Вирок № 85811832, 22.11.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

№709/2429/18

1-кп/707/177/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Тептюка Є.П.

суддів Морозова В.В.

Соколишиної Л.Б.

при секретарі Федоровій Л.С.

з участю прокурора Степанок О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Зеленого Ю.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12018250280000600 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дочку, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 , 27.09.2018 року, близько 20 год, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , умисно, скоїв вбивство ОСОБА_3 за наступних обставин.

ОСОБА_1 , 27.09.2018 року, близько 20 год, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , в ході конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_3 , який виник на ґрунті триваючих особистих неприязних відносин, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії та можливість настання тяжких наслідків наніс останньому численні удари кулаками та ногами в ділянку голови, шиї, грудної клітки та черевної порожнини, розуміючи при цьому, що своїми діями, а саме такою кількістю ударів у життєво-важливі органи особи похилого віку, завдає потерпілому сильний фізичний біль і можливість настання смерті останнього.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-8-02\245 від 28.09.2018 року тілесні ушкодження у виді:

травма голови з крововиливами на м`яких покривах черепа, під м`які мозкові оболонки, забійними ранами, саднами, синцями голови, крововиливами під оболонку лівого ока, травматичним ушкодженням зуба на верхній щелепі:

травма грудної клітки з двобічними переломами ребер ( 2-го. 3-го. 4-го. 5-го. 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го ребер справа; 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9- го, 10-го ребер зліва) переломом грудини з ушкодженням лівої легені, крововиливами в серцеву сорочку, серце, діафрагму;

травма органів черевної порожнини з ушкодженням печінки, крововиливом в брижу кишківника;

травма шиї з переломом під`язикової кістки, крововиливом в м`язи шиї:

садно, синець лівої кисті, синці обох передпліч.

Травма голови, шиї, грудної клітки, органів черевної порожнини є компонентами поєднаної тупої травми, у зв`язку з небезпекою для життя відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень; садно, синець лівої кисті, синці обох передпліч носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Від протиправних дій ОСОБА_1 у виді умисного нанесення тілесних ушкоджень, а саме: від тупої поєднаної травми голови, шиї, грудної клітки, органів черевної порожнини, що ускладнилась шоком, настала смерть потерпілого ОСОБА_3 .

Дії ОСОБА_1 які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показів обвинуваченого, потерпілої, свідків, та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні документах і відтворених у судовому засіданні відеозаписах слідчих дій.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав частково і зазначив, що того дня він поїхав на біржу, щоб працевлаштуватись. Він нервував. Коли повернувся додому, почався скандал з батьком. Той став відправляти сина за пляшкою і наказав позичити кошти, а він потім віддасть. Така ситуація відбувалась неодноразово. Обвинувачений був схвильованим, оскільки не було роботи. Попросив батька не чіпати його, а той став нецензурно висловлюватися в його бік і кинувся на нього з табуретом, який обвинувачений вихопив і зав`язалася бійка. Батько схопив ножа і став махати їм. Обвинуваченому не було куди діватися. Далі він тільки пам`ятає, що замахнувся табуретом і вже прийшов «у себе», коли був у ОСОБА_4 . У друга обвинувачений не вживав горілку. Всі події обвинувачений не пам`ятає, як і чому він сказав ОСОБА_4, що вбив батька також не пам`ятає. Обвинувачений заперечує покази свідків, що батько був слабким. На останньому слові обвинувачений зазначив, що того дня він не був під дією алкогольних напоїв, проте йому прикро за те, що сталось. І якби він не захищався, батько йому наніс би ножові удари. Обвинувачений не заперечує, що він вбив свого батька, але вважає, що причиною того, що він скоїв це вбивство було триваюче негативне відношення батька до нього та його поведінка під час конфлікту.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, його вина повністю стверджується наступними, зібраними в ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що 27.02.2018 року ОСОБА_5 їздив на біржу і вона позичала у сусідки гроші для нього. Ввечері він прийшов до сусідки і сказав, що гроші їй не поверне. Коли потерпіла прийшла додому і спитала у чоловіка де ОСОБА_5 , він відповів що не знає, тоді потерпіла пішла до доньки у двір, а чоловіку сказала, щоб відпочивав. Коли ОСОБА_2 прийшла до дочки, згодом прийшов ОСОБА_5 , якому потерпіла сказала, щоб той не займав батька, бо вони разом вживали алкогольні напої і сварилися. ОСОБА_5 не зачіпав потерпілу і заступався за неї. Того дня потерпілий не вживав спиртні напої, і чи він розпивав алкоголь з сином ОСОБА_2 невідомо. О 06:00 годині ранку потерпіла повернулась додому, і побачила, що чоловік лежить на подвір`ї біля будинку, головою донизу. Він вже не дихав, був побитий і у крові. Син з батьком постійно сварились. Батько зачіпав сина, через те, що той не на роботі. Потерпіла зателефонувала до ОСОБА_6 , а та вже до поліції. ОСОБА_7 вдома не було. Він був у ОСОБА_8 вживав алкогольні напої не часто. Чоловік (померлий) був старий, але в руках сильний, і часто бив дружину та дітей. Загиблий був агресивним, брав до рук ножа або кочергу і погрожував. Ще погрожував підірвати будинок. Його часто забирали до поліції. Крім того, чоловік часто кидався з ножем на сина. Разом з тим потерпіла пояснила, що потерпілий був вже фізично слабим і значного опору чинити не міг. Просила суд суворо сина не карати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 28.09.2018 року їй зателефонував чоловік з м. Київа і повідомив про те, що сталось. Вона приїхала до с. Скородистик. Обставини події вона не бачила і тільки заспокоювала матір. Про події свідку відомо зі слів матері. ОСОБА_5 часто сварився з батьком. Вони разом вживали алкогольні напої. Батько провокував ОСОБА_7 , був неадекватним, як і той. Батько бив їх, наказував ременем і зловживав алкогольними напоями. Брат бив батька, хоча той уже був старий та слабий однак зачіпав сина, але в останній час фізично був вже набагато слабкіший за ОСОБА_7 . В те, що батько кинувся на ОСОБА_7 свідок у це не вірить, так як стан його здоров`я був дуже поганий і він вже ледь пересувався з ціпком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що події відбувалися приблизно восени 2018 року. Він з друзями був на природі. Ввечері до нього прийшов обвинувачений він був схвильований, приніс з собою пляшку горілки, яку вони вжили разом. ОСОБА_1 повідомив йому, що вбив батька, на що він йому порекомендував піти до поліції, і тоді йому дадуть менше покарання. Вранці до них приїхали і забрали ОСОБА_7 , який був у стані алкогольного сп`яніння.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона сусідка обвинуваченого, самих подій вона не бачила, але може стверджувати, що ОСОБА_11 як вживає алкогольні напої стає неадекватним. За півтора місяці до події він вже бив батька, оскільки той був слабким і сам ходити не міг, лише іноді з паличкою виходив посидіти на вулиці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він сусід обвинуваченого, подій він не бачив, але охарактеризувати ОСОБА_13 може з позитивної сторони, як гарну людину, але коли тверезий.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що сусід обвинуваченого. Він знає, що в сина та батька ОСОБА_15 часто були конфлікти, в ході яких вони билися. До них часто приїжджала поліція. Потерпілого він бачив незадовго до смерті і той був уже дуже слабким.

Отже фактично показами свідка ОСОБА_4 , які були послідовними на стадії досудового і судового слідства, підтверджуються викривальні покази обвинуваченого, який підтвердив, що вбив батька.

Покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 суд не оцінює з точки зору підтвердження або спростування вини ОСОБА_1 , оскільки вказані свідки не були очевидцями події і не спілкувалися з ОСОБА_1 , після бійки, однак суд приймає до уваги дані покази при з`ясуванні мотиву та мети, які спровокували ОСОБА_1 до неправомірних дій.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам свідків, суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав свідка. Свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані свідками добровільно, без будь-якого тиску або примусу, однак під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Судом безпосередньо у судовому засіданні, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого, наступні документи ( спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин):

протокол огляду місця події від 28.09.2018 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , і вилучено: біологічні зразки з трупа чоловічої статі, папілярні сліди пальців та долонь рук трупа, табуретку, чоловіче взуття, спортивні штани, спортивну кофту, тряпку жовтого кольору, курточку, змиви речовин бурого кольору та зіскреби речовин бурого кольору (Т.1, а.с. 116-139). Огляду місця події передувала письмова згода на дану слідчу дію - ОСОБА_2 від 28.09.2018 року (Т.1, а.с. 115);

фототаблиця до протоколу огляду місця події від 28.09.2018 року, на якій зображено місце виявлення трупа, положення трупа, наявні на тілі трупа ушкодження, знайдений одяг та плями бурого кольору на речах і предметах (Т.1, а.с. 142-150);

висновок експерта №05-8-02/245 від 28.09.2018 року, відповідно до якого під час дослідження трупа ОСОБА_3 виявлено, що смерть останнього настала від тупої поєднаної травми голови, шиї, грудної клітки, органів черевної порожнини, що ускладнилась шоком. Враховуючи вираженість трупних змін (трупне задубіння виражене добре, трупні плями відновлюють своє забарвлення через 20 хвилин), смерть ОСОБА_3 настала за 16-24 години до проведення експертизи трупа. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: травма голови з крововиливами на м`яких покривах черепа, під м`які мозкові оболонки, забійними ранами, саднами, синцями голови, крововиливами під оболонку лівого ока, травматичним ушкодженням зуба на верхній щелепі; травма грудної клітки з двобічними переломами ребер ( 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го,10-го ребер справа; 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го ребер зліва), переломом грудини, ушкодженням лівої легені, крововиливами в серцеву сорочку, серце, діафрагму; травма органів черевної порожнини з ушкодженням печінки, крововиливом в брижу кишківника; травма шиї з переломом під`язикової кістки, крововиливом в м`язи шиї; садно, синець лівої кисті, синці обох передпліч. Всі ушкодження на тілі ОСОБА_3 виникли від дії тупих твердих предметів до настання смерті, що підтверджується наявністю ознак прижиттєвості ушкоджень. Травма голови, шиї, грудної клітки, органів черевної порожнини є компонентами поєднаної тупої травми, в зв`язку з небезпекою для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень; садно, синець лівої кисті, синці обох передпліч - носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження виникли в короткий проміж часу одне від одного, за десятки хвилин до настання смерті. Чисельність, характер, локалізація, тяжкість ушкоджень виключають можливість їх заподіяння власною рукою потерпілого. Після отримання всіх тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , експерт не виключає можливість, збереження здатності потерпілого до активних дій, за умови перебування його в свідомості. Об`єктивних судово-медичних даних, які свідчили про ознаки активного чи пасивного переміщення потерпілого ОСОБА_3 після заподіяння йому ушкоджень, ознак зміни розташування та пози трупа після настання смерті - не виявлено. Садно, синець лівої кисті, синці обох передпліч потерпілого ОСОБА_3 виникли незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмета чи предметів і можуть бути наслідком боротьби чи самооборони. Виключена можливість, виникнення всіх тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 від «падіння з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом о твердий тупий предмет, або ударом о площину». В крові трупа ОСОБА_3 спирти не виявлено (Т.1, а.с. 153-156);

протокол огляду місця події від 28.09.2019 року, згідно якого в приміщенні моргу оглянуто труп ОСОБА_3 і вилучено одяг з трупа (Т.1, а.с. 157-161);

В матеріалах кримінального провадження міститься диск з відеозаписом слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 від 01.10.2018 року (Т.1, а.с.181) в ході якого ОСОБА_1 детально показав за яких обставин та яким чином він вбив ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта №05-8-02/245/91д (Т.1, а.с. 219-222) локалізація та характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 могли виникнути за механізмом, часом та частковою локалізацією при обставинах вказаних ОСОБА_1 під час слідчого експерименту.

Також судом досліджено висновок експерта №05-1-08/261 від 07.11.2018 року, згідно якого кров трупа ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на валянках на праву та ліву ноги (об`єкти №№1-3) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на футболці (об`єкти №№4,5,7) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на светрі (об`єкти №№8-10) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на кофті (об`єкти №№11,12) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на штанях (об`єкти №№14-16) знайдена кров людини та виявлений антигген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів, групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: Антиген А , виявлений в слідах крові людини на валянках на праву та ліву ноги, футболці, светрі, кофті, штанях міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном А з анти - В. Походження крові від трупа ОСОБА_17 підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (Т.1, а.с. 185-187);

висновок експерта №05-1-09/536 від 23.10.2018 року, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерелогічної системи АВО (Т.1, а.с. 194-195);

висновок експерта № 05-5-06/183 від 24.10.2018 року, відповідно до якого, згідно судово-медичної експертизи зразків крові проведеної у відділенні судово-медичної імунології група крові потерпілого ОСОБА_3 (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №05-1-09/510 від 04.10.2018 року).Згідно судово-медичної експертизи зразків крові проведеної у відділенні судово-медичної імунології група крові підозрюваного ОСОБА_1 (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №05-1-09/536 від 23.10.2018 року). При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілого ОСОБА_3 (об. 1,2) виявлено кров людини, ядровмісні епітеліальні клітини не виявлено. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати та групи крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що антиген А, виявлений в слідах крові у піднігтьовому вмісті зі зрізів нігтів з рук потерпілого ОСОБА_3 (об. 1,2), може походити від особи (осіб) з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається. Походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в нього була зовнішня кровотеча (Т.1, а.с. 190-191);

висновок експерта № 05-5-06/181 від 23.10.2018 року, відповідно до якого, при судово-медичній експертизі плям бурого кольору на табуретці (об. 1-4) виявлено кров людини, в об. 1,2, що належить особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген А, а в об. 1,2 і ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові та стать осіб, що проходять у справі, можна прийти до висновку, що кров на табуретці походить від чоловіка (чоловіків) з групою А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, в даному випадку походження крові від потерпілого ОСОБА_3 ймовірніше всього. Походження крові від підозрюваного ОСОБА_1 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в нього була зовнішня кровотеча (Т.1, а.с. 198-200);

висновок експерта №05-1-08/259 від 07.11.2018 року, згідно якого у слідах шкребку з труби опалення в кімнаті №1 (об`єкт №1) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.У слідах шкребку з шафи в кімнаті №1 (об`єкт №2) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на марлевому тампоні зі змивом з асфальтобетонного покриття біля трупу (об`єкт №3) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.У слідах на марлевому тампоні зі змивом з підлоги в кімнаті №1 (об`єкт №4) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів до групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: антиген А, виявлений в слідах крові людини зі шкребку з труби опалення в кімнаті №1, шкребку з шафи в кімнаті №1, на марлевому тампоні зі змивом з асфальтобетонного покриття біля трупу, марлевому тампоні зі змивом з підлоги в кімнаті №1 міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В. Походження крові від трупа ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається (Т.1, а.с. 203-205);

висновок експерта №05-1-08/263 від 07.11.2018 року, згідно якого у слідах на взутті - сліпонах на праву та ліву ноги (об`єкти №№1,2) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. У слідах на куртці зеленого кольору (об`єкт №3) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.У слідах на ганчірці господарчій (об`єкт №4) кров не знайдена. У слідах на кофті спортивній (об`єкти №5-7) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО; в об.№8 - знайдена кров, висловитись про видову належність якої неможливо із-за від`ємного результату з усіма використаними преципітуючими сироватками. У слідах на футболці (об`єкт №9) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО.

У слідах на штанях спортивних (об`єкти №№11-14) знайдена кров людини та виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів, групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: Антиген А , виявлений в слідах крові людини на взутті - сліпонах на праву та ліву ноги (об`єкти №№1,2), куртці зеленого кольору (об`єкт №3), кофті спортивній (об`єкти №5-7), футболці (об`єкт №9), штанях спортивних (об`єкти №№11-14) міг походити за рахунок крові особи(осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В. Походження крові від трупа ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 не виключається.

Висновки судово-медичних експертів імунологів №05-1-08/261 від 07.11.2018 року, №05-1-09/536 від 23.10.2018 року, № 05-5-06/183 від 24.10.2018 року, № 05-5-06/181 від 23.10.2018 року, №05-1-08/259 від 07.11.2018 року, №05-1-08/263 від 07.11.2018 року суд не оцінює як прямі докази, що підтверджують або спростовують вину обвинуваченого. Так, потерпілий та обвинувачений є близькими родичами, відповідно до чого мають однакову групу крові, внаслідок чого, виявлені на місці події плями крові людини можуть походити як від обвинуваченого так і від потерпілого. Однак суд оцінює дані висновки як непрямі докази, що виключають участь невстановлених слідством осіб у подіях, що відбувалися 27.09.2018 року в домоволодінні по АДРЕСА_1 .

Вищевказані докази відкриті учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 21.11.2018 року (Т.1, а.с. 225).

Наданий в якості доказу диск з відеозаписом до протоколу огляду місця події від 28.09.2018 року (Т.1, а.с. 141) судом не досліджувався в зв`язку з тим, що обвинувачений заперечив проти його дослідження, так як йому даний перегляд доставляє моральні страждання, а сторона обвинувачення не наполягала на його дослідженні.

Будь-яких інших доказів сторонами не надавалося. Зокрема сторона захисту не надала будь-яких доказів, які б спростовували докази сторони обвинувачення та не заперечувала проти їх використання в процесі змагальності.

