Рішення № 85812318, 21.11.2019, Оболонський районний суд міста Києва

21.11.2019 Справа № 756/7419/18

Справа ун. № 756/7419/18

пр.№2/756/1246/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Пляса Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», третя особа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В

У червні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», третя особа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що неюта ЗАТ «Сведбанк Інвест» (в подальшому ПАТ «ОМЕГА БАНК») було укладено кредитні договори № 726-Ф від 07.11.2006 року та № 1168-Ф від 09.04.08 року, з умовою повернення отриманих коштів не пізніше 08 квітня 2028 року.

За кредитним договором № 726-Ф від 07.11.2006 року отримано кредит в сумі 280 000 доларів США, за кредитним договором № 1168-Ф від 09.04.08 року - 567 100 доларів США, загалом 847 100 доларів США.

В забезпечення зобов`язань позичальника, за кредитними договорами в іпотеку було передано майно:

За кредитним договором №726-Ф від 07.11.2006 року :

-квартира майнового поручителя ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-квартира майнового поручителя ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

За кредитним договором № 1168-Ф від 9 квітня 2008 року:

-квартира позичальника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

З метою погашення заборгованості ОСОБА_1 7 червня 2011 року за обома кредитними договорами Відповідачем було укладено Договори про задоволення вимог іпотекодержателя:

-Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя від 07.06.2011 року, укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 , умови договору містять посилання на той факт, що заборгованість по кредитному договору 726-Ф/ІП-5 погашена за рахунок продажу кв. АДРЕСА_4 вартістю 1 693 500 грн. (заборгованість за договором № 726-Ф в сумі 1 674 883,83 грн. ) та за зазначеними умовами договору в п.11,сторони домовились, що з моменту укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна вважати, що усі зобов`язання за кредитним договором, в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших необхідних платежів, виконані в повній мірі та належним чином.

- Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя від 7.06.2011 року, укладений між банком та ОСОБА_1 , що заборгованість за кредитним договором № 1168-Ф від 09.04.08 року погашена за рахунок продажу АДРЕСА_3 , вартістю 1 669 600 грн. (заборгованість за кредитом № 1168-Ф - 3 794 019,40 грн. ) та за зазначеними умовами договору в п.12 сторони домовились, що з моменту укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна вважати, що усі зобов`язання за кредитним договором, в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших необхідних платежів, виконані в повній мірі та належним чином.

А залишок по кредитному договору в сумі 146 617,38 доларів США, що в гривневу еквіваленті станом на 07.06.2011 року становить 1 168 540.52 грн. (курс по 7.97 за 1 долар США) погашено за рахунок продажу квартири майнового поручителя в сумі 1 319 900,00 грн., що підтверджує Договір - купівлі продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 1 319 900,00 грн., яка належала ОСОБА_3 від 07.06.2011 року

Згідно п. 5 Договору купівлі - продажу квартири майнового поручителя ОСОБА_1 , ОСОБА_3 кошти від продажу квартири ОСОБА_3 було перераховано ТОВ «Екторнет Україна І» на поточний рахунок фізичної особи № НОМЕР_1 в ПАТ «Сведбанк», які в подальшому було списано на погашення заборгованості за обома кредитами ОСОБА_1 № 726 - Ф від 07.11.2006 та № 1168-Ф від 09.04.2008 року, оскільки ОСОБА_3 виступала майновим поручителем за всіма зобов`язаннями ОСОБА_1 , та кошти в різниці від погашення залишку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 по кредитному договору № 726- Ф та вартості продажу квартири майновий поручитель ОСОБА_3 , не отримувала.

Позивач зазначає, що у неї відсутнє анулювання (прощення) боргу за кредитором, що в свою чергу, не утворює бази оподаткування.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі сума не збільшує дохід платника податку.

Відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки залишок боргу за кредитним договором було погашено за рахунок продажу майна та не було анульовано банком.

Дії ПАТ «Омега Банк», щодо подання інформації до ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві про анулювання заборгованості позивача, невірне визначення сум та способів погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами та зазначення про отримання внаслідок цього Позивачем доходу у вигляді додаткового блага - є протиправними.

Відповідач безпідставно включив до звіту форми 1ДФ інформацію, для подачі в податкову, в частині прощеного боргу ОСОБА_1 , що в свою чергу вказує на відсутність підстав складання і включення до звіту суми 2 052 095.28 нібито прощеного боргу.

За таких обставин позивач просив:

-визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК», щодо подання інформації до ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві про анулювання заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами № 726-Ф від 07.11.2006 року та № 1168-Ф від 09.04.08 року, укладеними між ОСОБА_1 , та ЗАТ «Сведбанк Інвест» та отримання внаслідок цього ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага;

-зобов`язати Публічне акціонерне товариство «ОМЕГА БАНК» подати уточнення до звіту форми 1ДФ до ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві шляхом виключення відомостей щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), в сумі 2 052 095.28 нібито прощеного боргу;

-стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Відповідач надав суду Відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в Окружному адміністративному суді м. Києва, знаходилася справа щодо оскарження податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Разом з Відзивом на позовну заяву Відповідачем до суду надано копію Витягу № 8 з Протоколу №17-2011 Засідання правління АТ «Сведбанк» (публічне) від 18 травня 2011 року, в якому, як зазначає Відповідач, Правлінням банку прийнято рішення про погашення заборгованості ОСОБА_1 шляхом задоволення вимог іпотекодержателя, не погашена частина боргу була списана за рахунок створених банком спеціальних резервів, джерелом яких був прибуток Банку. Право Банку на стягнення нарахованої та несплаченої пені за несвоєчасне виконання зобов`язань не застосовувалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено кредитні договори № 726-Ф від 07.11.2006 року та № 1168-Ф від 09.04.08 року.

З метою погашення заборгованості Позивача за обома кредитними договорами Відповідачем 7 червня 2011 було укладено Договори про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до умов Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.06.2011 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 , грошові кошті отримані від продажу майна квартири АДРЕСА_4 вартістю 1 693 500 грн. Спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором 726-Ф/ІП-5, що складала 1 674 883,83 грн.

п.11 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.06.2011 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 , визначено, сторони домовились, що з моменту укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна вважати, що усі зобов`язання за кредитним договором, в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших необхідних платежів, виконані в повній мірі та належним чином.

Згідно Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя від 07.06.2011 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором № 1168-Ф від 09.04.08 року погашена за рахунок продажу АДРЕСА_3 , вартістю 1 669 600 грн. (заборгованість за кредитом № 1168-Ф - 3 794 019,40 грн. ) та за зазначеними умовами договору в п.12 сторони домовились, що з моменту укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна вважати, що усі зобов`язання за кредитним договором, в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших необхідних платежів, виконані в повній мірі та належним чином.

Розділу ІІІ копії Витягу № 8 з Протоколу №17-2011 (україномовна частина тексту) Засідання правління АТ «Сведбанк» (публічне) від 18 травня 2011 року містить погодження Кредитного комітету від 13.05.2011 в частині умов погашення заборгованості позичальників:

За яким ОСОБА_1 :

1)За кредитним договором № 726 від 07.11.2006 року:

1.1.Надати дозвіл на продаж предмета іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 62,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 , третій особі - ТОВ «Екторнет Україна І», за умови, що ціна продажу даної квартири буде не менше ніж 1 319 900,00 грн. та кошти від продажу даної квартири будуть розподілені наступним чином :

-В першу чергу буде здійснено погашення заборгованості за Кредитним договором 726-Ф від 07.11.2006 року в сумі, яка разом із сумою грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_4 , буде відповідати загальній сумі заборгованості без пені за Кредитним договором 726-Ф від 07.11.2006 року на дату укладання договорів купівлі- продажу:

-Залишок коштів, отриманих іпотекодавцем ( ОСОБА_3 ) від продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; направити на погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором№1168-Ф від 09.04.2008 року, у тому числі комісії банку за заняття готівкових коштів»

Витягом № 8 з Протоколу №17-2011 Засідання правління АТ «Сведбанк» (публічне) від 18 травня 2011 року встановлено черговість відшкодування витрат Банку, а саме: оплата податку на доходи фізичних осіб, оплата основного боргу, оплата нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом в 2011 році, оплата нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом в 2010 році, оплата нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом в 2009 році, оплата нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом в 2008 році.

Отже, засіданням Правління банку (Відповідача) прийнято рішення, про продаж третьої заставної квартири та погашення за рахунок отриманих коштів залишку по двом кредитам Позивача.

Згідно Договору купівлі - продажу квартири майнового поручителя ОСОБА_1 , ОСОБА_3 кошти від продажу квартири ОСОБА_3 було перераховано ТОВ «Екторнет Україна І» на поточний рахунок фізичної особи № НОМЕР_1 в ПАТ «Сведбанк», які в подальшому було списано на погашення заборгованості за обома кредитами ОСОБА_1 № 726 - Ф від 07.11.2006 та № 1168-Ф від 09.04.2008 року, оскільки ОСОБА_3 виступала майновим поручителем за всіма зобов`язаннями ОСОБА_1 , та кошти в різниці від погашення залишку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 по кредитному договору № 726- Ф та вартості продажу квартири майновий поручитель ОСОБА_3 , не отримувала.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва № 826/7853/14 від 5 жовтня 2015 року, встановлено і зазначено, що заборгованість за кредитнім договором №1168-Ф від 9 квітня 2008 року погашена за рахунок предмету іпотеки, шляхом її продажу, а саме: квартири АДРЕСА_5 , яка належала ОСОБА_1 , що підтверджує договір про задоволення вимог Іпотекодержателя від 07.06.2011 року на суму 1 669 600, 00 грн.

Також Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 826/7853/14 встановлено і зазначено в Постанові від 05.10.15 року, що продана квартира майнового поручителя ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 1 319 900,00 грн. на виконання зобов`язання позивача, ОСОБА_1 , за кредитними договорами.

Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили.

Відповідач доказів на підтвердження правомірності свої дій не надав, лише послався на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №826/7853/14, що винесена в рамках іншого предмету спору, та в рамках якого оцінка діям ПАТ «Омега- Банк» з приводу правильності подання інформації до Податкових органів щодо анулювання (прощення) боргу Позивачеві - не надавалась.

Представником третьої особи, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в судовому засіданні підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно, анулювання (прощення) боргу не відбувалося, не утворилося бази оподаткування.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі сума не збільшує дохід платника податку.

Відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, оскільки залишок боргу за кредитним договором було погашено за рахунок продажу майна та не було анульовано банком.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно частини 4, 6 статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

У Позивача відсутнє анулювання (прощення) боргу кредитором, що в свою чергу, не утворює бази оподаткування.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Відповідно до п.168.3 ст.168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Згідно з п.18.1 ст.18 ПК України встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18 ПК України обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку, передбаченого розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів покладений на податкового агента.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі в сумі 1762грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1045 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 14, 18, 164, 168 Податкового кодексу України, 141, 259, 263,264 Цивільно-процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», третя особа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК», щодо подання інформації до ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві про анулювання заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами № 726-Ф від 07.11.2006 року та № 1168-Ф від 09.04.08 року, укладеними між ОСОБА_1 , та ЗАТ «Сведбанк Інвест» та отримання внаслідок цього ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага;

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «ОМЕГА БАНК» подати уточнення до звіту форми 1ДФ до ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві шляхом виключення відомостей щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), в сумі 2 052 095.28 нібито прощеного боргу;

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.М.Луценко