Рішення № 85816740, 04.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року справа № 580/1415/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,

позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача Болюбаша В.Я. - за ордером,

представника відповідача Желізняк Ю.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі - відповідач) з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24.03.2019 №749;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24.03.2019 №770;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с у частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20.05.2019 №119 о/с;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції у Черкаській області на посаді заступника начальника слідчого управління з 20.05.2019;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції у Черкаській області на посаді заступника начальника слідчого управління.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів порушив вимоги Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Також позивач вважає, що вказані в оскаржуваних наказах обставини спростовуються обставинами, зазначеними у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2019 у справі № 712/4258/19 та належними, достатніми та достовірними доказами.

Ухвалою від 02.05.219 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти позову, відповідачем 21.05.2019 надано до суду відзив та 11.06.2019 відзив на уточнений адміністративний позов, в яких вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач звільнений зі служби Національної поліції за вчинення позивачем дисциплінарних проступків несумісних з проходженням служби в Національній поліції України.

Ухвалою від 01.07.2019 закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 24.03.2019 №749.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 11.06.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та відзиві на уточнений адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковника поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.03.2019 № 770 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14, п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", п. 1 ч. 1 ст. 18, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 1, п.п. 1, 2, 13 ч. 3 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 5 розділу ІІ, п. 17 розділу ІІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції і заяв і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, п. 1-2 ч. 1 розділу ІІ, ч. 3 розділу ІV, п. 1 ч. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до листів Голови Національної поліції України від 10.02.2017 № 1529/01/12-2017, від 18.02.2019 № 1884/01/12-2019 та протоколу розширеної наради керівництва МВС України від 03.01.2017 № 1, заступника начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за фактом вчинення заступником начальника слідчого управління ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а саме складання 24.03.2019 відносно нього адміністративних матеріалів за ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, затверджений 26.03.2019 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

У вказаному висновку службового розслідування зазначено, що розслідуванням встановлено, що 23.03.2019 близько 23 год. 05 хв. заступник начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області підполковник поліції ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по паркувальному майданчику, розташованому неподалік магазину "Захист рослин", що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Дахнівська, 23, виїхав на прибудинкову територію, яка знаходиться з його фасадної сторони та під час виконання маневрів неодноразово допустив зіткнення передньою частиною автомобіля із ґанком зазначеної будівлі і рекламним щитом вищевказаного магазину. Внаслідок зіткнення пошкоджено пластиковий корпус рекламного щита і зруйновано сходи магазину, а автомобіль Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 зазнав незначних механічних пошкоджень у вигляді розлому елементів переднього бамперу.

У висновку службового розслідування зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) підполковник поліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не отримав. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.09.2013 автомобілем Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 має право керувати ОСОБА_1 . Також у висновку, зазначено, що підполковник поліції ОСОБА_1 в порушення п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", п. 5 розділу II, п. 17 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, про вчинення ДТП чергову частину органу поліції не повідомив, тим самим намагався приховати відомості про дану подію від єдиного обліку, підполковник поліції ОСОБА_1 не проінформував про вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди керівництву ГУНП, чим порушив п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. 23.03.2019 близько 23 год. 10 хв., враховуючи вищевказані обставини, на пульт централізованого спостереження Управління поліції охорони в Черкаській області від працівників магазину "Лісовий", що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Дахнівська, 23, надійшов сигнал виклику поліцейських. На місце події одразу, на службовому автомобілі Peugeot 301 р.н. НОМЕР_6 , направлено наряд поліцейських групи реагування № 10 батальйону УПО в Черкаській області у складі поліцейського старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , поліцейського-водія капрала поліції ОСОБА_3 та поліцейського рядового поліції ОСОБА_5 . По прибуттю на місце події до поліцейських УПО в Черкаській області звернувся охоронник магазину "Лісовий" громадянин ОСОБА_6 з повідомленням про ДТП. З метою з`ясування обставин вказаної ДТП поліцейські УПО підійшли до місця пригоди, де виявили автомобіль Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 , що знаходився на прилеглій території з фасадної сторони магазину "Захист рослин" з механічними пошкодженнями.

