Рішення № 85815747, 22.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 листопада 2019 р.справа № 1440/1786/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідачадержавного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017

простягнення частини чистого прибутку в сумі 3 074 181,14 грн.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - позивач або ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулось з позовом до державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (надалі - відповідач або ДП "МБТЗ"), в якому просить суд стягнути з відповідача частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучаються до бюджету (код платежу 21010100), в сумі 3 074 181,14 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем зобов`язань, самостійно нарахованих в поданій до податкового органу звітності.

В обґрунтування позовних вимог вказано на те, що ДП "МБТЗ" має заборгованість із сплати частини чистого прибутку за 2016-2018 р.р., в загальному розмірі 3 074 181,14 грн., яка виникла на підставі самостійно поданих до контролюючого органу розрахунків. Окремо позивач обґрунтував право на звернення до суду з цим позовом. Так, п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 138 (надалі - Порядок № 138) покладає на відповідача обов`язок перераховувати частину чистого прибутку до бюджету. Хоча частина чистого прибутку не є податком в розумінні податкового законодавства, але постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" (надалі - Постанова № 106), контроль за надходженням цього платежу покладено на органи ДФС України. Крім цього, ст. 191 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), яка визначає функції контролюючих органів, в п. 1911.1. передбачає, що позивач здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, що, на думку позивача, охоплює випадки стягнення частини чистого прибутку з боржників. До того ж, Положення про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 (надалі - Положення про ДФС України), наділяє ДФС України компетенцією здійснювати погашення заборгованості з інших платежів, віднесених до ДФС України. Так як ДП "МБТЗ" має заборгованість з чистого прибутку, ДФС України та її територіальні органи мають право вживати заходи для погашення такої заборгованості шляхом пред`явлення позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в її задоволенні, так як чистий прибуток не є податком, але позивач нарахував на нього пеню, що суперечить нормам ПК України, адже пеня нараховується тільки на податкове зобов`язання. Також, позивачем не враховано, що в січня і квітні 2018 р. відповідач сплатив частину чистого прибутку в сумі 500 326,30 грн. і 326 377,70 грн. відповідно, а тому ці суми повинні бути виключені із загального розміру заборгованості за цим позовом (а. с. 36-37).

Позивач подав відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві та повторно виклав аргументи позовної заяви. Щодо нарахування пені, позивач зауважив, що ст. 129 ПК України передбачає її нарахування на узгоджену суму грошового зобов`язання і її нарахування відбулось в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника податків. З приводу доводів відповідача про те, що ним раніше був сплачений чистий прибуток в сумі 500 326,30 грн. і 326 377,70 грн., то ГУ ДФС у Миколаївській області ці суми враховані, що підтверджується розрахунком заборгованості та витягом з інтегрованої картки платника податків (а. с. 50-51).

Протягом розгляду справи, відповідач доповнив свій відзив та зазначив, що ГУ ДФС України у Миколаївській області не наділена правом на звернення з позовом про стягнення частини чистого прибутку, так як Постановою № 106 на неї покладено тільки контролю за його сплатою, але не стягнення (а. с. 107-109).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

За клопотанням обох сторін, 23 жовтня 2018 р. справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (а. с. 41, 46).

За наслідками підготовчого засідання, судом прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 69).

12 березня 2019 р., на підставі п. 15.13. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на ухвалу про відкриття провадження в даній адміністративній справі (а. с. 73-74, 77).

6 червня 2019 р. провадження у справі поновлено (а. с. 99).

Сторони клопотали про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 156-157).

Згідно із ст. 194 ч. 3 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

ДП "МБТЗ" подало розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в яких визначив такі показники:

- за 2016 р. - 70 053,0 грн.;

- за 2017 р. - 2 858 303,0 грн.;

- за I квартал 2018 р. - 3 472,0 грн., разом 2 931 828,0 грн., але визначені суми до бюджету не сплатив (а. с. 13-15).

Як слідує з розрахунку заборгованості, позивач нарахував на вищевказану суму несплаченого чистого прибутку пеню в розмірі 142 183,14 грн., що підтверджується і індивідуальною карткою платника податків (а. с. 9, 24-25).

Крім того, на підставі акту камеральної перевірки від 28 жовтня 2016 р. № 146/28-08-41/07856371, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2016 р. № 0001054100, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 170,0 грн. за несвоєчасне подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, за перше півріччя 2016 р. (а. с. 16-22).

