Рішення № 85802000, 18.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2806/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Москвичова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 17.09.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Чернігівській області (далі - Управління), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- розрахунок №б/н від 05.07.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту 036129 від 05.07.2019;

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №145459 від 20.08.2019.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час проведення вимірювань автомобіля Управлінням було застосоване вимірювальне і зважувальне обладнання без його метрологічної повірки, оскільки старшим державним інспектором не було надано свідоцтва спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Крім того, у спірній постанові вказано навантаження лише на строєну вісь, тому відсутні підстави вважати, що загальні осьові навантаження не відповідають нормативно допустимим. Наведене ставить під сумнів правильність проведених замірів, оскільки вантаж при гальмуванні (сипучий вантаж) міг зміститись на одну вісь, а загальна вага не перевищує допустимий рівень.

Також зазначив, що повторного зважування автомобіля старшим державним інспектором Управління здійснено не було, а за результатами вимірювання автомобіля складений акт № 158257, однак розрахунок зроблений до акту № 036129, тобто розрахунок зроблено до іншого акту.

Враховуючи наведене, вважає, що відсутні підстави для висновку про порушення ним вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», які зазначені в акті перевірки.

Ухвалою суду від 24.10.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, до участі в якості другого відповідача залучено Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Одеській області.

Ухвалою суду від 18.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, замінено відповідачів на належного, а саме: Державну службу України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 18.11.2019 провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку №б/н від 05.07.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту 036129 від 05.07.2019 - закрито.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та зазначив, що за результатами зважування належного позивачу транспортного засобу співробітниками Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Одеській області було встановлено, що навантаження на строєну вісь з одиничними шинами складає 23,08 т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 22 т. Оскільки законодавчо встановлена похибка становить 2%, то транспортний засіб необхідно вважати невеликогабаритним лише при навантаженні на строєну ось 22,440 т.

Також представник відповідача пояснив, що водій для здійснення контролю не надав дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, у зв`язку з чим було винесено щодо позивача спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб марки МАЗ модель 543205-020 (номерний знак НОМЕР_1 ) із спеціалізованим напівпричепом марки SCHWARZMULLER моделі SPA-ЗЕ (номерний знак НОМЕР_2 ) (а.с. 13, 14).

05.07.2019 посадовими особами Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Одеській області, відповідно до направлення на рейдову перевірку від 27.06.2019 №026333, було зупинено вищевказаний транспортний засіб зі спеціалізованим напівпричепом-самоскидом та проведено зважування (а.с. 54, 55).

За результатами зважування співробітниками Управління було встановлено, що навантаження на строєну вісь з одиничними шинами складає 23,08 т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 22 т.

У зв`язку із викладеним Управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Одеській області складено: акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.07.2019 №158257, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.07.2019 №036285, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.07.2019 №036129 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів на суму 24,20 євро (а.с. 56-58, 60)

20.08.2019 Управлінням Державної служби України з безпеки на транспорті у Чернігівській області, за наслідками розгляду справи про порушення ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №145459 в сумі 1700,00 грн. (а.с. 61).

Вважаючи вищевказану постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільні дороги» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення рейдової перевірки вказаний вище транспортний засіб пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ, а саме повна маса ТЗ склала 39,66 т при допустимих 40 т. При цьому, навантаження на строєну вісь з одиничними шинами склало 23,08 т при допустимих 22 т, що зафіксовано чеком вагового зважування №б/н від 05.07.2019, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №036129 від 05.07.2019; довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №036285 від 05.07.2019 (а.с. 55-57).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У свою чергу, згідно із пунктом 16 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).

Однак, у даному випадку, слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме пшеницю, що є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Так, у судовому засіданні позивач пояснив, що завантаження автомобіля зерном здійснювалось безпосередньо на полі, напряму від комбайну.

Суд наголошує, що сума нормативно допустимого навантаження на осі автомобіля не перевищувала під час зважування допустимо встановлену норму загального ліміту у 40 т, а становила 39,66 т, що не заперечується сторонами та підтверджується складеними спеціалістом Управління документами і товарно-транспортною накладною від 05.07.2019 №255785 (а.с. 55-57, 59).

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018), у справі № 821/597/17 (постанова від 12.06.2018).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд зазначає, що представником відповідача не спростовано доводів позивача та не надано достатніх доказів, в розумінні статей 73 та 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на яких ґрунтуються його заперечення, тому позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені у повному обсязі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртансбезпеки у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.08.2019 №145459.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).

Суддя С.В. Бородавкіна