Рішення № 85816272, 11.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 листопада 2019 р. справа №520/7599/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Могильової І.А., представника відповідача - Саєнко Л.І.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та визнання нечинним та скасування розрахунок пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00008391306 від 05.06.2019 на загальну суму 189305,00 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 151444,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 37861,00, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

- визнати нечинним та скасувати розрахунок пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, у загальному розмірі 41029,06 грн.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 25.09.2019, замінено на підставі ст. 52 КАС України відповідача Головне управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеним податковим повідомленням - рішенням, оскільки складено воно в результаті проведення незаконної перевірки, а зобов`язання, що підлягають сплаті, розраховані не у відповідності з нормами податкового законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Саєнко Л.І. через канцелярію суду надішли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що заява про реєстрацію позивача платником ПДВ надана с порушенням терміну 19.03.2018, внаслідок чого порушено п. 181.1 ст. 181 , п.183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України. Водночас, представник відповідача звернула увагу на те, що при подачі позивачем декларації за ІІ півріччя 2017 року позивач був обізнаний щодо суми отриманого доходу.

Представник позивача - Могильова І.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідача - Саєнко Л.І. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов та додаткових поясненнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 на час спірних правовідносин була зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебувала на податковому обліку як платник податків та зборів. З січня 2017 року по грудень 2017 перебувала на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи.

Згідно матеріалів справи, позивач здійснював, на час спірних правовідносин, господарську діяльність у сфері друкування профільної продукції на загальній системі оподаткування з використанням РРО.

Судом встановлено, що 08.05.2019 ГУ ДФС у Харківській області здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України, за період січень 2017 року-серпень 2018 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.05.2019 №1569/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 (а.с.61-73), у висновках якого податковим органом визначено про порушення позивачем порушення п.181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за 2018 р. на загальну суму 151444,00 грн.

Зазначений акт перевірки був направлений шляхом поштового зв`язку на адресу позивача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.73).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00008391306 від 05.06.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 189305 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 151444,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 37861 грн (а.с.60).

Також складено розрахунок пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, у загальному розмірі 41029,06 грн (а.с.59).

Зазначене податкове повідомлення - рішення та вказаний розрахунок було направлено податковим органом на адресу позивача шляхом поштового зв`язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення та копією конверту (зворотні сторони а.ч.59,60).

Перевіряючи наявність підстав для проведення перевірки та обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки від 08.05.2019 №1569/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 , суд встановив наступне.

Пунктом 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п.20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України);

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено в абз. 2 п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010 № 1245, який передбачає, що у разі, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Так, на виконання пп.20.1.2, пп.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 ПКУ, у зв`язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, податковим органом на адресу позивача було направлено запит про надання інформації (пояснення) та її документального підтвердження від 17.08.2018 № 8503/ФОП/ 20-40-13-15-14, який отримано позивачем 03.09.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.77-78).

Зі змісту вказаного запиту вбачається, що податковим органом зазначено, що згідно з даними інформаційних ресурсів ДФС України в податковій декларації платника єдиного податку за 2017 рік ОСОБА_1 задекларовано загальну суму доходу за 2017 рік у сумі 7 003 671,28 грн. З 01.01.2018р. платником податків здійснено перехід на загальну систему оподаткування та з 19.03.2018 зареєстровано платником податку на додану вартість. Згідно з податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2018 рік ОСОБА_1 було задекларовано дохід у сумі 757 221,99 грн. На підставі вищевикладеного, було повідомлено позивача про перевищення граничного обсягу постачання, визначеного п. 181.1 ст.181 ПК України для обов`язкової реєстрації у якості платника податку на додану вартість та про подання до контролюючого органу реєстраційної заяви платника податків з порушенням законодавчо встановленого терміну.

З метою з`ясування питання своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість та декларування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, керуючись п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.1 абз. 3 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України контролюючим органом було запропоновано платнику податків протягом 15 робочих днів з дня. Наступного за днем отримання запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

При цьому, в запиті було зазначено, що необхідно надати обов`язково засвідчені підписом та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що безпосередньо стосуються господарської діяльності та отримання доходів, виду, обсягу та розрахунків, відображення їх у обліку і звітності. Зокрема, але не вичерпно запитувалась наступні документи за період з 01.01.2017 по 31.08.2018:

- угоди, за якими здійснюється придбання та постачання товарів та надаються послуги, орендуються приміщення;

- акти виконаних робіт (послуг);

- книгу обліку доходів та витрат;

- відомості про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості на початок та на кінець перевіряємого періоду в розрізі контрагентів;

- банківські виписки з платіжними дорученнями по всім розрахунковим рахункам;

- чеки РРО, прибуткові касові ордери;

- інформація про те, чи є суб`єкт господарювання засновником (учасником), акціонером іншого суб`єкта господарювання.

З огляду на зміст запиту податкового органу суд зазначає, що вказаний запит контролюючого органу відповідає вимогам ПК України, оскільки у ньому чітко викладено підстави, з якими податковий орган пов`язує можливість наявності порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства.

З матеріалів справи судом встановлено, що на вказаний запит від 17.08.2018 № 8503/ФОП/ 20-40-13-15-14 позивачем надано відповідь від 10.09.2018 №18196/ФОП ІНШЕ з додатками: договір суборенди №05/С4-18 від 01.01.2018р., акт прийому-передачі нежилого приміщення б/н від 01.01.2018р., договір надання послуг №1/18 від 13.02.2018р., акт приймання - передачі наданих послуг №1-1 від 26.02.2018р.

Враховуючи зміст запитуваної інформації та надані позивачем документами, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надані в повному обсязі запитувані контролюючим органом документи.

Так, відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно положень п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У зв`язку з не наданням в повному обсязі запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит від 17.08.2018 №2503/ФОП/20-40-13-15-14, податковим органом видано наказ від 11.03.2019 №1688 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СО ОСОБА_1 .

Також на підтвердження направлення та отримання позивачем вказаного наказу та повідомленням від 12.03.2019 №280 податковим органом до матеріалів справи надано повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.76).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що для проведення перевірки були наявні правові підстави.

Щодо обґрунтованості висновків акту перевірки від 08.05.2019 №1569/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом під час перевірки визначено, що ОСОБА_1 у 2017 році, згідно облікових даних, здійснювала діяльність у сфері друкування поліграфічної продукції на спрощеній системі оподаткування на 3 групі зі застосуванням ставки 5%.

Згідно наданої податкової декларації платника єдиного податку за 2017 рік №9298127221 від 06.02.2018 загальна сума доходу визначена в сумі 7003671,28 грн.

СО ОСОБА_1 здійснила перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну систему, надавши до податкового органу заяву про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018 № 4511 від 27.02.2018, що не заперечується позивачем.

Згідно п.3 п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Відповідно до п.п.298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Положеннями п. 3 п.п. 298.3.2 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до положень п. 183.4 ст. 183 ПК України, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Згідно п. 181 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Положеннями п. 183.9 ст. 183 ПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку: з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало; з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Згідно п. 183.10 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Так, згідно з наданими ФОП ОСОБА_1 податковими деклараціями платника єдиного податку за І квартал 2017 року дохід склав - 0 грн, за II півріччя 2017 року - 1 807 391 грн, за III квартали 2017 року -3 255 964,64 грн, за 2017 рік - 7 003 671 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що перевищення доходу відбулося з 01.01.2018, отже, починаючи з 01.01.2018 позивач зобов`язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцем знаходження (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що заява на реєстрацію платником податку на додану вартість надана з порушенням терміну, а саме: 19.03.2018.

Судом встановлено, що 2018 році СО ОСОБА_1 згідно облікових даних, здійснювала діяльність у сфері друкування поліграфічної продукції на загальній системі оподаткування з використанням РРО, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг згідно звітів РРО за період січень 2018 - лютий 2018 р. (за період березень - серпень 2018 року звіти РРО відсутні) становила 685489,6 грн., згідно податкової декларації про майновий стан та доходи за 1 кв. 2018 року (ГУ ДФС у Харківській області № 9082285931 від 03.05.2018) задекларовано дохід від друкування іншої продукції у сумі 757221,99 грн.

Водночас, згідно наданого пояснення та даних Єдиного реєстру податкових накладних СО ОСОБА_1 починаючи з 2 кв. 2018 року по 31.08.2018 діяльність не здійснювала, податкові накладні не виписувала та не реєструвала.

Враховуючи положення п. 183.10 ст. 183 ПК України, а також з огляду на те, що у позивача починаючи з 01.01.2018 виник обов`язок зареєструватися як платник ПДВ, за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, суд зазначає, що висновок податкового органу про те, що позивачем занижено ПДВ у розмірі 151444,00 грн, є правомірним.

Щодо доводів позивача, що лише у момент підготовки (06.02.2018) податкової декларації за 2017 рік було виявлено перевищення обсягу доходу у розмірі 7003671,28 грн, через що відсутнє порушення, а саме заниження ПДВ, суд зазначає, що положеннями ПК України не передбачено подача заяви про реєстрацію платника ПДВ з часу подачі річної декларації (п.183.10 ст. 183 ПК України, передбачено, що особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування).

Щодо доводів позивача щодо незгоди з донарахуваною сумою ПДВ, а саме, що в даному випадку платник ПДВ, отримуючи дохід із застосуванням РРО, для визначення ПДВ дохід необхідно було поділити на 6 (16,67%), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "а" п. 193.1 ст. 193 ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірах 20 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я".

Згідно п.п.194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України, податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов, що податковим органом правомірно застосовано 20% ставку оподаткування на дохід позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, через що доводи позивача є необґрунтованими.

Щодо розрахунку пені суд зазначає наступне.

На підставі п.п. 129.1 п. 129.1 ст.129 ПК України, контролюючим органом було проведено нарахування пені у загальному розмірі 41 029,06 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.181.1 ст.181,п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2018 р. на загальну суму 151444,00 грн, в тому числі: січень 2018 року - 63458 грн, лютий 2018 року - 87 986 грн.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Статтею 130 ПК України визначені випадки зупинення строків нарахування пені - у разі якщо керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Отже, контролюючим органом правомірно донараховано пеню відповідно до вимог п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України.

Крім того, п. 102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00008391306 від 05.06.2019 та розрахунок пені у розмірі 41029,06 грн, прийняті у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, через що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №00008391306 від 05.06.2019 та про визнання протиправним та скасування розрахунку пені у розмірі 41029,06 грн, - належить відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено понесені витрату позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення №00008391306 від 05.06.2019 та визнання нечинним та скасування розрахунок пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.