Таким чином, загальна сума, з якої складається ціна позову, дорівнює 3 074 181,14 грн.: 1) частина несплаченого чистого прибутку 2 931 828,0 грн., 2) пеня 142 183,14 грн. і 3) штраф 170,0 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "МБТЗ" є державним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво військових транспортних засобів, а органом управління виступає Державний концерн "Укроборонпром" (а. с. 10-12).

Пункт 2 Порядку № 138 визначає, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Як передбачено ст. 73 ч. 6 абз. 6 Господарського кодексу України, особливості управління державним унітарним підприємством оборонно-промислового комплексу визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

В свою чергу, ст. 2 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" передбачає, що до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є Кабінет Міністрів України і Державний концерн "Укроборонпром" (ст. 3 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі").

Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами (ст. 6 ч. 1 п. 22 Закону України "Про управління об`єктами державної власності").

Таким чином, ДП "МБТЗ" є державним підприємством оборонно-промислового комплексу, органом управління якого виступає Державний концерн "Укроборонпром" і саме на нього покладено обов`язок забезпечувати відрахування відповідачем частини чистого прибутку до бюджету.

Жодний з вищеперелічених нормативних актів не наділяє ГУ ДФС у Миколаївській області правом стягнення заборгованості з чистого прибутку в судовому порядку.

Що стосується посилань позивача на норми Постанови № 106, то в ній ДФС України наділена правом контролю за надходженням до бюджету частини чистого прибутку, що не є тотожним праву на звернення до суду із позовом про його стягнення.

Як слідує з Порядку № 138, контроль ДФС України полягає в тому, що вона визначає форму розрахунку, який подається разом з іншою фінансовою звітністю до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 3 Порядку № 138).

Стаття 191 ПК України, на яку посилається позивач, не передбачає його права на подання позову про стягнення частини чистого прибутку з державних підприємств, як не передбачає такого права і Положення про ДФС України.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 ч. 4 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, ГУ ДФС у Миколаївській області не наділено правом на звернення до суду з позовом про стягнення частини чистого прибутку.

Суд враховує, що за приписами ст. 7 ч. 6 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

З приводу стягнення пені, суд зазначає наступне.

Як слідує з визначення пені, наведеному в ст. 129 ПК України, її нарахування проводиться на грошове або податкове зобов`язання, визначене контролюючим органом.

Під грошовим зобов`язанням ПК України розуміє суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.39. ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.156. ПК України).

Статті 9 і 10 ПК України містять перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів і в цьому переліку чистий прибуток відсутній, а тому він не є ані податком, ані збором, справляння якого контролюється податковими органами, відповідно, нарахування пені на такий платіж протиправне.

Згідно з ст. 242 ч. 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 1 серпня 2018 р. у справі № 826/19797/16, висловлена така правова позиція: "Враховуючи нормативні визначення вищевказаних понять (грошове зобов`язання. податкове зобов`язання), частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК. Цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій із посиланням на ст. 126 ПК не відповідає змісту вищевказаної норми, дія якої поширюється виключно на випадки несплати платником податків грошових зобов`язань. При цьому, покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів, а також сплата його до державного бюджету України, не змінює правової природи такого платежу. Це, однак, не звільняє позивача від обов`язку, встановленого ст. 11 Закону № 185-V щодо сплати частини чистого прибутку. Розрахованого за 2015 рік та визначеного у відповідному розрахунку." (рішення суду доступне за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/75645695).

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені.

Щодо стягнення штрафу за неподання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, суд зазначає таке.

Податкове повідомлення-рішення, яким позивач оштрафований на 170,0 грн., як на правову підставу для його прийняття, містить посилання на ст. 120 п. 120.1. ПК України, відповідно до якої неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, штраф за цією нормою накладається виключно за неподання звітності, передбаченої саме ПК України, тоді як подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) передбачено п. 3 Порядку № 138, а не ПК України.

Отже, штраф також не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд констатує, що позивач не наділений законом правом на звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача частини чистого прибутку, протиправно нарахував на цей платіж пеню і безпідставно наклав штраф, у зв`язку з чим позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Під час розгляду справи відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, так як позивач просить стягнути частину чистого прибутку і штраф поза межами тримісячного строку, встановленого ст. 122 ч. 2 абз. 2 КАС України (а. с. 155).

На переконання суду, дане клопотання не може бути розглянуто по суті, так як ГУ ДФС у Миколаївській області взагалі не наділено правом на звернення до суду з даним позовом, незалежно від дотримання процесуальних строків і первинним є встановлення права позивача на звернення до суду, а не строків такого звернення, адже, якщо вирішувати питання дотримання строків звернення позивача до суду, то презюмується, що він має право на позов.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) до державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 07856371) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз