Ухвала суду № 85816141, 21.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

21 листопада 2019 р. Справа № 480/3577/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання необ`єктивною та неповною відповіді, визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просить:

- визнати неповною, необ`єктивною, такою, що не містить запитаної інформації, відповідь Охтирського міського відділу Державної виконавчої служби в особі Богомол С.М. від 06.09.2019 № 22234;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо надання такої відповіді;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо приховування від позивача інформації про стягнення, ненадання, не надсилання постанов про відкриття виконавчих проваджень по стягненню боргу разом з передбаченими документам, що стали підставою для таких стягнень.

Ухвалою суду від 20.09.2019 було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.10.2019 справу призначено до розгляду судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22.10.2019 у судовому засіданні Головне територіального управління юстиції у Сумській області було залучено до участі у справі у якості співвідповідача.

21.11.2019 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання стягнень за «вимогами» та «постановами», перелік яких наданий з Охтирського ВДВС до суду, мотивовану тим, що дії щодо стягнення завдають непоправної шкоди сім`ї позивача і є очевидно протиправними. Крім того, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на тимчасове забезпечення існуючого становища (щоб позивач та його сім`я не померли з голоду, внаслідок влаштованого органами за змовою геноциду його сім`ї).

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії за умов, перелічених в ч. 2 ст. 150 Кодексу.

В той же час, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що дії щодо стягнення завдають непоправної шкоди сім`ї позивача і є очевидно протиправними.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

При цьому, суд зауважує, що дії та рішення органу державної виконавчої служби щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 не є предметом оскарження у даній справі.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодних істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин існування небезпеки порушення прав позивача або очевидної протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, позивачем не зазначено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя Є.Д. Кравченко