Рішення № 85812891, 18.11.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2179/18

Провадження № 2/210/607/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" листопада 2019 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Боцман О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс» (далі - ТОВ «Універсалпромсервіс»), в якому просить зобов`язати ТОВ «Універсалпромсервіс» поставити (передати у власність) йому нову пральну машину марки ТМ SAMSUNG R843GW; стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 19919,15грн. та моральну шкоду 50000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.07.2005 року між ним та відповідачем укладено договір купівлі-продажу пральної машини ТМ SAMSUNG R843GW, вартість якої склала 1819,10грн. Товар був неналежної якості, тому він 07.10.2005 року повернув товар відповідачу для усунення недоліків (ремонт). З 03.08.2006 року товар знаходився на відповідальному зберіганні у відповідача, за що ним нараховано борг, а 29.10.2009 року товар проданий третій особі за 460,83грн. До теперішнього часу відповідач не повернув йому сплачені кошти за товар 1819,10грн. Отже, він, позивач належним чином виконав договір купівлі-продажу, сплатив в повному обсязі вартість пральної машини, а відповідач не виконав свої зобов`язання - не поставив товар споживачу. Договір на теперішній час є дійсний. Відповідач забрав товар на ремонт, та не надав товар аналогічної марки, а тому штрафні санкції відповідно до п.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» складають 19919,15грн. (1819,10х1%х365х3=19919,15грн.). Діями відповідача, йому, позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що відповідач після отримання грошей не здійснив поставку товару належної якості. Це внесло дискомфорт у його особисте життя, спричинило непорозуміння в сім`ї, він повинен досі виправдовуватись за свої дії, що призвело до зниження його статусу в сім`ї до статусу людини, яка не може захистити не тільки себе, а й членів сім`ї. Вважає, що строк позовної давності ним не пропущено, подання позовів перериває строк позовної давності.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні присутнім не був, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в судовому засіданні присутнім не був, будучи присутнім у попередніх судових засіданнях, позов підтримав, просив задовольнити, пояснив, що пральна машина, придбана позивачем, була неналежної якості. Відповідач возив її на ремонт, повертав позивачу, потім пральна залишилася начебто на ремонті, але ані пральної машини, ані грошей не повернуто. Підтвердженням даного факту є кримінальне провадження, яке декілька разів було закрито, але судом апеляційної інстанції скасовувалося рішення першої інстанції та зазначено, що докази продажу майна відсутні. Коли 07.10.2005 року пральну машину було передано на ремонт, майстер на словах сказав, що вона ремонту не підлягає. Магазин приїхав забрав машинку, потім позивач телефонував до магазину, письмових запитів позивач до магазину не подавав. У 2014 році дізналися, що пральну машину продано. Є ще позов, який подано у 2017 році, стосується відшкодування моральної шкоди та штрафу, але предмет позову інший (справа №210/1648/17). Просив поновити строк позовної давності, який з 01.12.2014 року переривався, оскільки позивач був в зоні АТО з 31.08.2014 року по 03.09.2015 року.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав позов, пояснив, що позивач просить, щоб відповідач поставив йому нову пральну машину та відшкодував шкоду. Син купив пральну машину, вона зламалася, її відремонтували, потім знову перестала працювати. Син відмовився забирати пральну машину поки не буде проведено незалежну експертизу. Представник магазину на проведення експертизи не приїхав, майстер сказав, що машинка ремонту не підлягає. Вони постійно телефонували до магазину, їх просили зачекати. Потім у 2014 році дізналися, що пральну машину продали. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ «Універсалпромсервіс» в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивач дійсно 07.07.2005 року придбав пральну машину ТМ SAMSUNG R843GW, вартість якої склала 1819,00грн. Через деякий час - 12.10.2005 року позивач звернувся до сервісного центру Криворізької філії ТОВ «Інтерсервіс» з метою усунення недоліків пральної машини - «не обертається барабан». Недолік було усунуто майстром сервісного центру вдома у позивача того ж дня. Потім, 22.05.2006 року, позивач вдруге звернувся до сервісного центру щодо «збою програми». Після діагностики, яка була проведена того ж дня, встановлено вихід з ладу модуля управління та попереджено ОСОБА_2 , що ремонт пральної машини буде здійснено протягом п`яти днів після надходження запасної частини. Запчастину замовлено 25.05.2006р., доставлено до сервісного центру 19.06.2006 року, замінено 22.06.2006 року, складено акт про те, що пральна машина знаходиться у технічно справному стані. Після заміни запчастини 22.06.2006 року ОСОБА_2 звернувся до магазину з вимогою про заміну товару або повернення грошових коштів у зв`язку з недоліками пральної машини. 