Ухвала суду № 85812729, 20.11.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15492/18

Провадження № 6/200/241/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» листопада 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого-судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Яковенко А.С.

за участю представника заявника: Задніпряного ОСОБА_1 О.

представника стягувача: Саюка П.І.

державного виконавця: Семенкової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г., Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптилат» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» 20 вересня 2018 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вказаною заявою.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, а саме в тексті виконавчого листа не відтворена дослівно резолютивна частина рішення міжнародного комерційного арбітражного суду від 27.06.2007 року, а також у виконавчому листі не зазначено гривневий еквівалент боргу; виконавчий лист виданий за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; процедура примусового виконання органами Державної виконавчої служби України рішення зобов`язального характеру не передбачена Законом України «Про виконавче провадження»; виконавчий лист видано помилково на виконання рішення комерційного арбітражу, який не є Судом Договірної Сторони в розумінні Договору між Україною та Латвійською Республікою «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах»; рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, є рішенням немайнового характеру, та не може бути виконано без участі боржника.

З огляду на викладене, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 04.02.2019 року, заявник просить суд:

- визнати виконавчий лист № 2к-2/10, виданий 18.12.2014 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська про «зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вініл» (49057, м.Дніпропетровська, вул.Героїв Сталінграда 174, р/р НОМЕР_1 в ГІУМБ, МФО 305813, код 25513976) оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптилат» (Мейстрау-1, Юрмала, L.V-2011, Латвія) 107104 євро вартості поставленого, але не оплаченого товару, 39094,41 евро штраф у розмірі 0,1% від несплаченої суми боргу, 8586,35 евро – 3% річних від простроченої суми, 8519,35 евро понесених витрат при сплаті арбітражного збору, а всього 163 304,11 евро» таким, що не підлягає виконанню;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. та/або Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 48199893.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г., Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптилат» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. До розгляду справи зупинено виконання (стягнення) за виконавчим листом № 2к-2/10, виданим 18.12.2014 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська, та заборонено Головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г., будь-якому іншому державному виконавцю, ПАТ «ПУМБ», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», іншим будь-яким банківським установам вчиняти будь-які дії щодо примусового виконання за виконавчим провадженням № 48199893, зокрема, але не виключно: накладати арешти на нерухоме, рухоме майно, рахунки ТОВ «Вініл», зупиняти видаткові операції за рахунками ТОВ «ВІНІЛ», виконувати примусове списання грошових коштів та/або валютних цінностей з рахунків ТОВ «ВІНІЛ» на підставі виконавчого листа №2к-2/10 від 18.12.2014 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року залишено без задоволення заяви представника заявника про залишення заяви без розгляду.

В судовому засіданні представник заявника свої вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Оптилат» у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, та зазначив, що виконавчий лист за даною справою було видано не помилково, а у встановленому законом порядку. Заява ТОВ «Вініл» є надуманою, безпідставною та спрямованою на затягування виконання рішення суду.

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки обставини на які посилається заявник не відповідають дійсності.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 року надано дозвіл на виконання Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №314у/2006 від 27 червня 2007 року щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл» (49057 м. Дніпропетровськ вул. Героїв Сталінграду,174 р/р НОМЕР_1 в ПУМБ МФО 305813 код ОКПО 25513976) оплатити Товариству із обмеженою відповідальністю «ОПТИЛАТ» (Мейстрау-1, Юрмала, L.V.-2011, Латвія) 107 104 євро - вартість поставленого, але не оплаченого товару, 39 094,41 євро - штраф у розмірі 0,1 % від несплаченої суми боргу, 8 586,35 євро - три проценти річних від простроченої суми, 8 519,35 євро понесених витрат по сплаті арбітражного збору, а всього - 163 304,11 євро.

18 грудня 2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист про зобов`язання ТОВ «Вініл» оплатити ТОВ «ОПТИЛАТ» 163 304, 11 євро.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2015 року ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року залишено без змін.

21 липня 2015 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міхіною О. І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа.

Директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Воробйовим О.В. 19.02.2018 року винесено постанову про передачу виконавчого провадження з відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

23 лютого 2018 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міхіною О. І. було винесено постанову про передачу виконавчого провадження.

06 березня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренком Р.Г. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 48199893 з примусового виконання виконавчого листа № 2к-2/10, виданого 18.12.2014 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернуто увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).

Суд не може взяти до уваги доводи заявника про те, що виконавчий лист не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, а саме в тексті виконавчого листа не відтворена дослівно резолютивна частина рішення міжнародного комерційного арбітражного суду від 27.06.2007 року, а також у виконавчому листі не зазначено гривневий еквівалент боргу, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 398 ЦПК України (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст. 368 ЦПК України (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вивчивши зміст виконавчого листа № 2к-2/10 від 18.12.2014 року, суд прийшов до висновку, що він відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а отже порушень закону при його видачі не вбачається. Крім того, підстави, вказані заявником, а саме - не відтворення дослівно резолютивної частини рішення міжнародного комерційного арбітражного суду від 27.06.2007 року, та не зазначення гривневого еквіваленту боргу – не передбачені чинним законодавством в якості підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно доводів заявника про те, що виконавчий лист виданий за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню, та що процедура примусового виконання органами Державної виконавчої служби України рішення зобов`язального характеру не передбачена Законом України «Про виконавче провадження», суд звертає увагу, що Відповідно до статті 48 Договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, підписаного 23 травня 1995 року, ратифікованого 22 листопада 1995 року та який набрав чинності 12 липня 1996 року, Порядок виконання регулюється законодавством Договірної Сторони, на території якої повинно бути здійснене виконання.

Згідно з пунктом 2 частини другою статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов`язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Отже, державний виконавець, при вчиненні примусового виконання рішення іноземного суду та у відповідності до Глави 7 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21 квітня 1999 року зі змінами, яка діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), відкрив виконавче провадження правомірно, що відповідає діючому законодавству України, здійснив всі належні йому дії саме з примусового виконання рішення, що носить зобов`язальний характер, оскільки сума зобов`язання за виконавчим листом становить більше трьох мільйонів гривень в перерахунку з іноземної валюти зобов`язання євро.

Вказана позиція висловлена також Верховним Судом у постанові від 09 серпня 2018 року в цивільній справі № 200/15951/15-ц за скаргою ТОВ «Вініл» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Міхіної О. І.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи заявника про те, що виконавчий лист видано помилково на виконання рішення комерційного арбітражу, який не є Судом Договірної Сторони в розумінні Договору між Україною та Латвійською Республікою «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах», також не можуть служити підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки судами при вирішенні питання про надання дозволу на виконання Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №314у/2006 від 27 червня 2007 року досліджувались підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення і наявність таких не встановлено. Доводи ж заявника у цій частині, на думку суду, свідчать про намагання піддати сумніву саме законність ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 року, що є неприпустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України.

Доводи заявника про те,що рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, є рішенням немайнового характеру, та не може бути виконано без участі боржника, стосуються саме особливостей виконавчого провадження та не можуть розглядатися у розумінні ст. 432 ЦПК України як підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у задоволенні вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Вимоги заявника щодо зобов`язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. та/або Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 48199893 – також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у задоволенні вимог заявника слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл», заінтересовані особи: Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г., Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптилат» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску