Рішення № 85816736, 22.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3072/19

РІШЕННЯ

іменем України

22 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.05.2019 №Ф-21625-17 про сплату боргу (недоїмки).

2. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.11.2009 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Рівненської міської ради, запис про проведення державної реєстрації №2 608 000 0000 022844. Разом з тим, необхідність у здійсненні підприємницької діяльності у нього відпала, так як 01.12.2010 працевлаштувався у ТОВ "Л.А.Р.К". Позивач протягом 2011 - 2019 років не подавав звітності до органів доходів і зборів, так як фактично не здійснював і на сьогодні не здійснює підприємницьку діяльність. А тому вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.05.2019 №Ф-21625-17 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача 29.10.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що фізичні особи-підприємці, які є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання податкової звітності за себе як фізичні особи-підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу-підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець. Просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив наступні обставини справи.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.11.2009, номер запису: 2 608 000 0000 022844.

Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.05.2019 № Ф- 21625-17 загальна сума боргу позивача станом на 30 квітня 2019 року становить 21030 грн 90 коп.

Нарахування вказаних сум підтверджується також карткою особового рахунку позивача.

Позивач, вважаючи вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.05.2019 №Ф-21625-17 про сплату боргу (недоїмки) протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464-УІ ).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону 2464-УІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-УІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, незалежно від отримання доходу (прибутку).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону 2464-УІ мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

У статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 3200 грн.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 3723 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 4173 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України 2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Однак позивачем єдиний внесок, всупереч Закону 2464-УІ, не сплачувався.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону 2464-УІ недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону 2464-УІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Отже, оскільки сума заборгованості позивача з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 30 квітня 2019 року становила 21030 грн 90 коп., контролюючим органом на вказану суму було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 №Ф-21625-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.12.2010 працевлаштувався у ТОВ "Л.А.Р.К" та протягом 2011 - 2019 років не подавав звітності до органів доходів і зборів, так як фактично не здійснював і на сьогодні не здійснює підприємницьку діяльність.

Суд критично ставиться до таких тверджень позивача, з огляду на наступне.

Статтею 51 Господарського кодексу України визначені підстави припинення підприємницької діяльності: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому такої підстави припинення підприємницької діяльності, як: працевлаштування, неподання звітності фізичною особою-підприємцем та нездійснення підприємницької діяльності, чинним законодавством не визначено.

Отже, позивач не припинив підприємницьку діяльність і є платником єдиного внеску згідно із Законом 2464-УІ. Таким чином, відповідач діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваної вимоги, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023 , код ЄДРПОУ - 39394217)

Головуючий суддя О.О. Михайлов