Ухвала суду № 85817220, 20.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 листопада 2019 року м. Київ № 640/17351/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

19 листопада 2019 року позивачем до суду втретє подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до моменту набрання чинності судовим рішенням по суті позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено про додаткові до попередньо вказаних в заявах про забезпечення позову очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до вимог частини другої статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, позивачем не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Наведені ж заявником очевидні ознаки протиправності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09 липня 2019 року №151, на думку суду, не свідчать про очевидну протиправність такого рішення. Таким чином, оцінка доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення має бути перевірена судом на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності при вирішенні справи по суті.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції про за?хист прав люди?ни і основополо?жних свобо?д не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак