Рішення № 85816556, 18.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2019 р. Справа № 120/2362/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 29.05.2019 він отримав засобами поштового зв`язку вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 року за № Ф 10564-17 на суму боргу станом на 30.04.2019 - 3084,09 гривень, винесену ГУ ДФС у Вінницькій області. Позивач не погоджуючись із даною вимогою оскаржив її до Державної фіскальної служби України шляхом направлення на адресу відповідача скарги в порядку та в строки передбачені ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення скарга отримана відповідачем 10.06.2019 року. Разом з тим, рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги за №32170-16199-99-11-05-02-25 прийнято та направлено на адресу позивача 11.07.2019 року. Таким чином, на думку позивача, ДФС України прийняло рішення про розгляд його скарги та відмову в її задоволенні на 31 день, чим порушило встановлений ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" 30 - денний строк, встановлений для розгляду скарги платника єдиного внеску.

Такі дії відповідача, на думку позивача, є протиправними, не ґрунтуються на положеннях ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки ДФС України за таких обставин не мала правових підстав залишати скаргу без задоволення, а в силу прямої дії норми закону повинна була визнати скаргу позивача такою, що є повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Вважаючи, що оскаржуване рішення відповідача порушує його права, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.07.2019 розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

16.08.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти задоволення позову. Представник відповідача зазначає, що відповідачем отримано скаргу позивача від 08.06.2019 року 11.06.2019 року за штрих-кодом вх. №7704/ФОП. Також наголошує, що від поняття "перебіг строку" необхідно відмежовувати поняття "обчислення строку", оскільки позивач ототожнює дані поняття. У Податковому кодексі України встановлено правило, згідно якого перебіг строку починається календарною датою в день учинення дії чи настання події, яким визначено його початок (ст.31 Податкового кодексу України.). Буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що на момент виникнення юридичного факту, з яким закон пов`язує початок строку - періоду, зберігається в часі з початком його перебігу і зараховується в загальний період. Це є відмінною властивістю порядку обчислення строків у податковому праві від інших галузей права. Окрім того податкове законодавство не містить визначення робочих, вихідних і святкових днів.

Також, представник відповідача зазначає, що згідно з реєстраційними даними позивач з 24.02.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування. Згідно реєстраційних даних в ІТС "Податковий блок" має дві ознаки: ОПФ " 910" - підприємець-фізична особа та ознака незалежної професійної діяльності-адвокат.

Згідно з нормами ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Фізичні особи - підприємці, які обрати загальну систему оподаткування, зобов`язані сплатити єдиний соціальний внесок за 2017 рік до 10.02.2018 року.

Платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до п.п. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальні страхування" із змінами та доповненнями є ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Також відповідач зазначив, що фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.

Однак, згідно з нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Податкового кодексу України для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Отже, на думку відповідача, обов`язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо йому видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України ( а.с. 32 - 37).

16.08.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін ( а.с. 31 ).

16.08.2019 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, зміст яких тотожний змісту відзиву на позовну заяву ( а.с. 38 - 45 ).

Ухвалою суду від 19.08.2019 задоволено клопотання представника відповідача і розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 19.09.2019.

19.09.2019 від представника третьої особи надійшло клопотання про заміну первинного відповідача - Державну фіскальну службу України на правонаступника Державну податкову службу України та третьої особи - Головне управління ДФС України у Вінницькій області на правонаступника Головне управління Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 19.09.2019, у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання та відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, розгляд справи вирішено відкласти на 07.10.2019.

Ухвалою суду від 07.10.2019 клопотання представника третьої особи про заміну відповідача та третьої особи правонаступниками задоволено. Вирішено замінити первинного відповідача - Державну фіскальну службу України на його правонаступника - Державну податкову службу України, третю особу - Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області. В зв`язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, для їх належного повідомлення про заміну відповідача та третьої особи правонаступниками оголошено перерву у судовому засіданні до 24.10.2019.

24.10.2019 у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд справи не здійснювався. Наступне судове засідання призначено на 08.11.2019.

