Ухвала суду № 85815620, 18.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002860

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

18 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : представника позивача Григоришин В.В., представника відповідача Шемеляк Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська,2) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» (82200, Львівська область, м. Трускавець, І. Франка, 46) про знесення самочинно спорудженої двоповерхової будівлі,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача зобов`язати відповідача знести самочинно збудований об`єкт: двоповерхову споруду, що знаходиться за адресою вул. І. Франка,46 у м. Трускавці Львівської області .

Ухвалою судді від 11.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що спір у справі має не публічний, а приватно-правовий характер, а відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів. В обґрунтування цього вказав, що, Трускавецька міська рада звертається до суду як власник земельної ділянки у відповідності до ст. 376 ЦК України та Закону України «Про курорти», а не як орган, який контролює діяльність у сфері містобудування. Таким чином, орган місцевого самоврядування , реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватноправових відносин. З огляду на викладене, просить задовольнити клопотання та закрити провадження справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від представника позивача надійшло заперечення на клопотання представника відповідача, в якому посилається на те, що спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин. Звертаючись з даним позовом, Трускавецька міська рада діє в межах повноважень, наданих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо здійснення управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Більше того, звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідків порушення відповідних норм і правил. А тому, зважаючи на характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, вважає, що справу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача.

Також, представником позивача подано додаткові пояснення до заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Зазначив, що самочинне будівництво не можна віднести до об`єктів цивільних прав, і норми щодо захисту цих цивільних прав на об`єкти самочинного будівництва не розповсюджуються.

Представник позивача в судовому засіданні щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримала подане клопотання про закриття провадження у справі, просила таке задовольнити.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання представника відповідача, позовну заяву та наявні у матеріалах справи документи, суд встановив наступне.

24.05.2018 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Трускавецької міської ради Львівської області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять шостої сесії сьомого демократичного скликання Трускавецької міської ради № 764 від 20.12.2017, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,2286 га в по вул. І. Франка, 46 в м. Трускавці Львівської області для обслуговування багатоквартирного будинку;

- зобов`язати Трускавецьку міську раду у визначений законом термін розглянути заяву ОСББ «Дністер» від 09.11.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2286 га по вул. І. Франка, 46 в м. Трускавці Львівської області для обслуговування багатоквартирного будинку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №813/2140/18 за вищезазначеним позовом ОСББ «Дністер» до Трускавецької міської ради відмовлено повністю. Дане рішення постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін.

Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 встановлено, що ОСББ «Дністер» зареєстроване 05.02.2008 та з 01.04.2008 є балансоутримувачем одноповерхового житлового будинку № 46 по вул. І. Франка. В 2017 році власник провів самочинну реконструкцію цього будинку шляхом спорудження на його місці двоповерхової будівлі. 09.11.2017 ОСББ "Дністер" звернулося до Трускавецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2286 га по вул. І. Франка, 46 в м. Трускавці Львівської області для отримання прибудинкової території у власність або в постійне користування ОСББ «Дністер». Трускавецька міська рада розглянула заяву ОСББ «Дністер» та прийняла рішення № 764 від 20.12.2017, яким на підставі ст.ст. 12, 48 Земельного кодексу України, постанови Ради Міністрів УРСР від 19.11.1981 № 548 «Про межі округів і зон санітарної охорони курортів Трускавець Львівської області і Євпаторії у Кримській області» відмовила ОСББ «Дністер» у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,2286 га по вул. І. Франка, 46 в м. Трускавці Львівської області для обслуговування багатоквартирного будинку з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел.

Викопіювання з генерального плану міста Трускавця підтверджує ту обставину, що земельна ділянка, на якій розташовано будинок № 46 по вулиці І.Франка в місті Трускавець, знаходиться в першій зоні санітарної охорони мінеральних джерел Трускавецького родовища мінеральних вод; долучені до матеріалів справи письмові докази підтверджують, що одноповерховий будинок 1960 року забудови загальною площею 81,91 м .кв. належить до переліку будівель, що підлягають зносу з метою охорони родовища

Суд також не може оминути увагою повідомлення відповідача про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення власник будинку провів його самочинну реконструкцію, тобто проводив будівельні роботи в першій зоні санітарної охорони мінеральних джерел Трускавецького родовища мінеральних вод без будь-яких дозволів та погоджень.

На підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в якій встановлено те, що ОСББ «Дністер» провів самочинну реконструкцію будинку шляхом споруднення на його місці двоповерхової будівлі у першій зоні санітарної охорони мінеральних джерел Трускавецького родовища мінеральних вод без будь-яких дозволів та погоджень.

Трускавецька міська рада звернулась до суду на підставі ст. 376 ЦК України, ст. 12, 13 Закону України «Про курорти», ст. 34-37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, Положення про курорт Трускавець, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 16.12.1982 №614, Правовий режим зон санітарної охорони водних об`єктів, затверджений постановою КМУ від 18.12.1998 №2024, про зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» знести самочинного збудований об`єкт: двоповерхову споруду, що знаходиться по вул. І. Франка,46, у м. Трускавці Львівської області .

При цьому позивач вказує, що відповідач самовільно збудував споруду по вул. Франка,46 в м. Трускавці на земельній ділянці, яка належить до земель комунальної власності і на території першої санітарної зони курорту Трускавець.

Наведене, на думку позивача, є підставою для постановлення судового рішення про демонтаж самочинно встановленого об`єкт: двоповерхову споруду, що знаходиться за адресою вул. І. Франка,46 у м. Трускавці Львівської області . У зв`язку із чим, звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Однак у контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб`єктами, суд вважає, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Вказана норма містить вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 5 частини 4 статті 46 КАС України встановлено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб`єктів владних повноважень.

Так, згідно із частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома статті 376 ЦК).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, об`єкти самочинного будівництва - це вид нерухомого майна, з притаманними йому фізичними ознаками, але з особливим правовим режимом.

Об`єкти самочинного будівництва, з урахуванням того, що вони є проміжним результатом будівельної діяльності та мають тимчасовий характер, є об`єктами цивільних прав: або у вигляді речей, тобто будівельних матеріалів, або у вигляді повноцінного об`єкта нерухомого майна в разі набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю та/або органів місцевого самоврядування про зобов`язання знесення самочинного будівництва є такими, що пов`язані з вирішенням питань щодо майнових прав.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. І його метою є поновлення саме публічного порядку і процедури вчинення його учасниками певних дій.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

При цьому, на думку суду, за змістом статті 177 ЦК України об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів цивільних прав.

Аналіз зазначених вище правових норм та суб`єктний склад сторін, свідчить про те, що спір за позовом Трускавецької міської ради про зобов`язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права. А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №21-1959а16 та у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/6104/14 (провадження № К/9901/4795/18), від 10.05.2018 у справі № 813/5744/15 (провадження № К/9901/11791/18), №917/375/18 від 11.06.2019.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, зважаючи на викладене, Львівський окружний адміністративний суд не є судом, який «встановлений законом» при розгляді даної справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, позивачем, при подачі до адміністративного суду позовної заяви, сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн., а саме: згідно платіжного доручення № 395 від 17 травня 2019 року.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Трускавецької міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» про знесення самочинно спорудженої двоповерхової будівлі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Трускавецької міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» про знесення самочинно спорудженої двоповерхової будівлі.

Повернути з Державного бюджету України на користь Трускавецької міської ради (ЄДРПОУ 26230588) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №395 від 17.05.2019 року.

Роз`яснити, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 21 листопада 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.