Рішення № 8580654, 30.03.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2- 336

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Гонтар А.Л.,

при секретареві Костенко В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_2

про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк” 10 лютого 2010 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

В обгрунтовання своїх позовних вимог позивач зазначив, що 02 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та банком був укладений кредитний договір № 213М-08, згідно якого ОСОБА_2 02 квітня 2008 року отримав кредит у розмірі 150000 гривень зі сплатою 21% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 березня 2013 року.

В порушення вимог ст. 526, ст. 527 ЦК України відповідач свої зобов’язання за кредитним договором  належним чином не виконує, в зв’язку з чим станом на 06 травня 2009 року має заборгованість у розмірі 159934.70 гривень, з яких:

-138782.10 гривень - заборгованість за кредитом;

-19410 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом;

-1742.60 гривень – пеня за несвоєчасність виконання зобовьязання за договором кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки № 1680, згідно якого відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94,10 кв.м., розташований за адресою Донецька обл. м.Дружківка вул. Л.Українки, 58.

Згідно договору іпотеки у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

В порушення цих умов договору відповідач предмет застави в заклад банку не передав.  

ЗАТ КБ «Приватбанк» просить:

-   звернути стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94,10 кв.м., розташований за адресою Донецька обл.. м.Дружківка вул.. Л.Українки, 58, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки;

- стягнути з відповідача судові витрати у сумі 1849 грн. 35 коп.

Представник позивача ОСОБА_1 до суду з’явилась, на позовних вимогах наполягає з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи його булу повідомлено належним чином, про що в справі є розписка.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 квітня 2008 року між тихоновим С.О. та ЗАТ КБ «Приватбанк» (найменування банку на той час) був укладений кредитний договір № 213М-08, згідно якого банк надав ОСОБА_2 02 квітня 2008 року шляхом надання кредиту у розмірі 150000 гривень зі сплатою 21% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 березня 2013 року (а.с. 4-7).

В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» (найменування банку на той час) 02 квітня 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець ОСОБА_2 надав банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94,10 кв.м., який знаходиться за адресою: Донецька обл. м.Дружківка, вул. Л.Українки, 58.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором позичальник ОСОБА_2 з жовтня 2008 року свої зобов’язання за кредитним договором згідно графіку погашення кредиту та процентів належним чином не виконує, в зв’язку з чим станом на 06 травня 2009 року мав прострочену заборгованість за кредитом – 138782.10 гривень та заборгованість за процентами за користування кредитом – 19410 гривень (а.с. 3). Цей розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та відповідачем ОСОБА_2 не спростований.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.  

Згідно п. 2.3.9 кредитного договору при настанні подій, зазначених в п. 2.3.3, в тому числі порушенні позичальником будь-якого з зобов’язань, передбачених умовами цього договору, банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 1.3 цього договору (14 березня 2013 року), в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, а також реалізувати свої вимоги, що випливають з цього договору за рахунок іншого майна позичальника, його гарантів та поручителів відповідно до діючого законодавства (а.с. 4-7).

Тобто вимоги банку про  дострокове повернення ОСОБА_2, який прострочив виконання зобов’язання, частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів є такими, що ґрунтуються на законі.

На час розгляду справи судом сума заборгованості ОСОБА_2 за  кредитним договором  № 213М-08 від 02 квітня 2008 року, враховуючи  право банку  вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася,  відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 196255.67 гривень, з яких:

- поточна заборгованість за кредитом – 138782.10 гривень;

-заборгованість за процентами за користування кредитом – 46795.28 гривень;

-пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 10678.29 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  

2) зміна умов зобов'язання;  

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.  

Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором  № 213М-08 від 02 квітня 2008 року на час розгляду справи судом відповідно до ст. 11 ЦПК України складає 196255.67 гривень.  

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ст. 33  Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року №898-ІУ У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.   Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.   Відповідно до ст.  38  Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.  

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.  

Оскільки позичальник ОСОБА_2 порушив свої зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного згідно додатку № 1 погашення кредиту та процентів за користування кредитом, має прострочену заборгованість, позивач відповідно до п. 24 договору іпотеки та вимог закону має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 12.1 договору іпотеки вартість предмета іпотеки складає 165000 грн. (а.с.8), тобто вона менша, ніж заборгованість за кредитним договором на час розгляду справи судом (196255.67 гривень), а тому позивач обґрунтовано ставить питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 25  Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.  

Відповідно до частини 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про передачу йому в заклад заставленого майна є такими, що ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більш 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -  0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1599.35 гриве (а.с. 15).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» станом на час звернення позивача до суду – 04 серпня 2009 року із справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру витрати сплачувалися в розмірі 250 грн. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 361). При подачі позовної заяви позивачем сплачено саме таку суму (а.с. 15). Сума зазначених витрат не пов’язана із сумою задоволених позовних вимог, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу в повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст.526, 527, 530, 553, 554, 1054 ЦК України, ст.10, 11, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_2 та   передати в заклад  Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94. 10 кв.м., кий знаходиться за адресою Донецька обл. м.Дружківка вул. Л.Українки, 58.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2  за кредитним договором № 213М-08 від 02 квітня 2008 року, укладеним ОСОБА_2 Олександроаичем  з  Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (найменування банку на час укладення договору),  в розмірі 196255 (сто дев’яносто шість тисяч двісті п’ятдесят п’ять) гривень звернути стягнення на предмет іпотеки:заставлене майно: жилий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 94. 10 кв.м., кий знаходиться за адресою Донецька обл.. м.Дружківка вул.. Л.Українки, 58, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» договору купівлі-продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця ОСОБА_2.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ” (на р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі по 1599 (тисячу п’ятсот дев’яносто девять) гревень 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: