Ухвала суду № 85817398, 21.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 листопада 2019 року м. Київ № 640/20839/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи клопотання позивача в адміністративній справі

за позовомПублічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»до Офісу великих платників податків Державної фіскальної службипро скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків,8, код ЄДР: 000177330 звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДР: 39440996), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2019 № 0010724405, відповідно до якого позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 287 035,62 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою судді від 12.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Між тим, 20.11.2019 канцелярією суду зареєстровано Заперечення позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та виклику сторін та Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач не погоджується із призначенням порядку розгляду справи відповідно до вищезгаданої ухвали судді.

Зазначає про призначення позасудової експертизи, а відтак про потребу провести судове засідання. Зазначає про можливий виклик експертів, свідків, огляду програмного забезпечення позивача на комп`ютерному пристрої із віддаленим доступом, встановлення обставин щодо автоматичного задоволення ДФС України скарги позивача, оскільки на неї не було відповіді у зв`язку з чим позивачу буде необхідний допит свідка в.о. директора департаменту інформаційних технологій ДФС України та головного державного інспектора ДФС України. Також для позивача можуть настати суттєві фінансові витрати.

Крім того, 20.11.2019 зареєстровано клопотання позивача про виклик свідків. Зазначається про правові підстави задоволення скарг платників податків у разі ненадання рішення за результатами розгляду скарги, що на думку заявника має місце у даному випадку.

Заявник вважає, що допит посадових осіб ДФС України, які розглядали скаргу має значення для справи для встановлення підстав та обставин нерозгляду скарги позивача. Відтак, позивач просить викликати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - працівників ДФС України.

У зв`язку з цим суд звертає увагу заявника на наступне.

Щодо розгляду справи в порядку загального провадження. Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, зокрема, у т.ч. ч. 3 ст. 257 КАС України, вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказане питання вирішується, як зазначено вище, в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, обсяг наявних матеріалів, думку відповідачів, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи.

У зв`язку з цим суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У зв`язку з цим слід додати, що доводи, наведені позивачем, самі по собі не зумовлюють розгляд справи в порядку загального провадження та, у даному випадку суд не знаходить вагомих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження з урахування також наступного.

Що стосується посилання на ч. 6 ст. 262 КАС України, суд звертає увагу, що вказані положення стосуються вирішення питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні: з проведенням судового засідання, чи ні.

Що стосується посилання на необхідність виклику свідків та дій позивача щодо звернення відносно призначення позасудової експертизи, а також щодо витребування доказів - повноважень свідків, суд звертає увагу на таке.

Так, обставини надання чи ненадання відповіді на скаргу встановлюються документально, а не показами осіб, які розглядають скаргу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 72 КАС України ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

У даному випадку позовна не містить у переліку додатків висновок експерту, наявність якого, на думку заявника, зумовлює розгляду справи у письмовому провадженні, а відтак вказані доводи не можуть бути підставою для призначення розгляду справи в порядку загального провадження.

При цьому, в порядку ч. 4 ст. 79 КАС України у позовній заяві не зазначено, що певний доказ (висновок експерта) не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

Що стосується клопотання про витребування доказів, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 80 та ч. 2 ст. 79 КАС України клопотання про витребування доказів, які не можуть бути надані з позовною заявою, подається разом із позовною заявою. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відтак, у даному випадку клопотання подано без дотримання зазначених вимог у зв`язку з чим не може бути задоволено.

Відповідно, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених клопотань.

Керуючись вимогами 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від 19.11.2019 (вх. від 20.11.2019) про розгляд справи за правилами загального провадження, про виклик свідків, про витребування доказів.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін