Рішення № 85816847, 22.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року м. Чернігів Справа № 620/979/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 05.04.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФ України в Чернігівській області), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- зобов`язати відповідача повернути та виплачувати йому раніше установлені надбавки: за режимні обмеження (15%), за особливо важливі завдання (50%), премію (10%), підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355, доплату зафіксованої індексації;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з 01.01.2019, без поділу її на 3 етапи з 01.01.2018, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати й надалі йому пенсію у розмірі 88% грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача розрахувати та виплачувати йому пенсію у розмірі 9 035,24 грн., без поділу її на 3 етапи з 01.01.2018, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що він є військовим пенсіонером органів внутрішніх справ та йому була призначена пенсія з розрахунку 83% від суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, з урахуванням, в тому числі: надбавки за умови режимних обмежень; надбавки за особливо важливі завдання (50%), премії (10%). Також позивачу додатково було встановлено такі підвищення та надбавки: як дитині війни, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355, зафіксована індексація. Вважає, що зменшення розміру його пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення та виключення з неї вищевказаних виплат суперечить вимогам чинного законодавства України.

Крім того, вважає, що поділ позивачем виплати пенсії на 3 етапи та неврахування ним під час перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення, є незаконним, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Також позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 не погоджується із визначенням ГУПФУ в Чернігівській області йому пенсії на рівні 83% грошового забезпечення, та просить перерахувати пенсію із 88% грошового забезпечення.

Ухвалою судді від 09.042019 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення хвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 09.04.2019 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/58/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою суду від 25.10.2019 провадження у справі поновлено.

Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що пенсія ОСОБА_1 зменшена не була, а під час перерахунку основний її розмір обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку. Враховуючи наведене вважає, що відповідачем в межах чинного законодавства, не порушуючи статті 22 Конституції України, проведений перерахунок пенсії, не обмежено, не звужено чи скасовано обсяг існуючих прав і свобод позивача. Крім того, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.

Щодо поділу виплати пенсії позивача на 3 етапи зазначив, що останній проведений з урахуванням вимог законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Крім того, 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №804, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до 01.03.2018 здійснюється у 2019 році в розмірі 75%.

Крім того, просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 83% з 01.01.2018 та зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області перерахувати пенсію із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України.

Також відповідач вважає, ОСОБА_1 пропущено встановлений Кодексом строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з такого.

ОСОБА_1 з 24.02.1985 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно даних пенсійної справи, до перерахунку пенсії основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 83% грошового забезпечення (31 рік вислуги).

При цьому, відповідно до наданих уповноваженим органом довідок, до складу грошового забезпечення, з якого обраховувалась пенсія було включено: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років (35%), надбавку за умови режимних обмежень, допуск Ф.2 (15%), надбавку за особливо важливі завдання (50%), премію (10%). Також, відповідачем до пенсії позивача було донараховано надбавку як дитині війни; підвищення, встановлене постановою КМУ № 355 (35%) та доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації.

ГУПФ України в Чернігівській області здійснило позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 за нормами чинними на 01.03.2018 як військовому пенсіонеру в розмірі 70% від суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 було призначено пенсію, з врахуванням інформації, вказаної Чернігівським ОВК в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, а саме: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2750,00 грн.

Не погоджуючись із проведеним перерахунком ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №2540/2483/18 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково: визнано протиправними дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано ГУПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, однак при наступному перерахунку (з 28.01.2019) розмір пенсії обчислено на рівні 70%, згідно діючого законодавства.

Також, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 виплата перерахованої ОСОБА_1 пенсії здійснюється в три етапи: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100%.

Вважаючи, що ГУПФУ в Чернігівській області протиправно, без врахування вказаного вище рішення суду, зменшило розмір пенсії під час повторного перерахунку до 70%, здійснюючи виплату пенсії поетапно, без врахування додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою. При цьому, обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Листом від 09.04.2019 за №1563/03/Д-48 відповідач у здійсненні перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсія позивачу виплачується згідно з чинним законодавством. Також повідомлено, що в постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 не зазначено, що пункти 1, 2 втратили чинність.

У зв`язку з наведеним, з метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 88% грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Доводячи правомірність своїх вимог позивач посилається на положення пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), однак такі доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із пунктом «а» статті 12 Закону №2262 право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Пунктом «а» статті 13 вказаного Закону визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 59 «а» Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СРСР, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 18.11.1971 №846, особи офіцерського складу звільняються з дійсної військової служби в запас, у тому числі, за віком - які досягли граничного віку перебування на дійсній військовій службі.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що для визначення відсотку грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення розміру пенсії 50% чи 55%, визначальне значення має звільнення зі служби «у відставку» чи «у запас».