26.06.2006 року йому відмовлено у задоволенні вимог у зв`язку з відсутністю у товарі істотного недоліку. 03.07.2006 року позивач знову звернувся до магазину з претензією щодо якості пральної машини. 25.07.2006 року пральну машину за рахунок продавця доставлено до сервісного центру для перевірки її технічного стану, а 28.07.2006 року складено акт, відповідно до якого пральна машина перебуває у технічно справному стані та доставлено за рахунок продавця до приміщення магазину, про що одразу ж повідомлено позивача, запропоновано узгодити дату та час доставки пральної машини за адресою позивача. У подальшому керівництво магазину зверталося до позивача з цього питання у письмовій формі, проте звернення були проігноровані позивачем. 04.08.2006 року ОСОБА_2 звернувся до відділу у справах захисту прав споживачів у Криворізькому регіоні, 21.08.2006 року йому надано відповідь, у якій роз`яснено - оскільки пральна машина не має істотних недоліків та відремонтована, то вимоги про повернення коштів та товару є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Дану відповідь оскаржено позивачем до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, яким скаргу не задоволено та надано аналогічні роз`яснення. У 2007 році позивач звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до відповідача про повернення грошової суми, відшкодування збитків та моральної шкоди. Рішенням Саксаганського районного суду від 19.06.2008 року, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, у задоволенні позову відмовлено. Після чого 13.05.2009 року позивач звернувся до Європейського суду з прав людини, який 04.09.2014 року визнав заяву не прийнятною. Прохання відповідача щодо узгодження дати та часу доставки позивач ігнорував, у зв`язку з чим комісією магазину взято пральну машину на відповідальне зберігання з оплатою у розмірі 0,001% від вартості пральної машини. Також, листом від 23.10.2006 року позивача повідомлено про можливу реалізацію товару з покриттям за рахунок суми від продажу витрат, пов`язаних із зберіганням та реалізацією товару, якщо після спливу шести місяців після повідомлення споживача, він не з`явиться за товаром. Оскільки, позивач не виявив намір на протязі трьох років отримати пральну машину, 29.10.2009 року її реалізовано за ціною 460,83грн., як товар бувший у використанні. 07.10.2014 року до відповідача звернувся батько позивача ОСОБА_1 щодо повернення товару, але не мав документа, що дає право представляти інтереси сина. Після повторного звернення на підставі довіреності 01.12.2014 року, йому надано відповідь про реалізацію пральної машини та покриття збитків, понесених відповідачем на зберігання товару. Твердження позивача про відсутність доказів його повідомлення спростовуються листами від 12.09.2006 року, 23.10.2006 року (більшість листів не збереглася), листом Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 20.10.2006 року, також позивача повідомляли про необхідність забрати пральну машину під час розгляду справи в суді. Підстав для нарахування неустойки відповідно до ч.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» немає, оскільки пральна машина не перебувала на гарантійному обслуговуванні. Крім того, позовна давність до таких вимог складає 1 рік. Моральна шкода також не підлягає відшкодуванню, оскільки чинним законодавством у даному випадку не передбачена. Також, у запереченнях від 14.03.2019 року, відповідач щодо правомірності продажу пральної машини, пояснив, що позивач з 2005 по 2014рр. до відповідача не звертався, не зважаючи на те, що неодноразово повідомлявся про знаходження придбаної ним техніки у приміщенні магазину, де вона перебувала тривалий проміжок часу, залишена позивачем в магазині без законних на то підстав, тому була продана 29.10.2009 року (накладна №РР4236). 15.07.2010р. Центральною МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведено планову перевірку з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року з питань дотримання законодавства, жодних порушень стосовно реалізації даного товару не виявлено. Станом на день розгляду справи тривалість зберігання первинних документів скінчилася, тому надати їх можливості немає. Позивач своїми діями відмовився від права власності на пральну машину, а тому твердження, що відповідач розпорядився власністю позивача, безпідставні. Щодо невиконання договору постачання пральної машини, такого договору не існує. Строк позовної давності слід рахувати з 01.12.2014 року, з часу коли представник позивача дізнався про порушення прав позивача (а.с.108-110). Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши представників сторін, позивача, якого допитано в якості свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 придбав 07.07.2005 року у ТОВ «Універсалпромсервіс», в магазині «Фокстрот» (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, буд.№37, ідентифікаційний код юридичної особи 30363594) (а.с.85) пральну машину ТМ SAMSUNG R843GW, вартість якої склала 1819,10грн., що підтверджується видатковою накладною №ВФ-945 від 07.07.2005р. (а.с.58).

Пральну машину придбано за грошові кошти, отримані на підставі договору №KRH0RK00230572 від 07.07.2005 року, укладеного між ПриватБанк та позивачем (а.с.59-61).

Частиною 4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.06.2008 року у справі №2-2295/08 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Універсалпромсервіс» про захист прав споживачів, повернення грошової суми, відшкодування збитків та моральної шкоди (в уточненій редакції про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення вартості пральної машинки 1944,44грн., пені в сумі 136,08грн. та моральної шкоди 3000,00грн.) - установлено, що виробник взяв на себе гарантійні зобов`язання на 12 місяців, та гарантійне сервісне обслуговування протягом 36 місяців з дня продажу товару. Пральна машина поставлена відповідачу ТОВ «Пулінг» з сертифікатом відповідності від 29.03.2006 року (а.с.174).

Також, Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.06.2008 року встановлено, що 12.10.2005 року позивач звернувся до Криворізької філії ТОВ «Інтерсервіс» з приводу виявленого у машинки дефекту «не обертається барабан». В цей же день був виконаний ремонт машинки - поновлені контакти на двигуні. 22.05.2006 року позивач звернувся до КФ ТОВ «Інтерсервіс» в зв`язку з тим, що машинка знаходилася в неробочому стані. В той же день була встановлена причина несправності, а саме «вихід з ладу модуля управління». В той же день машинка була обстежена та виявлена причина виходу машинку з ладу - несправність модуля управління. У зв`язку з відсутністю цього комплектуючого вузла позивач був попереджений, що ремонт буде виконано на протязі п`яти днів з дня надходження модуля управління. Дана запчастина була отримана 19.06.2006 року, а 22.06.2006 року модуль управління був замінений, після чого машинка знаходилася в технічно справному стані. В період ремонту скарг на його тривалість позивач не подавав. 22.06.2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою провести заміну машинки або повернути сплачену суму. 26.06.2006 року відповідач відмовив позивачу у його вимогах пославшись на те, що позивач реалізував своє право, провівши безоплатне усунення виявлених недоліків. З липня 2006 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив організувати проведення експертизи. При цьому послався на те, що у машинка після трьох місяців після придбання вийшла з ладу і в неї був замінений модуль, а після заміни машинка з тим самим дефектом модуля знов вийшла з ладу. Також послався на те, що усунення повторної поломки знов проявляються ті самі ознаки поломки. Також послався на порушення строків ремонту машинки і визначив, що вважає недолік машинки суттєвим. Після звернення з претензією, за пропозицією відповідача дослідити машинку у іншому сервісному центрі, машинка була доставлена на прохання позивача у його присутності на обстеження до ПП «Домтехсервіс», де обстеження проведено не було і відповідач залишив машинку у сервісному центрі. При цьому будь-які документи про отримання від позивача машинки для проведення обстеження відповідачем складені не були. 28.07.2006 року пральна машинка за зверненням відповідача була обстежена КФ ТОВ «Інтерсервіс» і її технічний стан визначений як справний. Після цього обстеження пральна машинка знаходиться у магазині відповідача. 23.10.2006 року відповідач звертався до позивача с проханням забрати належну йому машинку. 26.10.2006 року відповідач для продовження гарантійного строку звернувся до позивача з проханням представити оригінал гарантійного талону. 04.08.2006 року позивач звернувся з заявою до відділу у справах захисту прав споживачів у Криворізькому регіоні, на яку йому 21.08.2006 року була надана відповідь (а.с.174, 174 зворот).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.06.2008 року, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, у задоволенні позову відмовлено (а.с.172-175). Рішення набрало законної сили 03.09.2008 року (а.с.176).

