Рішення № 85815699, 18.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002620

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Коморний О.І.

секретар судового засідання Радкевич О.Ю.

з участю

представника позивача не прибув

представника відповідача Маричева О.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»».

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду 24.05.2019 надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з вимогами :

- застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»», у вигляді повного зупинення експлуатації приміщені, шляхом опечатування та відімкненим від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти па Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та контролюючим органом виявлений ряд порушень вимог галузевих нормативно-правових актів, що створює загрозу життю та здоров`ю працівників та інших людей, що можуть там перебувати. Зазначає, що порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Згідно з ч. 2. ст. 68 Кодекс цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державною нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центральною органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств. Враховуючи наведене, просить суд задоволити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.05.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.06.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26.06.2019 призначено розгляд справи у режимі відеоконференції.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що на виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідачем порушення усунуті та у зв`язку з цим, «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»» звернулося до позивача з проханням провести позапланову перевірку. Таким чином, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказав, що за результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 26.07.2019 №585 в якому зафіксовано п`ять порушень, що свідчить про не усунуті порушення в повному обсязі які можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Представник відповідача подав письмові пояснення в яких зокрема зазначив, що на переконання СП «Росан» повністю усунуто порушення Кодексу цивільного захисту України ст. 69, наказ МНС №98.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі на підставі документів наявних в матеріалах справи та подав до суду клопотання про долучення акту №230 від 15.11.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Згідно з Наказом №28 від 15 січня 2019 року «Про проведення планових перевірок», державному інспектору у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 11.02.2019 по 22.02.2019 провести планову перевірку приміщень СП «Росан», щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т.1, а.с. 18-19).

За результатами здійснення планового заходу складено Акт від 22.02.2019 № 121 (т.1, а.с.22-29).

Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в Акті № 121, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, та, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві звернулося до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень СП «Росан» (код ЄДРПОУ: 14369134), розташованого за адресою: пр. Відрадний 107-а, Святошинський район м. Києва - до повного усунення порушень.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, даний правовий акт регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яке реалізує повноваження відповідного центрального органу виконавчої влади.

Згідно із Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Водночас судом встановлено під час розгляду даної справи, що 15.11.2019 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на підставі наказу №916 від 31.10.2019, проведено позапланову перевірку щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки СП «Росан» та складено акт №230.

Згідно висновків даного акта перевірки №230 від 15.11.2019, жодних порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки перевіркою не виявлено.

Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обов`язків відповідачу. Пасивні факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.

Предметом даного позову є застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»» заходів реагування.

Підставою позову є виявлені за наслідками перевірки порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Враховуючи вищевикладене, а також факт усунення суб`єктом господарювання зафіксованих в акті перевірки №121 від 22.02.2019 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створювали загрозу життю і здоров`ю людей та слугували підставою для звернення до суду із даним позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки на час розгляду справи судом відсутні підстави позову внаслідок усунення відповідачем порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створювали загрозу життю і здоров`ю людей.

Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову та, як наслідок, для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки на час прийняття даного рішення усі порушення відповідачем усунуто.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 264, 295 КАС України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Канадське підприємство «Росан»» - відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.11.2019.

Суддя Коморний О.І.