Рішення № 85815604, 11.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.003944

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представники позивача Антонюк І.Б., Назарко А.Р.,

представники відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення:

- від 01.07.2019 № 0008441307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 42909,43 грн (з яких: 34327,55 грн податкового зобов`язання, 8581,88 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- від 01.07.2019 № 0008531307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 3575,80 грн (з яких: 2860,64 грн податкового зобов`язання, 715,16 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- від 01.07.2019 № 0008541307, яким збільшено суму грошового зобов`язання податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 4616,41 грн (з яких: 3025,02 грн податкового зобов`язання, 756,25 грн штрафних (фінансових) санкцій, 835,14 грн пеня);

- від 01.07.2019 р. № 0008421307, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн.

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008461307 на суму 24200 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008451307 на суму 15595,14 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008491307 на суму 2420 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008481307 на суму 7 797,57 грн.

Ухвалою від 06.08.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.10.2019 суд замінив відповідача Головне управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

Ухвалою від 21.10.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в акті перевірки від 03.06.2019 № 800/13.7/ НОМЕР_1 , складеному за наслідками перевірки, відсутній підпис одного із перевіряючи осіб, які здійснювали перевірку щодо дотримання суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а саме - підпис старшого державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Федунь М.С. Звертає увагу, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.06.2019 № 800/13.7/2352621031 про ненадання первинних документів, які підтверджують факт понесення та оплати витрат, є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував.

Також зазначає, що позивач не заперечує факт допущення помилки при заповненні п. 6 та п.7 декларації. Однак, таке порушення, як помилка в п. 6 та п.7 декларації може бути підставою для адміністративної відповідальності щодо порушення обліку та звітності. При цьому, просить врахувати, що вказана помилка при заповненні даних в декларації не вплинула на фактичну сплату податку і не може бути підставою для збільшення суми податку, так як податок був сплачений.

Звертає увагу, що сума військового збору у розмірі 3025,02 грн. перерахована позивачем до бюджету своєчасно, однак із помилкою у призначенні платежу, що призвела до зарахування військового збору на рахунок для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій. Крім того, позивач звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявою щодо зарахування коштів у сумі 3025,02 грн на бюджетний рахунок для сплати військового збору.

Також, не відповідає дійсності висновок податкового органу про заниження сплати до бюджету сум єдиного соціального внеску в сумі 15595,14 грн, оскільки до матеріалів справи долучаються банківські виписки про своєчасну та в повному обсязі сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Звертає увагу, що акт перевірки не містить інформації, про об`єкти оподаткування, і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які проводиться діяльність) внаслідок чого позивач зобов`язаний був подати 20-ОПП.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив від 09.09.2019 вх. № 32142, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 27.08.2019 вх. № 30671, у якому зазначає, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено включення до складу інших витрат суму у розмірі 110000,00 грн, яка документально не підтверджена. До перевірки не представлено первинні документи, що підтверджують факт понесення та оплати даних витрат, а саме: банківські виписки, платіжні доручення, фіскальниі чеки або інші документи, які підтверджують фактичну сплату коштів за товар чи надану послугу. Таким чином, витрати в сумі 110000,00 грн безпідставно віднесені підприємцем до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, чим порушено, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України.

Під час проведеної перевірки достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок, встановлено неправомірне відображення суми чистого доходу за 2017 - 2018 р.р., що призвело до заниження бази нарахування єдиного внеску за 2018 р. в розмірі 110000,00 грн.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 14527,55 грн.

Підприємець ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску не подав. За не подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік ГУ ДФС у Л/о винесено ППР від 16.05.2019 № 0043625513 на суму 170,00 грн. Нарахування та сплата сум єдиного внеску здійснювались у 2018 році по квартально, а саме 2457,18 грн*4=9828,72 грн. Перевіркою повноти відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості по нарахуванню заробітної плати, платіжні відомості, виписки банку.

Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховується єдиний внесок, за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено: не подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за березень 2018 р., червень 2018 р., вересень 2018 р., грудень 2018 р., що привело до заниження бази оподаткування єдиного внеску в сумі 70887,0 грн та до заниження нарахування та сплати до бюджету сум єдиного соціального внеску в сумі 15595,14 грн.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата найманим працівникам нараховувалась згідно з відомостями нарахування заробітної плати, а виплата здійснювалась через розрахунковий рахунок на особові рахунки працівників. Суми відображені з нарахованої заробітної плати працівників Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ознака доходу 101) (форма № 1ДФ) за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року. Сума заробітної плати працівників за березень 2018 р. - 14892,0 грн, червень 2018 р. - 14932,0 грн, вересень 2018 р. - 18665,0 грн, грудень 2018 р. - 22398,0 грн. За не подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за березень, червень, вересень, грудень 2018 ГУ ДФС у Л/о винесено ППР від 16.05.2019 № 0043615513 на суму 680,0 грн. Відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску винесені правомірно і підстав для їх скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 07.05.2019 по 17.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , РНОК НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.016 по 31.12.2018, про що 03.06.2019 складено акт № 800/13.07/ НОМЕР_1 (далі – акт перевірки).

Згідно з актом перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2018 рік;

- п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, ст. 167, ст. 168, п. 177.2, п. 177.1, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, абз. 5 п. 1 частини 2 розділу III Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, в частині заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності на загальну суму 34327,55 грн, а саме за 2017 рік в сумі 14527,55 грн та за 2018 рік в сумі 19800,00 грн;

- пп.1.2, 1.3, 1.6 п. 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), абз. 5 п.1 частини 2 розділу III Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, в частині заниження податкового зобов`язання військового збору від провадження підприємницької діяльності на загальну суму 2860,64 грн, саме за 2017 рік в сумі 1210,64 грн та за 2018 рік в сумі 1650,00 грн;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 2 ст. 6, ч. 1 п. 3 ст. 7, п. 11 ст. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок за 2018 рік в сумі 24200,0 грн;

- п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в частині не подання повідомлення за формою № 20-ОПП за 2016-2018 рр;

- п. 2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2, ч. 3, ч. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження нарахування та сплати до бюджету сум єдиного соціального внеску в 2018 році в сумі 15 595,14 грн, а саме за березень 2018 р. - 3276,24 грн, червень 2018 р. - 3285,04 грн, вересень 2018 р. - 4106,30 грн, грудень 2018 р.- 4927,56 грн;

- пп.1.2, 1.3, 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого визначено неперерахування військового збору до бюджету утриманого із заробітної плати найманих працівників за лютий 2017 року по серпень 2018 року в сумі 3025,02 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем винесені:

- податкові повідомлення-рішення:

- від 01.07.2019 № 0008441307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 42909,43 грн (з яких: 34327,55 грн податкового зобов`язання, 8581,88 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- від 01.07.2019 № 0008531307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 3575,80 грн (з яких: 2860,64 грн податкового зобов`язання, 715,16 грн штрафних (фінансових) санкцій);

- від 01.07.2019 № 0008541307, яким збільшено суму грошового зобов`язання податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 4616,41 грн (з яких: 3025,02 грн податкового зобов`язання, 756,25 грн штрафних (фінансових) санкцій, 835,14 грн пеня);

- від 01.07.2019 № 0008421307, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн.

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008461307 на суму 24200 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008451307 на суму 15595,14 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008491307 на суму 2420 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008481307 на суму 7 797,57 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогами про сплату боргу (недоїмки), рішеннями про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV цього Кодексу.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп.177.4.1 - 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008441307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 42909,43 грн (з яких: 34327,55 грн податкового зобов`язання, 8581,88 грн штрафних (фінансових) санкцій), суд зазначає таке.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених в декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено їх завищення у 2018 році на суму 110000,00 грн.

У декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік підприємцем задекларовано витрати в сумі 2446996,08 грн, в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані визначена в розмірі 1809060,27 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату 273144.00 грн, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в сумі 364791,81 грн.

Фактично за даними перевірки за 2018 р. сума витрат, безпосередньо пов`язаних з

господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 та документально підтверджених підприємцем, визначена в сумі 2336996,08 грн, в тому числі вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані визначена в розмірі 1809060,27 грн, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату 273144,00 грн, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг в сумі 254791,81 грн.

В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено включення до складу інших витрат суму у розмірі 110000,00 грн, яка документально не підтверджена. До перевірки не представлено первинні документи, що підтверджують факт понесення та оплати даних витрат, а саме: банківські виписки, платіжні доручення, фіскальниі чеки або інші документи, які підтверджують фактичну сплату коштів за товар чи надану послугу.

Суд встановив, що 01.01.2018 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (виконавець) укладено договір № 3881 про торгівельне співробітництво (надання послуг), згідно якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги щодо перепродажної підготовки товарів Замовника та маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином надані послуги.

01.01.2010 між ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір № М0204/10 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг, згідно якого виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовникові послуги з реклами, маркетинговому дослідженню ринку товарів, що поставляються замовником за договором поставки від 21.03.2009 № Т0502/09, та інші послуги, а замовник зобов`язується такі послуги оплатити.

01.01.2016 між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ ТВК «Львівхолод» (покупець) укладено додатковий договір № 1 про надання послуг по просуванню товарів до договору поставки від 01.01.2016 № 169 про надання маркетингових, рекламних та інших послуг, відповідно до якого з метою подальшої популяризації товарів торгових марок постачальника, а також підвищення попасу споживачів на товар, що продається в торговій мережі «Рукавичка» з використанням торгових марок постачальника постійного збільшення обсягів продажу такого товару в цілому, покупець зобов`язується надавати постачальнику, а постачальник забов`язується прийняти та оплатити послуги щодо реклами та просування товарів торгових марок постачальника на ринку збуту, послуги по розміщенню продукції під торговими марками постачальника в місцях продажу, послуги з оперативного поновлення обсягів товарів під торговими марками постачальника на стелажах, розміщення інформації по торговій марці та за необхідності, здійснення перепродажної перепідготовки товарів під торговими марками постачальника, з використанням власних матеріалів та/ або матеріалів наданих постачальником.

17.11.2016 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Сільпо Фуд» (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати маркетингові послуги зазначені у додатку № 1 до договору, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги.

01.08.2017 між ТОВ «АВЕ Львів» (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

31.12.2018 між ПАТ «Південьзахіделектромережбуд» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно з умовами якого орендодавець передає у тимчасове (строкове) платне користування, без права наступного викупу, приміщення нежитлової будівлі (літ-А-3) відповідно до переліку Додатку № 1, котрі є власністю орендодавця, з метою організації офісу відповідно до установчих документів орендаря.

Оплата щодо виконання вказаних догорів здійснена на підставі рахунків, рахунків на оплату і підтверджується банківськими виписками долученими до матеріалів справи.

Суд встановив, що під час перевірки використано первинні документи: банківські виписки, фіскальні чеки договори з покупцями, постачальниками, рахунки-фактури, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні (ст. 5 акта перевірки).

Таким чином, є безпідставними посилання відповідача на ненадання контролюючому органу первинних документів, що підтверджують факт понесення та оплати даних витрат при здійсненні перевірки.

На переконання суду, позивачем до перевірки та до матеріалів справи надані усі необхідні первинні документи для фактичного встановлення реальності господарської операції між позивачем та його контрагентами.

Факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися, у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар/послуги.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008541307 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 4616,41 грн (з яких: 3025,02 грн податкового зобов`язання, 756,25 грн штрафних (фінансових) санкцій, 835,14 грн пеня), суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку на доходи фізичних осіб за 2017 рік, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 14527,55 грн. Даний висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що позивач невірно заповнив податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, а саме у рядку 1.1 Розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з доходів отриманих самозайнятою особою до Декларації за 2017 рік, підприємцем розрахована сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) періоду, що підлягає сплаті до бюджету (додатне значення графи 9 рядка усього розділу 1 х на ставку (18%) в розмірі 14527,55 грн, проте в графі 1.5 сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) періоду (рядок 1.1 - 1.2) сума переноситься до графи 6 рядка 10.7 декларації) підприємцем не зазначено суми податку на доходи фізичних осіб. ФОП ОСОБА_1 не зазначено даних про суми податку на доходи фізичних осіб у рядку 22.1 Декларації «сума податкових зобов`язань, з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного року», внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок, що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік в сумі 14527,55 грн, чим порушено абз. 5 п. 1 частини 2 розділу III Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.

Суд встановив, що заниження податкового зобов`язання в податковій декларації за 2017 рік на суму 14527,55 грн відбулось внаслідок помилки за рахунок неперенесення задекларованої суми податкового зобов`язання в розрахунку в сумі 14527,55 грн до декларації від 05.02.2018.

Так в розрахунку до декларації про майновий стан від 02.02.2018 позивачем у рядку 1.1 розрахована сума податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) періоду, що підлягає сплаті до бюджету (додатне значення графи 9 рядка Усього розділу 1 х на ставку (18%) в розмірі 14 527,55 грн, а в самій декларації в п. 6 (податок на доходи) вказана сума помилково не перенесена.

При цьому в декларації від 05.02.2018 вірно вказана сума загального доходу за 2017 рік 80708,63 грн, з якої розраховується сума податку ( 80708,63 * 18% = 14527,55).

Отже, не відображення в п. 6 декларації суми 14527,55 грн та в графі 7 суми 1210,63 грн є помилковим.

Позивач не заперечує факт допущення помилки при заповненні п. 6, п. 7 декларації.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана помилка при заповненні даних в декларації не вплинула на фактичну сплату податку і не може бути підставою для збільшення суми податку, так як вказаний податок був сплачений.

Враховуючи наявність показників в декларації від 05.02.2018 сума загального доходу за рік 80708,63 грн, з якої розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (80708,63 * 18% = 14527,55), а також фактичну сплату податків, висновок щодо заниження суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності, зроблений ГУ ДФС в Львівській області в акті перевірки є протиправним.

Відтак, позивачем податок на доходи фізичних осіб за результатами звітного 2017 року сплачено у повному обсязі, а тому донарахування податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних санкцій в цій частині є неправомірним.

Окрім того, за наслідками проведеної перевірки податковим органом, з підстав п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177, п. 16.1 підр. 10 перехідних положень Податкового кодексу України позивачу донараховано податкове зобов`язання по військовому збору на суму 3575,80 грн. 60 коп.

З огляду, на те відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Як вбачається з ата перевірки ФОП ОСОБА_1 , підстави для збільшення зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору ґрунтуються на одних і тих же висновках про заниження податкового зобов`язання в податковій декларації за 2017 рік та заниження позивачем у 2018 році чистого оподатковуваного доходу як бази оподаткування вказаними податками і зборами.

Оскільки судом визнано протиправним донарахування податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік та збільшення відповідачем частини суми чистого оподатковуваного доходу позивача за 2018 рік, неправомірним є також донарахування позивачу суми військового збору на вказану суму доходу, що тягне за собою відповідно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008531307, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 3575,80 грн (з яких: 2860,64 грн податкового зобов`язання, 715,16 грн штрафних (фінансових) санкцій).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008421307 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п.63.3 ст.63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Відповідно до положень Кодексу процедури обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Пунктом 8.4 Порядку визначено, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

З акта перевірки вбачається, що висновки про вчинення позивачем порушення, передбаченого п. 63.3 ст. 63 ПК України, відповідачем зроблено у зв`язку з неподанням позивачем «форми 20-ОПП» та не повідомленні про об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням.

Разом з тим, в акті перевірки відсутня інформація щодо того, про які саме об`єкти оподаткування та об`єкти пов`язані з оподаткуванням позивачем не повідомлено.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем порушень вимог п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 ПК України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008421307 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008461307 на суму 24200 грн, та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008491307 на суму 2420 грн суд зазначає таке.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Суд встановив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 сформована на підставі ст. 25 Закону № 2464-VI, даних інформаційної системи органу доходів і зборів, акта документальної перевірки, згідно з якими позивачем занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік на суму 24200,00 грн.

Суд враховує, що вимога та рішення про застосування фінансових санкцій є похідними від податкового повідомлення-рішення від 01.07.2019 № 0008441307. Оскільки судом встановлено, що відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в результаті чого неправомірно донарахував єдиний внесок та штрафні санкції.

Тому оскаржені вимога ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008461307 та рішення від 01.07.2019 № 0008491307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019 № Ф-0008451307 на суму 15595,14 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008481307 на суму 7797,57 грн, суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору контракту за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено не подання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за березень 2018 року, червень 2018 року, вересень 2018 року, грудень 2018 року, що призвело до заниження бази оподаткування єдиного внеску в сумі 700887 грн та до заниження нарахування та сплати до бюджету сум єдиного соціального внеску в сумі 15595,14 грн.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 надіслав до органів доходів і зборів звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2018 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень2018 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2018 року

Отже, суд дійшов висновку, що посилання відповідача про неподання звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за березень, 2018 року, червень 2018 року, вересень 2018 року, грудень 2018 року є безпідставними, оскільки вказані звіти, скеровані засобами електронного зв`язку в електронній формі.

Також, не відповідає дійсності висновки податкового органу про заниження сплати до бюджету сум єдиного соціального внеску в сумі 15595,14 грн., оскільки до матеріалів справи долучаються банківські виписки про своєчасну та в повному обсязі сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 01.07.2019. №Ф-0008451307 на суму 15595,14 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008481307 на суму 7797,57 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Поряд з зазначеним, суд звертає увагу, що акт перевірки підписаний ГДРІ відділу контрольно-перевіряючої роботи ОСОБА_2 , СДРІ відділу контрольно-перевіряючої роботи ОСОБА_3 , СДРІ відділу контрольно-перевіряючої роботи. Однак підпис СДРІ відділу контрольно-перевіряючої роботи ОСОБА_4 відсутній.

Відповідно до ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, відповідно до вимог Податкового кодексу України, підставою для визначення суми грошового зобов`язання контролюючим органом є акт податкової перевірки, якою встановлені відомості про заниження платником податків суми його податкових зобов`язань.

Відповідно до ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Крім цього, слід вказати, що основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання визначаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок №727) (п. 3 розд .І Порядку №727).

Згідно з п.2 розд.І Порядку № 727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень розд.ІІ Порядку № 727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки (п.1).

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) (п.2).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.3).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.4).

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.5).

Відповідно до положень п. 2 розд.V Порядку №727 акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

Отже, зазначеними нормами передбачено чітка процедура оформлення результатів перевірки, внаслідок проведення якої складається акт перевірки, що повинен відображати результати та підтверджувати факт виявлених в ході перевірки порушень. Встановлення за результатом перевірки фактів заниження чи завищення сум податкових зобов`язань платника, підтверджених належним чином оформленим актом перевірки, є передбаченою законом підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Однак, як встановлено та підтверджується матеріалами справи, акт перевірки від 03.06.2019 не підписаний посадовою особою, яка фактично проводили перевірку та зазначені у вступній частині акта, а саме ревізором ОСОБА_4 , що свідчить про порушення контролюючим органом належної правової процедури під час оформлення результатів проведеної перевірки. При цьому, податковий орган не спростовує те, що, акт від 03.06.2019 № 800/13.07/2352621031 складений за наслідками перевірки ФОП ОСОБА_1 , як службовий документ за відсутності підписів вищевказаних ревізорів.

Відсутність підпису посадових осіб контролюючого органу у Акті перевірки, які його склали, робить такий акт нечинним, а тому такий акт не може слугувати підставою для нарахування платнику податків податкових зобов`язань.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у аналогічній адміністративній справі № 813/2451/17, відсутність підписів посадових осіб в акті перевірки, хоча вони були направлені на таку перевірку і у вступній частині акту зазначені як такі, що цю перевірку проводили, робить такий акт перевірки недопустимим доказом.

За таких обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску прийняті на підставі непідписаного акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатися законними, а тому підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.07.2019 № 0008441307.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 01.07.2019 № 0008541307.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 01.07.2019 № Ф-0008461307 про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 01.07.2019 № Ф-0008451307 про сплату боргу (недоїмки).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008491307.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.07.2019 № 0008481307.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1012,86 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.11.2019.

Суддя Кедик М.В.