Ухвала суду № 85821062, 22.11.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4002/15-к

Провадження № 1-кп/303/764/19

Рядок стат. звіт. - 96

УХВАЛА

19 листопада 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Котубей І.І.,

з участю секретаря Галас Л.В,

прокурора Фотченко С.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бухтоярової О.В.,

представників потерпілого Соскіда Ю.Ю., Зарева Ю.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070040000016 від 02.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Пояснив, що підстав для повернення акту прокурору немає, він відповідає вимогам закону. Крім того, прокурор зазначив, що дійсно в обвинувальному акті містяться розбіжності між викладеними фактичними обставинами кримінального провадження та висунутим ОСОБА_1 обвинуваченням, однак такі розбіжності можуть бути усунуті в ході судового розгляду шляхом складання нового обвинувального акту. Незважаючи на те, що у викладенні фактичних обставин кримінального провадження вказано, що ОСОБА_1 привласнив грошові кошти, фактично його дії кваліфікуються як заволодіння ними, а не привласнення. Вважає, що такі недоліки не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Захисник обвинуваченого - адвокат Бухтоярова О.В., яку підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечила проти призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, однак вважає, що розбіжності між викладеними фактичними обставинами кримінального провадження та висунутим обвинуваченням неможливо усунути під час судового розгляду, в разі ухвалення вироку в даній справі такий може бути скасований судом апеляційної інстанції, що призведе до нового судового розгляду, який і так вже триває роками. В зв`язку з цим вважає, що з метою недопущенням порушення прав обвинуваченого недоліки обвинувального акту слід усунути, а тому його необхідно повернути прокурору.

Представник потерпілого – адвокат Соскіда Ю.Ю., просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, а представник потерпілого Зарева Ю.І. дане питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до такого висновку.

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність, поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 названого Кодексу.

Пунктом 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог частини четвертої ст.110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 частини другої ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.

Слід зазначити, що обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь та формулюється в остаточному вигляді саме обвинувачення.

Відповідно до частини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Дослідженням обвинувального акту встановлено, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, суперечать висунутому ОСОБА_1 обвинуваченню.

Так, згідно викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження ОСОБА_1 , «…з метою заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, отримав від директора ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 139000 грн., … які в подальшому привласнив та витратив на власні потреби».

Таким чином, виходячи з викладених фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив грошові кошти.

Разом з тим, як вбачається з висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, яке сформульоване в цьому ж обвинувальному акті, останній «… з метою заволодіння грошовими коштами, … зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами в сумі 130000 грн., які отримав від директора ВАТ «Мукачівський Агропромтранс» ОСОБА_2 ». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України саме як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

Заволодіння чужим майном і привласнення чужого майна є різними поняттями, які вказують на різну об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 191 КК України.

Відповідно, з складеного відносно ОСОБА_1 обвинувального акту вбачається, що прокурором встановлено факт привласнення останнім грошових коштів, однак його дії кваліфіковані як заволодіння грошовими коштами. В зв`язку з цим суд приходить до висновку, що прокурором або неправильно встановлені фактичні обставини кримінального провадження, або ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, яке не відповідає таким обставинам, або прокурор взагалі не розрізняє поняття «привласнення» та «заволодіння» і вважає їх тотожними.

Вказані порушення прокурором вимог КПК України при складанні та затвердженні обвинувального акта, суд вважає такими, що призводять до порушення права особи на захист, та порушує права потерпілого в даному кримінальному провадженні, що унеможливлює призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Водночас, суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акта та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акта і розглянути його. Крім того, призначення обвинувального акта, складеного із зазначеними недоліками, до судового розгляду та його розгляд в судовому засіданні, може поставити під сумнів будь-яке прийняте рішення за результатом розгляду такого обвинувального акта.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акта чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві, чи такі, що перешкоджають або не перешкоджають розгляду справи по суті. Статтею 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту з недоліками є неприпустимим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог, та може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі і позбавить можливості постановити справедливе судове рішення.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акта прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку, а тому твердження прокурора про можливість усунення недоліків шляхом складання зміненого обвинувального акту під час судового розгляду суд до уваги не приймає.

Наведені вище порушення вимог КПК України, суд вважає істотними та такими, що перешкоджають призначенню судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Так як судом прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору, питання, пов`язані із підготовкою до судового розгляду, судом не вирішуються.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 110, 291, 314, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070040000016 від 02.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, повернути прокурору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий І.І.Котубей