Цивільна справа №2-2295/08 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Універсалпромсервіс» про захист прав споживачів, повернення грошової суми, відшкодування збитків та моральної шкоди - знищена за минуванням строків давності ( а.с.34).

На звернення позивача до Європейського суду з прав людини, листом від 11.09.2014 року повідомлено, що його заяву, подану 13.05.2009 року та зареєстровану за №28070/09, розглянуто, суд прийняв рішення визнати заяву неприйнятною (а.с.69).

Також, встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.08.2019 року відкрито провадження за позовом до ТОВ «Універсалпромсервіс» щодо захисту прав споживачів, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.76, 158).

Листом відповідача за вих. №б/н від 01.12.2014 року на звернення представника позивача ОСОБА_1 щодо повернення пральної машини повідомлено, що відповідно до Акту від 03.08.2006 року пральну машину передано на відповідальне зберігання з оплатою у розмірі 0,001% від вартості товару за кожен день зберігання, що становило 1,82грн./день. 29.10.2009 року пральну машину ТМ SAMSUNG R843GW серійний номер НОМЕР_1 реалізовано за 460,83грн. Пральна машина перебувала на відповідальному зберіганні 1183 дні, вартість зберігання склала 2153,06грн. Вирученими коштами частково покрито витрати ТОВ «Універсалпромсервіс» на зберігання (а.с.62).

За заявою батька позивача ОСОБА_1 щодо притягнення до відповідальності невідомої особи, яка на думку заявника, у період часу з 2005 року до 2014 року, заподіяла йому значної майнової шкоди шляхом обману за відсутності ознак шахрайства - відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) №120150140750002718 від 16.09.2015 року (а.с.63).

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2017 року постанову слідчого від 29.09.2016 року про закриття кримінального провадження - скасовано (а.с.66-68).

Постановою слідчого Саксаганського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції Реутової Ю.М. від 06.03.2017 року ОСОБА_2 визнано в якості цивільного позивача в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120150140750002718 від 16.09.2015 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.192 ч.1 КК України (а.с.65).

Відомостей щодо стадії кримінального провадження №120150140750002718 від 16.09.2015 року станом на день розгляду справи - суду не надано.

Представником відповідача 18.01.2019 року подано письмову заяву про застосування строків позовної давності, який пропущено з огляду на те, що позивача повідомлено про реалізацію пральної машини 01.12.2014 року, тобто саме 01.12.2014 року він дізнався про нібито порушення його прав, а до суду звернувся 05.05.2018 року після спливу трирічного строку (01.12.2014 -01.12.2017 ) (а.с.90, 91).

Представник позивача зауважував проти пропуску строку позовної давності, посилаючись на перебування в зоні АТО з 31.08.2014 року по 03.09.2015 року, тобто вважає, що початок строку позовної давності слід рахувати з 03.09.2015 року.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.

Згідно із ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, посвідчення датовано 03.06.2015 року (а.с.9), тому суд вважає можливим поновити позивачу строк для звернення до суду з позовом.

Отже, спір між сторонами виник щодо постачання позивачу нової пральної машини ТМ SAMSUNG R843GW замість проданої відповідачем пральної машини, що була придбана позивачем 07.07.2005 року.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч.1 ст.6 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Аналогічні положення містить частини 1, 2 статті 678 ЦК України.

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:а) він взагалі не може бути усунутий;б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (п.12 ч.1 ст.1 Закону).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції у справі №2-2295/08, пральна машина ТМ SAMSUNG R843GW істотних недоліків не мала, станом на 22.06.2006 року перебувала у справному стані, що підтверджено актом перевірки №271599 від 28.07.2006 року, який досліджено судами під час розгляду справи (а.с.71 зворот).

Такого ж висновку дійшло Головне дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів за результатами проведення перевірки магазину «Фокстрот», спеціалістами якого не знайдено підстав для кваліфікації несправностей пральної машини як істотного недоліку товару. Листом №П-48 від 20.10.2006 року ОСОБА_2 повідомлено, що його пральна машина на день складення листа знаходиться на збереженні в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Для її доставки йому необхідно узгодити дату та час з керівництвом магазину (а.с.87).