Таким чином, вказані вище норми Закону №2262 передбачали, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які на день звільнення зі служби мають вислугу 20 років, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 50 процентів відповідної суми грошового забезпечення.

У свою чергу, при звільненні особи рядового і начальницького складу зі служби «у відставку» за віком або за станом здоров`я, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Суд встановив, що позивач відповідно до наказу командира в/ч 59261 від 09.04.1985 №109 звільнений з органів внутрішніх справ у запас за статтею 59 пункту «а» (за віком).

За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позивачу правомірно призначено пенсію за вислугу років в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, а не 88%, оскільки ОСОБА_1 звільнений зі служби за віком у запас, а не у відставку.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 88% грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Встановлено, що відповідачем з 01.01.2018 ОСОБА_1 проведено перерахунок та виплату пенсії на рівні 70%.

Із вказаним перерахунком позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №2540/2483/18, яке набрало законної сили 30.08.2018, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправними дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018; зобов`язано ГУПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, вказаним рішенням проаналізовано вимоги чинного законодавства України та встановлено, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Зменшення ГУПФ України в Чернігівській області ОСОБА_1 розміру пенсії до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 є протиправним.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ГУПФУ в Чернігівській області на виконання вказаного рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №2540/2483/18 здійснено позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 83% грошового забезпечення. Однак, при наступному перерахунку (з 28.01.21019) розмір пенсії було знову обмежено до 70% грошового забезпечення, згідно діючого законодавства.

Разом з тим, такі дії пенсійного органу суд вважає протиправними та звертає увагу ГУПФУ в Чернігівській області, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Вказаним вище рішенням суду надано правову оцінку спірним правовідносинам та зазначено про протиправність зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку до 70%, оскільки наведене є звуженням прав позивача та не відповідає Конституції України. При цьому, як вбачається з мотивувальної частини рішення від 21.07.2018, обмеження максимального розміру пенсії позивача під час її перерахунку не допускається за будь-яких обставин.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині слід задовольнити частково шляхом зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83%, починаючи з 28.01.2019.

Щодо позовних вимог в частині неврахування розміру додаткового грошового забезпечення із включенням усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, під час перерахунку відповідачем пенсії, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку № 45).

Згідно пункту 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом. При цьому, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку військовим комісаріатом.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір грошового забезпечення позивача складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які зазначені уповноваженим органом у відповідній довідці, використаній відповідачем для перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018. Також, ОСОБА_1 нараховується та виплачується підвищення дитини війни, передбачене постановою Кабінету Міністрів України №355.

За наведених обставин, незважаючи на визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018, протиправними та нечинними пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, ГУПФУ в Чернігівській області позбавлене права здійснювати перерахунок та виплату пенсій із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, за відсутності наданих уповноваженим органом довідок.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_1 у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2019 перерахунок пенсії без поділу її на 3 етапи з 01.01.2018, відповідно до Закону №2262, суд зазначає таке.

З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

В силу приписів статті 63 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №45.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 - скасовано.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 є чинними.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 05 березня 2019 року, пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

У зв`язку з чим, на момент ухвалення рішення у справі №620/979/19, дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, останньою врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом №2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».

Враховуючи вищенаведені доводи, суд також відхиляє посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , про зобов`язання відповідача розрахувати та виплачувати йому пенсію у розмірі 9 035,24 грн., суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки визначення розміру пенсії належить до виключних повноважень ГУПФУ в Чернігівській області.

Також суд вважає необґрунтованим клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, враховуючи таке.

Пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Тобто, виключно за наявності всіх вищезазначених ознак, провадження у справі може бути закрите. Разом з тим, у справах №620/979/19 та 2540/2483/18 різні підстави позову, тобто застосування вказаної норми є неможливим.

Також суд відхиляє твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на таке.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що уже буде способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків коли інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків на звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Згідно із частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку з вини відповідного суб`єкта владних повноважень - немає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17, від 19 березня 2019 року у спарві №806/1952/18.

За таких обставин, суд не погоджується із тим, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, слід застосовувати шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково шляхом:

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області здійснити з 28 січня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 з 05.03.2019 пенсії з урахуванням 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;

- зобов`язання ГУПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_3 з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 28 січня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсії з урахуванням 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 512 (п`ятсот дванадцять) грн. 26 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.11.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна