Ухвала суду № 85816837, 21.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/3403/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, буд. 11, м. Чернігів, 14000) до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (вул. Губернська, буд. 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, в якому просить зобов`язати Новгород-Сіверську міську раду прийняти рішення про приймання від розпорядника державних коштів - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, витрат по об`єкту «Ліквідація наслідків зсуву та ерозійних явищ території провулку ОСОБА_1 в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області» загальною вартістю 550593,54 грн. та по об`єкту «Відновлювальні та протизсувні роботи з реконструкцією перепадного колодязя зливової водовідної каналізації по АДРЕСА_1 Монастирська АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 » загальною вартістю 291687,13 грн. та здійснити фактичне приймання вказаних витрат.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення (виконання або невиконання такою стороною зазначених функцій).

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відносяться ті справи, які виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосуються цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

За приписами пункту 16 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Зміст адміністративного договору, зокрема передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від господарських угод, у яких відносини гуртуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні та майновій самостійності. У випадку, якщо суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції. Отже, не можуть вважатися адміністративними договорами угоди, укладені відповідно до цивільного або господарського законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Як вбачається з позовної заяви, Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації було укладено договори підряду на виконання робіт по об`єктах які перебувають на балансі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, а саме: «Відновлювальні та протизсувні роботи з реконструкцією перегіадного колодязя зливової водовідної каналізації по вул. Монастирська в м. Новгород- Сіверський Чернігівської області»; «Ліквідація наслідків зсуву та ерозійних явищ території провулку ОСОБА_1 в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області». Протягом 2016-2017 років роботи були виконані та підписані акти приймання-передачі виконавчої та технічної документації Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області, але не відбулася передача витрат по об`єктах з балансу Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації на баланс Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області.

Отже, у спірних правовідносинах, які склалися між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області відсутні відносини влади і підпорядкування.

Натомість, між сторонами склалися господарські правовідносини, а тому позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя В.О. Непочатих