Отже, станом на 22.06.2006 року пральна машина ТМ SAMSUNG R843GW, придбана позивачем, істотних недоліків не мала та знаходилась у справному стані, що підтверджено належними та допустимими доказами. Натомість твердження позивача, що пральна машина не підлягала ремонту не підтверджено жодним доказом у розумінні ст.ст.77-80 ЦПК України.

Також, суд першої інстанції у справі №2-2295/08 дійшов висновку, що відповідачем проведено безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, оскільки під час другого ремонту запчастина доставлена 19.06.2006 року, ремонт закінчений 22.06.2006 року, позивач з таким строком погодився, з претензіями до відповідача не звертався (а.с.175, 176 зворот).

Суду не надано доказів звернення позивача до відповідача щодо повернення пральної машини з часу передачі її на зберігання до магазину 03.08.2006 року по день продажу товару 29.10.2009 року.

Натомість, повідомлення позивача ОСОБА_2 відповідачем ТОВ «Універсалпромсервіс» щодо з`ясування дати та часу доставки пральної машини, можливості її реалізації, якщо після спливу шести місяців після повідомлення споживача, він не з`явиться за товаром, - підтверджується листами надісланими рекомендованою поштою на адресу позивача: АДРЕСА_2 від 12.09.2006р., 23.10.2006р. (а.с.85, 86); листом Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів №П-48 від 20.10.2006 року (а.с.87).

Крім того, з рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.06.2008 року вбачається, що судом в судовому засіданні досліджено письмові докази: звернення відповідача до позивача 19.07.2006 року, відповідь відповідача на претензію позивача від 31.07.2006 року, відповідь ОСОБА_2 на звернення, лист позивачу від 12.09.2006 року (а.с.172-175). Також, з тексту рішення вбачається, що пральна машина на час розгляду справи перебувала у приміщенні магазину відповідача, тому суд вважає, що позивач, який приймав участь в судових засіданнях був обізнаний щодо місцезнаходження товару та можливості його отримання.

Відповідно до п.40 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року - у разі коли споживач не з`явився за одержанням відремонтованого товару у п`ятиденний термін з дня, визначеного у квитанції, виконавець повідомляє його про це письмово. По закінченні 5 місяців, протягом яких споживач з поважних причин не з`явився за одержанням відремонтованого товару, виконавець надсилає споживачеві друге письмове повідомлення. Через 6 місяців з дня, визначеного у квитанції, товар підлягає реалізації. За рахунок виручених від продажу такого товару коштів виконавець покриває витрати на його реалізацію та зберігання, решта коштів в установленому порядку спрямовується на депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса на ім`я споживача.

Відповідач повідомив позивача 23.10.2006 року про можливість передачі належного йому товару, пральної машини ТМ SAMSUNG R843GW, яка перебуває у справному стані в магазині «Фокстрот» по пр. Миру, 37 (листи повідомлення від 31.07.2006 року, 12.09.2006 року) та роз`яснено щодо можливості застосування п.40 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року, у разі, якщо позивач не з`явиться та не прийме товар протягом строку встановленого в п.40 Порядку (а.с.86).

З накладної №РР4236 від 29.10.2009 року, вбачається, що пральну машину ТМ SAMSUNG R843GW продано за 460,83грн. (а.с.127, 128).

Продаж пральної машини відбувся після спливу трьох років з часу надсилання повідомлення та через рік після розгляду спору, що виник між сторонами судом касаційної інстанції, тому суд вважає, що відповідачем дотримано строки, встановлені п.40 Порядку.

За рахунок продажу пральної машини відповідачем частково покрито вартість знаходження техніки на відповідальному зберіганні 1183 дні, вартість зберігання 2153,06грн. (відповідно до Акту від 03.08.2006 року пральну машину передано на відповідальне зберігання з оплатою у розмірі 0,001%) , що вбачається з відповіді відповідача на звернення представника позивача ОСОБА_1 (а.с.52).

Акт від 03.08.2006 року про передачу пральної машини на відповідальне зберігання з оплатою у розмірі 0,001% суду не надано. Первинні документи щодо господарської операції з продажу пральної машини ТМ SAMSUNG R843GW не збереглися, у зв`язку з закінченням терміну позовної давності на підставі п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

Разом із цим, з акту №2069/230/30363594 від 15.07.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Універсалпромсервіс» (код ЄДРПОУ 30363594) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р. вбачається, що виявлені порушення не стосуються реалізації даного товару (а.с.111-126).

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_2 , суду пояснив, що купівлею пральної машинки займався особисто. Техніку придбано в кредит, який ним виплачено. Перший раз вийшов з ладу модуль управління, поломку усунуто майстром вдома в день приїзду. Вдруге через півроку знову виникли проблеми з модулем управління, сказали чекати два тижні. Він почав телефонувати, його перенаправляли до сервісного центру, пояснили, що треба чекати місяць, тиждень, два тижні. Через тиждень після ремонту пральна машина знову зламалася. Звертався до управляючою магазином, просив повернути гроші або нову машинку. Відповідач ввів в оману, зазначивши як причину поламки вихід з ладу барабану, і перший, і другий раз причиною поламки був модуль управління. Потім він звернувся до магазину щодо проведення незалежної експертизи, спочатку погодилися, потім сказали, що експертиза в м. Київ, запропонували звернутися до іншого сервісного центру. Магазин привіз машинку до сервісного центру на вул. Тинка, однак представника магазину не було. Майстер сказав, що машинку не відремонтують, треба звертатися на завод-виробник. Після цього дзвінків не було, звернувся до суду, просив замінити на товар належної якості, звертався до керуючої. Коли пройшла вся процедура, звернувся до магазину, сказали, що є якась машинка, але питання до ОСОБА_4 (завідувач магазина). Магазин забрав пральну машинку, повинен повернути. У попередніх судах з`ясувалося, що пральну машину придбано не на заводі, а у якогось ПП, сертифікати якісь сумнівні були.

Проте, суд не бере до уваги твердження позивача щодо звернення до магазину та відмови видати йому пральну машину, оскільки позивачем не надано жодного листа до відповідача щодо з`ясування місцезнаходження пральної машини та повернення її покупцю, позивач звернувся до відповідача тільки після отримання результату розгляду його заяви до Європейського суду з прав людини, що свідчить про обізнаність позивача щодо місця знаходження пральної машини та відсутність наміру позивача забрати пральну машину через впевненість у вирішенні спору на його користь.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання своїх обов`язків.

А тому, з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача поставити позивачу нову пральну машину, оскільки позивач відмовився від отримання товару, а відповідач звільняється від відповідальності через відсутність його вини.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій відповідно до ст.8 п.9 Закону України «Про захист прав споживачів» 19919,15 грн. суд виходить з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції 19919,15грн., які розраховуються від вартості пральної машинки за три роки 1819,10х1%х 365х3= 19919,15грн., де 365 - кількість днів в році, 3 - кількість років, термін позовної давності.

Пунктом 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Отже, нарахування штрафних санкцій у вигляді неустойки передбачено за затримку виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та затримку усунення недоліків товару понад установлений строк (чотирнадцять днів), проте спір, що виник між сторонами не стосується гарантійного обслуговування пральної машини, тому дана вимога позивачем не доведена та задоволенню не підлягає.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ст.22 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, у даному випадку, є похідними від вимоги про зобов`язання вчинити певні дії , яка, як зазначено вище, задоволенню не підлягає, тому суд також відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог. Тим більше, відшкодування моральної шкоди у даному випадку законом не передбачено.

З урахуванням викладеного вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, - товар, придбаний позивачем станом на 22.06.2006 року не містив істотних недоліків, проданий відповідачем після спливу трьох років з часу взяття на зберігання, правові підстави для постачання позивачу нової пральної машини відсутні, тому суд відмовляє в позові.

При зверненні до суду позивача звільнено від сплати судового збору, з урахуванням відмови у задоволенні позову та неподанням відповідачем розрахунку судових витрат, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.257, 261, 678 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс» про захист прав споживача, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 20 листопада 2019 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалпромсервіс», юридична адреса: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 37.

Суддя: Н. Ю. Вікторович