Рішення № 85801153, 20.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.11.2019 р. справа №520/11222/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 24.10.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 25.10.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 11.11.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області по нездійсненню ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 06.08.2019 р. 1-24.2.2+4602/19 з Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту України протиправною; 2) зобов`язання ГУПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.07.2018 р. на підставі довідки від 06.08.2019 р. 1-24.2.2+4602/19 з Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту України про розмір грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок протиправної бездіяльності відповідача заявнику не здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки з ДП обслуговування повітряного руху України.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі за текстом - адміністративний орган, владний суб`єкт, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах не допускав, а підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є військовослужбовцем у відставці, одержує пенсію у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.

При цьому, наказом Міністра оборони України від 19.10.1999р. №600 заявник за його згодою був відряджений у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, де проходив військову службу на різних посадах.

Наказом Міністра оборони України від 15.10.2010р. №1113 позивач звільнений у запас та наказом від 25.10.2010р. №588/о звільнений з посади заступника керівника польотів Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Заявою від 15.08.2019 р. заявник особисто звернувся до органу ПФУ щодо здійснення перерахунку з 18.07.2018р. раніше призначеної пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" від 06.08.2018р. №1-24.2.2/4602/19.

За цим зверненням владним суб`єктом було прийнято рішення про відмову, котре оформлено листом від 10.09.2019 р. №4540/С-14.

Як з`ясовано судом, підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії послугували судження владного суб`єкта про те, що по-перше, органом ПФУ на підставі постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 вже здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 р., а по-друге, чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсій у зв`язку з виданням будь-яким міністерством чи відомством (підприємством) власних наказів.

Не погодившись із таким діянням адміністративного органу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.

Частиною 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і урегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).

Окрім того, суд зауважує, що відносини з приводу призначення та перерахунку пенсії військовослужбовцям у відставці деталізовані також і приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007 р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402), далі за текстом - Порядок №3-1), приписами постанови КМУ від 20.02.2018 р. №103.

Суд відзначає, що запроваджений цими актами права механізм перерахунку розміру пенсій фактично виключає участь у цьому процесі фізичної особи - громадянина у статусі пенсіонера, адже складає наступну процедуру: 1) рішення про збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) приймається КМУ і офіційно оприлюднюється, 2) центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері письмово повідомляє про подію збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) Пенсійний фонд України, 3) ПФУ сповіщає про подію збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) регіональні тероргани ПФУ, 4) регіональні тероргани ПФУ готують списки осіб, яких стосується подія збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) і направляють такі сприски до органів за місцем проходження військовослужбовцем служби (або за місцем фінансового утримання військовослужбовця чи за місцем видачі довідок про розмір грошового забезпечення), 5) перелічені органи видають довідки про розмір грошового забезпечення після події збільшення і направляють такі довідки до регіональних терорганів ПФУ, 6) регіональні тероргани ПФУ після одержання довідок проводять перевірку викладених у них показників і приймають рішення з приводу перерахунку розміру раніше призначених пенсій.

Відтак, пенсіонер не є безпосереднім учасником зносин за згаданою процедурою.

Однак, оскільки підсумковим фінансовим результатом розвитку правовідносин за згаданою процедурою є розумно обґрунтовані майнові очікування особи, тобто можливість набуття у власність додаткових коштів як майна у розумінні ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, то суд вважає, що у цих правовідносинах пенсіонер має інтерес, який не суперечить закону, а відтак, підлягає судовому захисту.

При цьому, суд зауважує, що норми перелічених актів права не виключають можливості проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії на підставі матеріалів особистого звернення фізичної особи - громадянина (у тому числі і довідки про розмір грошового забезпечення після настання події збільшення розміру винагороди за службу).

Так, зокрема, у силу п.5 Порядку №45 особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах, до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. За бажанням особи грошове забезпечення враховується за посадою, яку особа займала до відрядження для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств.

Отже, військовослужбовець, направлений для проходження військової служби на цивільній посаді у режимі відрядження, має право вибору за якою саме подією збільшення грошового забезпечення має бути проведений перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, а саме: за останньою штатною військовою посадою або за цивільною посадою.

Реалізація цього права об`єктивно виключає можливість дотримання у незмінному вигляді усього механізму доведення до відома тероргану ПФУ події збільшення винагороди за службу.

Наведене підтверджується і змістом п.23 Порядку №3-1, де указано, що пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відтак, спеціальним законодавством прямо передбачено право громадянина за власною ініціативою ініціювати процедуру перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Тому, з огляду на приписи ст. 8 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України суд доходить висновку, що регіональний терорган ПФУ, одержавши від фізичної особи-громадянина відповідну заяву і документ про розмір збільшеного грошового забезпечення, повинен використати надані владні повноваження для проведення перевірки легальності походження документа, достовірності показників такого документа, здатності цих показників вплинути на розмір пенсії, і (за відсутності об`єктивних і нездоланних перешкод) прийняти власне письмове рішення з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що у силу абзацу 4 п. 4 Постанови КМУ №1281 від 19.07.1999р. «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою КМУ від 07.02.2001р. №1041 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" (абзац четвертий пункту 4 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2004 р. N 1614).

