Ухвала суду № 85817314, 22.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2019 року м. Київ № 640/22580/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви майнового характеру фізичною особою, фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, при цьому, на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, отже з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку, що позовна заява містить одну майнову вимогу, а тому, судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 768,40 гривень.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за подання заяви майнового характеру у розмірі 768,00 грн, сплативши судовий збір за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897

Рахунок отримувача - UA988999980000034310206084021

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Окремо суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про скасування наказу Генерального прокурора від 17.10.2019 № 1117ц про звільнення з посади. Водночас, як убачається із матеріалів справи, згаданий наказ виданий Генеральною прокуратурою України за підписом керівника зазначеного органу - Генерального прокурора.

Таким чином, за висновком суду, позовна вимога щодо скасування наказу від 17.10.2019 № 1117ц стосується дій саме Генеральної прокуратури України, а не Генерального прокурора.

За даних обставин, вищезазначена позовна вимога підлягає уточненню.

У той же час, суд звертає увагу на наслідки такого уточнення, оскільки жодної самостійної позовної вимоги до Генерального прокурора не заявлено.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із визначення убачається, що суб`єкт владних повноважень, до якого вимог позивача не звернено, не може бути відповідачем. Тим не менш, учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Таким чином, суд пропонує позивачу вирішити питання щодо уточнення складу учасників справи, шляхом виключення Генерального прокурора із переліку відповідачів та залучення його як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Суд звертає увагу, що залучення третьої особи передбачає виникнення обов`язку позивача, передбаченого ч. 1 ст. 161 КАС України.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути вказані недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст. 161 КАС України.

Керуючись статтями 4, 42, 160, 161, 169, 171, 241- 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Установити позивачу п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко