Ухвала суду № 85815464, 22.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 листопада 2019 року м. Київ № 320/6487/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського районного військового комісаріату про призов позивача на дійсну військову строкову службу, вчинене у формі наказу військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату О. Гончарука з`явитися для відправлення на збірний пункт; призов ОСОБА_1 на строкову військову службу та зарахування в команду № 29 згідно із врученою 23.10.2019 повісткою.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію рішення Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області, вчиненого у формі наказу військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату про призов ОСОБА_1 на строковому військову службу та зарахування в команду № 29 згідно із врученою 23.10.2019 повісткою.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив про наявність очевидних ознак протиправності рішення військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату О . Гончарука, оскільки позивач має вроджені проблеми здоров`я, а на момент вручення йому повістки останній не прошов медичної комісії та не було відповідного висновку щодо його придатності до військової служби, а отже направлення ОСОБА_1 на збірний пункт 27.11.2019 та зарахування в команду № 29, на думку позивача, є протиправним і істотно ускладнить поновлення порушених прав та законних інтересів заявника у зв`язку із невжиттям заходів забезпечення позову.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розгляді та вирішенні такого клопотання суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб в тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

Проаналізувавши зміст поданої заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів та, окрім того, не вказав (не надав) розпорядчого документу, на підставі якого відповідач прийняв рішення про призов заявника на військову службу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявником не надано доказів того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказуванню та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Крім того, суд не є медичним органом, який визнає особу придатною до військової служби

Щодо очевидних, на думку позивача, ознак протиправності рішення відповідача, суд зазначає, що оцінку такому рішенню буде надано судом при вирішені справи по суті. Сам по собі факт оскарження відповідного рішення відповідача не може слугувати беззаперечним доказом того, що таке рішення є очевидно протиправним.

Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що не відповідає меті та завданню інституту заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області про зупинення дії рішення Києво-Святошинського районного військового комісаріату Київської області, вчиненого у формі наказу військового комісара Києво-Святошинського районного військового комісаріату про призов ОСОБА_1 . на строковому військову службу та зарахування в команду № 29 згідно із врученою 23.10.2019 повісткою відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.