Так, відповідно до п. 1 постанови КМУ № 1041 від 07.02.2001р. відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ військовослужбовцям виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Можливість відрядження військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань можуть до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі передбачена також і приписами ч.10 ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Цей механізм був деталізований Указом Президента України № 126/2017 від 03.05.2017р. «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».

Крім того, до події видання Президентом України означеного Указу цей механізм був деталізований постановою КМУ №105 від 07.02.2001р. «Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами».

Отже, позивач у режимі відрядження до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов`язків з залишенням на військовій службі отримував як грошове забезпечення за військовими складовими, так і виплати за розрахунками Державного підприємства.

При цьому, усі ці платежі належали до складу саме грошового забезпечення військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

За правилами п. 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №3-1 встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Суд також зазначає, що 21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 (далі за текстом - постанова КМУ №103), яка в свою чергу ввела в дію з 01.03.2018 року постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом - постанова КМУ №704).

Згідно п.п. 1 п. 5 Постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами.

Отже, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного України своє право визначати розміри посадових окладів військовослужбовців, відрядженим до підприємства.

У спірних правовідносинах таким рішенням про підвищення розміру винагороди за службу є наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 17.07.2018р. №417.

Даний наказ згаданий у довідці від 06.08.2019р. №1-24.2.2/1602/19.

Будь-яких доводів та жодних доказів про те, що ця довідка містить недостовірні, спотворені або неактуальні відомості, владний суб"єкт до суду не подав.

Подія видання наказу від 17.07.2018 р. №417 хронологічно настала після події набрання чинності постановою КМУ №103.

Відтак, збільшення розміру винагороди за службу за наказом від 17.07.2018р. №417 відносно заявника є новою підставою для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії після її перерахунку на підставі постанови КМУ №103 та постанови КМУ №704.

Наведене спростовує твердження владного суб`єкта про те, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсій у зв`язку з виданням будь-яким міністерством чи відомством (підприємством) власних наказів.

З огляду на викладене та зважаючи на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 31.01.2019 року по справі № 638/6363/17, від 19.02.2019 року по справі № 638/12144/16-а, 15.04.2019 року по справі № 522/16973/17, суд вважає, що рішення керівництва Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про збільшення розміру оплати праці відряджених для подальшого проходження служби військовослужбовців є підставою для перерахунку розміру раніше призначених пенсій.

Але пенсії підлягають перерахунку виключно у межах структури реально одержаних діючими військовослужбовцями виплат по оплаті праці, без перевищення відсоткових показників раніше визначених складових елементів грошового забезпечення за умови однаковості (чи рівності) посад.

Отже, відносно відряджених на цивільні посади військовослужбовців законодавством передбачено одразу дві події можливого збільшення розміру раніше призначених пенсій: 1) збільшення розміру оплати праці військовослужбовця за військовою штатною посадою, звідки відбулось відрядження, 2) збільшення розміру оплати праці військовослужбовця за цивільною посадою, куди відбулось відрядження.

Тому довід владного суб`єкта про неможливість перерахунку пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" у зв`язку з вже проведеним перерахунком пенсії є юридично неспроможним.

Додатково суду зазначає, що системно проаналізувавши як приписи загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних актів права, до яких належать Закон України «Про державну службу», Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про Національну поліцію», Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також інших актів законодавства з питань визначення розміру пенсії, суд доходить висновку, що в усіх без виключення випадках законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії - грошового виразу загальної суми коштів як плати за виконану роботу. До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника. Але при цьому, юридичне значення має не такий відсоток, а виключно остаточно розрахована сума складової оплати праці. До розрахованого базового показника застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці (власної винагороди особи) за певний період трудової діяльності.

Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії - і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст. 22 Конституції України, і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства.

За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.

Таким чином, у подальших процедурах перерахунку розміру пенсії владний суб`єкт не може зачіпати саме умовного арифметичного розміру пенсії.

З огляду на викладене, владний суб`єкт повинен забезпечити сталість і незмінність показника в 74% від грошового утримання, позаяк ревізія раніше призначеного умовного розміру пенсії є втручанням у право особи на майно згідно з ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України в частині перерахунку пенсії заявника на підставі виданої ДП Украерорух довідки від 06.08.2019 р.

Отже, позов заявника у цій частині підлягає до задоволення.

Продовжуючи вирішення спору, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Подія підвищення розміру винагороди за працю діючого військовослужбовця за наказом від 17.07.2018р. №417 припала на календарну дату - 18.07.2018 р.

Відтак, у силу згаданої норми закону право заявника на підвищення за рахунок цього розміру пенсії виникло з першого числа наступного місяця, тобто з 01.08.2018 р.

З огляду на викладене, позов заявника у цій частині підлягає задоволенню частково, що зумовлює необхідність обтяження Управління обов`язком здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2018р. із збереженням показника у 74 % грошового забезпечення відповідно до довідки ДП Украерорух від 06.08.2019 р.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту України від 06.08.2019р. №1-24.2.2/4602/19, зобов`язавши здійснити з 01.08.2018р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту України від 06.08.2019р. №1-24.2.2/4602/19, виходячи із розрахунку у 74% грошового забезпечення.

Позов у решті вимог - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Сліденко