У висновку службового розслідування зазначено, що поряд з автомобілем перебував громадянин який повідомив поліцейським, що він є водієм даного транспортного засобу та пред`явив посвідчення водія. Внаслідок порушення координації рухів у даного громадянина з кишені, де знаходилось посвідчення водія, випало службове посвідчення працівника поліції на ім`я підполковника поліції ОСОБА_1 , при цьому поведінка останнього не відповідала обстановці.

Як зазначено у висновку службового розслідування факт керування підполковником поліції ОСОБА_1 транспортним засобом та скоєння ним ДТП підтверджується записом з камери зовнішнього відеоспостереження магазину "Захист рослин", на якому зафіксовано відсутність інших громадян в автомобілі Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 , що виключає можливість керування ним іншими особами.

Допитаний у судовому засіданні 04.11.2019 як свідок ОСОБА_2 показав, що безпосередньо не був присутнім під час скоєння ДТП, хто був за кермом Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 свідок не бачив, вказавши, що після прибуття на місце події свідок побачив, що ОСОБА_1 стояв поряд із вказаним автомобілем.

З наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських встановлено, що на вказаних відеозаписах відсутній безпосередній момент скоєння ДТП, відеозображення перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 під час скоєння ДТП, а так само перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_1 після того як на місце події прибув наряд поліцейських групи реагування № 10 батальйону УПО в Черкаській області.

У висновку службового розслідування вказано, що під час спілкування поліцейськими УПО з підполковником поліції ОСОБА_1 виявлено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, а також поведінка, що не відповідала обстановці. У подальшому, про факт скоєння вказаного ДТП старший сержант поліції ОСОБА_2 повідомив службу "102" УОАЗОР ГУНП.

Вказана подія зареєстрована у Журналі ЄО Черкаського відділу поліції ГУНП за № 14561, а на місце події, на службових автомобілях Toyota Prius р.н. НОМЕР_7 та р.н. НОМЕР_8, направлено наряди поліцейських роти № 1 батальйону УПП в Черкаській області ДПП НПУ у складі т.в.о. командира старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , інспектора лейтенанта поліції ОСОБА_8 , поліцейських сержантів поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та капрала поліції ОСОБА_11.

У висновку службового розслідування зазначено, що під час спілкування з поліцейськими, підполковник поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним автомобілем Mitsubishi Outlander. НОМЕР_1 , що підтверджується відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які долучені до матеріалів службового розслідування.

На вимогу патрульних поліцейських пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager, підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився та виявив бажання пройти такий огляд в Комунальному закладі "Черкаський обласний наркологічний диспансер". Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння наданого Черкаським обласним наркологічним диспансером від 24.03.2019 № 216, підполковник поліції ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (1.04 проміле алкоголю в крові).