У судове засідання 08.11.2019 позивач, представник відповідача та третьої особи не з`явились, 08.11.2019 подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження. При цьому позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відтак, 08.11.2019 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Враховуючи перебування головуючої судді у відрядженні з 11.11.2019 по 15.11.2019 (09-10.11.2019 та 16-17.11.2019 - вихідні дні ) повний текст рішення складено 18.11.2019.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши доводи сторін, на надавши оцінку наявним доказам, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстровавний як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 24.02.2012, про що внесено відповідний запис № 1174 000 0000 044824. Позивачу видано свідоцтво платника єдиного податку серії А №011662 від 29.02.2012 ( ставка єдиного податку 5%, вид господарської діяльності - 69.10 - діяльність у сфері права). Позивач взятий на облік як платник податків у ДПІ м. Вінниці 27.02.2012 року.

29.05.2019 ОСОБА_1 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки), винесену Головним управлінням ДФС у Вінницькій області за № Ф 10565-17 від 20.05.2019. Відповідно до вказаної вимоги за позивачем рахується борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2019 у сумі 3084,09 грн (а.с. 11 ).

Позивач в строки передбачені ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" оскаржив дану вимогу шляхом направлення 08.06.2019 року на адресу Державної фіскальної служби України скарги на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 за № Ф 10564-17 ГУ ДФС у Вінницькій області ( а.с. 15 ).

Відповідно до копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення направлена позивачем кореспонденція отримана відповідачем - 10.06.2019 (уповноваженою особою "Компанец") ( а.с. 16 ).

16.07.2019 позивач засобами поштового зв`язку отримав рішення Державної фіскальної служби України від 11.07.2019 року за № 32170-16199-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги, даним рішенням оскаржувану вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення ( а.с. 18 - 20 ).

Дане рішення, відповідно до копії поштового конверту, відправлено 11.07.2019 ( а.с. 21 ).

Позивач вважає, що ДФС України прийняло рішення про розгляд його скарги та відмову в її задоволенні на 31 день, чим порушило встановлений ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) 30 - денний строк, встановлений для розгляду скарги платника єдиного внеску, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедура подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску визначена ч. 4 ст. 25 Закону № 2464.

У зазначеній нормі вказано, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим Наказом Мінфіну від 09.12.2015 №1124, встановлено процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 Розділу I Порядку закріплено, що відмова у прийнятті скарги на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, крім випадків, зазначених у цьому розділі, забороняється. Перебіг строку розгляду скарги починається з наступного робочого дня після її надходження до контролюючого органу. Реєстрація скарг на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу здійснюється працівником контролюючого органу, уповноваженим на це керівником цього органу, у журналі реєстрації скарг, форму якого наведено у додатку 1 до цього Порядку.

Як встановлено судом, 29.05.2019 позивач засобами поштового зв`язку отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 року за № Ф 10564-17 на суму 3084,09 грн. Не погоджуючись із даною вимогою, він оскаржив її до ДФС України, направивши 08.06.2019 року на адресу відповідача скаргу. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення направлена позивачем кореспонденція отримана 10.06.2019 року уповноваженою особою Компанец ( а.с. 16 ).

Разом з тим, судом встановлено, що зазначене поштове відправлення вручене за довіреністю 10.06.2019 року о 23:00 год. ( а.с. 28 ), тобто в позаробочий час державної установи ( органу виконавчої влади - суб`єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується ).

Також судом встановлено, що скарга позивача зареєстрована відповідачем за штрих - кодом 11.06.2019 року вх. №7704/ФОП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом фактично отримано скаргу позивача 11.06.2019 року, коли і було здійснено її реєстрацію.

Відповідно до п. 1 Розділу IV зазначеного Порядку, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується позивачем, рішення про результати розгляду скарги позивача прийняте відповідачем 11.07.2019 року, тобто на 30 день, з наступного за днем отримання скарги ( 11.06.2019 ).

З викладеного вбачається, що скарга позивача розглянута ДФС України з дотриманням встановленого 30 - денного строку, відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та п. 1 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 8, ст. 9 КАС України перевіривши обгрунтованість доводів сторін та надавши їм юридичну оцінку, виходячи з меж заявлених позовних вимог, наведених позивачем підстав адміністративного позову, повідомлених обставин та наданих на їх підтвердження доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі. При цьому понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у виді судового збору відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.11.2019, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні з 11.11.2019 по 15.11.2019 (16-17.11.2019 - вихідні дні ).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна Олександрівна