Стороною обвинувачення вказується як обтяжуюча обставина - вчинення ОСОБА_1 протиправних дій в стані алкогольного сп`яніння, проте жодного доказу на підтвердження даного факту суду не надано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи зі змісту вищенаведеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що з обвинувачення підлягає виключенню вчинення ОСОБА_1 діяння у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин, встановлених судом і зазначає, що часткове визнання своєї вини та покази надані обвинуваченим у судовому засіданні суд оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки вони суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам справи та дослідженим доказам. Зокрема, твердження ОСОБА_1 , що на неправомірні дії по відношенню до потерпілого його спровокувала саме протиправна поведінка потерпілого, не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства. На час події, потерпілий був людиною похилого віку і не міг завдати значної фізичної шкоди обвинуваченому, а отже його поведінку обвинувачений не міг розцінити як таку, що загрожує його життю.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України є активне сприяння у розкритті злочину на досудовому слідстві та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Обставиною, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення обвинуваченим злочину відносно особи похилого віку.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання;

відношення обвинуваченого до вчиненого (відсутність каяття);

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив (тривалі неприязні стосунки) і мету (позбавлення життя), спосіб (нанесення ударів), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (смерть особи);

суспільний інтерес - злочинні дії були спрямовані по відношенню до рідної людини -батька та особи похилого віку, і направлені на позбавлення особи життя;

поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій: розуміння обвинуваченим наслідків своїх дій; ненадання медичної допомоги потерпілому; залишення місця події, проте активне сприяння у розкритті злочину.

особу обвинуваченого: який частково визнав себе винним у скоєному злочині; раніше не судимий; за місцем проживання характеризується негативно (згідно довідки-характеристика з Іркліївської сільської ради Черкаського району від 28.09.2018 року, непрацюючий, розлучений, зловживає спиртними напоями, часто дебоширить в сім`ї), перебуває під Д наглядом лікаря-нарколога Чорнобаївської ЦРЛ з діагнозом: синдром залежності від алкоголю; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №384 від 24.10.2018 року є осудним.

Колегія суддів додатково визнає як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, виходячи з наступного. Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин передбачає збіг таких негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік вказаних обставин законом не визначено. Судова практика визнає ними зокрема: втрату ним роботи; подію, що спричинила конфлікт у сім`ї; важкий матеріальний стан, тощо. Ці обставини нерідко стимулюють девіантну поведінку особи.

Для визнання цих обставин такими, що пом`якшують покарання, необхідно встановити об`єктивний зв`язок між даними обставинами і вчиненим злочином.

Аналізуючи покази учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , не схильний до вчинення протиправних дій по відношенню до оточуючих, проте мав тривалі неприязні відносини з батьком, і саме ця тривалість стала «детонуючим» фактором у позбавленні життя рідної людини. Тобто певна негативна поведінка потерпілого по відношенню до обвинуваченого та сім`ї викликала постійну дратівливість у ОСОБА_1 , гарячковість та послаблення самоконтролю. Суд приймає до уваги покази свідків та потерпілої, які зазначали, що обвинувачений та загиблий часто разом вживали алкогольні напої, у зв`язку з чим у них виникали сварки і бійки. Однак зазвичай обвинувачений поводив себе спокійно. Дійсно не працював, не мав власної родини, проте це не свідчить про те, що він був антисоціальним членом суспільства. Близькі потерпілого - його дружина та донька вказують на те, що сам потерпілий за життя характеризувався негативно: ображав дружину та рідних дітей (в тому числі обвинуваченого), застосовував до них погрози та фізичне насильство («погрожував ножем»), внаслідок чого останні викликали працівників поліції. Така ситуація не могла не вплинути на психічний стан обвинуваченого, який є сином загиблого, і який певним чином тривалий час захищав себе і сім`ю від нападок батька. І вже сам міг застосувати силу до батька, щоб припинити його агресію.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Адже, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов не заявлено.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, у відношенні тих доказів по яким було надано суду відповідні постанови про їх визнання такими.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.09.2018 року, ОСОБА_1 було затримано 28.09.2018 року в смт. Чорнобай Черкаської області (Т.1, а.с. 162-164).

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 залишити без змін, та продовжити строк його дії до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 21 січня 2020 року включно.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 залишити без змін, та продовжити строк його дії до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 21 січня 2020 року включно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , рахувати з дня його затримання, тобто з 28.09.2018 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме:

мікронакладення з рук трупа, зрізи нігтів з рук трупа, зразки волосся трупа, дактилокарту трупа, два змиви плям бурого кольору, два зіскреби плям бурого кольору; одяг: кросівки, футболку, штани, спортивну куртку, ганчірку; табуретку, 22 сліди пальців рук; одяг трупа: труси, валянки, штани, футболку, два светри, зразки підозрюваного ОСОБА_1 : зрізи нігтів, змиви з рук, дактилокарту, зразок крові, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя Є.П.Тептюк

Судді Л.Б.Соколишина

В.В.Морозов