України.

Це ствердження не приймається до уваги судом з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 1051 ЦК України, на яку посилається позивач, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно п.1.2. кредитного договору від 24 червня 2008 р. кредит надається банком у готівкові формі через касу банку або у безготівковій формі на підставі заяви позичальника. (а.с. 12 т.1)

В судовому засіданні досліджена надана позивачем копія заяви на видачу готівки, згідно якій 24 червня 2008 р. ОСОБА_1 отримав у касі ВАТ «Сведбанк» готівкою 50 000 доларів США у якості кредиту на підставі договору № 0710/0608/55-023 від 24 червня 2008 р. (а.с. 86г т.3) Хоча підпис отримувача у заяві відсутня, у ній зазначені дані паспорту ОСОБА_1 та його місце проживання, які співпадають з фактичними. (а.с. 22-24 т.2)

Отримання позивачем вказаних грошових коштів підтверджена випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . (а.с. 110-116 т.2) Згідно даних, що містяться у цьому документі в період з 10 липня 2008 р. до 25 травня 2012 р. за вказаним кредитним договором здійснювалось погашення кредиту щомісячними платежами.

Позивач зазначає, що при укладені кредитного договору банком допущені інші порушення, які на думку суду не є підставою для визнання цього договору недійсним з огляду на таке.

Як зазначено вище, істотні умови кредитного договору регламентовано ст. 1048-1052, 1054 ЦК України. До них відносяться: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

В судовому засіданні встановлено, що при укладені кредитного договору від 24 червня 2008 р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання цього договору недійсним. Тому зазначені позивачем начебто виявлені ним порушення при укладенні договору не можуть слугувати підставою для визнання договору недійсним.

Про визнання ОСОБА_1 укладеного 24 червня 2008 р. кредитного договору свідчать також факти неодноразового, протягом 2009-2012 р.р., звернення до банку з приводу зміни умов договору, встановлення диференційованої ставки (а.с. 245-246 т.1); продовження строку кредитного договору (а.с. 36 т.2); реструктуризації кредитного договору. (а.с. 166 т.1)

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що при укладені зазначеного кредитного договору права позивача як споживача фінансових послуг не порушено, що є підставою для відмови у задоволені позову повністю.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОмегаБанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Запорізькій апеляційний суд через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя О.А.Фунжий