Ухвала суду № 85810212, 18.11.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1773/18

УХВАЛА

18 листопада 2019 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

представника боржника у виконавчому провадженні Лисенка Л.Д ОСОБА_1 Петруніної В.В.,

представника стягувача у виконавчому провадженні Яцини Є.В. Чугуєнка Д.В.,

приватного виконавця Плесюка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Плесюка О.С. щодо перерахунку коштів в сумі 160566 грн. 96 коп. на рахунок ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Біла І.В. звернулась із скаргою, в якій просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Київ Ільницького І.В. та винесену ним постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54039879 від 02.06.2017 та скасувати її.

Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець відкрив виконавче провадження відповідно до виконавчого листа, який не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема скаржник вказує, що у виконавчому листі №2-726/15, виданому Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області 14.12.2016 не зазначені прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; невірно вказаний номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ; постанова про відкриття виконавчого провадження не скріплена печаткою; крім того, ПАТ «Банк «Київська Русь» перебуває у процесі ліквідації та не має можливості виконати судове рішення, про що державний виконавець неодноразово повідомлявся.

Представник боржника адвокат Петруніна В.В. скаргу підтримала, просить задовольнити. Посилається на те, що приватний виконавець здійснив перерахунок коштів на рахунок стягувача після зупинення Верховним Судом виконання рішення суду і при цьому не впевнився, що рахунок не має спеціального статусу (для виплати заробітної плати зокрема). При цьому приватний виконавець повинен був перед перерахунком коштів перевірити наявність ухвали про зупинення виконання рішення суду.

Представник стягувача ОСОБА_3 адвокат Чугуєнко Д.В. вважає, що скарга не підлягає до задоволення. На момент перерахунку коштів на рахунок ОСОБА_3 клопотання про зупинення виконавчого провадження не було, тому діяв приватний виконавець в межах закону.

Приватний виконавець Плесюк О.С. в судовому засіданні скаргу не визнав, заперечує проти її задоволення з підстав, вказаних у письмових поясненнях. Також зазначив, що діяв в межах наданих йому повноважень. Після відкриття виконавчого провадження він вчинив дії по виявленню, зокрема, коштів на рахунках боржника, щоб в подальшому при необхідності звернути стягнення на рахунки з метою примусового виконання судового рішення, оскільки боржник не виконав свого обов`язку подати декларацію про майновий стан та повідомити про інші обставини, які мають значення для здійснення виконавчого провадження. 21.10.2019 списав з банківського рахунку ФОП ОСОБА_2 160 000 грн на погашення боргу перед стягувачем ОСОБА_3 . На той момент відомостей про те, що ці рахунки призначені для виплати працівникам заробітної плати від фінансової установи йому не надійшли, як не було заяви про зупинення виконавчого провадження чи постанови Верховного Суду про зупинення виконання рішення суду. І лише 22.10.2019 від боржника надійшло клопотання про зупинення виконавчого провадження та копія ухвали Верховного Суду. Крім того зазначив, що безпосередньо сама ухвала Верховного Суду від 17.10.2019 про зупинення виконання постанови суду була оприлюднена лише 21.10.2019.

Судом було встановлено наступне.

03 вересня 2019 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову у цивільній справі №373/1773/18, якою частково скасовано рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019р. у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_4 щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Вказаною постановою було задоволено вимоги ОСОБА_3 та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 428 528,00 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та судовий збір у розмірі 6427,92 грн. В іншій частині рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 залишено без змін.

Дані обставини не оспорюються учасниками розгляд скарги та підтверджуються ухвалою Верховного Суду від 17.10.2019 (а.с.9-10).

03.10.2019 за заявою представника стягувача ОСОБА_5 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. відкрите виконавче провадження №60218754 на підставі виконавчого листа №373/1773/18 ( а.с. 4).

03.10.2019 постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 , а саме: на грошові кошти, що містяться у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 533 951,52 грн. ( а.с. 5).

Згідно виписки по особовому рахунку 18.10 2019 кошти в сумі 160 566 грн. 96 коп. були списані з рахунку боржника в АТ «АЛЬФА-БАНК» на рахунок приватного виконавця Плесюка О.С.(а.с. 6).

Згідно копії ухвали Верховного Суду від 17.10.2019 зупинене виконання постанови Київського апеляційного суду від 03.09.2019(а.с.9-10).

Згідно з роздруківки з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень вищезазначена ухвала суду оприлюднена 21.10.2019 ( а.с. 11).

З наданих приватним виконавцем документів вбачається, що 22.10.2019 він отримав від ФОП ОСОБА_2 клопотання про зупинення виконавчих дій, яке було відправлене 21.10.2019 (копії опису вкладення поштової кореспонденції, поштового листа Укрпошта Експрес та витягу з Сайту Укрпошти).

Приватний виконавець вчиняв дії щодо виявлення належних боржникові рахунків ( копія запиту до Державної фіскальної служби та запиту до ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «ДЕКСІМБАНК України»).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні ( у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

В силу ч. 5 ст. 19 цього Закону, боржник зобов`язаний, зокрема: за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В силу ч. 1, ч. 4 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 1-ч. 3 ст. 52 даного Закону, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 47 даного Закону, грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.34 вищезазначеного Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

В силу частини другої даної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, судом встановлено, що приватний виконавець Плесюк О.С. в силу наданих йому повноважень після відкриття виконавчого провадження, з`ясування інформації про наявні в боржника рахунки, накладення арешту на ці рахунки, списання наявних на рахунку боржника коштів, 21.10.2019 перерахував списані кошти на рахунок стягувача. І лише 22.10.2019 до приватного виконавця надійшло клопотання про зупинення виконавчих дій, що він і зробив у встановлений ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» строк. При цьому, боржником не було виконано обов`язок подачі декларації про доходи та майно та не надано інформації щодо наявності в нього, зокрема рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом, хоча часу для цього було, на думку суду, достатньо: з моменту відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на рахунки 03.10.209 по час списання коштів з рахунку 18.10.2019.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 13 цього Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням вищезазначеного, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вчиненні приватним виконавцем Плесюком О.С. оскаржувані дії на момент їх вчинення у повній мірі відповідали приписам законодавства, вчинені ним до поданні клопотання про зупинення виконавчих дій, за наявності постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника.

Оскільки підстав для визнання таких дій неправомірними не встановлено, в задоволенні скарги слід відмовити.

З врахуванням дати направлення скарги до суду, що зазначена поштовому конверті (31.10.2019), строк звернення із скаргою не пропущено.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 13, 18, 19, 34, 47, 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із ст. ст.12, 13, 447- 451 ЦПК України, суд, —

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Плесюка О.С. щодо перерахунку коштів в сумі 160566 грн. 96 коп. на рахунок ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Складання ухвали в повному обсязі вчинено 22.11.2019.

Суддя Я. І. Керекеза