Рішення № 85816227, 22.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2526/19

22 листопада 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнати протиправними дії та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обласна державна адміністрація (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконними та протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови від 07.10.2019 ВП №55834146 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 16692,00 грн;

- скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2019 ВП №55834146 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 16692,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач як боржник у виконавчому провадженні своєчасно протягом установленого державним виконавцем строку виконав рішення суду, яке підлягало до негайного виконання в частині поновлення на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації Ясіновського В.А. Зазначено, що відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір за виконавчим документом, що підлягає до негайного виконання не стягується, тому державний виконавець шляхом винесення оскаржуваної постанови необґрунтовано стягнув з позивача виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 21.11.2019.

В судовому засіданні 21.11.2019 оголошено перерву до 22.11.2019 для ознайомлення відповідача із матеріалами справи.

В судове засідання 22.11.2019 представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від представника відповідача 22.11.2019 надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в письмовому провадженні та зазначено, що проти позову заперечує. Відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частиною 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, вважає можливим розглянути справу за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/1827/17 від 11.01.2018 позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації задоволено частково, а саме, постановлено:

Визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року.

Стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14055 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки підлягає негайному виконанню.

В позовній вимозі щодо поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації відмовити.

На виконання цього судового рішення та відповідно до виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 №819/1827/17 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною від 20.02.2018 відкрито виконавче провадження ВП №55834146, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною, 07.10.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн з Тернопільської обласної державної адміністрації (аркуш справи 10).

Вважаючи протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні зазначеної постанови про стягнення виконавчого збору та вважаючи її незаконною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з статтею 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Як випливає із матеріалів справи, рішення суду в частині поновлення на посаді на підставі якого було відкрите виконавче провадження підлягає до негайного виконання.

Враховуючи наведене, а також те, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби передбачене у частині 1 статті 371 КАС України та про негайне виконання чітко визначено у резолютивній частині рішення суду від 11.01.2018, підстави для стягнення виконавчого збору за виконання вказаного рішення у відповідача були відсутні.

Отже, постанова державного виконавця ВП №55834146 від 07.10.2019 про стягнення виконавчого збору є такою, що прийнята з порушенням частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», тобто є протиправною.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Разом з тим, дії виконавця щодо стягнення виконавчого збору є фактично винесенням оскарженої постанови та її підписанням, що відповідно до вимог закону входить до повноважень останнього, у зв`язку з чим, ці дії не є очевидно протиправними. Крім цього, для повного захисту порушених прав позивача достатньо визнання протиправним і скасування рішення державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, в частині визнання протиправним та скасування оскарженого рішення.

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Разом з тим, враховуючи, що позивачем при подання позову судовий збір був сплачений за одну позовну вимогу немайнового характеру, а суд прийшов до переконання про часткове задоволення позову задовольнивши одну вимогу немайнового характеру то стягненню з відповідача підлягає вся сума сплаченого судового збору позивачем.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2019 ВП №55834146 про стягнення виконавчого збору з Тернопільської обласної державної адміністрації у розмірі 16692,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в користь Тернопільської обласної державної адміністрації сплаченого судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Реквізити сторін:

позивач: Тернопільська обласна державна адміністрація - вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 00022622;

відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - вул. Городецького, 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.