У зв`язку з цим 24.03.2019 о 02 год. 20 хв. за порушення п. 1.3, 2.3 "б", 2.9 "а" ПДР України відносно позивача складено протоколи серії БД № 227240 та БД № 139120 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 139120 від 24.03.2019 ОСОБА_1 24.03.2019 о 00 год. 10 хв. в м. Черкаси, по вул. Дахнівська, 23, керував автомобілем Mitsubishi Outlander. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, в установленому законом порядку, проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Черкаси, пр-т Хіміків, 62, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" ПДР України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 227240 від 24.03.2019, ОСОБА_1 24.03.2019 00 год. 10 хв. в м. Черкаси по вул. Дахнівська, 23, керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_13 ), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бордюрного каменю, чим порушив п.1.3, 2.3б ПДР України. При дорожньо - транспортній пригоді автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2019 у справі № 712/4258/19 допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 23.03.2019 ОСОБА_1 , попросив сісти за кермо його автомобіля та з`їздити в с. Яснозіря Черкаського району, на що він погодився. По дорозі до м. Черкаси вони зупинилися біля магазину "Захист Рослин" по вул. Дахнівській. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, а він хотів припаркувати автомобіль біля сходів та виїхати на стоянку, проте не врахував відстань між сходами та автомобілем та здійснив наїзд на перешкоду. Свідок ОСОБА_15 показав, що 23.03.2019 разом з дружиною виходив з ресторану "Едем" в м. Черкаси та був свідком того, як автомобіль Мітсубіші здійснив наїзд на перешкоду біля магазину "Захист Рослин". Підійшовши до вказаного автомобіля, за кермом він побачив молодого чоловіка років 30-35. В цей час з заднього пасажирського сидіння вийшов інший чоловік, років 40-45, підійшов до нього, вибачився та наказав водію автомобіля щоб той від`їхав, а він сам розбереться. Після чого, він зателефонував власнику магазину та повідомив про пригоду. Свідок ОСОБА_16 показав, що проживає в с. Яснозір`я Черкаського району. 23.03.2019 до нього приїжджав його знайомий ОСОБА_1 , за кермом автомобіля був молодий чоловік на ім`я ОСОБА_17 . Свідок ОСОБА_18 показав, що 23.03.2019 він їхав з с. Яснозір`я Черкаського району до м. Черкаси. Його підвіз автомобіль Мітсубіші, за кермом автомобіля був молодий чоловік на імя ОСОБА_17. Він розповів чоловіку що займається виготовленням металевих конструкцій та дав свою візитку. Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_17 та попросив щоб він дав пояснення про події, які відбулися 23.03.2019. Свідок ОСОБА_6 показав, що працює охоронцем магазину " Лісовий ", що знаходиться за адресою: м. Черкаси вул. Дахнівська, 53 . 23.03.2019 в нічний час до магазину зайшов невідомий чоловік та повідомив, що біля приміщення магазину сталася ДТП та попросив викликати поліцію. Хто був за кермом автомобіля він не бачив, оскільки біля автомобіля в цей час було багато людей.

Як зазначено у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2019 у справі № 712/4258/19 дослідивши матеріали справи, судом встановлено що вказані матеріали не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та здійснив наїзд на перешкоду, оскільки з показів свідків вбачається, що автомобілем керував водій ОСОБА_14 .

Також у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2019 у справі № 712/4258/19 вказано, що з оглянутого у судовому засіданні відеозапису місця події, також не встановлено перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля 23.03.2019.

Враховуючи наведені обставини постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2019 у справі № 712/4258/19 провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1, 124 КУпАП України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2019 у справі № 712/4258/19 набрала законної сили 07.05.2019.

Отже, в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідачем не надано суду доказів, що саме позивач перебував за кремом транспортного засобу під час скоєння ДТП . Отже, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем проступку несумісного з подальшим проходженням служби в Національній поліції Україні.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.05.2019 № 114 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1.ст. 77.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20.05.2019 № 119 о/с внесено зміни в пункт наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.05.2019 № 114 о/с в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області та вказано вважати його звільненим 20.05.2019.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи правомірність винесеного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції та доцільність застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення, суд виходить із дослідження обставин, що стали підставою для прийняття відповідного наказу.

Як встановлено судом, наказ про звільнення позивача було видано на підставі висновків службового розслідування, проведеного за фактом порушення службової дисципліни позивачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало неповідомлення останнім чергової служби Черкаського відділу поліції про вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.03.2019.

Однак відповідачем не надано суду доказів, що саме позивач перебував за кремом транспортного засобу під час скоєння 23.03.2019 ДТП.

Відтак, висновки службового розслідування за вказаним фактом вчинення позивачем правопорушень передбачених ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються встановленими обставинами під час судового розгляду даної справи в суді.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Пунктами 4-5 Розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1377 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1498/27943 (далі - Інструкція № 1377) передбачено, що посадова особа органу поліції в разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов`язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.

Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Згідно з п. 17 Розділу ІІІ Інструкції № 1377 прихованими від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу поліції, та відомості, які на час виявлення не внесено до журналу ЄО відповідного органу поліції, а самі заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не отримали реєстраційного номера.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 № 940 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за №55/22587 (далі - Інструкція № 940), у редакції чинній на момент спірних відносин - при надходженні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію черговий з`ясовує характер і обставини того, що сталося, забезпечує направлення на місце події слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) та інших нарядів і водночас доповідає про подію керівнику органу досудового розслідування, начальнику та відповідальному по ОВС, а у випадках, визначених Переліком, - до чергової частини вищого ОВС.

Слідчий, який перебуває в складі СОГ, або керівник органу досудового розслідування для належного оперативного інформування чергової частини вищого ОВС про кримінальні правопорушення та інші події, що доповідаються до МВС України, ГУМВС, УМВС, інформують з місця події чергову частину про попередню правову кваліфікацію правопорушення або події, зазначаючи пункт, частину та статтю Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 3.2 Інструкції № 940 при отриманні інформації про кримінальні правопорушення та інші події, що мали місце на території обслуговування і визначені Переліком, оперативний черговий ГУМВС, УМВС негайно доповідає про це начальнику ГУМВС, УМВС, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов`язків), до чергової частини МВС України, відповідальному по ГУМВС, УМВС, начальнику штабу, начальнику оперативного відділу (сектору) штабу, начальнику чергової частини, інформує керівників та чергових зацікавлених структурних підрозділів ГУМВС, УМВС, а за необхідності сповіщає чергові служби відповідних органів виконавчої влади. Інформація про надзвичайні події серед особового складу доповідається начальникам управлінь (відділів) внутрішньої безпеки (далі - УВБ, ВВБ) та інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення (далі - ІОС).

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок посадової особи органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомити про це чергову частину органу поліції виникає тоді, коли така посадова особа є єдиним джерелом такого повідомлення.

При вирішенні даної справи суд бере до уваги, що позивач не був учасником ДТП, яка мала місце 23.03.2019 біля магазину "Захист рослин", що знаходиться по вул. Дахнівська в м. Черкаси, а відомості про факт скоєння вказаного ДТП були внесені до Журналу ЄО Черкаського відділу поліції ГУНП.

Також судом враховано, що позивач повідомляв свого безпосереднього керівника у телефонній розмові щодо вказаної події, яка мала місце 23.03.2019.

Враховуючи, встановлені судом обставини справи, суд висновує, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарних проступків, несумісних з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Згідно зі ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до п.п. 6, 8 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із п. 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дослідженими під час судового розгляду справи доказами та показами свідка не підтверджено порушення службової дисципліни зі сторони позивача.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу від 26.03.2019 № 770 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби, наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20.05.2019 №119 о/с, яким внесено зміни в пункт наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.05.2019 № 114 о/с в частині дати звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області - з 20.05.2019.

Враховуючи, що звільнення позивача визнано судом протиправним, тому суд поновлює позивача на посаді і в установі, з якої його було звільнено.

Відповідно до ст. 241-1 КзпП України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

В п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України від 29.07.93 р. № 58, зазначено, що "днем звільнення вважається останній день роботи".

Відтак позивач підлягає до поновлення на роботі з 21.05.2019, а не з 20.05.2019, як просить позивач. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача середнього заробітку (грошового утримання) за час вимушеного прогулу з 20.05.2019 по день поновлення на службі в поліції, суд зазначає про таке.

Статтею 235 Кодексу Законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Щодо розміру сум грошового утримання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Частинами 3, 4 та 5 статті 91 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Відповідно до абз.2 п. 8 Порядку №100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Абзацом 3 п. 8 Порядку №100 визначено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до наданого стороною відповідача довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 244 від 03.06.2019 позивачу у квітні нараховано грошове забезпечення у сумі 17 126 грн 28 коп., у квітні 2019 року - 13 370 грн 28 коп., кількість відпрацьованих днів у березні 2019 року становить - 20 днів, у квітні 2019 року - 20 днів.

Відтак, середньоденна заробітна плата становить 762 грн 41 коп. (17 126 грн 28 коп. + 13 370 грн 28 коп./ 20 днів + 20 днів).

Враховуючи, що початком перебігу строку вимушеного прогулу позивача є 21.05.2019, суд встановив, що період вимушеного прогулу позивача становить з 21.05.2019 по 04.11.2019 - 116 робочих днів.

Відтак, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку з 21.05.2019 по 04.11.2019 становить 88 440 грн 02 коп. (762 грн 41 коп. х 116 робочих днів).

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 26.03.2019 №770.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с у частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20.05.2019 №119 о/с.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Черкаській області з 21.05.2019.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2019 по день ухвалення судового рішення у сумі 88 439 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 56 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.11.2019.

Суддя С.О. Кульчицький